В жовтні ціла низка змін відбулась в порядку бронювання, призові під час мобілізації та її умовах. Як тепер мають подавати списки на бронювання і чому процес можуть зупинити? Який строк явки у ТЦК відтепер проставлятимуть у повістках? На яких умовах призивати можуть не тільки ТЦК, але й командири? Як вирішили проблему мобілізації обмежено придатних до 25 років? У деталях розбирався "Ми – Україна".

Бронювання: уточнення даних та аудит

Бронювання зараз регулюють три основні нормативні акти Кабміну. Це порядок бронювання через "Дію", який ухвалили 5 червня цього року постановою №650. Це порядок бронювання військовозобов'язаних, який діє з січня 2023 року та який постановою №650 у червні переписали. Це критерії та порядок визначення підприємств критично важливими, які також змінили у червні постановою №650.

Зараз є два способи бронювання – через "Дію" автоматично або у звичайний спосіб. З 1 жовтня у порядку бронювання через "Дію" з'явилися зміни. Перша з них – вносити у списки на бронювання можна військовозобов'язаних, які стоять на роботі на військовому обліку. Військовий облік мають вести усі підприємства, організації та установи, тому уточнення логічне.

Друга – у списках на бронювання, які подають роботодавці, тепер має бути більше даних, ніж вимагали раніше. Про військовозобов'язаного раніше хотіли знати ПІБ, податковий номер або реквізити паспорту і строк дії відстрочки (по бронюванню). Тепер до цих даних треба додавати такі:

• реквізити військово-облікового документі у паперовій або електронній формі;
• військово-облікова спеціальність;
• дата уточнення військово-облікових даних.

Третя зміна. При бронюванні в електронному вигляді в разі позитивної перевірки, раніше військовозобов'язаних мали автоматично переводити на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки. Але з 1 жовтня автоматично в разі позитивного рішення переведуть, якщо тільки військовозобов'язаний:

• перебуває на військовому обліку і має військово-обліковий документ (паперовий або електронний);
• не перебуває у розшуку;
• уточнив дані щодо перебування на військовому обліку.

Уточнення даних мається на увазі за прикінцевими те перехідними положеннями закону про мобілізацію 3633-IX, тобто до 16 липня 2024 року. Якщо уточнення було невчасним, пізніше цього строку, забронювати не вийде. Це саме вимоги документу, але під нього ще має відповідно змінитися функціонал "Дії", тому станом на перші числа жовтня було відомо, що навіть в разі уточнення даних невчасно бронювання проходило.

"З'явились вже повідомлення, що в разі, якщо ви несвоєчасно оновили дані, ви втрачаєте право на бронювання. Ні, це не так. Це виключно для автоматичного бронювання через "Дію". У нас же бронюють не тільки через "Дію", можна й самостійно", - вказує адвокат Ростислав Кравець.

Він підкреслює, що після змін з 1 жовтні перепону поставили саме для автоматичного бронювання, але це не означає, що людину не можна бронювати взагалі. Проте потенційно корупційною складовою у змінах правник вважає вимогу щодо неперебування у розшуку для автоматичного бронювання.

"У нас на сьогоднішній день жодним нормативним актом не регулюється розшук, - каже адвокат, - Треба буде звертатися до суду, щоб зняли з розшуку у зв'язку із тим, що представники ТЦК перевищили свої повноваження? У нас війна, нам не потрібні судові справи, нам потрібно, щоб усе працювало як годинник".

Станом на середину вересня прем'єр-міністр Денис Шмигаль говорив, що в Україні понад 900 тис. заброньованих. Нещодавно стало відомо, що на засіданні уряду 8 жовтня, на якій був присутній президент, йшлося вже про 1,5 млн заброньованих. До ЗМІ потрапив витяг з протоколу урядового засідання. Офіційно його не визнали, але окремі видання підтвердили його автентичність на підставі даних джерел в уряді.

В обнародуваному витягу йдеться про те, що до комісій, які визначають приналежність підприємств до критично важливих, мають входити представники ТЦК та СП, яких включатимуть туди обласні адміністрації та Київська міська.

Згідно із витягом обласні та Київська міська адміністрації за участі представників ТЦК та СП мають до 15 листопада провести аудит усіх рішень про віднесення підприємств до критично важливих і прозвітувати про це уряду до 20 листопада.

Також пронеслася у медіа хвиля про те, що до 15 листопада тепер призупинені Критерії та порядок віднесення підприємств до критично важливих. Перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк заперечив призупинення бронювання, але підтвердив, що до 15 листопада буде аудит і бронювання переглянуть, якщо виявиться, що підприємство не є критичним.

Заперечення справедливе, витягом з протоколу неможливо зупинити дію постанови чи її частини. Це можна зробити тільки іншою урядовою постановою.

З оприлюдненого тексту витягу й виходить, що Мінекономіки разом із Міноборони мають розробити і внести на розгляд проєкт рішення Кабміну, в якому буде порядок перевірки рішень про визначення підприємств критично важливими, про анулювання необґрунтованого бронювання та про зупинення дії до 15 листопада критерії віднесення підприємств до критично важливий.

Тобто поки критерії діють, їх не призупинили, як і бронювання. Проте це можливо, якщо уряд ухвалить відповідне рішення.

Призов: вибір частини та строки з'явлення за повісткою

За законом про мобпідготовку та мобілізацію уряд визначає порядок призову громадян на військову службу під час мобілізації. Такий порядок затвердили 16 травня цього року постановою №560. З того часу, тобто за п'ять місяців, умови змінювали десять разів. Останні дві зміни – з 1 жовтня.

Вибір частини. 5 листопада виповниться рік з того моменту, як міністр оборони підписав наказ про концепцію військової кадрової політики до 2028 року, якою передбачається дієва система рекрутингу. Тобто українцям надали можливість шукати військові вакансії та мобілізуватися у бажані військові частини. Система працює, але не без серйозних проблем.

"Я знаю людей, яких зараз силою забирають в інші підрозділи. Я про це кричу на найвищому рівні: що люди конкретно мобілізувалися, бо хотіли саме до нас. Але їх не повертають!" - говорив у вересні командир окремого батальйону "Вовки Да Вінчі" 59-ої бригади Сергій Філімонов.

Не на загал офіційно, але з досвіду та за інформацією військових, мобілізованих, які йдуть у бажаний підрозділ, банально крадуть, коли вони проходять ВЛК, оформлення у ТЦК або підготовку в учбовому центрі. Форми різні, але як казав комбат, у тому числі й силоміць. Є неофіційна, але й загальновідома проблема: людина знаходить бажаний підрозділ та посаду, там нею цілком задоволені та пишуть відношення, але у ТЦК це ігнорують. І коли людина приходить мобілізуватися, відправляють в учбовий центр, а звідти куди вже пощастить.

1 жовтня набули чинності зміни до порядку проведення призову (постанова №1130), і нею затвердили кілька норм, які мають допомогти адекватно і куди треба мобілізуватися тим, хто цього бажає.

Направляти на ВЛК та призивати відтепер можуть не тільки військкомати, але й командири військових частин. Це можливо, якщо військовозобов'язаний або резервіст виявляє бажання проходити службу у певній військовій частині. Перелік частин, командири яких можуть призивати під час мобілізації, має ухвалити Генштаб.

Військовозобов'язані та резервісти, які хочуть служити у певній частині, мають написати на ім'я її командира заяву. Їх, не заяви, а військовозобов'язаних та резервістів, вивчатимуть командири. Для цього їм треба буде надати документи про посвідчення особи, військово-облікові, про освіту та фахову спеціальність.

Після ВЛК та професійно-психологічного відбору, командир приймає рішення про призов і видає про це наказ. Витяг з наказу треба протягом семи днів відправити у ТЦК та СП, де людина стоїть на облік. На підставі цього витягу ТЦК та СП має зняти військовозобов'язаного або резервіста з обліку у зв'язку із призовом, внести дані про призов у реєстр.

Повістки. Основні положення про повістки є у законі про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, окремі вимоги – у законі про військовий обов'язок та військову службу. Згідно із ними, громадяни мають з'являтися у день і час, які у повістці визначені. Але усі деталі – в урядовому порядку призову під час мобілізації, який з 1 жовтня змінили ще однією постановою – №1134.

До 16 липня треба було уточнити військово-облікові дані, а після цієї дати відкрилась можливість відправляти повістки поштою, рекомендованим листом. Так визначали в порядку від самого початку. Адреса, на яку йде відправлення – та, яка була після уточнення даних, а якщо не уточнили, то вказана у військово-облікових документах. Експерти попереджали, що саме восени буде потік таких повісток.

За неофіційною інформацією відправили 70 тис. повісток, але генеральний директор "Укрпошти" Ігор Смілянський каже, що у доставку передали 20 тис. повісток. І питання із адресами є.

"Навіть є адреса — Мелітополь. Зрозуміло, що зараз, на жаль, ми туди не можемо доставити повістку. Але сподіваюсь, що завдяки Збройним силам України рано чи пізно ми це зможемо зробити. Тому так, розсилаємо. Чіткий контроль кожної повістки, вони всі номерні, вони захищені. Тобто, це конверт, який захищає особисті дані майбутнього призовника, все чітко моніториться, кожен день відслідковуємо", - пояснює Смілянський.

У повістці має бути день явки за викликом ТЦК та СП. Саме вимоги до визначення дати і змінили з 1 жовтня. Раніше військком міг проставляти дати з'явлення за повісткою не раніше 14-го дня від її надсилання. Тепер строки скоротили, і день з'явлення проставляють:

• протягом семи діб від дня надсилання, якщо викликають з обласного центра;
• протягом десяти діб від дня надсилання, якщо викликають з інших населених пунктів.

Механізм адміністративного порушення, якщо повістку проігнорувати і не з'явитися у ТЦК, запускається за ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Це штраф, розмір якого в особливий період – від 17000 до 25500 грн. Якщо ще й подальшу вимогу ТЦК про обов'язки не виконати – тимчасове обмеження у праві на керування до виконання вимоги ТЦК та СП.

Мобілізація: відстрочка військовозобов'язаним до 25 років

4 травня набрав чинності закон 3621-IX, яким із законодавства прибрали статус обмежено придатних за станом здоров'я та передбачили переогляд тих, кому цей статус встановили.

Призовний вік в Україні – до 25 років, після цього чоловіки набувають статусу вже не призовників, а військовозобов'язаних. Набути його можуть і до цього віку. Зокрема, після проходження служби, базової загальновійськової підготовки, закінчення ВВНЗ або військової кафедри, але не тільки.

За законом про мобілізацію 3633-IX, призову на службу під час мобілізації не підлягають військовозобов'язані до досягнення 25-річного віку, які пройшли базову загальновійськову підготовку. Тобто усі призовники та деякі військовозобов'язані до 25 років під мобілізацію не потрапляють. Але було питання із тими, хто не досяг 25 років та були визнані обмежено придатними.

До шквалу мобілізаційних змін у законодавстві, визнаних обмежено придатними у віці до 25 років ставили на військовий облік військовозобов'язаних. Після скасування статусу "обмежено придатний" вони стають і придатними, бо геть змінився розклад хвороб, і лишаються військовозобов'язаними, хоча службу не проходили. Бо порядку переведення з обліку військовозобов'язаних на облік призовників немає. Тож колишні обмежено придатні до 25 років стали військовозобов'язаними, підлягають мобілізації та їх мобілізують.

"Через правову колізію тисячі колишніх обмежено придатних віком до 25 років мобілізували. Через хвороби вони не можуть повноцінно служити. Понад те, самі військові наголошують, що необхідно призивати молодих, але здорових бійців. Після двох місяців дискусій в оборонному комітеті депутати таки рекомендували парламенту ухвалити компроміс на базі трьох законопроєктів про заборону мобілізувати колишніх обмежено придатних хлопців до 25 років. Залишилось суто мобілізація за їх бажанням", - каже член безпекового комітету ВРО Олександр Федієнко.

9 жовтня ВРУ ухвалила законопроєкт 11379-д, яким обмежено придатних до 25 років не мобілізуватимуть. Проте не вдалося ухвалити норму про те, щоб вже мобілізованих молодих людей з цієї категорії звільнили зі служби.

"Отже, що маємо. Припис директиви Командування сухопутних військ про заборону мобілізації всіх до 25 років буде ще раз введено в норму закону, але разом з тим, питання встановлення справедливості для тих, кого було мобілізовано  залишилось відкритим", - каже Ірина Фріз, членкиня безпекового комітету ВРУ.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, як змінили порядок одноразової грошої допомоги в разі загибелі чи інвалідності та який її розмір.