17 вересня Верховна Рада ухвалила у першому читанні ресурсний законопроєкт про підвищення податків. Проєкт 11416-д збільшить ставку військового збору, податок на прибуток банків та фінансових компаній і запровадить авансовий внесок АЗС. Про деталі розповідає "Ми – Україна".

Як змінювався підхід до підвищення податків?

Бюджет-2024 минулоріч ухвалювали несбалансованим. Ще на початку року експерти попереджали, що близько $15 млрд не вистачить на власне фінансування оборони. За щомісячної потреби на рівні 180 млрд грн, закладали 140 млрд грн. До кінця весни це вже стало занадто очевидним, і у Кабміні почали напрацьовувати зміни.

У липні уряд подав до ВРУ проєкт 11417 про зміни до бюджету-2024 із перерозподілом видатків на оборону та проєкт 11416 про зміни до податкового законодавства. План з перекриття 500 млрд грн розриву у Міністерства фінансів був таким: 65,7 млрд – економія на обслуговуванні боргу, 220,1 млрд – за рахунок ОВДП, 138,7 млрд – нові податкові заходи. Якщо не враховувати підвищені ставки акцизу, які йдуть своїм порядком, то близько 125 млрд грн планували вже у цьому році отримати за рахунок підвищення податків.

Серед податкових новацій запропонували збільшити військовий збір, запровадити податок на доходи фізосіб щонайменше з мінімалки, встановити ПДВ для посилок меншої митної вартості, застосувати більш жорсткі вимоги до звітування. Парламентарі підчистили пропозиції, прибравши з нього ПДФО, ПДВ на посилки, деякі ставки військового збору.

Проте й після пом'якшення вимог у першому читанні 3 вересня нардепи провалили проєкт змін до Податкового кодексу. Він пішов на доопрацювання та 30 серпня зареєстрували іншу редакцію – 11416-д. 11 вересня її розглянув профільний комітет, а ВРУ ухвалила у першому читанні 17 вересня.

Приймати у другому могли б за скороченою процедурою подання поправок, проте її не підтримали. Тож попередні очікування – друге читання буде приблизно у середині наступного місяця. Проте для платників податків це значення не матиме: майже усі вимоги щодо підвищення податків за нинішньою редакцією будуть діяти заднім числом – з 1 жовтня.

Що з військовим збором для фізосіб та ФОПів?

Після корегування та суперечок із податкових намірів щодо військового збору викреслили 30% при реалізації ювелірки, 15% при першій реєстрації легковиків, 5% з продажу об'єкта нерухомості, при придбанні банківських металів, від вартості послуг мобільного зв'язку, 1% для юросіб на загальній системі оподаткування.

Зараз платниками ВЗ є фізособи з доходів. Резиденти – з доходів із джерелом походження в Україні та за кордоном, нерезиденти – з доходів із джерелом походження в країні. Де є зобов'язання зі сплати ПДФО, там і ВЗ. Також платниками є податкові агенти, коли зобов'язані утримувати і сплачувати ПДФО, тобто роботодавці із зарплат. Ставка – 1,5%. Стягується ВЗ, хоч він і передбачений для реформування війська, у загальний бюджет. З 1 жовтня і ставка інша, і коло платників ширше, і з'являються нові умови щодо зарахування.

Військовий збір з фізосіб. Ставка буде 5% замість 1,5%. Це підвищення у понад три рази.

"Наслідки підвищення військового збору ми відчуємо наступного місяця після введення закону в дію, коли почнеться нарахування різного роду платежів з його урахуванням", - каже член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Шляхом підвищення ВЗ до 5%, тобто з доходів фізосіб, цього року планують залучити додаткові 27 млрд грн, наступного року – додаткові 107, 7 млрд грн. Це майже 48% з усіх очікуваних додаткових надходжень цьогоріч і 79% очікуваних додаткових надходжень наступного року.

Якими б не були заяви щодо додаткового податкового тягаря на бізнес через новий закон, найбільший візьмуть на себе українці. Хоча, враховуючи, що сплачують ВЗ із зарплат роботодавці, це й для них пошук нового балансу – компенсувати найманим працівникам нову ставку шляхом підвищивши зарплати чи просто її зменшити.

"Підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5% для всіх найманих працівників призведе до подальшої тінізації зарплат та зменшення економічної активності", - попереджає про ризики фахівець з питань податкової та регуляторної політики економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна Мирослав Лаба.

Популярний спосіб тінізації – оформлення найманого працівника ФОПом і зарплата – це переказ на картку. Проте й про ФОПів та військовий збір не забули.

Військовий збір платників єдиного податку. Зараз вони не сплачують військовий збір, проте будуть.

Платники єдиного податку ФОПи I, II, IV груп сплачуватимуть ВЗ за ставкою 10% від мінімальної зарплати, тобто 800 грн на місяць. Це, виходячи з розрахунків, цьогоріч принесе бюджету додаткові 1,7 млрд грн, а наступного року – 7,8 млрд грн.

"Запроваджений ВЗ для ФОПів у даному світлі (очікуваної тінізації зарплат після підвищення ВЗ до 5%, - авт.) – це більше навіть не для того, щоб наповнити бюджет, а щоб показати якусь "справедливість". Але нє, справедливості тут не буде, поки не займуться зарплатними ФОПами серйозно", - вказує старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.

Це не єдина податкова новація щодо ФОПів останнім часом. На період воєнного стану їм дозволили сплачувати за себе ЄСВ, тобто 22% від мінімалки на місяць, добровільно. Проте в законопроекті про бюджет-2025 наступного року добровільну сплату пропонують призупинити. Тобто ФОПи сплачуватимуть і 800 грн ВЗ, і 1760 грн ЄСВ на місяць. Хоча ЄСВ і ВЗ із мінімальної зарплати 8000 грн все ж будуть великою спокусою тінізувати зарплати, які більші за мінімальну.

ФОПи ІІІ групи та юрособи на єдиному податку сплачуватимуть військовий збір за ставкою 1% від доходу. Враховуючи нинішню ставку ЄП 5% від доходу, буде підвищення оподаткування на 20%.

"Податок з обороту дискримінує українських виробників та негативно вплине на їх здатність конкурувати на світових ринках", - вважає Мирослав Лаба.

Розрахунки не бачать додаткових бюджетних надходжень від військового збору з єдинників третьої групи у 2024 році. Якщо ФОПи I, II, IV груп мають сплачувати ВЗ до 20 числа поточного місяця авансовим внеском, то платники єдиного податку ІІІ групи – протягом 10 днів після подання квартальної декларації про ЄП. Тобто вперше вже у 2025 році.

За рахунок ФОПів на ІІІ групі наступного року очікують додатково отримати 5,9 млрд грн, а рахунок юросіб – 929 млн грн.

Заразом усі новації щодо військового збору цього року мають додати бюджету 29 млрд грн, наступного – 122 млрд грн. Але спрямовувати їх вже мають не у загальний бюджетний казан.

Протягом місяця після набрання новим законом чинності, Кабмін має розробити і внести законопроєкт про зарахування ВЗ до спецфонду держбюджету. Спрямовувати ці надходження мають на фінансове забезпечення сектору безпеки і оборони. У поданому днями законопроєкті про бюджет-2025 згадок про це немає. Можливо, умову про спецфонд додадуть під час його доопрацювання.

Суперечки про податок на надприбутки банків

Минулого року запроваджували оподаткування надприбутків банків за результатами 2023 року за ставкою 50%, а у 2024 вже діє ставка 25%. Тепер фігурує аналогічна ініціатива – застосувати на надприбутки банків ставку податку на рівні 50% замість 25%. Проштовхнули це у проєкт 11416-д депутати, бо в урядових пропозиціях такого не було. Там проти цієї норми, як і Національному банку.

"Ризики від такого кроку для розв'язання завдання фінансування дефіциту та стабільного зростання кредитування будуть більшими, ніж користь", - каже голова НБУ Андрій Пишний.

Заступниця голови НБУ Катерина Рожкова каже про ризик для капіталу двох державних банків в разі 50% податку на прибуток.

"Банківська система спроможна забезпечити потребу внутрішнього фінансування бюджету на 385 млрд грн до кінця року за рахунок розміщення ліквідності в ОВДП", - зазначає вона.

Саме ризиків із придбанням банками державних облігацій і хочуть уникнути в Мінфіні.

"Тобто розумієте цинізм ситуації. Є 30 млрд грн, як частина надприбутків банків у загальному розмірі їх профіту в 87 млрд грн. Мінфін може отримати ці 30 млрд грн у вигляді податків. Безкоштовно та безповоротно. Це якщо ввести податок понад прибуток. А може залучити ці гроші за допомогою продажу банкам ОВДП. Тобто взявши у борг. І ці гроші потрібно не просто повернути банкам, а й заплатити, наприклад, 15% річних за рахунок бюджетних коштів. Це якщо податок на прибуток банків скасувати. І який варіант обирає Мінфін? Другий! Чому? Бо якщо забрати у банків 30 млрд грн у вигляді податків, то вони не вкладуть ці гроші в ОВДП", - обурюється аналітик аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ.

Глава фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев, який є ініціатором законопроєкту 11416-д, каже, що депутати наполягатимуть на податку на надприбутки.

"Є структурний профіцит ліквідності банківської системи, який в умовах війни збільшився. Є чистий прибуток банків розміром понад 93 млрд за сім місяців цього року. Чистий фінансовий результат збільшився на 12,5% рік до року, попри підвищення ставки податку на прибуток з 18% до 25%. При цьому більш ніж 50% від процентного доходу банків – а це левова частина їх прибутку – становить дохід від операцій з державними цінними паперами, зокрема з ОВДП та депозитними сертифікатами. Держава дає банкам можливість заробити без будь-яких ризиків, замість того, аби більше ризикувати з кредитами, розробляти нові інноваційні програми та продукти. Логічно, щоб держава мала можливість забрати частину цього прибутку, щоб бути спроможною захищати ці самі банки від ворога", - пояснює Гетманцев.

За розрахунками, цього року windfall tax або податок на несподіваний прибуток, має дати бюджету 27 млрд грн, суму співставну із надходженнями від підвищення ВЗ для фізосіб. Наступного року очікують 9,3 млрд грн – це "хвіст" від 2024 року, за результатами четвертого його кварталу. Проте навіть 36 млрд грн загалом є предметом суворих баталій, які ще не завершилися.

Проте в НБУ не проти інших пропозиції у проєкті – запровадження податку на прибуток для фінансових компаній (не банків) на тому ж рівні, що зараз встановлений для банківських установ – 25%. Порівняно із іншими надходженнями, від фінкомпаній зиску буде небагато – 157,7 млн грн. І то лише наступного року, бо це підвищення податків планують запровадити з 1 січня 2025 року, тоді як решту – з 1 жовтня 2024 року, незалежно від дати ухвалення законопроєкту.

Авансові внески від АЗС, зміни у звітності та подальші плани

У першому варіанті податкових новацій в Кабміні пропонували змінити ПКУ так, що АЗС мали б сплачувати податок на прибуток авансовим платежем. Розмір збиралися прив'язати до обсягів резервуарів для зберігання пального в місці реалізації. 1 кубічний метр резервуару дорівнював би 0,5 розміру мінімалки.

Але тепер авансовий внесок пропонують зафіксувати чіткою сумою та прив'язати її вже до виду пального, яке реалізується, та до того, чи продаються при цьому на АЗС алкоголь і тютюнові вироби:

• якщо алкоголь і тютюн на АЗС не продаються. В такому разі щомісячний авансовий внесок: 30 тис. грн за кожне місце, де продається тільки скраплений газ; 60 тис. грн, за кожне місце, де продається один вид пального, крім газу, чи кілька видів пального, включно із газом;
• якщо алкоголь і тютюн на АЗС продаються. В такому разі щомісячний авансовий внесок: 40 тис. грн за кожне місце, де продають тільки газ, 80 тис. грн за кожне місце, де продають один вид пального, крім газу, чи кілька видів пального, включно із газом; 60 тис. грн за кожне місце, де обсяг реалізації газу перевищує 50% в загальному обсязі реалізованого пального.

"Справжній феномен українських АЗС – відсутність прибутку. Звісно, на папері, - вказує директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн, - Подивіться на сплату податку на прибуток (ПнП) у ІІ кв. 2024 р. З майже 50 мереж 60% платять менше 10 копійок з літра, тобто мають у кращому випадку чистий прибуток до 60 коп./л. Ще 20% – взагалі безприбуткові. І це при тому, що валова маржа (до вирахування витрат) становить у цьому році 8-10 грн/л. Заплющивши очі, скажу, що мінімум 3 грн/л – прибуток. А інакше не може бути, бо тоді незрозуміло, навіщо всі ті люди в мерседесах, ауді та бумерах займаються цим бізнесом. Адже могли б покласти свої гроші на депозити у банку й спокійно попивати джус, не виходячи з басейну. Секрет простий – державі ті прибутки не показують, щоб не платити податок. Багатомісячні спроби достукатися до сумління нафтобаронів та розмови про необхідність грошей на війну результату здебільшого не дали. А потужностей податкової фізично не вистачає, щоб всіх постійно перевіряти, а потім в судах доводити свою правоту. Тому вирішили ці ігри закінчувати. Не хочете по-хорошому, буде по-плохому. Авансовий податок на прибуток – платиш наперед фіксовану безповоротну суму податку щомісяця. Це не звільніє від всіх зобов'язань по цьому податку".

За рахунок авансових внесків від АЗС в бюджет очікують цьогоріч додатково залучити 1 млрд грн, наступного року – 4,3 млрд грн. Відповідно, діятиме зобов'язання з 1 жовтня.

Натомість з 1 січня запровадять зміну, від якої надходжень не очікують. У ПКУ планують змінити періоди подання до податкової платниками податків розрахунку сум доходів, сплаченого на користь фізосіб. Замість щоквартального, подання буде щомісячне.

"Це необхідно для моніторингу сум заробітних плат для запровадження механізму "економічного бронювання", - пояснюють в Міністерстві фінансів, - Такий механізм наразі напрацьовують Міністерство економіки спільно з Міністерством цифрової трансформації".

Очікувані додаткові надходження від внесення змін до ПКУ нижче у таблиці.

57,48 млрд грн цього року та 136 млрд – наступного, звісно, увесь розрив і витрати на оборону не перекривають. Законопроєкт про перерозподіл видатків на оборону на 500 млрд грн вже в роботі.

"Левовою часткою джерел покриття додаткових видатків (462,4 млрд грн або 93 %) передбачено збільшення доходів загального фонду держбюджету в межах діючих ставок, скорочення видатків на обслуговування і погашення держборгу, збільшення плану розміщень ОВДП, скорочення низки видатків у загальному та спеціальному фонді держбюджету", - звітують у Мінфіні.

Тобто підвищення податків – незначна частина в необхідній сумі. А от що із ними буде далі, можна тільки здогадуватися. Із самого початку низка експертів радила підняти ставку ПДВ, замість ВЗ. Бо якщо підвищення військового збору стосується тих, хто працює легально, то податок на додану вартість сплачують у тому числі й податкові ухилянти. Від цього шляху відмовилися, але, можливо, не остаточно.

"За інформацією Мінфіну, підвищення його (ПДВ – авт.) ставки можливе, якщо при підготовці законопроєкту (11416-д, - авт.) до другого читання потенційний ресурс буде суттєво скорочено. Тоді уряд і шукатиме додаткові кошти саме через ПДВ. Так буде написано в оновленій редакції меморандуму з МВФ", - попереджає членкиня Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна.

Юрій Гайдай також вважає, що зміни за проєктом 11416-д останніми не будуть.

"Очікую, що ми таки ще впремося у потребу підвищувати стандартну ставку ПДВ – якщо не наприкінці цього року, то в наступному, - каже економіст, - І краще це все було зробити одним блоком, заздалегідь (і без підвищення ВЗ для найманих працівників)".

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав про те, якими є плани на соціалку у проєкті бюджету на 2025 рік.