В уряді підготували законопроєкт про оподаткування доходів, які українці отримують через онлайн-платформи, та про звітність самих платформ. Що це означає та чому важливо? Розбирався "Ми – Україна".

Нові умови ПДФО та військового збору для українців: скільки, з чого, хто сплатить?

В Міністерстві фінансів підготували та винесли на обговорення законопроєкт про доходи, отримані через цифрові платформи.

Кого стосується? Зміни стосуватимуться платформ, на яких одні продають товари та послуги, а інші їх купують. Це вебсайти, їхні частини, застосунки, у тому числі мобільні, такі як Bolt, Glovo, OLX, Uklon, Booking і подібні.

Також напряму стосуватимуться підзвітних продавців таких товарів та послуг. Зокрема фізичних осіб, які через такі платформи продають товари та послуги. Як-от таксистів, кур'єрів, майстрів манікюру, репетиторів, тих, хто продає непотрібний йому крам чи перепродає нові товари.

Які вимоги до продавців-фізосіб? Якщо людина через платформу продає товари або надає послуги – здійснює звітну діяльність, повинна буде сплачувати податок на доходи фізосіб (ПДФО) та військовий збір (ВЗ).

Звітна діяльність – це:

• надання в оренду нерухомості, будь-якої, у тому числі житлової;
• особисті послуги;
• продаж товарів;
• надання в оренду транспортних засобів.

Ставка ПДФО 5% та 5% ВЗ буде, якщо українець у віці 18 років і більше отримує дохід від продажу на цифрових платформах і при цьому:

• не оформлений, як самозайнятий – не є ФОПом чи особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;
• не використовує роботу найманих працівників;
• має дохід від продажу товарів і послуг до 5 млн грн протягом календарного року;
• не продає підакцизні товари.

Дохід фізосіб-продавців від продажу через платформи товарів і послуг рахуватимуть окремо від іншого, який і зараз є об'єктом оподаткування ПДФО.

Але якщо дохід підзвітного продавця-фізичної особи буде більше 5 млн грн на рік, тоді ставка ПДФО буде вже 18%. Суму перевищення, тобто усе, що понад 5 млн, треба буде декларувати. Тобто подати річну декларацію, вказати цей дохід та сплатити 18%.

Як і хто побачить доходи від онлайн-продажів товарів та послуг? До українців, які реалізують товари та послуги через цифрові платформи, не висувають обмеження щодо типу розрахунків. Можливі й готівкові, й безготівкові. Проте у кожного повинен бути щонайменше один поточний рахунок у банку для такої діяльності. Треба буде повідомляти кожній платформі, до якої людина отримує доступ, як продавець, про реквізити такого рахунка. Якщо не повідомить, ставка ПДФО замість 5% буде 18%.

Банки, фінустанови, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей зараз зобов'язані сповіщати податківців про відкриття чи закриття рахунків чи електронних гаманців юросіб, ФОПів, незалежників у той самий день, коли це відбувається. Аналогічною буде вимога й щодо поточних рахунків фізосіб-підзвітних продавців. До того ж й вони самі повинні будуть сповіщати про свій статус банки, коли відкриватимуть рахунок.

Відриваючи такі рахунки, підзвітний продавець-фізособа даватиме згоду на розкриття банком таємниці на запит контролюючого органу – податкової. Зокрема про операції за поточним рахунком, а саме про:

• зарахування коштів на рахунки;
• призначення платежу;
• ідентифікаційні дані та номер рахунку контрагента.

"Законопроєктом заборонено надання Державною податковою службою України інформації щодо підзвітних продавців (у тому числі отриманої від компетентних органів іноземних держав) іншим особам, у тому числі правоохоронним чи іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, юридичним та фізичним особам, крім випадків надання такої інформації відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, - запевняють урядовці у пояснювальній записці, - ДПС здійснює збір інформації від підзвітних операторів платформ, зберігання, захист такої інформації та передачу відомостей до компетентного органу іноземної юрисдикції".

Хто звітуватиме про доходи фізосіб? Податковими агентами для фізосіб-підзвітних продавців будуть цифрові платформи. Саме вони будуть нараховувати, утримувати, сплачувати податок та звітувати за ним. До них ходитимуть із перевірками та застосовуватимуть штрафи за порушення.

Навіщо оподатковувати українців, які продають товари та послуги через онлайн-платформи?

"З метою стимулювання виведення з тіні значної частки доходів фізичних осіб законопроєктом запропоновано дозволити фізичним особам – підзвітним продавцям цифрових платформ користуватися пільговим режимом оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи", - вказують у пояснювальній записці.

Тобто продавцям-фізособам пропонують пом'якшене оподаткування в обмін на те, що вони вийдуть з тіні. На 1 групі ФОП на спрощенці зараз єдиний податок, військовий збір та єдиний соціальний внесок сукупно становлять 2862,8 грн на місяць. На аналогічну суму 5% ПДФО та 5% ВЗ потягнуть, якщо за рік отримати 343 536 грн доходу від продажу через платформи. 

У листопаді 2023 року народні депутати у законопроєкті 10166 вже пропонували спецрежим, але на інших умовах. Ним, замість того, щоб реєструватися ФОПами, українцям, які здійснюють 20 різних видів діяльності та отримують через цифрові платформи дохід до 153 мінімалок на рік, пропонують сплачувати ПДФО за ставкою 6%. Проте й законопроєкт поки завис – немає навіть висновку головного комітету про розгляд у першому читанні, й стосувався він виключно спецрежиму.

Натомість у проєкті Мінфіну пільгове оподаткування доходів продавців-фізосіб – лише частина змін. Загалом він стосується не тільки доходів продавців, але й звітності цифрових платформ. Потрібен для того, щоб зблизити наше законодавство із європейським та виконати умови меморандуму з МВФ:

"Наразі ми розробляємо зміни до законодавства щодо запровадження вимог до звітності операторів цифрових платформ та міжнародного обміну даними відповідно до Директиви Ради ЄС DAC 7/Типових правил звітності ОЕСР, які дозволять ДПС отримувати від операторів цифрових платформ та міжнародних органів дані про доходи фізичних осіб, які отримують доходи без реєстрації приватного підприємництва чи з використання спрощеної системи оподаткування… Ми подамо відповідні законодавчі зміни до Парламенту до кінця квітня 2025 року (Структурний маяк, кінець квітня 2025 року)", - вказано у меморандумі з МВФ (грудень-2024).

Обмін інформацією для податкових цілей – зобов'язання України. Автоматичний обмін даними щодо доходів від цифрових платформ регулюється міжнародною багатосторонньою угодою DPI, учасниками якої є 29 країн. З них більшість європейські та є членами ЄС.

Інформацією в межах цієї угоди обмінюються згідно з Модельними правилами звітності операторів цифрових платформ. В ЄС правила звітності цифрових платформ встановлені у директиві 2021/514, яка відома, як DAC7. Вона набула чинності 1 січня 2023 року.

Щоб приєднатися до Багатосторонньої угоди DPI, Україні треба імплементувати у своє законодавство і Модельні правила, і DAC7. Саме на це й спрямований законопроєкт Міністерства фінансів.

Крім пільгового режиму оподаткування фізосіб-підзвітних продавців, у ньому прописують:

• терміни, які відповідають тим, що є у правилах та директиві. Як-от "платформа", "оператор платформи", "підзвітний продавець" і ним є не тільки фізичні особи, просто саме для фізосіб пільгове оподаткування;
• обов'язки платформ виявляти серед користувачів підзвітних продавців, звітувати щороку перед ДПС про їхні доходи, стояти на обліку ДПС;
• види діяльності, які є звітними: оренда нерухомості та транспортних засобів, особисті послуги та продаж товарів;
• відповідальність цифрових платформ за порушення;
• вимоги до зберігання документів.

Думка експерта: оподаткування та цифровізація неминучі

Андрій Новак, голова Комітету економістів України:

- Ініціатива оподатковувати тих українців, які зароблять доходи через цифрові платформи, є цілком правильною. Адже є загальний принцип ринкової економіки: податки сплачують усі, незалежно від того, яким способом доходи були отримані. І фізичні особи, і юридичні особи.

Це також відноситься до поняття соціальної справедливості. Подивимося на зворотній бік – якщо хтось не сплачує податки. Чому платники податків мають фінансувати тих, хто їх не сплачує? Це соціальна несправедливість.

В цій ініціативі самі ставки оподаткування є не те, що лояльними, а суперлояльними. 5% ПДФО плюс 5% військового збору під час війни – надзвичайно низькі, таких ви не побачите ніде в Європі, у так званих розвинутих країнах, ніде у світі.

Від такої ініціативи оподаткування на 5%+5%, повірте, нічого не буде втрачено для торгівлі. Це не ті відсотки, які спонукають зупинити діяльність, закрити її. Те, що буде зобов'язання фізособам відкривати банківський рахунок, а платформам вести звітність – це нормально. Увесь світ вже давно так працює.

Наша податкова система, система контролю торгівлі, я вже не кажу про якість товарів та їхню сертифікацію, поки є дуже лояльними, порівняно і з європейськими, і з американськими. Тут немає на що нарікати.

Те, що відбувається цифровізація, то ми від цього нікуди не дінемося. Це відбувається і у нас, і у решті країн, а в Україні по певним напрямкам навіть кращими та вищими темпами. Але загалом від цифровізації світ нікуди не дінеться. Чим швидше ми перейдемо до неї, до мінімізації людського фактору максимально в усіх сферах нашого життя, тим краще буде для нас. По-перше, будемо більш конкурентними. По-друге, це ще й зменшить корупцію, бо її здійснюють люди, а не програмне забезпечення.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, чому і як хочуть запровадити мито і ПДВ на міжнародні відправлення.