30 вересня Україна вдруге обміняється інформацією про фінансові рахунки за стандартом CRS. Чому це важливо та які у зв'язку із цим вимоги до українців? Розбирався "Ми – Україна".

Що таке стандарт CRS?

CRS (повна назва Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information) – це Загальний стандарт звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки.

Механізм створений Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Згідно із ним, країни-учасниці щороку обмінюються інформацією про фінансові рахунки, включно із банківськими, податкових резидентів інших країн.

Тобто фінансові установи визначають, хто з їхніх клієнтів може бути податковим резидентом іншої країни, подають про це звіт та раз на рік податкові органи країн-учасниць автоматично обмінюються інформацією про такі рахунки. Українська податкова, бо ДПС є компетентним органом у системі, від податківців інших держав отримує інформацію про іноземні рахунки своїх податкових резидентів. Натомість податківцям інших держав надає інформацію про рахунки їхніх резидентів в них фінустановах.

Наразі підзвітні юрисдикції, з якими передбачено автоматичний обмін – це 119 держав. Зокрема, це всі країни ЄС, Велика Британія, Швейцарія, Молдова, Грузія, Казахстан, Японія, Індонезія, ОАЕ, Туреччина, Вірменія, Азербайджан. Повний перелік – тут. Із США – окрема угода та передбачений нею автоматичний обмін інформацією про рахунки за американським законом FATCA.

Закон, за яким України приєдналася до CRS, набрав чинності 28 квітня 2023 року. Для нашої країни угода про автоматичний обмін інформацією діє з 28 червня 2024 року. Згідно з нею, обміни інформацією за календарний рік мають бути протягом дев'яти місяців після його завершення. Тобто до 30 вересня щороку.

Якою інформацією діляться за стандартом CRS?

Щороку до 1 липня підзвітні фінансові установи, банки та небанківські фінустанови з переліку, подають ДПС звіт про підзвітні рахунки.

Підзвітні рахунки – це ті, власниками яких є:

• фізособи-нерезиденти;
• юрособи-нерезиденти або представництва юросіб-нерезидентів;
• юрособи з кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами), які є фізособами-нерезидентами.

Обсяг інформації щодо рахунків для CRS-обміну за угодою:

• ім'я, адреса, індивідуальний податковий номер, дата і місце народження;
• номер рахунку;
• найменування та ідентифікаційний номер фінустанови, яка звітує;
• залишок чи вартість рахунку станом на кінець календарного року або на кінець звітного періоду, якщо рахунок закрито протягом календарного року (про рух коштів не йдеться);
• валова сума відсотків, дивідендів чи іншого доходу, які виплачені або зараховані на рахунок, надходжень від продажу чи викупу фінансових активів, відсотків за депозитом.

До 30 вересня 2024 року в межах першого автоматичного обміну ДПС отримала інформацію від 50 іноземних юрисдикцій та направила інформацію у 30 юрисдикцій. Першим звітним періодом було друге півріччя 2023 року – з 1 липня по 31 грудня. Є градація рахунків фізосіб з низькою та високою вартістю – до 1 млн та понад 1 млн доларів. Під час першого автоматичного обміну інформація була про рахунки з високою вартістю.

Другий обмін інформацією до 30 вересня 2025 року має бути за широшою географією, за увесь 2024 рік та вже щодо рахунків фізосіб з низькою вартістю.

Навіщо потрібен автоматичний обмін даними CRS?

Є глобальна мета, визначена угодою – покращити рівень виконання податкових зобов'язань.

За Національною стратегією доходів до 2030 року, у України є кілька цілей:

• більш прозоре податкове середовище та покращення іміджу України, як надійного та рівноправного міжнародного партнера
• посилення контролю за своєчасністю та повнотою декларування доходів, що підлягають оподаткуванню;
• виявлення незадекларованих доходів для боротьби з ухиленням від сплати податків фізичними особами;
• підвищення ефективності застосування нових правил про оподаткування контрольованих іноземних компаній;
• отримання додаткових джерел податкової інформації під час впровадження непрямих методів контролю за оподаткуванням фізичних осіб.

Проте законом, за яким Україна підключилася до CRS, внесли зміни у Податковий кодекс, які є запобіжником на час війни.

Інформацію, яку отримують в межах автоматичного обміну щодо іноземних рахунків громадян України із сукупним залишком або вартістю до $250 тис. (еквівалент цієї суми), ДПС не може використовувати для визначення суми податкових зобов'язань. Йдеться про залишок станом на 31 грудня того року, в якому діє воєнний стан.

Тобто до рахунків українців за кордоном на загальну суму до $250 тис. наші податківці не мають висувати претензій. Принаймні до кінця того року, в якому завершиться війна. Але це не позбавляє українців інших обов'язків, які виникають у зв'язку із автоматичним обміном CRS.

Податкове резидентство та CRS: які вимоги до українців?

Згідно із ПКУ (стаття 39-3 про міжнародний автоматичний обмін інформацією), фінансові агенти повинні вимагати, а власники рахунків зобов'язані надавати документ самостійної оцінки статусу податкового резидентства стосовно себе. Також зобов'язані надавати фінансовому агенту інформацію та/або інші документи для перевірки рахунків, якщо це потрібно для звітності в межах CRS або FATCA.

Якщо податкове резидентство змінюється, власники рахунків зобов'язані повідомити про це фінансового агента протягом 30 днів.

Пояснюючи це простими словами: банк під час актуалізації даних клієнта або якщо має підозру, що у людини вже не українське податкове резидентство, має повне право питати, чи є українець податковим резидентом іншої держави. У відповідь має право отримати достовірну відповідь та підтвердні документи.

Тобто на запитання банку щодо податкового резидентства, власник рахунку, який є громадянином України, може правдиво відповісти, не відповісти або збрехати.

Ненадання банку відповіді про податкове резидентство. Якщо банк запитує, але людина або не відповідає, або відповідає, але не надає підтверджень, або протягом 30 днів не сповіщає про зміну податкового резидентства, за ПКУ в банку можуть відмовити

• у встановленні ділових відносин;
• у наданні фінансових послуг;
• у подальшому надання послуг.

Тобто банк може скоротити обслуговування, наприклад, відмовитись відкривати рахунки, або повністю його припинити – розірвати договірні відносини. В останньому випадку залишок коштів мають повернути, але банк не несе відповідальності за збитки. Якщо людина не з'явиться у місце виконання зобов'язання, тобто не прийде за залишком туди і коли вказано, кошти протягом 30 днів перерахують на депозит нотаріуса. Строк зберігання на такому рахунку – три роки, а після цього кошти йдуть у держбюджет, як неподаткові надходження.

Надання банку недостовірної відповіді про податкове резидентство. Банки, як і інші фінустанови, зобов'язані подавати звіти про рахунки нерезидентів. За порушення для них передбачені чималі штрафи, тому від своїх клієнтів вони й вимагають правдивої інформації. У ділових відносинах з клієнтом вони бачать великий обсяг даних, у тому числі  й місця розрахунків та зняття готівки. Наприклад, якщо бачать, що клієнт позначений як резидент України, а постійно розраховується карткою у Польщі, у нього є підстави вважати (існує підозра), що із податковим резидентством щось не так.

Якщо банк дізнається, що клієнт збрехав про податкове резидентство, дав неповну або недостовірну інформацію, має вмикатися такий алгоритм дій:

• звернення до клієнта із вимогою надати пояснення;
• максимум через 90 днів, якщо відповіді немає, в банку мають повне право вважати, що надання недостовірної чи неповної інформації – це вже беззаперечний факт, а не помилка чи непорозуміння;
• максимум через 10 днів після встановлення такого факту, банк має сповістити ДПС, що насправді рахунок є підзвітним.

Штраф. В тому разі, якщо власник рахунку умисно подає недостовірні відомостями і через це його рахунок не визначили як підзвітний (тобто обманює щодо податкового резидентства), за ст. 118-1 ПКУ передбачено штраф – 100 розмірів мінімальної зарплати.

Цьогоріч штраф міг би становити 800 000 грн, проте за порушення:

• вчинені до 31 грудня 2024 року штрафні санкції на застосовують;
• вчинені з 1 січня по 31 грудня 2025 року передбачений штраф зі знижкою – половина розміру, тобто 400 000 грн.

Як визначають податкове резидентство України?

За Податковим кодексом (14.1.213) фізособа-резидент України, це людина, яка має місце проживання в Україні. Враховуючи, що мільйони українців виїхали за кордон і скористались в інших країнах тимчасовим захистом, часто цього недостатньо. Тож є інші ознаки:

• місце проживання в Україні та в іноземній державі. Визначальним є факт саме постійного проживання в Україні;
• постійне місце проживання в Україні та в іншій країні. Визначальним є центр життєвих інтересів (ЦЖІ) – з якою країною більш тісні особисті чи економічні зв'язки. Достатньою, але не виключною умовою визначення ЦЖІ є місце постійного проживання членів сім'ї, місце реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності;
• не можна визначити державу, в якій людина має ЦЖІ. Визначальним є перебування в Україні не менше 183 днів протягом року.

Різні держави – різні правила, бо визначається податкове резидентство за внутрішнім законодавством. Зазвичай загалні умови ті самі: правило 183 днів, ЦЖІ, реєстрація, наявність чи відсутність документа про постійне місце проживання.

У відносинах із банками українці самостійно оцінюють своє податкове резидентство під час оновлення даних чи ідентифікації. Якщо воно іншої держави, фінустанови запитують податковий номер іншої держави. Якщо ж є громадянство України, податкове резидентство – іншої держави та/або є доходи в ній, є ризики подвійного оподаткування доходів – стягнення податку з доходів в обох державах. Щоб його уникнути, потрібно довести до відома свій статус податківцям в обох країнах.

Чим підтвердити податкове резидентство?

Податкове резидентство України. Довідка-підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування є підтверджуючим документом. Надається для інших держав, інформація дублюється англійською мовою. Форма – в наказі Міністерства фінансів 248.

Щоб отримати довідку, потрібно подати заяву (форма у тому ж наказі) особисто у терорган ДПС, в електронному кабінеті платника податків або листом з повідомленням про вручення та описом вкладення. Строк розгляду та надання довідки (чи відмови надавати довідку) – 10 днів.

Податкове резидентство іншої держави. В Україні приймають довідки про податкове резидентство:

• від уповноваженого органу іноземної держави;
• оформлені згідно законодавства іншої держави;
• легалізовані та перекладені.

Це стандартні законодавчі умови за ПКУ, проте вищу силу мають умови з двосторонніх договорів про уникнення подвійного оподаткування. Такі договори – за посиланням, хоча про спрощену процедуру легалізації або звільнення від неї, як пояснили в ДПС, там не йдеться.

Консульській легалізації підлягають документи від країн, які не є учасницями Гаазької конвенції. Якщо ж країна є учасницею Гаазької конвенції (перелік за посиланням), тоді довідка має бути з апостилем без подальшої легалізації.

Раніше "Ми – Україна" розповідав про те, як відбувається декларування доходів, у тому числі й іноземних.