Меморандум "Про забезпечення прозорості функціонування ринку банківських платіжних послуг" готуються підписати сім банків, зокрема й два державних. Ця інформація стала відома ЗМІ та українців морально готують, що перекази для фізосіб та ФОПів обмежать ще більше і стежитимуть за ними ще пильніше. Що відомо про документ, ліміти на перекази та вимоги до фізосіб та ФОПів, збирав "Ми – Україна".
Таємничий меморандум
Ані в повідомленнях Нацбанку, ані на сайтах банківських асоціацій немає анонсу підписання меморандуму та його тексту. Його норми та графік впровадження з'явилися лише у ЗМІ. Зокрема у виданні "Економічна правда" вказали, що 10 грудня в приміщенні НБУ документ підпишуть сім банків з переліку системно важливих:"Приват", "Ощад", ОТП Банк, "Правекс", ПУМБ, "Райффайзен", "Універсал" (Монобанк), Таскомбанк.
За текстом, який витік в мережу, приєднатися до меморандуму зможуть будь-які інші банки та у будь-який момент. Але насправді навіть одного "Привата" вистачило б, щоб меморандум про додаткові обмеження переказів був дієвим. Станом на листопад у цього банку 28,7 млн активних карток з-поміж 53,6 млн наявних.
Намір банків є продовженням ініціативи НБУ про обмеження переказів, якою збиралися подолати дропів, фізосіб, які віддають свої рахунки для тіньових операцій. Постановою №102 Нацбанк запровадив ліміт обсягом 150 тис. грн на місяць для переказів з усіх рахунків строком з 1 жовтня 2024 р. по 31 березня 2025 р.
IBAN-переказів це не стосується, і у жовтні кількість переказів з картки на картку скоротилося на 5,6 млрд грн, тоді як кількість IBAN-переказів зросла на 4 млрд. Ще коли наміри застосувати ліміти на P2P перекази тільки-но обговорювали, лунали попередження, що так подолати дропів навряд вийде.
"Це намір боротися з тінню, транзакціями, з тим, що зараз формується паралельна економіка. Але це буде контрпродуктивно. Бо треба розуміти причини появи тіньової економіки. Вони – у помилкових економічних управлінських рішеннях, - казав нам фінансовий аналітик Олексій Кущ, - Тож можна боротися із наслідками, але це як боротися із дощем. Тобто є спроба загнати у офіційні платежі. Я думаю, що виловити нелегалів не вийде. Ліміти дещо збільшать витрати тіньового бізнесу. Коли той самий гральний бізнес робить поповнення рахунків, задіяна ціла армія людей. Після обмежень він більше витрачатиме на інфраструктуру та адміністрування, але це його не зупинить".
Оскільки з'явилася потреба ще більше обмежити перекази, пояснень цьому може бути два. Перше – не вдається успішно ловити дропів. Друге – ловити їх виходить, тому треба розвивати успіх та вичавлювати далі. Про те, що параметри обмежень можна буде "підкручувати", коли для тіньовиків через обмеження на Р2Р перекази зросте вартість обслуговування сітки дропів, раніше казав старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.
У будь-якому випадку обмежувати та контролювати перекази планують далі. Поки що меморандумом, тобто намірами про спільні дії. Якщо в такий спосіб, то вони будуть закріплені не зобов'язуючим документом, бо це ж не нормативка. Але, як вказують усі джерела, це відбувається за підтримки НБУ.
Які умови будуть для фізосіб?
Рівні ризиків. Клієнтів-фізосіб, які обслуговуються у банках, що підпишуть меморандум, мають вивчити та розподілити на тих, які мають високий, середній та низький ризик.
У кожному банку свій ризик-орієнтований підхід, але є вимоги, за якими високий ризик встановлюють за таких умов:
- За законом про запобігання та протидію незаконним доходам. Це клієнти, які проживають у юрисдикціях, які не відповідають рекомендаціям FATF, в офшорних зонах, в країнах-агресорах та мають таке громадянство. Також це особи з санкційних списків, ті, які мають джерело коштів з країни-агресора чи проганяють кошти через фінустанови країни-агресора;
- За постановою НБУ про здійснення банками фінмоніторингу (№65). Це клієнти, що проводять діяльність у сфері віртуальних активів, у банку є підозра у легалізації чи відмиванні злочинних доходів, інших злочинах, є підозра у здійсненні фіктивної діяльності, у клієнта є операції, в яких задіяні особи, що живуть чи знаходяться у юрисдикціях, які не виконують рекомендації FATF.
Високий ризик за чернеткою меморандуму – більш жорсткі заходи обмеження. Низький чи середній ризик – більш м'які. Низький та середній ризик зокрема мають клієнти, у яких плановий обіг по рахункам до 150 тис. грн на місяць на початку 2025 року, та до 100 тис. грн з 1 червня 2025 року. Перекази по власним рахункам в межах одного банку тут не мають враховувати.
Обмеження на перекази. Зараз за постановою НБУ 102 обмежують перекази з картки фізособи на картку фізособи "під час яких використовуються реквізити електронних платіжних засобів фізичних осіб-отримувачів". Тобто без лімітів для IBAN-переказів. У різних редакціях тексту меморандуму, який показали ЗМІ, додаткових умов немає. Йдеться про нові ліміти щодо усіх переказів з рахунків фізосіб.
Високоризикованим клієнтам одразу ставлять ліміт 50 тис. грн на місяць.
Клієнтам із низьким чи середнім ризиком – поступово:
- спочатку 150 тис. грн на місяць. За одними джерелами, вже з 1 січня 2025 року, за іншими з 1 лютого;
- потім 100 тис. грн на місяць, вже з 1 червня 2025 року.
Ліміт зможуть збільшити за наявності документального підтвердження доходів і перелік можливостей у меморандумі невичерпний. Тож це можуть бути:
- довідки ОК-5 та ОК-7. Довідка ОК-5 – це відомості з реєстру застрахованих осіб щодо сум заробітку для нарахування пенсії, страхового стажу, сплати страхових внесків з 2000 р. Довідку ОК-7 відає Пенсійний фонд про суми зарплати, з якої сплачено ЄСВ, та страховий стаж з 2011 р.;
- довідка про доходи з реєстру фізосіб-платників податків, яку можна отримати в "Дії";
- зарплатні відомості, виписка по рахунку зарахувань зарплати;
- підтвердження зарахувань від держорганів;
- протокол чи виписка по виплаті дивідендів із довідкою про сплачені доходи;
- податкова декларація чи декларація ФОП;
- підтверджені доходи членів сім'ї;
- підтвердження волонтерської діяльності. Зараз критерії віднесення до волонтерів також є в постанові №102: офіційна реєстрація; регулярний збір коштів і волонтерство – типова діяльність; є підтвердний документ держоргану чи підрозділу ЗСУ; особа подає банку інформацію про майбутню волонтерську діяльність та про очікувані суми та цілі зборів.
Банки за меморандумом мають запровадити автоматизовані та цілодобові антифрод правила за рекомендаціями НБУ. Тобто правила боротьби із шахрайством. Особлива увага буде до транзакцій з півночі до шостої ранку.
Обмеження кількості рахунків. Не більше трьох рахунків в одній валюті в одному банку на одну особу.
До ліміту рахунків не входитимуть:
- депозитні;
- кредитні;
- для програм держпідтримки, таких як Національний кешбек чи єВідновлення.
Реєстр "мулів". "Мулами" називають дропів. В наявному тексті меморандуму не вказані умови та порядок, як групувати підозрілих клієнтів фізосіб. Банки, які під ним підпишуться, якщо текст не зміниться, закликають Нацбанк та держоргани запровадити реєстр сумнівних клієнтів, звідки фінустанови братимуть інформацію про клієнтів.
Тож йдеться не про те, щоб внести в базу даних усіх клієнтів, яких банки вважатимуть потенційно ризикованими. А про тих, щодо кого вже встановили, що вони є дропами. В НБУ за підсумками першого півріччя цього року казали, що виявили 80 тис. дропів. Вочевидь про таких "мулів" в реєстрі і йде мова.
Які умови будуть для ФОПів та незалежників?
Ризикованість. Високий ризик – створені менше, ніж півроку тому, ФОПи з річним доходом згідно 1 групи оподаткування, тобто 167 мінімалок, 1 336 000 грн на рік у 2025 році. Буде вивчення діяльності новостворених ФОПів 1 групи та посилений моніторинг операцій у відповідності до середньомісячного доходу, тобто 111 333 грн на місяць.
ФОПів-загальників та на спрощенці 2 та 3 груп банки вивчатимуть відповідно до власного ризик-орієнтованого підходу. Заходи фінмоніторингу за постановою про нього до ФОПів будуть застосовувати у таких випадках:
- різко збільшується кількість операцій від різних контрагентів;
- на початку та наприкінці дня нульовий залишок на рахунку;
- нетипове збільшення переказів від фізосіб протягом дня, удвічі більше, ніж зазвичай;
- дроблення переказів протягом місяця. Йдеться про перекази від одного чи одному контрагенту, якщо моделлю бізнесу це не передбачено. У тому числі, якщо це круглі суми.
ФОП – частина Групи пов'язаних компаній. Дроблення бізнесу, тобто коли компанія працює, як конгломерат ФОПів, є засобом ухиляння від сплати податків. Є лист НБУ від 1 листопада, де регулятор вказує прямі та додаткові ознаки, які вказують, що ФОП є частиною великого бізнесу, тобто входить до Групи пов'язаних компаній. В меморандумі дублюють ознаки з листа НБУ і підтверджують те, про що раніше сповіщав регулятор.
Ознаки приналежності ФОПа до Групи пов'язаних компаній:
- документи на встановлення ділових відносин із юрособою та ФОПом подає одна особа;
- юрособа і ФОП мають одне місце знаходження;
- є спільне місце реалізації товарів і послуг;
- є спільні власники, представники, бухгалтери, довірені особи;
- ФОП не має необхідних ресурсів для ведення діяльності;
- на рахунки ФОПа йдуть значні кошти від юрособи чи інших представників, які входять до Групи пов'язаних компаній;
- юрособа сплачує послуги ФОПа, які складно оцінити, такі як оренда, реклама, інформаційні та маркетингові послуги;
- юрособа надає ФОПу фінансову допомогу;
- за рахунками новоствореного ФОПа відбувається значний рух коштів;
- протягом 2-3 місяців ФОП проводить операції на суми, які перевищують річний ліміт доходу для відповідної групи: першої групи – 167 мінімалок, 1 336 000 грн; другої групи – 834 мінімалки, 6 672 000 грн; третьої групи – 1167 мінімалок, 9 336 000 грн у 2025 році. У тому числі, якщо група ФОПів послідовно таке робить;
- кілька суб'єктів господарювання використовують один і той самий платіжний термінал.
Також Нацбанк вказав, які ознаки можуть свідчити, що фінансова операція є ризикованою, ФОП-клієнт банку може мати стосунок до Групи пов'язаних компаній та ухиляння від сплати податків:
- клієнт не може пояснити характер своєї діяльності;
- характер чи обставини фіноперації дають підстави вважати, що вона на користь нерозкритої особи;
- один представник керує рахунками кількох не пов'язаних між собою клієнтів;
- фактичний обсяг фіноперацій не відповідає заявленим на етапі встановлення ділових відносин з банком;
- для належної перевірки банком клієнт не дає інформацію, її недостатньо чи вона сумнівна;
- суттєві помилки та значні невідповідності в інформації та документах, які надані для належної перевірки клієнта;
- з клієнтом неможливо зв'язатися за тими каналами зв'язку, які він вказав;
- клієнт не може пояснити зміст фіноперацій по своїм рахункам, не знає про них;
- за рахунком суб'єкта господарювання не було притаманних його діяльності обов'язкових платежів: за оренду, за ЖКП, податків;
- хтось інший контролює фінансову операцію. Наприклад, клієнт все читає зі своїх нотаток чи за ним стежать;
- за рахунками клієнта нетипова активність;
- на рахунок йде багато незначних платежів, які агреруються у велику суму та її переказуються іншому клієнту.
Згідно з листом НБУ, банки мають повідомляти про ознаки та підозрілі операції ФОПів Державну службу фінмоніторингу та вирішити, чи співпрацювати з такими клієнтами далі.
Чи буде меморандум підписаний, яка кількість банків до нього доєднаються, якими будуть остаточні умови та подальші дії регулятора, ще треба побачити. Станом на середину дня 10 грудня офіційної інформації немає. Але є небезпідставні очікування, що ліміти та додаткові вимоги принаймні щодо переказів запровадять.
"Як відомо, з 1 жовтня 2024 року Національний банк України тимчасово на пів року встановив ліміт у 150 000 грн на місяць для переказів p2p. І тоді ж в НБУ порадили банкам "домовитися на рівні асоціацій, щоб головним орієнтиром для застосування лімітів був підтверджений рівень доходів клієнтів", - нагадала нардепка, членкиня лен Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна, - Тому дуже схоже, що такої домовленості досягнуто і історія з обмеженнями переказів матиме продовження".
Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, як змінили правила бронювання працівників, які тепер умови, обсяги та строки цього виду відстрочки.