11 липня у Вашингтоні завершується 75-ий саміт НАТО. Оскільки на запрошення України в альянс Україні ніхто не сподівався, насамперед від заходу усі чекають практичних варіантів підтримки. Що саме пообіцяли Україні союзники з НАТО, з'ясовував "Ми – Україна".

Винищувачі та ППО

Президент Володимир Зеленський каже про те, що Україні потрібні 128 винищувачів. Проте донедавна програма із постачання F-16 затягувалася. Загалом нам обіцяні реактивні літаки Данією (19 одиниць), Нідерландами (24 одиниці), Бельгією (30 одиниць) та Норвегією (16 одиниць). Якщо реалізувати усе заявлене, то парк становитиме близько 90 одиниць, але йдеться про перспективу найближчих років, а не місяців.

На саміті держсекретар США Ентоні Блінкен повідомив, що "просто зараз триває передача F-16 з Данії та Нідерландів". Без визначення кількості.

"Уряди Данії та Нідерландів за підтримки США передають Україні винищувачі F-16 американського виробництва. Процес передачі цих винищувачів вже триває, і вже влітку цього року Україна почне літати на нових винищувачах. Наразі ми не можемо надати додаткову інформацію з міркувань оперативної безпеки, - йдеться у спільній заяві президента США, прем'єр-міністрів Німеччини та Данії, - Ми вдячні Бельгії та Норвегії за зобов'язання надати додаткові літаки, а також іншим членам Коаліції з посилення потенціалу Повітряних сил за їхню підтримку. Ми віддані подальшому зміцненню повітряного потенціалу України, який включатиме ескадрильї сучасних багатоцільових літаків четвертого покоління F-16".

Ескадрилья – це, зазвичай, 12 літаків. Орієнтовно на таку кількість цього літа й розраховуємо, хоча союзники обережно її не вказують. Очікується, що до кінця року надійдуть бельгійські літаки.

"За хорошими такими розрахунками, оптимістичними, можна очікувати 12-14 літаків, тобто повноцінну ескадрилью. Сподіваємось, що це буде в найближчі тижні та місяці. Бо то процес поступовий, - каже Олександр Мусієнко, директор Центру військово-правових досліджень, - Основне, що треба розуміти, які є складнощі. Це те, що наші партнери десь зволікали, і в цьому проблема. І складнощі в тому, що потрібен час на навчання пілотів. Кожен літак – це 2 пілота. Піхотинця можна навчити швидше, але пілот має провчитися 3-4 роки перед тим, як він почне виконувати практичні завдання, літати на навчальних літаках, а потім освоювати ще й F-16 і різні моделі. Тому тут потрібен час. Очевидно, що всі 128 літаки, про які говорить президент, ми не побачимо у 2024 році тому, що, на жаль для нас, це час. Цей час буде синхронізований з іншим рішенням – про те, що Україні треба забезпечити ППО".

Реалії такі, що ворог знає про більшість наших літовищ, бо вони дісталися в спадок від СРСР. Їх треба прикривати і експерт вказує, що є хороші приклади, коли відомі росї аеродроми захищають. Зокрема, у Старокостянтинові. Але убезпечити треба не тільки літовища, а й енергосистему, критичну інфраструктуру, населені пункти, бази, склади. У квітні цього року Володимир Зеленський запросив сім батарей Patriot. Перед самітом посолка США при НАТО Джуліанна Сміт анонсувала для нас "дуже позитивні " новини.

Поки ж під час саміту підтвердили те, що вже обіцяли раніше, до саміту. Одну батарею США анонсували передати з Польщі місяць тому. Одну в Румунії затвердили передати кілька тижнів тому. З Німеччини днями надійшов Patriot, але у червні там розмірковували над відправленням ще однієї батареї. Наприкінці червня у Нідерландах говорили про те, що збирають систему з частин разом із неоголошеною країною. Також раніше, за підсумками саміту G7, стало відомо про передачу однієї системи SAMP/T від Італії.

Усі ці системи перелічені у спільній заяві керівників США, Нідерландів, Німеччини, Італії, Румунії та України.

"Крім того, найближчими місяцями США та партнери мають намір надати Україні десятки тактичних систем протиповітряної оборони, зокрема NASAMS, HAWK, IRIS T-SLM, IRIS T-SLS та системи Gepard, - додали союзники, - Ці системи ще більше розширять і посилять прикриття протиповітряної оборони України. Кілька членів Альянсу, включаючи Канаду, Норвегію, Іспанію та Велику Британію, продовжуватимуть відігравати важливу роль у забезпеченні цими системами, а багато інших прихильників України допомагатимуть у забезпеченні перехоплювачами".

Деталей не вистачає, але десятки та найближчими місяцями – це вже непогано.

Дозвіл бити вглиб росії

У переддень саміту росія цілеспрямовано вдарила ракетою Х-101 по дитячій лікарні "Охматдит". Це вразило увесь світ, проте координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США Джон Кірбі сказав, що змін у політиці США стосовно дозволу бити американською зброєю по росії не відбулось. Він є, але обмежений і не дозволяє дотягуватися до аеродромів Моздок (800 км від кордону), Ахтубінськ (700 км), Саваслейка (720 км), Сольці (750 км), Енгельс (750 км), Оленья (1900 км). Майже всюди відпрацьовували українські дрони, а не американська зброя.

Проте слова Кірбі, зазначає Мусієнко, не варто було оцінювати одразу, бо прозвучали вони одразу після терористичної атаки росіян, ще до належної оцінки. Тоді як зараз, на тлі саміту, у США обговорюють дозвіл завдавати удари углиб території ворога. Це підтвердив заступник помічника держсекретарі США Крістофер Сміт.

На диво спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон, зокрема через якого надання пакету американської допомоги затягнулося на пів року, тепер є палким прихильником дозволу бити по росії. Він наполягає, що гнучкість у використанні зброї та допомоги – це не тільки його позиція, але й воля Конгресу.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг підтверджує, що Україна має право на самозахист згідно з міжнародним правом. Новий прем'єр Великої Британії Кір Стармер не заперечує проти використання британських ракет Storm Shadow по військових об'єктах на території РФ.

"Ми пройшли дуже багато стирань червоних ліній, коли багато чого здавалося нереальним. Зараз обговорюється і рішення про JASSM ракети для F-16, бодай на дальність 500 км, і дозволу їх застосування по території росії. Зараз дійсно обговорюються рішення, які, в принципі, зітруть чергові червоні лінії. Це може стане відомо не одразу після саміту НАТО, але з часом – обов'язково", - каже Мусієнко.

Міст до членства

Як і очікувалося, майбутнє членство України в НАТО пов'язують із виконанням умов. Хоча це й не люблять згадувати вголос, у першу чергу це завершення війни. Але більш охоче акцент роблять на реформах – демократичних та безпекових.

Україна завжди чекає на конкретику у цьому питанні, насамперед, щодо строків. Але про них передбачувано не говорять. Нам пропонують міст для набуття членства. Як пояснює Столтенберг, він будується з п'ятьох елементів. Про перші ми вже сказали – варіанти негайної підтримки, насамперед, щодо протиповітряної оборони. Тобто системи ППО та винищувачі.

Інший елемент – двосторонні безпекові угоди. Наразі маємо такі з Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією, Іспанією, Бельгією, Португалією, Швецією, Ісландією, Норвегією, Японією, США, Євросоюзом, Естонією, Литвою, Польщею та Люксембургом. Останні дві укладені на тлі саміту НАТО.

Ще три складові узгоджуються саме на заході, хоча їх і узгодили заздалегідь.

40 мільярдів євро допомоги. Щорічно з початку повномасштабного вторгнення від членів НАТО Україна отримувала близько 40 мільярдів євро військової допомоги. Тривале зволікання із ухваленням пакету від США, великі ризики для НАТО загалом та для рівня американської підтримки України в разі перемоги Дональда Трампа змусили шукати запобіжники.

Раніше було відомо, що Столтенберг просуває варіант довготривалих зобов'язань країн-членів щодо сталого рівня щорічної допомоги Україні. Проте, зокрема й з огляду на внутрішні політичні пертурбації та складнощі з узгодженням, не всі були в захваті від такого сценарію. Тож, як і прогнозувалось, на саміті ухвалили варіант щорічної допомоги.

На 2025 рік партнери схвалили мінімальне базове фінансування на рівні 40 млрд євро. Витрати спробують розподілити між членами альянсу пропорційними внесками, з урахуванням ВВП. Варіанти надання допомоги можуть бути різними – через НАТО, за двосторонніми, багатосторонніми угодами чи в іншій спосіб. Про підтримку надавачі звітуватимуть двічі на рік.

Йдеться про витрати на військове обладнання, закупівлю техніки, її обслуговування, логістику і транспортування, матеріальну допомогу, підготовку, навчання, інвестиції та підтримку ВПК України, внески до трастових фондів НАТО на користь України.

До наступного саміту в Гаазі обсяг допомоги затвердили, а через рік суму можуть переглянути. Подальші перегляди будуть на кожних наступних самітах.

NSATU. НАТО утворює окрему структуру із підтримки безпеки та підготовки України – NSATU. Очікується, що очолить її тризірковий генерал. Штаб-квартира буде знаходитись у німецькому Вісбадені. Штат налічуватиме близько 700 співробітників. Це буде координаційний центр з надання військового обладнання та навчання. Саме на нього покладають місію із створення міцної основи для безпекової підтримки.

Структура буде діяти в країнах альянсу, опікуватиметься підтримкою української оборони відповідно до Статуту ООН. У декларації саміту акцентують увагу, що вона підтримає трансформацію України для подальшої інтеграції з НАТО. При цьому NSATU, оскільки діятиме відповідно до міжнародного права, не зробить альянс стороною конфлікту.

Тож дві основні мети NSATU – координація допомоги, з перенесенням основного навантаження в Європу, на НАТО, та сприяння майбутньому членству України в НАТО через наближення до стандартів альянсу.

JATEC (NATO-Ukraine Joint Analysis, Training and Education Centre) та представник НАТО. Минулого року за підсумками саміту у Вільнюсі утворили Раду Україна-НАТО. За результатами її засідання на рівні міністрів оборони ще на початку року стало відомо про створення першої спільної з альянсом институції – центру, який буде аналізувати та узагальнювати військовий досвід, удосконалювати систему підготовки та військової освіти, сприяти сумісності із стандартами НАТО та розвивати спроможності Сил оборони України. У декларації JATEC назвали важливим стовпом співпраці та підтримали його створення.

Ще одним комунікатором буде старший представник НАТО в Києві. Він координуватиме взаємодію між альянсом на нашими посадовцями. Призначить представника генсек НАТО і це має бути цивільна особа.

Виходячи із заяв Ентоні Блінкена, міст України до членства в НАТО є коротким та добре освітленим, хоч і не містить чіткого графіка.

Декларація: незворотній шлях у НАТО

Важливість формулювань у декларації за підсумками саміту – те, про що "Ми – Україна" згадував на його початку. Було відомо, що були суперечності між партнерами відносно тих, які стосуються України. А саме щодо незворотності її шляху в НАТО.

Джо Байден у своїх прогнозах майбутнього миру не передбачав, що його частиною обов'язково має бути членство України в альянсі. Але як би і хто не був проти, у спільній декларації важливе для нас формулювання є.

"Ми повністю підтримуємо право України обирати власний механізм безпеки та вирішувати власне майбутнє без зовнішнього втручання, - пишуть у декларації, - Майбутнє України в НАТО. Україна стає все більш оперативною та політично інтегрованою з Альянсом. Ми вітаємо конкретний прогрес, якого Україна досягла після Вільнюського саміту щодо необхідних демократичних, економічних і безпекових реформ. Поки Україна продовжує цю життєво важливу роботу, ми продовжуватимемо підтримувати її на незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції, включаючи членство в НАТО. Ми ще раз підтверджуємо, що ми зможемо надіслати Україні запрошення приєднатися до Альянсу, коли члени Альянсу погодяться і умови будуть виконані. Рішення НАТО та Ради Україна-НАТО, ухвалені на саміті, у поєднанні з поточною роботою членів Альянсу є мостом до членства України в НАТО".

Оскільки декларація – це набір важливих сигналів світу та супротивникам, добір слів є дуже важливим. Незворотність – це саме такий сигнал.

"Слово "незворотній" у параграфі щодо шляху України до членства в НАТО є потужним і важливим, – зазначає співробітник Скаукрофтського центру стратегії та безпеки Крістофер Гарпер, - Не слід недооцінювати, наскільки важко було досягти консенсусу щодо цього. Мається на увазі, що цей шлях не можна змінити під час будь-яких переговорів, які можуть відбутися з росією".

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав про підсумки Саміту миру в Швейцарії.