З 1 червня ліміт на перекази посилюється: замість 150 000 грн, можна буде переказувати 100 000 грн на місяць. Які вимоги до клієнтів банків та чи можуть скасувати обмеження? Розбирався "Ми – Україна".

Обмеження НБУ, меморандум та зміни до нього

В серпні 2024 року Національний банк ухвалив постанову 102, якою тимчасово, з 1 жовтня минулого року до 31 березня 2025 р. запровадили обмеження на перекази з картки на картку на рівні 150 тис. грн на місяць. Стосувалося це тільки вихідних операцій, на зачіпало IBAN-перекази та мало запобігти діяльності дропів.

Дропи – це люди, які за винагороду надають свої картки , з реквізитами і даними про них, для того, щоб шахрайські структури використовували їх для транзиту тіньових коштів. Запроваджуючи обмеження, в НБУ казали, що масштаби дропів оцінити складно, бо вони імітують звичайну поведінку банківських клієнтів. Проте йшлося про десятки тисяч сплячих та активних.

Тимчасові обмеження регулятора припинили дію 1 квітня цього року і продовжувати їх не стали, бо рішення НБУ замінила спільна ініціатива банків. Меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг було підписано 10 грудня 2024 року та він набрав чинності 1 лютого 2025 року.

Меморандум, під яким наразі вже стоять підписи понад 50 банків та фінансових компаній, передбачає добровільне застосування ними обмежень на перекази. Хоча й не без впливу регулятора. І розробляли його внаслідок співпраці з НБУ. І не підписуючи або ігноруючи його вимоги, бо меморандум не є нормативним актом, банки викликають запитання, щодо своєї спроможності працювати з ризиками.

"Мета документа – упорядкувати діючі процеси та підходи у сфері ефективного моніторингу платіжних операцій, щоб разом не дати використовувати платіжну інфраструктуру для фінансування незаконної діяльності. Йдеться про фінансування терористичної та диверсійної діяльності, коли через дроп-центри росія оплачує підпали та вибухи в наших містах, та обслуговування тіньової економіки, яка позбавляє Україну величезного ресурсу, потрібного для оборони", - вказали в звіті НБУ.

Щодо фізичних осіб за меморандумом банки та фінкомпанії зобов'язалися застосувати такі ліміти на операції:

• 50 тис. грн на місяць для клієнтів з високим ризиком;
• 150 тис. грн на місяць для клієнтів з низьким та середнім ризиком до кінця травня 2025 року. З 1 червня 2025 року ліміт становитиме 100 тис. грн.

Хто підписався під меморандумом?

Меморандум не має строків дії, він відкритий до підписання та перелік тих, хто схвалив наразі включає:

• АТ "ОЩАДБАНК"
• АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК"
• АТ "КБ "ПРИВАТ БАНК"
• АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК"
• АТ "Укрексімбанк"
• АБ "УКРГАЗБАНК"
• АТ "КРИСТАЛБАНК"
• АТ "КБ "ГЛОБУС"
• ПАТ "МТБ БАНК"
• АТ "АБ "РАДАБАНК"
• АТ "Ідея Банк"
• АТ "АЛЬТБАНК"
• АТ "Банк Альянс"
• АТ "ЄПБ"
• АБ "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ"
• АТ "Полікомбанк"
• АТ "БАНК ТРАСТ-КАПІТАЛ"
• АТ "Український банк реконструкції та розвитку"
• АТ "ОКСІ БАНК"
• АТ "ПЕРШИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК"
• АТ "АГРОПРОСПЕРІС БАНК"
• ТОВ "НоваПей" (NovaPay)
• АТ "ПроКредит Банк"
• АТ "Комінбанк"
• АТ "Правекс банк"
• ТОВ "ФК "ЕВО" (RozetkaPay)
• АТ "БАНК "УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ"
• АТ "СЕНС БАНК"
• АТ "СКАЙ-БАНК"
• АКБ "ЛЬВІВ"
• АТ "ОТП БАНК"
• АТ "КРЕДОБАНК"
• АТ "ПУМБ"
• АБ "ПІВДЕННИЙ"
• АТ "А-БАНК"
• ПАТ "БАНК-ВОСТОК"
• АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО"
• ПуАТ "КБ" "АКОРДБАНК"
• АТ "КРЕДИТВЕСТ БАНК"
• АТ "ТАСКОМБАНК"
• АТ "КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК"
• АТ БАНК "ГРАНД"
• АТ "Банк 3⁄4"
• АТ "Мотор-Банк"
• АТ "АСВІО БАНК"
• АТ "РВС БАНК"
• АКБ "ІНДУСТРІАЛ БАНК"
• АТ "УКРСИББАНК"
• АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК"
• АТ "ПОЛТАВА-БАНК"
• АТ "ЮНЕКС БАНК"
• АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ"
• АТ "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ"

Що треба знати про обмеження переказів?

Ліміти на перекази не мають стосуватися таких клієнтів-фізичних осіб:

• зарплатних та інших з підтвердженими джерелами доходів;
• ідентифікованих волонтерів.

Зарплатних клієнтів банк за визначенням знає, бо про такий проєкт укладається окрема угода. Джерела ж доходів підтверджуються документами, які залежать від обставин:

• зарплата – довідки від Пенсійного фонду (ОК-5, ОК-7), про доходи з "Дії", від держорганів про зарплату, яка не відображається в довідках ПФУ, від податкової, військових частин чи Міноборони про компенсації та винагороди. Якщо зарплата від іноземного роботодавця – виписки від іноземного банку із зазначеною причиною платежу, договір чи контракт про роботу, довідка Міністерства закордонних справ чи з посольства для співробітників дипустанов, податкова декларація;
• пенсія – довідка ПФУ;
• дохід від підприємництва – податкова декларація, договір про продаж корпоративних прав, фінансовий звіт юрособи;
• інші доходи – свідоцтво про право на спадщину, договір оренди нерухомості, договір про продаж нерухомості, договір дарування з підтвердження джерела походження готівки дарувальника, договір купівлі-продажу, документи, які підтверджують отримання спадщини, декларація про майновий стан і доходи, виписки з банків про суми відсотків з депозитів, чи за розміщення ОВДП, чи про виплату роялті, чи відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю, документи суду чи виконавця, документи про виплату дивідендів від компанії (звітність, виписка з рахунку, статутні документи, виписка з банку), документи від страхової про виплату за договором, кредитний договір.

Перелік приблизний та в залежності від обставин банк може варіювати та комбінувати вимоги.

Критерії віднесення банківських клієнтів до волонтерів є в постанові НБУ 18 про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану. До неї вносили зміни щодо ідентифікації волонтерів тією ж постановою 102, якою до кінця березня передбачали ліміти на перекази від регулятора. Волонтер має відповідати принаймні двом з наступних вимог, щоб банк його ідентифікував:

• офіційна реєстрація;
• регулярний збір коштів і волонтерство – типова діяльність у надавача платіжних послуг;
• є підтвердний документ держоргану чи підрозділу ЗСУ;
• особа подає банку інформацію про майбутню волонтерську діяльність та про очікувані суми та цілі зборів;
• волонтерська діяльність підтверджується зіставленням наявної у банка інформації про клієнта та інформації з відкритих джерел, соцмереж, інтернету.

Ліміт на перекази, який для клієнтів з низьким та середнім рівнем ризику з 1 червня становитиме 100 тис. грн, можуть зняти, якщо вони документально підтвердять доходи. В такому разі обмеження діє у тій сумі, яка підтверджена документами. Не мають застосовувати порогове значення до переказів з рахунку на рахунок одного клієнта та в одному банку.

Банки ранжують клієнтів, відносячи їх до високого, середнього, низького рівнів, згідно із власним ризик-орієнтованим підходом, який базується на законі про запобігання та протидію незаконним доходам та постанові НБУ про здійснення банками фінмоніторингу (№65).

Обмеження стосуються:

• саме переказів, а не зняття готівки чи розрахунків;
• вихідних переказів, а не вхідних;
• переказів у тому числи й за реквізитами IBAN;
• в межах і за межами України;
• в гривні та іноземній валюті.

З 1 лютого вже також діє обмеження для фізосіб за меморандумом щодо кількості рахунків. Не більше трьох в одній валюті в одному банку на одну особу без документально підтверджених джерел доходу й тут вже волонтери не згадані.

До лімітованих рахунків не входять:

• депозитні;
• кредитні;
• для програм держпідтримки, таких як Національний кешбек чи єВідновлення, проте перелік не є вичерпним.

Чи допомагає обмеження і що далі?

За оцінками Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради щодо шкоди економічній безпеці, через діяльність дропів щорічні втрати усіх бюджетів становлять 30-40 млрд грн, а обсяги транзакцій їхніх сіток – близько 200 млрд грн на рік.

В березні у звіті ТСК вказали, що після запровадження Нацбанком обмежень на перекази утричі скоротилася кількість блокувань карток. Оцінювати вплив від лімітів за банківським меморандумом на той момент було зарано, бо діяв він трохи більше місяця.

"За даними Національного банку України, завдяки тимчасовим лімітам на p2p перекази (діяли з 1 жовтня 2024 року до 1 квітня 2025 року) та Меморандуму, обсяги переказів з картки на картку скоротились з 250 млрд грн до 170 млрд грн", - вказали у середині квітня у Незалежній асоціації банків України.

Проте це лиш один тип операцій. Загалом кількість операцій з картками та їхня загальна сума зростають. За даними НБУ за результатами І кварталу цього року:

• безготівкових операцій та операцій з отримання готівки з використанням платіжних карток було 2 191 300 на загальну суму 1,646 трлн грн. У І кварталі 2024 року операцій було менше на 240,4 млн, а сума була меншою на 156,8 млн грн;
• безготівкових операцій за кількістю та за сумою побільшало – на 13,5% за рік;
• операцій з отримання готівки стало менше на 7,4%.

Зростання сум і обсягів операцій з картками принаймні свідчить про те, що суттєвого удару через обмеження звичайні клієнти не зазнали. Із дропами ж усе дещо складніше.

Як пояснив директор Департаменту інтегрованого нагляду за банками НБУ Андрій Котюжинський, минулого року припинила існування тіньова схема під назвою міскодинг. Це коли платежі йдуть не за тим кодом, який передбачений діяльністю отримувача.

Коли міскодинг зник, активізувалися сітки дропів. Через це у якості сигнального рішення восени 2024 року Нацбанк й запровадив обмеження. Вони не стосувалися IBAN-переказів, тому сітки дропів до цього підготувалися і зросла їхня кількість. Тому в меморандумі ліміт розповсюджується і на них.

Тим часом у жовтні ухвалили та у листопаді минулого року набрали чинності зміни до законів про платіжні послуги, про банки та банківську діяльність, про Нацбанк, якими, зокрема, збільшили розміри штрафів для учасників ринку. Треба мати на увазі, що хоч схеми з дропами і є об'єктом діяльності правоохоронців, при цьому порушується й законодавство щодо платіжних послуг. Тому регулятор та банки й діють у цій площині, зокрема, через ліміти.

Те ж, як працює банківський меморандум, за словами Котюжинського, у НБУ збираються вивчати протягом другого кварталу, тобто десь у середині літа буде зрозумілою його ефективність. Також вивчають те, як у схемах застосовують ФОПів, бо правоохоронці фіксували й таки випадки.

Далі плани теж є. Котюжинський вказав, що це робота регулятора з ринком по розвитку систем моніторингу, а в перспективі загальна регуляція, яка визначить мінімальні обов'язки банків та надавачів послуг щодо мониторингу. А найголовніше – це створення реєстру дропів, яке стоїть і у переліку пріоритетних завдань НБУ, згідно зі звітом регулятора за минулий рік.

"Наразі ми бачимо, що будь-який дроп, який використовується, використовується в 3-4 банках. Тобто навіть якщо тільки половина дропів має такий мультиплікатор, це вже суттєве здорожчення цієї схеми", - пояснив Котюжинський.

Про реєстр дропів має бути закон, бо просто нормативними документами тут не обійтись. Наразі йде робота над текстом. Попередньо реєстр хочуть вести в НБУ, бо там мають відповідний досвід та можуть відповідати за збереження банківської таємниці.

За задумом наповнювати реєстр будуть надавачі платіжних послуг. Він буде бути відкритим, щоб клієнт банку міг себе перевірити та виправити ситуацію, якщо внесення буде помилковим.

"Ми передбачаємо, що інформація в реєстрі має зберігатися, умовно, до трьох років. Інформація про те, що ти був у реєстрі, - розказав Котюжинський, - Інший статус – це твій активний статус, скажімо, дропа. Ми передбачаємо, що він не може перевищувати 12 місяців, але це вікно може бути скорочене окремим нормативним актом НБУ. Наприклад, якщо ми вирішимо, що недоцільно тримати 12 місяців, а доцільно лише шість. В рамках цього статусу дропа ми будемо відповідно зі свого боку обмежувати можливості банкам по обслуговуванню клієнтів. В якій частині? Вони абсолютно точно повинні мати доступ до своїх коштів, можливість розраховуватися за товари, послуги і легально ними користуватися – знімати готівку на необхідне. Але знімати готівку вночі, напевне, необов'язково. Або робити перекази більше, ніж якась сума".

Президент Асоціації українських банків Андрій Дубас розказав, що зараз є різні концепції того, як саме розрізняти дропів і над визначенням остаточної ще працюють. Але у разі попадання у реєстр проблеми у дропа виникатимуть щодо усіх банків, а не лише в тому, де він відкриє картку для шахрайської схеми.

За словами директора Незалежної асоціації банків України Дмитра Глінського, потреба у лімітах може з часом зникнути. Зараз це не обговорюється, але статися таке може, якщо запрацюють реєстр дропів, ефективні механізми, які цьому явищу протидіють, та автоматизована верифікація банками доходів клієнтів. Це швидко не відбудеться, тому в осяжній перспективі треба звикати жити у обмеженнях щодо переказів.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав про створення реєстру рахунків і банківських сейфів та навіщо він потрібен.