Що потрібно знати про зміни в освіті та особливості навчального року 2025-2026? Основні нововведення зібрав "Ми – Україна".

Дистанційне навчання

Вочевидь через зміни в уряді, у Кабміні досі офіційно не узгодили дати початку і завершення навчального року 2025-2026 для закладів загальної середньої освіти. Але зазвичай рік стартує з початку вересня і триває до кінця червня, тож очікується, що навчальний стартуватиме у понеділок 1 вересня 2025 року, а завершиться у вівторок 30 червня 2026 року.

З початком навчального року 2025/2026 в Міносвіти планували запровадити зміни щодо дистанційного навчання у школах в умовах воєнного стану – за нормами наказу 1112. Ним мали застосувати вимогу до наповнюваності дистанційного класу – не менше 20 учнів. При цьому для можливості запровадити дистанційну форму, школи мали забезпечити відповідну наповнюваність для учнів з 1 по 9 клас, 1 по 11 клас, 5 по 11 клас або 8 по 11 клас (для ліцеїв). Учні-ВПО мали перейти на очне навчання у школах за місцем свого фактичного проживання.

З 22 липня наказ 1112 скасовано. Дистанційка у школах має діяти за зміненим положенням з наказу 1115. Змінені положення означають, що вимоги до мінімальної наповнюваності дистанційних класів відкотилися до базових налаштувань зі статті 12 закону про повну загальну середню освіту – не менше 5 учнів. Також від учнів-ВПО не вимагають полишати дистанційні класи у своїх школах і переходити на очне навчання за новим місцем перебування.

В МОН окремим нормативним актом збираються закріпити деякі положення зі скасованого наказу 1112 і викреслених норм наказу 1115. Там зазначили, що до шкіл, де діє очна або змішана форма навчання, незмінною залишається вимога забезпечити укриття на відстані не більше 500 м.

Навчання школярів за кордоном

З 25 червня цього року діє порядок визнання результатів навчання дітей за кордоном. Все має відбуватися просто. Українські школи повинні визнавати результати навчання за кордоном за заявою у довільній формі одного з батьків чи законних представників дитини, яку можна подати особисто або в електронній формі.

Далі складніше: до заяви потрібно додати копію документа, який дає змогу ідентифікувати результати навчання за кордоном, до завершення семестрового оцінювання в українській школі. Проте семестрове оцінювання в Україні та в іншій країні може відрізнятися, що часто й буває. Тут усе тримається вже не на нормах порядку, а на рекомендаціях Міносвіти.

"Розуміємо ситуацію з різницею дат завершення семестрів у різних країнах, тому МОН рекомендує керівникам закладів загальної середньої освіти застосовувати гнучкі підходи щодо організації освітнього процесу в українських школах, де навчаються, зокрема, діти, які наразі перебувають за кордоном… МОН неодноразово наголошувало на необхідності застосування індивідуального підходу до кожного учня/учениці, гнучкого використання відповідних процедур у найкращих інтересах дитини для дотримання її права на продовження здобуття освіти", - відповіли на побоювання батьків в міністерстві.

В разі зарахування оцінок іноземної школи в Україні, за порядком не має бути повторного оцінювання, а іноземні бали переводяться у нашу 12-бальну шкалу.

Посилання на новий порядок визнання результатів навчання за кордоном є й в оновленій типовій освітній програмі для навчання дітей, які виїхали за кордон, і одночасно навчаються в школі і в країні перебування, і в Україні. Тобто в умовах опанування українознавчого компоненту – скороченої програми вивчення українськими дітьми за кордоном деяких предметів.

18 серпня 2023 року в МОН затвердили типову програму, а 7 серпня 2025 року ухвалили її в новій редакції. Порівнюємо основні зміни між першим варіантом і новим:

• Типовий навчальний план для учнів 5-9 класів. Інакше виглядає перелік навчальних предметів та інтегрованих курсів. Був перелік, до якого входили українська мова, українська література, вступ до історії України та громадянської освіти, історія України та всесвітня історія, основи правознавства, географія. Тепер перелік предметів чи інтегрованих курсів такий – українська мова та література можуть йти разом, історія України й громадянська освіта вже без зазначення всесвітньої історії, географія саме України, а не загалом, правознавство. Для 5-8 класів кількість годин на тиждень за цими предметами та курсами не змінилася. Для 9 класів – зросла на 6 годин за рахунок додаткових годин на індивідуальні заняття та консультації;
• Типовий навчальний план для 10-11 класів. Перелік дещо змінився. Українська мова й література можуть йти як інтегрований курс, а можуть як окремі предмети. Географія тепер не загалом, а саме України. Кількість годин на тиждень зросла з 8 до 14 годин за рахунок додаткових годин на індивідуальні заняття та консультації;
• Додаткові години на індивідуальні заняття та консультації. У 9 класі їх можуть розподіляти як на предмети українознавчого компонента, так і на інші, з яких проводять державну підсумкову атестацію. До предметів ДПА входять українська мова, математика і предмет на вибір. У 10-11 класах індивідуальні заняття та консультації можуть бути з предметів українознавчого компоненту чи з предметів ДПА або національного мультипредметного тесту. Умови НМТ-2026 ще не визначені, проте цьогоріч перелік предметів був тим самим, що й у 2024 році: обов'язкові – українська мова, математика, історії України, на вибір – українська література, іноземна мова (англійська, французька, німецька чи іспанська), фізика, хімія, біологія або географія. Тобто за рахунок індивідуальних занять та консультацій учні 9, 10, 11 класів, які знаходяться за кордоном і опановують українознавчий компонент, можуть охопити предмети ДПА та/або НМТ.

Навчання учнів з тимчасово окупованих територій

21 липня в МОН затвердили типову програму навчання для дітей з тимчасово окупованих територій. В Україні є дві форми навчання з підвидами:

• інституційна. Це очне навчання, дистанційне та змішане;
• індивідуальна. Це екстернат, сімейне навчання та педагогічний патронаж.

За типовою програмою для дітей з ТОТ, вона доступна в одному підвиді інституційної форми навчання – дистанційка, та в усіх трьох підвидах індивідуальної, з яких для ТОТ найбезпечнішим вважають педагогічний патронаж.

У програмі для дітей з ТОТ:

• передбачили навчальні плани за предметами українознавчого компонента. Навантаження і предмети аналогічні тим, які є в типовій програмі для школярів за кордоном. У 1-4 класах це українська мова та читання, я досліджую світ. У 5-9 класах це українська мова та література, історія України й громадянська освіта, географія України, правознавство. У 10-11 класах це українська мова й література, історія України, громадянська освіта й основи цивільного захисту, географія України. Але є додаткові години для класів з вивченням мови корінного народу або національної меншини. З 1 по 11 класи дітям, які у таких класах навчаються, мають викладати ще й інтегрований курс відповідної мови та літератури;
• як і у випадку із типовою програмою для школярів за кордоном, які засвоюють українознавчий компонент, учні 9, 10 та 11 класів з ТОТ можуть за рахунок індивідуальних занять і консультацій охоплювати предмети ДПА та/або НМТ;
• зарахування на навчання за типовою програмою має бути за заявою одного з батьків чи законних представників. Або самого учня, якщо він є повнолітнім;
• для учнів, які перебувають на ТОТ, школи можуть перед початком навчального року проводити діагностування з предметів та в разі потреби формувати індивідуальну освітню траєкторію. Навчання може бути асинхронним з відеозаписом уроків, власних ресурсів та ресурсів Всеукраїнської школи онлайн чи інших освітніх платформ;
• діти, які виїхали з ТОТ і до виїзду не мали доступу до української освіти, до кінця навчального року можуть вчитися за типовою програмою, засвоюючи українознавчий компонент. А з нового навчального року перейдуть на стандартну освітню програму.

Реформа старшої школи

З 1 вересня 2027 року діти навчатимуться в школі вже 12 років, а перед тим учні 9 класів обиратимуть, де саме їм навчатися – у ліцеях протягом трьох років, у коледжі, у закладі фахової передвищої освіти. Школи будуть розділені. Деякі будуть лише початковими – для 1-4 класів, гімназії, навчатимуть до 9 класу, академічні ліцеї будуть забезпечувати навчання у 10-12 класах за профілями та додатковими предметами/курсами.

Навчання у ліцеях у 10-12 класах згідно з планами реформи передбачає:

• вибір профілю навчання: соціально-гуманітарний (зокрема профілі з поглибленим вивченням історії та громадянської освіти, географії та іноземної мови, мистецтва), мовно-літературний (зокрема профілі з поглибленим вивченням української мови та літератури, іноземної мови), STEM (science, technology, engineering, mathematics – природничі науки, технології, інженерія та математика і зокрема профілі з поглибленим вивченням хімії та біології, математики та фізики, інформатики, математики, технологій). Ліцеї мають право формувати моногалузаві (поглиблене вивчення предметів або курсів однієї освітньої галузі) або багатогалузеві профілі (комбінування предметів/курсів різних галузей). Типова освітня програма – за посиланням;
• учні вивчатимуть разом зі своїм класом обов'язкові предмети– цеукраїнська мова, математика, англійська мова, історія тощо. Також з групами учнів різних класів вивчатимуть вибіркові предмети і щороку годин на їхнє опанування буде більше: 140 годин на рік у 10 класі, 315 годин – в 11 класі, 420 годин – у 12 класі;
• в академічному ліцеї 10 клас буде адаптаційним з можливістю змінити обраний профіль, а у 11 та 12 класах діти будуть навчатися чітко за обраними профілями і готуватися до вступу у заклади вищої освіти;
• в тому разі, якщо ліцей знаходиться на відстані до 30 км, довозити мають шкільним автобусом, якщо на відстані понад 30 км, мають забезпечити пансіони при ліцеях, а на вихідні діти зможуть повертатися додому.

З 1 вересня 2025 року у 30 ліцеях стартує пілотування реформи.

Зарплати і стипендії

Доплата вчителям. Щомісячна доплата педагогічним працівникам шкіл за роботу в несприятливих умовах праці, яка з 1 січня становила 1300 грн, з початком нового навчального року має становити 2600 грн.

У фінансовому обґрунтуванні до бюджетної декларації 2026-2028, уряд вказав, що на наступний рік на зарплати освітянам закладають 158,9 млрд грн, з яких 16,7 млрд – на доплату.

"Що дозволить здійснювати щомісячні доплати у розмірі 2 600 гривень протягом року", - вказали в уряді.

Стипендія. З 1 вересня 2025 року буде діяти нове положення про президентські стипендії. Їх мають виплачувати протягом одного навчального року щомісячно:

• переможцям всеукраїнських олімпіад (диплом I ступеня) – 15000 грн на місяць;
• переможцям всеукраїнських олімпіад (диплом II ступеня) – 10000 грн на місяць;
• переможцям всеукраїнських олімпіад (диплом III ступеня) – 5000 грн на місяць;
• призерам міжнародних олімпіад – 25000 грн на місяць;
• іншим учасникам міжнародних олімпіад – 10000 грн на місяць.

Призерам і учасникам міжнародних олімпіад виділяють 150 стипендій, призерам всеукраїнських – 300 стипендій. Також переглянули розміри інших саме президентських заохочень:

• за найвищі бали НМТ. Раніше передбачалося, що 270 стипендій розміром по 5000 грн щомісяця на один рік мають призначати учасникам зовнішнього оцінювання, які отримали найвищу загальну кількість балів у вступили до закладів вищої освіти. Відтепер 10000 грн щомісяця протягом року мають надати тим, хто склав НМТ на понад 185 балів і вступив у виші або заклади фахової передвищої освіти. Кількість стипендій зростає до 400;
• академічних президентських стипендій. 6320 грн – учням закладів професійної (професійно-технічної) освіти, 7600 грн – студентам закладів фахової передвищої освіти, 10000 грн – студентам закладів вищої освіти (бакалаврам, магістрам), 23700 грн – аспірантам.

Попри те, що обговорюється підвищення розміру академічних стипендій загалом, поки що його не ухвалили.

Пакунок школяра

Пакунок школяра – це 5000 грн на одного першокласника, який вчитиметься в Україні офлайн. Допомогу мають призначити батькам на дітей, які йдуть у школу, з 15 липня до 15 листопада. Оформити разову виплату можна:

• через "Дію". В застосунку має прийти push-сповіщення про те, що можна отримати допомогу. Погодившись на виплату, батьки чи законні представники отримають зарахування на віртуальну картку в "Дії" із спецрежимом використання. Система схожа на ту, яку обкатали ще з ковідними виплатами, єПідтримкою, єКнигою;
• у сервісному центрі Пенсійного фонду. До 15 листопада один з батьків чи законних представників дитини може звернутися із заявою.

Витратити гроші можна тільки на шкільне приладдя (канцелярію), дитячий одяг та взуття.

Базова загальновійськова підготовка студентів

З 1 вересня 2025 року у закладах вищої освіти для студентів другого курсу стартує базова загальновійськова підготовка. Для хлопців вона обов'язкова, а для дівчат – добровільна. Відмова проходити БЗВП для хлопців – це підстава для відрахування.

БЗВП для студентів має дві складові: теоретичну та практичну. Теоретична складова – частина навчального процесу та її організація за вишами. В межах теорії є 13 тем для засвоєння, на що виділяють 3 кредити ЄКТС або 90 академічних годин. Після проходження теорії має бути підсумковий контроль. Закладам вищої освіти його рекомендували провести у формі диференційованого заліку, тобто за підсумком балів, які студенти одержують у вигляді поточних оцінок за кожну тему модуля.

Практичну складову БЗВП студенти мають проходити після теорії у спеціальних навчальних центрах ЗСУ протягом травня-жовтня за рахунок канікул. Тривалість – 7 кредитів ЄКТС або 210 академічних годин. Перед практикою має бути медогляд, а дівчата, які захочуть повністю опанувати курс, мають стати на військовий облік.

За порядком про БЗВП, під час практичної складової на студентів поширюватимуться усі права та обов'язки військовозобов'язаних, призваних на навчальні (перевірочні) збори. Тобто на них поширюється дія статутів ЗСУ – внутрішньої служби, дисциплінарний, гарнізонної і вартових служб, стройовий.

Цей етап підготовки повністю покладається на Генштаб ЗСУ. Після успішного завершення БЗВП студенти складуть Військову присягу і отримають військово-облікову спеціальність "стрілець": призовники стануть військовозобов'язаними. За законом про мобілізаційну підготовку та мобілізацію:

"Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації до досягнення 25-річного віку військовозобов’язані, які пройшли базову загальновійськову підготовку відповідно до статті 10-1 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" чи базову військову службу. Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою".

Гранти на навчання

Цьогорічні вступники, які за результатами НМТ мають право отримати грант на навчання у закладі вищої освіти, зможуть оформити його в "Дії" після зарахування. З 15 вересня після оновлення застосунку сертифікат на грант має бути в переліку документів. Активувати його "Дія. Підписом" зараховані на перший курс зможуть до 25 жовтня. Другокурсники, які отримали гранти минулоріч, мають підтвердити грант у "Дії" з 1 по 30 вересня.

Другокурсникам розмір призначених минулого року грантів мають підвищити на рівень минулорічної ж інфляції.

Для вступників цього року розміри базови грантів:

• першого рівня – 17000 грн. Бал НМТ має бути не нижче 150 або не менше 140, якщо зарахування на спеціальність, якій надається особлива підтримка;
• другого рівня – 25000 грн. Бал НМТ має бути не нижче 170.

Є підвищуючі коефіцієнт 1,3 та 1,5 для певних спеціальностей та регіональний коефіцієнт 1,5 для закладів освіти і вступників Запорізької, Миколаївської, Сумської, Харківської областей, які збільшують суму.

Раніше "Ми – Україна" розповідав про умови, особливості та розміри грантів цього року, з урахуванням змін. Нагадаємо, що цьогоріч грант не призначатимуть тим першокурсникам, які мали рекомендацію на бюджет, але відмовилися від неї.