"Ми – Україна" запитав у експертів про основні способи заощаджень у наступному році, плюси та мінуси звичних та екзотичних напрямків.

Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик:

- Інвестиції ділимо на дві частини: внутрішні та зовнішні. Щодо внутрішніх інвестицій, перелік не такий вже й великий. Інвестиції у ринок нерухомості зараз дуже специфічна тема, яка пов'язана з великою кількістю суб'єктивних факторів, з міграційними потоками, які часто змінюються. Поки що я б не рекомендував у довгостроковому плані щось приглядати. Те саме стосується й ринку землі.

Тож з-поміж внутрішніх інвестицій – тільки фіксовані фінансові інструменти: банківські депозити або облігації внутрішньої державної позики. Але потрібно дивитися, щоб горизонт планування був не довше трьох місяців. У депозити та облігації потрібно інвестувати з тим розрахунком, щоб через три місяці мати можливість вийти у кеш, а потім вже дивитися далі по ситуації. Тобто кожні три місяці робити своєрідне перезавантаження.

В разі депозиту ви взаємодієте зі своїм обслуговуючим банком. До нього можуть підтягуватися ще якісь фінансові продукти, наприклад, кредит чи якісь гарантії. Плюс депозит – це завжди швидкий вихід у кеш. Облігації у цьому плані – інструмент з меншою ліквідністю, але його плюс у відсутності оподаткування (з доходу від ОВДП, на відміну від доходів з депозитів, не стягуються 18% податку на доходи фізосіб та 5% військового збору, - авт.). Проте є витрати, бо потрібно залучати брокера, відкривати рахунок у цінних паперах. Тож вибір між депозитом та ОВДП – це питання стратегії. Якщо вкласти і забути, тоді ОВДП. Якщо тримати на думці перевести у гроші, тоді краще депозит. Облігації також можна продати на вторинному ринку, але можна втратити прибутковість.

Дефіцит бюджету проінфляційний, тому інфляція наступного року буде на досить високому рівні. Відповідно, ставки триматимуться також високі. Можливо й буде зниження ставки Нацбанку, але суто декоративне, формальне. Воно не дуже прямо відбивається. Більше – на ставках ОВДП Міністерства фінансів, бо вони конкурують на ринку капіталу за банківську ліквідність з депозитними сертифікатами НБУ, які прив'язані до облікової ставки. А от на ставках по депозитам майже ні: кореляція є, але слабка.

В принципі, під час війни головне – зберегти гроші, а не суттєво примножити. Це стратегія для звичайної людини, тоді як політики у нас притримуються іншої стратегії, але наші рекомендації для звичайних людей. Те, що звичайна людина збереже гроші – вже добре, а гнатися за якимись наддоходами… При тому що гривня більш-менш стабільна, глибина девальвації знаходиться в межах 5%, якщо фінансовий інструмент має дохідність 15%, в принципі, +10% – це непогано, навіть з урахуванням військових ризиків. Але ще раз зазначу, ні в якому разі не йти довше, ніж на три місяці. Це також пов'язано із ризиками девальвації, які поки нависають.

Щодо зовнішніх інструментів, то, якщо є можливість у них інвестувати, потрібно розуміти, що зараз усе переоцінено, все дуже дороге: акції, золото, криптовалюта. Як у цій ситуації не втратити гроші – питання вже складних інвестиційних стратегій. Потрібно просто закладати ризик того, що можлива корекція на фондових ринках в наступному році і тримати це в голові. Бульбашка бігтеху у зв'язку зі штучним інтелектом надута, її часто порівнюють із кризою доткомів на початку 2000-х. Тож потрібно дотримуватися балансу між інструментами з фіксованою дохідністю та ринковою, плаваючою дохідністю.

Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу:

- На мій погляд у нас зараз надзвичайно обмежений перелік тих напрямків, в які можна інвестувати.

У нас немає ринку цінних паперів – корпоративних акцій та облігацій. Він повністю закритий. Питання вкладення грошей у нерухомість є ще гіршим з погляду безпеки, ніж у будь-які ніші інструменти. Ринок нерухомості напряму пов'язаний із безпекою. Скільки вона коштує в Одесі, Харкові, Дніпрі? Потрібно розуміти, що це надто пов'язано із війною.

В Україні немає ринку банківських металів, як альтернативи. Що таке дорогоцінний метал? У першу чергу – це золото. От можна купити ювелірку і ніби вкладете гроші в золото. Ніби купуєте ювелірний виріб, але, коли потрібні будуть гроші, продаватимете, як лом кольорових металів. Вартість ювелірних виробів по відношенню до лома – 50%. Це не витримає ніяка динаміка цін на золото.

Ще раз скажу: в Україні немає ринку банківських металів. Це було повністю перекрите з моменту початку активної фази бойових дій, коли Нацбанк прийняв постанову про валютне регулювання. На сьогодні навіть ювеліри не можуть закупити метали за кордоном, щоб забезпечити себе сировиною. Тож я б не брався за такий вид інвестування – надто небезпечно.

От і усе. Екзотики немає. Хіба що можна купити долари і сидіти на них. Лишаються банківський депозит і облігації внутрішньої державної позики.

Банківський депозит у валюті буде під 0,5% річних – це ні про що. А якщо вам потрібно буде раптом зняти гроші, то більше ніж 100 тис. грн на день не вийде. Це близько $2,5 тис. Якщо у вас, до прикладу, $20 тис., бо продали квартиру, а гроші потрібні швидко, десять днів тільки витягатимете гроші. Є свої питання.

До сьогодні ситуація з гривневими ОВДП була більш вигідною: 16-17% річних без податку і в принципі було непогано. Зараз, щоб спрогнозувати, що нас чекатиме наступного року, потрібно розуміти показники держбюджету на 2026 рік: буде чи не буде макрофінансова допомога.

Якщо не буде макрофінансової допомоги або наші партнери не домовляться з приводу репараційного кредиту чи іншого способу використання заморожених російських активів, постане питання, звідки буде допомога. Без неї єдиний спосіб покрити соціальні зобов'язання – це девальвувати гривню. Девальвація гривні призведе до стрімкого знецінення гривневих заощаджень. Тому остаточно можна буде говорити після того, як дізнаємося, чи дали нам репараційний кредит. Тоді можна буде остаточно зрозуміти, що буде більш привабливим, яка форма інвестування. Але все одно, окрім ОВДП чи депозитів, інших немає.

Андрій Новак, голова Комітету економістів України:

- Вибір вкладення залежить від мети: максимальна ефективність і прибутковість у майбутньому, забезпечення свого життя або просто вкласти, щоб не втратити і мінімізувати ризики.

Для тих, хто має можливість заощаджувати, можна дати поради, які залежать від об'єму заощаджень. Якщо вони суттєвого обсягу, то зараз в Україні найкращий час, щоб купувати нерухомість і землю. На них мінімальні ціни – нижчими не будуть. Після завершення війни та нашої перемоги, природньо ціни на нерухомість і землю тільки зростатимуть. Завдяки цим активам ви у будь-якому випадку нічого не втратите, а тільки набудете через їхнє зростання після завершення війни.

Нерухомість зараз в Україні найдешевша будь-яка: житлова, комерційна, промислова. Яку обирати – залежить від мети. Майже в будь-якому регіоні чи місці купувати вигідно. Ціни зростають із віддаленням від лінії боєзіткнення. У Центральній Україні ціни мінімальні, хіба що на Заході, який умовно вважаємо більш безпечним, вони зараз пішли вгору. Тож, окрім Західної України, ціни мінімальні.

Із землею також усе залежить від фінансових можливостей і мети, може йтися й про купівлю просто 6 соток для своєї ділянки, й землі сільгосппризначення.

Якщо заощадження такі, які дозволяють купувати нерухомість чи землю, тоді не раджу гратися з криптовалютою, хіба що людина є спеціалістом, яка слідкує за ринком і знає його. Хто не є постійним гравцем на крипторинку і хоче через моду чи тенденцію погратися із криптою, дуже не радив би це робити.

Наступні рекомендації залежать від намірів: просто зберегти з мінімальними ризиками, розкласти диференційовано в різні "гнізда" на випадок проблем або максимальна прибутковість.

Якщо завдання – зберегти і примножити, то найпростіший варіант – це або банківський депозит у три кошики у приблизно рівних частинах: долар, євро, гривня. У гривні матимете найбільший відсоток, а долар і євро захистять від інфляції та ймовірної девальвації гривні. Або універсальний варіант – банківські метали, у першу чергу, золото. Але також потрібно розуміти, що ціни коливаються. Поки що золото дорожчає. Проте цей ринок може рухатися в обидві сторони. Тож, аби не прогадати, за цим ринком потрібно принаймні слідкувати.

Крім депозитів вигідно вкладати в держоблігації. Є можливості, привабливі умови, високий відсоток, цінні папери гарантовані держбюджетом і зобов'язання завжди виконуються. Плюс є гарантія в тому, що політична і бізнес еліта також значну частину своїх заощаджень вкладає в ОВДП. Це додаткова гарантія, що не буде проблем з відсотками і виплатами. По ОВДП зараз аномально високі відсотки, як для державних цінних паперів.

Термін вкладень у депозити чи ОВДП залежить від мети: максимальний прибуток чи мінімальні ризики. Мінімальні ризики – тоді мінімальний термін, максимальна прибутковість – максимальний термін.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, як збираються стягувати борги за оновленими умовами виконавчого провадження.