Вже з 1 червня тарифи на електроенергію для населення суттєво зростуть. Наскільки та чому, розбирався "Ми – Україна".

Наскільки зростуть тарифи?

Рік тому, вперше після повномасштабного вторгнення, для населення переглянули тариф на електроенергію. Замість 1,44 грн (споживання до 250 кВт на місяць) та 1,68 грн (споживання понад 250 кВт на місяць), він склав 2,64 грн за кВт/год без диференціації.

Після перегляду в уряді пообіцяли, що до кінця опалювального сезону, тобто до 30 квітня, підвищення не буде. У квітні дійсний тариф ухвалили до 31 травня 2024 року і не робили секрету з того, що далі він буде зростати.

Тарифи для населення у межах механізму ПСО (Public Service Obligation), тобто покладення спецобов'язків, є фіксованими. Постановою №483, уряд покладає спецобов'язки на державні компанії "Енергоатом" (атомна генерація) та "Укргідроенерго" (гідрогенерація).

Тобто постачальники універсальних послуг або енергозбути купують електроенергію за середньозваженою ціною, сплачують за її транзит "Укренерго" та за розподіл обленерго, але продають населенню е/е за тарифом 2,64 грн. Різницю між реальною ціною та регульованою постачальникам універсальних послуг компенсують саме "Енергоатом" та "Укргідроенерго" за рахунок продажу виробленої ними електроенергії на ринку.

"Ринкова вартість енергії від виробників сьогодні складає близько 4 гривень за кіловат-годину (а з 1 червня вона очікувано зросте). Тариф на передачу мережами НЕК "Укренерго" складає 63 копійки. Тариф на розподіл обленерго відрізняється в різних областях залежно від будови мереж, структури і обсягів споживання, але його середнє значення по Україні – близько 1,8 гривні. Поставка в середньому коштує 15 копійок", - пояснює радник прем'єр-міністра України Юрій Бойко.

В результаті без ПДВ вартість електроенергії становить 6,6 грн, з ПДВ – 8 грн/кВТ-г. ПСО не збираються скасовувати, регульований тариф для населення залишиться і увесь механізм не матиме сенсу, якщо встановити його на ринковому рівні. Тож необхідно зважати на собівартість електроенергії для побутових споживачів.

Перший заступник голови комітету Верховної Ради з енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко каже, що з боку уряду із народними депутатами про підвищення консультацій не було і вони не знають, яким є реальне обґрунтування тарифу, який для населення готують з 1 червня.

Станом на ранок 30 травня Кабмін ще не змінив постанову №483 та не вказав новий регульований тариф, але намір вже відомий з інсайдів: з 1 червня нинішній 2,64 грн буде збережений для тих, хто на місяць споживає до 100 кВт, а це до 20% побутових споживачів, для тих, хто споживає більше – 4,8 грн.

"Подивився вчора пояснювальну записку до проекту постанови КМУ про підвищення тарифу на е/е для населення. Документ не витримує жодної критики, аргументація зводиться до тези – "ринкова ціна 7,47 грн, тому ми хочемо продавати по 4,8"", – описує Кучеренко.

Він додає, що готовий з документами доводити, що собівартість е/е для населення десь на гривню менша, ніж запропоновані 4,8 грн. І наполягає на тому, що саме від собівартості, а не від ринкової ціни, треба відштовхуватися при встановленні тарифів.

Із заяв дійсно не очевидно, де собівартість електроенергії, а де ринкова ціна, яка саме ціна справді є ринковою, 8 грн чи 7,47 грн.

Найочевидніший ринковий орієнтир – це вартість електроенергії для бізнесу. З 1 червня максимальні ціни у вечірні та нічні години для нього зростуть:

• з 00:00 до 07:00 – з 4000 грн до 6600 грн/МВт-год;
• з 17:00 до 23:00 – з 8250 грн до 10 000 грн;
• з 23:00 до 24:00 – з 4000 грн до 8250 грн.

Вдень, як і раніше, 8250 грн/МВт-год.

Але з усіх цифр випливає одне: населення зараз сплачує мало, і підвищення неминуче.

"Об’єктивно тариф для населення підвищувати потрібно. Але не більше 3,5 грн/кВт. Усі інші слізні історії про розвиток галузі, ремонти і будівництво супер чудової децентралізованої чи розподіленої енергосистеми за рахунок нових тарифів для населення – це просто лише іще один хороший привід для підвищення тарифів", - каже керівник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.

Чому тариф 4,8 грн/кВТ-год не допоможе відновленню?

Після енергетичного терору 2022-2023 років, коли росіяни намагалися знищити потужності із розподілення електроенергії, у 2024 році вони зосередилися на знищенні генерації. На атомні електростанції припадає близько половини виробництва електроенергії.

АЕС та деякі ТЕС – це базові потужності, які протягом доби мають однакове навантаження, тоді як споживання протягом доби стрибає. Його балансують за рахунок маневрових потужностей. Це гідрогенерація – ГЕС та ГАЕС, на які зазвичай припадає близько 10% виробництва, сонячні та вітрові станції. Але найбільший обсяг маневрових потужностей припадає та ТЕС – близько 30% виробництва. Росіяни останнім часом били по маневровим потужностям. Через удари по ТЕС їхня частка у виробництві скоротилася до 5%.

"Після значних руйнувань теплові електростанції ПАТ "Центренерго" (Зміївська ТЕС, Трипільська ТЕС), АТ "ДТЕК Дніпроенерго" (Придніпровська ТЕС) та АТ "ДТЕК Західенерго" (Добротворська ТЕС, Бурштинська ТЕС, Ладижинська ТЕС), а також частково зруйновані гідроелектростанції ПАТ "Укргідроенерго" (Дніпровська-1,2 ГЕС, Середньодніпровська ГЕС, Кременчуцька ГЕС, Канівська ГЕС) "сіли на нуль"", - каже експерт у сфері енергетики Віктор Куртєв.

Загалом 40% генеруючих потужностей або 8 гігаватів знищено. При цьому імпортувати з ЄС Україна може тільки 1,7 гігавата – такою нині є пропускна спроможність. До зими обсяги намагаються збільшити – про це йдуть перемовини.

"Технічно сьогодні ми можемо приймати понад 2 ГВт. Навіть 2,4-2,5 ГВт електроенергії, враховуючи те, що минулого року ми побудували й запустили ще один інтерконектор з Європою – ЛЕП Жешув – Рівненська АЕС. Ми працюємо ще над двома проєктами інтерконекторів, але це не про цю зиму. Це проєкти, які потребують декількох років", - анонсує міністр енергетики Герман Галущенко.

Але навіть 2,5 гігавати імпорту проблему не вирішать. Влітку енергоблоки атомних станцій підуть на планові ремонти, а у спеку споживання зростає через кондиціонери, охолоджувальні установки, холодильники, морозильники і т.д. За рахунок відновлювальних джерел енергії ці потреби не перекрити – там загалом за рік виробництво трохи більше 8 ГВт.

"Потужностей, які можуть підстрахувати систему, поки відновлюються зруйновані електростанції, а також відбувається плановий ремонт на атомних станціях, практично не залишилося. Саме тому влітку не вдасться обійтися без обмежень, - попереджає Юрій Бойко, - При цьому слід розуміти, що масштаби руйнувань на багатьох об’єктах є такими, що попри всі намагання відновити їх роботу до зими не вдасться".

Тому е/е вимикатимуть, незважаючи підвищення тарифів. Відновити генерацію здороження до 4,8 грн також не допоможе. Грошей треба набагато більше, ніж буде від побутових споживачів. Ще до більшості останніх російських атак експерти говорили про $1,8-2,3 млрд необхідних для відновлення тільки генерації, а тепер потреби суттєво зросли.

Радник прем'єр-міністра каже, що тарифи піднімають, бо "Енергоатом" та "Укргідроенерго" не можуть витягувати фінансові зобов'язання.

"В нинішньому році обидві компанії знаходяться в скрутному фінансовому становищі, - пояснює Бойко, - Тож вони вже не мають достатніх фінансових ресурсів на підтримання тарифів на нинішньому рівні. Якщо залишити все як є, це призведе до неповного виконання згадуваними компаніями своїх фінансових зобов’язань перед постачальниками електроенергії для населення, тобто виникне новий борг. Через брак коштів у постачальників ті, в свою чергу, не заплатять місцевим обленерго за розподіл, НЕК "Укренерго" – за передачу і виробникам – за електроенергію. Таким чином це призведе до вимивання обігових коштів з ринку і нарощування нових ланцюгових боргів (оціночно до 40 мільярдів гривень)".

Саме на це підуть кошти від тарифів.

"У випадку підвищення до 4,8 грн населення додатково заплатить величезну суму біля 65 млрд гривень на рік, 70% якої піде в" Енергоатом" а 30% в "Укргідроенерго". Куди і як вони здатні використати ці гроші і як це допоможе відновленню зруйнованої енергетики практично незрозуміло", - констатує Кучеренко.

Олександр Візір, керівник громадської спілки "Асоціація енергоефективності та енергозбереження" також зазначає: невідомо, на що компанії витрачатимуть кошти. Хоча, виходячи із заяв "Енергоатому", на енергоблоки – добудову та будівництво.

"Інші енергетичні компанії – ОСП (оператор системи передачі, "Укренерго", - авт.), ОСРи (оператори систем розподілу, обленерго, - авт.), ПУПи (постачальники універсальних послуг, компанії у платіжках громадян, - авт.) та інша генерація від підвищення тарифів нічого не отримають, - вказує Візір, - Єдиний для них плюс – це те, що НАЕК "Енергоатом", можливо, буде оплачувати залишок по ПСО і не створюватиме неплатежами проблем на ринку".

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, як збираються підвищувати акцизи на пальне та наскільки через це зростуть ціни.