21 листопада – День Гідності та Свободи. Свято встановили у 2014 році на честь Помаранчевої революції, яка розпочалася 22 листопада 2004 року, та Революції Гідності, яка розпочалася з Євромайдану 21 листопада 2013 року. Не відзначається Податковий або Підприємницький майдан, який 22 листопада 2010 року перетворився на масштабну акцію протесту. Передумови, хронологію та результати трьох майданів згадує "Ми – Україна".

Помаранчева революція 2004 року: як це було?

Президентські вибори-2004. 21 рік тому їх проводили на основі Конституції та оновленої редакції закону про вибори президента, яка набрала чинності 6 квітня 2004 року. За Конституцією кількість президентських каденцій обмежена двома для однієї особи. З 19 липня 1994 року на цій посаді був Леонід Кучма, тобто у 2004 році спливав його другий термін.

У грудні 2003 року Конституційний суд своїм рішення дозволив йому знову балотуватися, оскільки конституційне положення застосовується після набуття чинності Основним законом – з червня 1996 року. Тож перший термін Леоніда Кучми до уваги не брався, проте на виборах-2004 він не став балотуватися. Кандидатом від влади став прем'єр Віктор Янукович – від парламентсько-урядової коаліції "За єдину Україну!"

Віктор Ющенко, голова НБУ у 1993-2000 рр., прем'єр-міністр у 1999-2001 рр., лідер опозиційної парламентської фракції "Наша Україна", взяв участь у президентській кампанії шляхом самовисування. Підтримка опозиції міцнішала через вбивство Герогія Гонгадзе, оприлюднення "плівок Мільниченка" з президентського кабінету та акцію "Україна без Кучми".

До 30 вересня 2004 року було сформовано список, до якого, крім Януковича та Ющенко, увійшли ще 22 кандидати:

• Олександр Базилюк
• Богдан Бойко
• Михайло Бродський
• Наталія Вітренко
• Василь Волга
• Микола Грабар
• Ігор Душин
• Юрій Збітнєв
• Анатолій Кінах
• Роман Козак
• Сергій Комісаренко
• Дмитро Корчинський
• Владислав Кривобоков
• Олександр Мороз
• Володимир Нечипорук
• Олександр Омельченко
• Олександр Ржавський
• Микола Рогожинський
• Петро Симоненко
• Леонід Черновецький
• Андрій Чорновіл
• Олександр Яковенко

Брудні технології. В Україні вибори президента відбувалися сім разів і лише раз, у 2019 році, кількість кандидатів була більшою, ніж у 2004 році. Тож 21 рік тому йшлося про використання технічних кандидатів – тих, які відтягували на себе медійну увагу, квоти виборчих комісій та голоси виборців.

В період агітаційної кампанії влада широко використовувала адмінресурс – тиск через бюджетні та підконтрольні установи щодо вибору кандидата від влади. Плюс майже необмежені медійні можливості для політичної реклами Януковича. Чи не найскандальніша реклама проти Ющенка була плодом творчості російського політтехнолога Тимофія Сергейцева, який у квітні 2022 року опублікував статтю "Що Росія має зробити з Україною?" із описом геноциду українців. Витвір Сергейцева у 2004 році вказував, якою буде Україна за Ющенка: поділеною на три сорти.

5 вересня 2004 року Віктор Ющенко був на вечері після спецнаради на дачі заступника голови СБУ. Наступного ранку він не міг встати від болю, а згодом його доправили до австрійської клініки, де лікарі виявили отруєння токсинами. В грудні уточнили, що діоксином.

Станом на листопад-2024 року досудове розслідування у справі про отруєння Ющенка все ще тривало. Оскільки суд так і не розпочався, вочевидь триває й досі. Минулого листопада в Bloomberg опублікували розсекречений меморандум розвідки США про санкціонування володимиром путіним вбивств своїх ворогів, в якому зазначили наступне:

"Ключовим прикладом є колишній президент України Віктор Ющенко, який отримав майже смертельне отруєння у 2004 році. Його прихильники дійшли висновку, що російська розвідка додала у його їжу хімічну речовину діоксин, коли він був кандидатом у президенти та виступав за інтеграцію України із Заходом".

Після отруєння Ющенка Янукович теж пережив "замах". 24 вересня 2004 року під час чергового "ходіння в народ", яких під час кампанії було чимало, в Івано-Франківську студент Дмитро Романюк кинув у нього яйце, через що кандидат у президенти втратив свідомість.

Майже всі соцопитування напередодні виборів вказували на перевагу Ющенка. Перший тур відбувся 31 жовтня 2004 року і на ньому визначилися лідери: Ющенко з 39,9% та Янукович із 39,26%. У зв'язку із переходом на іншу роботу, Леонід Кучма звільнив голів 15 обладміністрацій в тих областях, де лідером став Ющенко. ЦВК чекала до останнього можливого терміну – до 10 листопада, із оприлюдненням результатів. Другий тур призначили на 21 листопада.

На тих виборах лексикон українців  збагатився багатьма новими термінами, такими, як "карусель" – обмін однієї людини вже заповненого бюлетеня на новий з подальшим заповненням та передачею, "печенье" – фальшиві бюлетені, "вброс" – вкидання в урну пачки бюлетенів. Був застосований широчезний спектр фальсифікацій: використання відкріпних талонів – видача кількох для голосування не за місцем проживання одній людині, ручки з невидимими чорнилами, знищення урн, силовий тиск.

"У нас є сотнi протоколiв, де є пiдписи, мокра печатка, але не заповнений жоден рядок. Чия це робота? Яких i кому пiдконтрольованих комiсiй, яке фальшування було у електронному режимi i шiсть днiв моя нацiя була неправильно iнформована вiдносно переможця виборiв. Кому потрiбна ця манiпуляцiя?", - казав Ющенко під час дебатів із Януковичем.

21 листопада, у день другого туру, на Майдані Незалежності вже почали монтувати сцену, а напередодні Ющенко закликав українців виходити на площі.

Протести та сепаратизм. 22 листопада ЦВК прозвітувала про попередні дані другого туру із лідерством Януковича, які прямо суперечили екзит-полам. 23 листопада акції протесту розпочалися не тільки в Києві, але й в інших містах. Кількість учасників сягнула 1 млн.

Тоді ж у Харкові, Макіївці, Донецьку, Дніпрі, Гролівці та інших містах відбувався й антимайдан – мітинги на підтримку Януковича.

24 листопада ЦВК оголосила про перемогу Януковича із 49,46% проти 46,61% у Ющенка. 25 листопада було оголошено загальнодержавний політичний страйк.

26 листопада Верховний Суд заборонив Центрвиборчкому офіційно оголошувати результати виборів до того, як суд ухвалить рішення. Того ж дня за участі Януковича, Ющенка, Кучми, голови ВР Литвина та міжнародних посередників – генсека ОБСЄ, представника ЄС Хав'єра Солани, лідерів Польщі, Литви та голови держдуми рф Бориса Гризлова, відбувся круглий стіл. За підсумками узгодили незастосування сили проти протестувальників, вирішили дочекатися рішення Верховного Суду, внести поправки в закон про вибори президента і в межах конституційної реформи розподілити повноваження між президентом та ВР.

27 листопада Верховна Рада своєю постановою визнала недійсними результати виборів, оголосила недовіру ЦВК та подала звернення президенту про відставку уряду.

28 листопада відбувся з'їзд очільників партії регіонів – Сєвєродонецький з’їзд. Заправляли на ньому керівник Луганської ОДА Олександр Єфремов, голова Луганської обласної ради Віктор Тихонов, керівник Харківської області Євген Кушнарьов, керівник Донецької ОДА Анатолій Близнюк, а також голова Донецької облради Борис Колесніков.

Напередодні сепаратистського шабашу Луганська облрада ухвалила створення "Автономної Південно-Східної Української Республіки" та звернулася до кремля по підтримку. 27 листопада це рішення підхопила Харківська облрада. За підсумками з'їзду регіоналів, сепаратисти проголосили про створення автономних Донецької та Луганських республік у складі федеративної України і запланували референдум про це на 12 грудня 2004 року. Хоча з'їзд засудив навіть президент і було відкрито кримінальне провадження, наслідків для організаторів та учасників це не мало

Повторний другий тур і наслідки. Верховний Суд визнав результати другого туру недійсними і призначив провести його вдруге – повторний другий тур. Склад ЦВК оновили та голосування відбулося 26 грудня. Напередодні Янукович заявив, що є опозиційним і Ющенку, і Кучмі.

В повторному другому турі взяли участь 77,19% виборців. Ющенко став президентом, отримавши 51,99% голосів проти 44,2% у Януковича.

Після обрання президентом Віктора Ющенка, в березні 2006 року відбулися парламентські вибори, на яких 32,14%, найбільшу кількість голосів, здобула Партія регіонів. Влітку ПР разом із соціалістами та комуністами, створили так звану "антикризову коаліцію". 4 серпня 2006 року Янукович став 12-им прем'єром. Згодом він заявив про неготовність України вступити в НАТО і його уряд домовився з росією про постачання газу.

У 2007 році Янукович поступився місцем керівника уряду Юлії Тимошенко, проте обійшов її на наступних виборах та 25 лютого 2010 року став президентом. Сепаратистський шабаш 2004 року тепер вважають репетицією російського вторгнення.

Податковий майдан 2010 року: як це було?

Новий податковий кодекс. Після обрання президентом, Віктор Янукович обрав своїм прем'єром Миколу Азарова – колишнього голову податкової, який нині переховується в росії. Його нестримні реформи у першу чергу стосувалися податкового та митного законодавства.

21 вересня 2010 року уряд Азарова зареєстрував проєкт Податкового кодексу, який начебто був узгоджений із громадськістю. Подавався проєкт самим Азаровим та його тодішнім віце-прем'єром Сергієм Тігіпком. Після скорочення, "кодекс Азарова Тігіпка" отримав назву КАТ.

18 листопада кодекс ухвалили, але з нормами, які збурили підприємців: скорочення переліку видів діяльності для спрощеної системи оподаткування, додаткові повноваження податкової щодо перевірок, застосування касових апаратів, нова форма податкової звітності.

Реакція підприємців. Ще до ухвалення кодексу, 16 листопада, підприємці почали виходити з протестами. 22 листопада вони стали масовими, на Майдані Незалежності почали зводити наметове містечко, а 23 листопада підприємці оголосили, що акція буде безстроковою. Перелік вимог збільшився. Окрім вето на кодекс, підприємці вимагали розпуску ВР, відставки Азарова та уряду.

27 листопада умиротворювати протестувальників на Майдан прийшли Янукович та Азаров. Перший казав про можливість вето, другий – про спільні з підприємцями інтереси. Тим часом в Мінфіні заслуховували активістів руху.

"У випадку підписання Віктором Януковичем Податкового кодексу ми розпочнемо збір підписів за проведення Всеукраїнського референдуму про дострокове припинення повноважень Президента України та Верховної Ради і оголошення дострокових виборів Президента України та Верховної Ради", - йшлося в ультиматумі Януковичу, який висунули підприємці.

Оновлений КАТ та придушення протесту. 2 грудня 2010 року Янукович частково ветував проєкт кодексу – подав до нього пропозиції, які того ж дня ухвалили. Кодекс набрав чинності 1 січня 2011 року і за ним, хоча й після величезної кількості змін, ми живемо й зараз.

Під час розгортання мітингу на Майдані, "Беркут" блокував можливість монтувати сцену, розкладати намети не давали можливості, відключали телефон гарячої лінії, автобуси з учасниками не пускали в столицю.

Окружний адмінсуд Києва заборонив проводити акції у центрі Києва з 27 листопада по 3 грудня задля встановлення новорічної ялинки. 3 грудня 2010 року наметове містечко ліквідували.

Згідно зі звітом Української Гельсінської спілки з прав людини, опублікованому через рік після Податкового майдану. Згідно із ним, за хуліганство затримали одного з учасників – Сергія Костакова і в якості запобіжного заходу тримали під арештом. Звільнили його під підписку про невиїзд тільки у липня 2011 року. Під вартою за пошкодження майна та групове порушення громадського порядку тримали й іншого учасника протесту Ігоря Гаркавенко. 1 березня 2011 року він оголосив голодування та під підписку про невиїзд його звільнили через день.

"Після розгону акції протесту 3 грудня 2010 року розпочалися масові допити учасників Податкового майдану у різних регіонах України, на яких останнім погрожували втратою роботу у разі участі у подібних заходах", - вказали у звіті

Революція Гідності 2013-2014 років: як це було?

Передумови. Три протестні акції за часів президентства Януковича вказують серед передумов Революції Гідності:

• Податковий майдан проти ухвалення нового Податкового кодексу, листопад-грудень 2010 р.;
• Мовний майдан проти "закону Ківалова-Колесниченка", липень-серпень 2012 р.;
• Протести у Врадіївці проти свавілля правоохоронців, які зґвалтували та намагалися вбити місцеву мешканку, червень-липень 2013 р.

З 1998 р. Україна працювала із ЄС над Угодою про асоціацію. Підписання планувалося на 28-29 листопада 2013 р., дні Саміту ЄС у Вільнюсі. Але менше ніж за місяць до заходу володимир путін неформально зустрівся із Віктором Януковичем у Сочі.

За результатами цього спілкування Янукович заявив, що Україна не має вибирати між напрямками інтеграції, маючи на увазі і до ЄС, і до Митного союзу. Перед тим путін сказав, що асоціація з ЄС зробить приєднання до Митного союзу неможливим.

21 листопада, за тиждень до саміту у Вільнюсі, в уряді, який очолював Микола Азаров, проголосили, що процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС призупиняється.

"Зустрічаємось о 22:30 під монументом незалежності. Вдягайтесь тепло, беріть парасолі, чай, каву, хороший настрій та друзів", - написав журналіст Мустафа Наєм у Facebook того дня.

Найважливіші дні. 21 листопада на Майдан Незалежності вийшло до 2 тис. осіб, а за три дні мітинг налічував, за деякими оцінками, до 150 тис. осіб. Опозиційний мітинг вже сформував політичні вимоги: звільнення уряду Азарова, скасування його рішення про призупинення підписання Угоди та її підписання під час саміту у Вільнюсі. Час для цього ще був і були сподівання, що президент та прем'єр отямляться.

29 листопада саміт у Вільнюсі завершився без підписання Угоди про асоціацію з ЄС. На Європейські площі був організований кількатисячний провладний "антимайдан".

В ніч на 30 листопада на Майдані під стелою не надто численний вночі мітинг, учасниками якого здебільшого була молодь, розігнав "Беркут".

1 грудня, рушивши через Парк Шевченка до Майдану, українці відтіснили правоохоронців у бік Банкової під президентську адміністрацію. Цей день став першим, коли силу застосували вже проти правоохоронців.

8 грудня відбувся Марш мільйона. На Майдані сформувалися сотні самооборони, а пам'ятник Леніну протестувальники знесли з постаменту, встановивши український прапор.

10-11 грудня відбулася спроба силового розгону Євромайдану.

16 січня Верховна Рада із порушенням регламенту ухвалила "диктаторські закони". Пакет з 11 законів та однієї постанови обмежував права та свободи, передбачав можливість держави використовувати до громадських об'єднань статус іноземних агентів, ухвалювати рішення про заборону доступу до інтернету.

Серед ухвалених заборон була й на участь у мирних зібраннях у касці (покарання – 15 діб арешту) та формування колон з більш ніж п'ятьох машин (вилучення прав та автівки на два роки).

У неділю 19 січня 2014 р. на Водохрещу та після восьмого за рахунком народного Віче (збиралися щонеділі з 1 грудня) протестувальники із вимогою скасувати "диктаторські закони" намагалися прорватися до урядового кварталу.

Внаслідок протистояння із силовиками було десятки постраждалих. Віталій Кличко домігся зустрічі із Віктором Януковичем, і той анонсував створення спільної робочої групи із представниками опозиції. Саме тоді розпочалося протистояння на вул. Грушевського.

28 січня Микола Азаров подав у відставку з прем'єрської посади та було анульовано три чверті ухвалених "диктаторських законів".

21 лютого вночі за участі міністрів зовнішніх справ Німеччини, Польщі, Франції та опозиційних українських політиків Арсенія Яценюка, Олега Тягнибока, Віталія Кличка, відбулися перемовини. В результаті досягли угоди з урегулювання кризи.

Вдень Верховна Рада відновила окремі положення Конституції 2004 р та схвалила закон про недопущення переслідувань мітингувальників. На Майдані відспівували загиблих 18-20 лютого. У ніч на 22 лютого Віктор Янукович втік.

22 лютого самооборона Майдану, як заявив комендант Андрій Парубій, взяла під контроль Київ. Верховна Рада обрала новим спікером Олександра Турчинова з повноваженнями координувати роботу Кабміну, відновила Конституцію 2004 року, ухвалила постанову про самоусунення президента від виконання повноважень, призначила позачергові президентські вибори.

Жертви та винуватці. 22 січня вранці на Грушевського загинули Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Був поранений Роман Сеник, який помер три дні потому. Під Києвом біля села Гнідин знайшли понівечене тіло Юрія Вербицького, якого перед тим викрали з лікарні.

18 лютого відбувся проголошений напередодні учасниками протесту "мирний наступ на Верховну Раду" із вимогою ухвалити Конституцію 2004 року. Проте мирним він не став.

Метро у Києві зупинили, силовики застосовували газ, світлошумові гранати, травматичну та стрілецьку зброю. Під їхнім натиском мітингувальники відступали, але кілька людей було вбито.

Ввечері, близько 20.00, розпочався штурм Майдану, а близько 22.00 почалася пожежа у Будинку профспілок. Загалом того дня загинули 17 майданівців та зазнали смертельних поранень 14.

Протистояння продовжилося 19 лютого: наметове містечко спалили, силовики закріпилися біля стели на Майдані, загинули кілька протестувальників. Янукович проголосив 20 лютого днем жалоби за загиблими.

20 лютого вранці, намагаючись відтіснити силовиків, протестувальники рушили до вулиці Інститутської і по них відкрили вогонь з вогнепальної зброї. Того дня вбито 47 протестувальники та поранено 68.

107 учасників Революції Гідності загинули, близько 2500 визнані постраждалими. Загиблих під час Революції називають Небесною Сотнею і 20 лютого кожного року вшановують їхню пам'ять.

1 березня 2013 р. Янукович звернувся до володимира путіна із закликом застосувати збройні рф в Україні "для відновлення законності, миру, правопорядку, стабільності та захисту". Того ж дня рада федерації рф дозвіл на застосування узгодила.

13 років позбавлення волі за державну зраду та пособництво у веденні агресивної війни присудив Віктору Януковичу Оболонський районний суд м. Києва 24 січня 2019 р. 17 січня 2023 р. Печерський районний суд визначив в якості запобіжного заходу для Януковича тримання під вартою.

18 жовтня 2023 р. Святошинський районний суд Києва засудив до довічного ув'язнення командира київського полку "Беркут" Олега Янишевського, до 15 років колишніх беркутівців Павла Аброськіна та Сергія Зінченка. Осі вони втекли в росію. До п'яти років ув'язнення засуджений колишній міліціонер Олександр Маринченко (звільнений через відбування строку у СІЗО). Майже 6,5 років тривав розгляд цієї справи та майже рік знадобився на ухвалення рішення.

Війна. 20 лютого, ще до звернення Януковича, розпочалося російське вторгнення до Криму, а 27 лютого було захоплено Верховну Раду Криму та адмінбудівлі у Сімферополі та Севастополі. З 19 лютого 2014 року бере відлік російсько-українська війна – Війна за Незалежність України, як її тепер визначає новий закон про засади державної політики національної пам'яті.