Нові тарифи на електроенергію: чому такі, як економити, скільки сплачують у ЄС та що з інфляцією

Нові тарифи на електроенергію: чому такі, як економити, скільки сплачують у ЄС та що з інфляцією

З 1 червня тарифи на електроенергію для населення зросли. Підвищення відбулось не у такий спосіб, який передбачали до останнього дня: рівень виявився меншим, але диференціацію за рівнем споживання не ухвалили. Чому тариф такий, як споживачам економити, скільки сплачують за електроенергію в інших країнах та що буде з інфляцією, розбирався "Ми – Україна".

Планували одне, вийшло інше: які тарифи?

До останнього дня, тобто до 31 травня, коли спливала чинність тарифу на рівні 2,64 грн, очікувалося, що в разі споживання до 100 кВт-год на місяць споживачам залишать тариф 2,64 грн, а для решти він буде 4,8 грн.

Проте змінами до постанови №483 про ПСО, узгодили єдиний тариф, незалежно від рівнів споживання – 4,32 грн/кВт-год. Нічний тариф становить 2,16 грн. Для індивідуальних споживачів, будинки яких обладнані електроопалювальними установками, з 1 жовтня по 30 квітня тариф становитиме 2,64 грн в разі споживання до 2000 кВт на місяць. Якщо більше 2000 кВт – 4,32 грн.

"Розглядалися такі сценарії (диференціації за рівнем споживання, - авт.) і до останнього проговорювалися і прораховувалися. Але завеликі ризики зловживання такою диференційованою системою були. Були ризики несправедливого розподілу, несправедливої оплати споживачами за електроенергію. Тому що у нас є багато колективних споживачів, багато споживачів, які без відповідних лічильників досі. І дуже важко буде визначити, яку саме ціну саме вони мають заплатити, який саме обсяг споживання у них", - пояснює заступниця міністра енергетики України Світлана Гринчук.

За механізмом покладених спеціальних обов'язків (ПСО), державні "Енергоатом" та "Укргідроенерго" компенсують різницю між регульованим тарифом для населення та загальною її вартістю. До неї входить ціна закупівлі електроенергії, тарифи на передачу ("Укренерго"), на розподіл (обленерго) та на постачання (енергозбути). На прикладі Дніпропетровської області у постачальника Yasno дають такий прайс електроенергії для населення:

тариф.jpg (213 KB)

Якщо лишити тариф 2,64 грн, держава в особі двох компаній, відповідно до цього прайсу, має компенсувати 4,82 грн, а після підвищення тарифу до 4,32 грн компенсуватиме 3,14 грн за кВт-год.

Гроші від підвищення тарифів йдуть "Енергоатому" та "Укргідроенерго" у пропорції 85% та 15% відповідно, бо у таких відсотках вони покривають ПСО.

Через російський енергетичний терор останніми місяцями значно постраждала генерація електроенергії. Найсуттєвіше – ТЕС та ГЕС, які забезпечують систему маневровими потужностями. Об'єкти "Енергоатому", тобто атомна генерація – базові потужності, на щастя не постраждали. Але саме НАЕК є найбільшим бенефіціаром підвищення тарифів, тоді як публічне обґрунтування з уряду у першу чергу базується на потребі у відновленні.

"Нас чекає масштабна реконструкція, яка потребує величезних сил і коштів. Весь цей час триває ремонтна кампанія на об’єктах генерації, розподілу та передачі. На жаль, розуміємо, що обстріли об'єктів енергетики з боку ворога будуть продовжуватись, і маємо задіяти усі можливі ресурси", - каже міністр енергетики Герман Галущенко.

"Рішення було вимушеним, оскільки протягом останніх двох місяців, починаючи з 22 березня, енергетична система зазнала таких пошкоджень і таких втрат, які ми за всі два роки повномасштабної війни не зазнавали. Ми прораховували всі можливі варіанти і закумулювали вся можливі ресурси і кошти для відновлення, для ремонтної кампанії всередині країни, закумулювали усю, яку могли, міжнародну допомогу, щоб забезпечувати процес ремонтів та відновлення. Однак без підняття тарифів відновитися достатньо, щоб безпечно проходити наступний опалювальний сезон та наступні, було неможливо", - констатує Світлана Гринчук.

"Енергоатом" та "Укргідроенерго" компенсують тариф для населення за рахунок продажу виробленої ними електроенергії на ринку. І зокрема "Енергоатом" заборгував компенсацію учасникам ланцюжка ПСО.

"У нас не вистачає виробітку, щоб в повному обсязі зараз закривати заборгованість, яку було скорочено за попередній рік. Вона була скорочена за попередній рік на 5,8 млрд грн", - каже президент "Енергоатому" Петро Котін.

Він уточнює, що ПСО у січні і лютому оплатили на 100%, у березні на 95%, у квітні на 88%, за травень станом на 29 травня ще оплати не було. Влітку енергоблоки атомних станцій йдуть на планові ремонти і виробітку для покриття боргів буде не вистачати.

Якщо ПСО недофінансується, гроші не отримують постачальники універсальних послуг, оператори розподілу та системи передачі, які також потребують фінансів для відновлення інфраструктури після ворожих атак. Дофінансувати ПСО можна або з бюджету, але там і без того шалений дефіцит та в пріоритеті витрати на безпеку та оборону, або за рахунок підвищення тарифів. Шляхом підвищення і пішли.

Максим Немчинов, віце-президент Energy Club каже, що руйнування настільки значні, що потрібні кілька років на виправлення. Проте без підвищення тарифів до зими підготуватися неможливо і після перегляду це точно допоможе процесу відновлення.

Але, враховуючи кінцевого бенефіціара підвищення тарифів, все ж питання залишаються.

"В 2019 році тариф на електроенергію НАЕК "Енергоатом" був 0,57 грн за кВт-год. В пояснювальній записці до постанови 2024 року про нові тарифи вже фігурує 1,70 грн за кВт-год. Чи з'явилися з того моменту проблеми в державної компанії?! Так з'явилися! Чи коштують вони 1,13 грн за кожну кВт-год?! Погодьтеся - велике питання, яке потребує окремого вивчення. В умовах повної закритості всіх фінпланів та результатів аудитів. І так по кожній позиції нової ціни – передача, розподіл, збут. Плюс – безумовно якість обліку", - зазначає перший заступник голови комітету Верховної Ради з енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко.

Він вказує, що платежі населення мають покривати собівартість кВт-год. Член економічного дискусійного клубу Олег Пендзин прямого зв'язку між відновленням пошкодженого внаслідок обстрілів та підвищенням тарифів не бачить.

"Може це для відновлення ядерної енергетики, будівництва нових енергоблоків до 2030 року. У власності держави є "Центренерго". Там вже виділені гроші з резервного фонду. Жодної копійки коштів, які надійшли від тарифів у бюджет не потрапить. Тому реально не бачу підстав говорити про якийсь зв'язок між тарифами та відновленням", - говорить експерт.

Як економити?

На тлі масованих атак на генерацію усі представники енергоринку не втомлювалися повторювати, що українцям треба економити електроенергію, особливо у пікові години вранці та ввечері. Саме у пікові тому, що ворог знищує маневрові потужності, які їх зазвичай згладжують.

Тепер економія потрібна українцям, щоб трохи вберегти свій гаманець, бо тарифи зростають на 60%. На поверхні – заміна звичайних ламп розжарювання на енергозберігаючі. Плюс за можливості не вмикати електроприлади із найбільш високим споживанням. Для цього треба знати, наскільки вони витратні:

  • кондиціонер – 2,2-3,37 кВт;
  • електрочайник – 2,2-2,4 кВт;
  • пилосос – 2 кВт;
  • бойлер – 1,5-2,5 кВт;
  • масляний та повітряний обігрівачі – 1,2-2 кВт;
  • праска – 1-2,4 кВт;
  • пральна машина – 0,8-2,2 кВт;
  • холодильник двокамерний – 0,30-0,90 кВт, однокамерний – 0,10-0,40 кВт;
  • мікрохвильова піч – 0,6-1,5 кВт;
  • телевізор – 0,08-0,14 кВт;
  • електролампа на 100 Вт – 0,1 кВт;
  • комп’ютер – 0,065-0,45 кВт.

Не від усього можна відмовитись без наслідків. Тому при заміні одних приладів на інші треба орієнтуватися на ті, які мають найвищий клас енергоефективності. Найвищим класом ж "А+++" і далі за зниженням: "А++", "А+", "В", "С", "D", "G". Заміна приладів класу В на класи А чи А+ дає зменшення споживання е/е на 30%.

Енергоощадні способи використання приладів:

  • 100% завантаження для пральних та посудомийних машин;
  • розміщення холодильника подалі від плити, прямих сонячних променів. Також туди не треба ставити гарячу їжу. Зменшує рівень споживання регулярне прибирання у холодильнику та розморожування;
  • Бойлер є чи не найбільшим споживачем е/е серед приладів. Тому обирати треба оптимальний за об'ємом, не більше, ніж треба для родини. Для нагріву варто використовувати економний режим, тобто нижчу температуру. Щоб уникнути розмноження бактерій, прогрівати до високих температур, 90 градусів, можна раз на тиждень;
  • На електроплиті треба використовувати посуд із рівним дном, діаметр якого співпадає або ледь перевищує діаметр конфорки;
  • Регулярно чистити вапняний наліт треба всюди, де він утворюється – електрочайник, бойлер, пральна машинка. Немає наліту – менше споживання;
  • Вимикати електроприлади та не тримати їх у режимі очікування;
  • Чисті вікна, світлий колір стін, меблів, текстилю – менше потреби вмикати освітлення;
  • Точкові світильники економніші за люстри;
  • Датчики руху на освітлення, тобто, лампи світять, коли ви входите, багато хто вважає добрим способом економити. Але це непогано працює у приміщеннях, де неможна увімкнути та вимкнути освітлення самостійно, наприклад, у під'їзді. Вдома не складно самим вимикати світло, коли виходити з кімнати. А подекуди зайвий раз світло можна взагалі не вмикати.

Враховуючи менший нічний тариф на е/е, 2,16 грн з 23:00 до 7:00, кожному окремо варто розрахувати, наскільки він вигідний для родини. Багатофазний лічильник та його встановлення коштують чимало – від 3 тис. грн. Тому треба розуміти, який обсяг споживання електрики родина може перенести на ніч, чи обладнані пральна машина, бойлер, посудомийна машина таймерами. Ускладнює калькуляцію те, що відключення світла, у тому числі й вночі, із нами ще надовго.

Скільки сплачують за електроенергію в Європі?

4,32 грн – це 9,8 євроцентів або 0,098 євро за кВт-год. Такими тепер є тарифи в Україні. За даними Євростату станом на другу половину 2023 року середня вартість електроенергії для побутових споживачів в країнах ЄС становила утричі більше – 0,2832 євро.

"Ціни на електроенергію в другій половині 2023 року були найвищими в Німеччині (0,4020 євро за кВт-год), Ірландії (0,3794 євро за кВт-год), Бельгії (0,3778 євро за кВт-год) і Данії (0,3554 євро за кВт-год). Найнижчі ціни спостерігалися в Угорщині (0,1132 євро за кВт-год), Болгарії ( 0,1192 євро за кВт-год) і Мальті (0,1279 євро за кВт-год). Для побутових споживачів Німеччини вартість кВт/год була на 41% вищою за середню ціну в ЄС, тоді як домогосподарства в Угорщині, Болгарії та Мальті платили менше половини ціни, ніж у середньому по ЄС", - констатують у Євростаті.

Нижче на графіку тарифи за країнами з урахуванням податків. Від'ємні податки – це субсидії.

тарифи_єс.png (126 KB)

В Україні тарифи після підвищення є значно нижчими, ніж у ЄС. Тут одразу постає питання щодо рівня зарплат в Україні та у європейських країнах. Звісно, навантаження на нашого побутового споживача після підвищення тарифів суттєво зростає і буде суттєвим.

"Але у нас з вами є субсидії. І ніде у світі субсидій на такий обсяг не існує (близько 50 млрд грн на рік, - авт.)", - коментує Олег Пендзин.

До того ж у ЄС за стандартом купівельної спроможності навантаження на домогосподарства по країнам суттєво відрізняється і про рівне не йдеться. Нижче на мапі ціни на е/е в Євросоюзі у стандарті купівельної спроможності: чим темніший колір, тим вище тарифне навантаження на побутового споживача.

стандарт_купівельної_спроможності.png (307 KB)

Що буде з інфляцією?

Окрім тарифів на е/е для побутових споживачів, з 1 червня зросли прайс-кепи. Максимальні ціни у вечірні та нічні години для бізнесу піднялись:

  • з 00:00 до 07:00 – з 4000 грн до 6600 грн/МВт-год;
  • з 17:00 до 23:00 – з 8250 грн до 10 000 грн;
  • з 23:00 до 24:00 – з 4000 грн до 8250 грн.

Вдень, як і раніше, 8250 грн/МВт-год.

"Куди це усе бізнес перекине? Закладе у ціни на товари та послуги. Прошу звернути увагу, що загалом усі зміни щодо податків з боку уряду спрямовані на нас із вами: ПДВ, акцизи, військовий збір сплачує кінцевий споживач. Податок на прибуток підприємств при цьому не збільшується. Тепер тарифи на е/, на воду, - резюмує Пендзин, - Бізнес прайск-кепи перекладе на споживача. Проте це буде не одразу, поволі і ми це майже не відчуємо, бо відбувається це у літній період, коли ціни на продукти знижуються, бо влітку завжди дефляція. Все, як у великому мішку – пов'язане, перетрушене, а ми бачимо тільки результат, не такий вже вражаючий. В індекс споживчих цін зараз ляжуть ціни на електрику та ЖКП. Зараз споживча інфляція 3,2% і до 5% усе це інфляцію дотягне".

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, які зміни чекають на українців у червні 2024 року.

Головне