Візит російського диктатора володимира путіна до північнокорейського Кім Чен Ина завершився двосторонньою безпековою угодою. Деталі поки доступні тільки з інформаційних ресурсів Північної Кореї, але нею країна підписалася під участю у війні проти України та заручилася російською підтримкою в разі власної агресії. "Ми – Україна" зібрав усе найголовніше про утворений альянс.

Угода між рф та КНДР

За програму створення ядерної зброї та після її випробувань Радбез ООН з 2006 року запровадив низку санкцій проти КНДР – 20 резолюцій було ухвалено з того часу. Моніторинг порушень здійснювала спеціально створена рада експертів, поновлення діяльності якої щороку узгоджував Радбез ООН, до складу якого входить рф. У березні 2024 року росія, скориставшись правом вето, домоглася закриття групи. Вже на той момент не було таємниці щодо постачання Північною Кореєю балістичних ракет та снарядів росії для її війни проти України.

Військові постачання, які Україна відчула на собі, зокрема речник Ради нацбезпеки США Джон Кірбі назвав "значною та тривожною ескалацією". Блокування моніторингової групи ООН викликало засудження.

18 червня путін відвідав Пхеньян. Зустріч двох диктаторів виглядала сатирично. Із надмірністю заходів, використанням західних автівок, коли обидва називають Захід своїм ворогом, коштовними подарунками та приниженням російських чиновників, яких вигнали з приміщення, бо туди ще не зайшов Кім Чен Ин. Проте наслідки виглядають геть не смішно.

Путін та Кім підписали угоду про стратегічне партнерство. Виходячи з тез, які опублікувало центральне інформаційне агентство КНДР, вона передбачає:

• безстроковість;
• зобов'язання не підписувати інші угоди з країнами, якщо вони загрожуватимуть суверенітету та безпеці рф та КНДР;
• збільшення обсягів взаємної торгівлі та економічного співробітництва;
• співпраці у протидії дезінформаціям та провокаціям;
• систему заходів для зміцнення обороноздатності;
• розвиток відносин в сферах космосу, атомної енергетики, штучного інтелекту та інформаційних технологій;
• координація позицій та взаємодія в разі агресії;
• негайна взаємодопомога в разі агресії.

Останні в переліку, є чи не першим за значенням для України. Домовленість двох диктаторів фіксує постачання зброї Пхеньяном та робить можливим використання північнокорейців на полі бою в Україні.

Так, росія вже отримувала зброю від КНДР, але тепер це угода на загал, публічне нехтування міжнародним правом та санкційним режимом від члена Радбезу ООН. Навіть подарований путіним Кіму лімузин – це символічний плювок в обличчя цивілізованому світу, адже постачання у КНДР предметів розкоші заборонене ООН.

Вже маючи низку домовленостей із Іраном, іншою країною нової осі зла, кулуарні домовленості з Китаєм, який поки не надає пряму військову допомогу, рф цементує антидемократичну, антизахідну, антиукраїнську коаліцію із союзником. З Іраном над стратегічною угодою ще працюють, але із Північною Кореєю вже мають.

"Росія вже отримала від Північної Кореї 4,5 млн снарядів тяжких калібрів – 155 мм, 122 мм. Більш того, на мій погляд треба більш конкретно казати, що Північна Корея бере безпосередню участь у війні. Вона розуміє, навіщо дає снаряди, розуміє, як ці снаряди використовуються. Це зумисна участь у вбивстві цивільного населення іншої країни. У даному випадку України. Я повертаюсь до позиції, яку ми так і не почули від ООН чи від інших країн, - каже Михайло Подоляк, радник голови Офісу президента, - Що будемо робити із цим? У вас є підсанкційна країна, яка прямо говорить, що приймає безпосередню участь у геноцидного типу компонентах війни проти України. Що будемо робити із цим? Залишимо Україну один на один вже із цим дуетом, який вже юридично зафіксував співпрацю в рамках війни проти України? Просто говоримо про це?"

Він вказує, що реакції не відбулося. 19 червня, коли путін домовився із Кімом, ООН не скликала позачергове засідання Радбезу. З боку МАГАТЕ, яке є підзвітним ООН, немає реакції на розповсюдження росією ядерної зброї, передачу технологій, збагачення урану, окрім фіксації. Попри санкції, Північна Корея підписує угоду про пряму участь у війні, вкладаючи ресурси та навіть із можливістю участі на полі бою, без реакції.

"Це говорить про те, що система не існує. Це фікція. Ми два роки, і в Європі це теж вже розуміють, трималися за неіснуючі інституції. Вони можуть сьогодні що завгодно вже говорити, але в них вже точно немає інструментів. Україна, і через саміт, і через безпекові угоди, ініціює трансформацію цієї системи. Ми хочемо себе убезпечити. Ми розуміємо, що в Радбезі ООН нічого не буде, а безпекова угода з країнами, на кшталт Великої Британії чи США, гарантує нам певні рішення від конкретної країни. Які рішення? Як мінімум, про певний обсяг зброї та фінансування ВПК", - зазначає Подоляк.

Він вважає, що саме угода росії та Північної Кореї поставила крапку в існуванні традиційної політичної, юридичної, глобальної конструкції.

Що росії може запропонувати Північна Корея?

"Пхеньян найважливіше, що може дати, це свої склади. Ті боєприпаси, які розроблені ще на совєцьких технологіях. Всі говорили про бездонні російські склади. Враховуючи з якою частотою російський лідер контактує зі своїм північнокорейським колегою, також диктатором, це свідчить про те, що у росії не все так іде гаразд. Потрібні ракети, які вони (Північна Корея, - авт.) виробляють. Вони вже застосовувалися по території Харківщини, і боєприпаси застосовувалися. Тому путіну важливо, грубо кажучи, витиснути усе, що можна з Пхеньяна для того, щоб посилити свій наступальний потенціал", - каже Дмитро Жмайло, співзасновник та виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці.

Одноосібно анулювавши пакет міжнародних санкцій, член Радбезу ООН росія, уклала угоду з країною-вигнанцем, яка, як вказує економіст Олексій Кущ, може дуже швидко перейти на рейки воєнної економіки. Бо має базову авторитарну ідеологію, ідеологізоване та ієрархічне суспільство, індустріальний економічний уклад із слабким сектором послуг та потогінну систему праці в режимі 24/7.

"Свої 3 млн снарядів для армії рф КНДР зробила та відправила на фронт (радник керівника ОП називає ще більші обсяги, - авт.) Цим, до речі, пояснювався російський вогневий вал на лінії зіткнення. Наразі потік зброї може посилитися. КНДР може стати і хабом для обходу обмежень щодо китайських військових постачань до РФ. З китайських комплектуючих і за допомогою російської сировини, грошей та енергії, КНДР може почати випускати продукцію і складнішу, ніж снаряди", - каже Кущ.

В тому разі, якщо, наприклад, наявність західних інструкторів в Україні росія забажає розцінити, як напад на неї країн НАТО, вона може звернутись до Північної Кореї й по військові дивізії, а не лише по снаряди, застерігає експерт. Хоча поки це припущення, небезпеку не треба недооцінювати.

"У КНДР чисельність армії плюс резерв – близько 2 млн солдат. Загальна чисельність населення – 22 млн осіб. Тобто КНДР може досить легко передати до розпорядження рф, наприклад, 100 тис. солдатів або навіть 200 тисяч. Для яких зарплата у 1000 доларів на місяць буде "космосом", - каже Кущ.

Поки жива сила під питанням, постачання боєприпасів сумніву не викликають. Вони їхали, їдуть, і нажаль, і будуть їхати. І, якщо не про військову живу силу, то про дешеву робочу путін із Кімом міг домовитися, вважає Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень.

"Пік загроз від Північної Кореї поки що пройдений і ми входимо у такий режим плато, - також деталізує він, - Більшу кількість того, що Північна Корея могла передати зі складів або продовжує передавати сумарно, як говорять наші південнокорейські друзі, це 4,8 млн снарядів і мін різних типів. Мін найбільше, до мінометів. Але там є і до реактивної артилерії, і до ствольної снаряди. Це, звичайно, велика кількість. Тому що, за різними оцінками, реальний обсяг, який росія здатна виробити цього року – 2,8 млн снарядів. Уявіть собі, наскільки Північна Корея підсилила росію. Ну, і балістичні ракети, але не така велика кількість їх була передана. Зараз Північна Корея буде працювати із заводів".

Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що "ми продовжуватимемо робити все можливе, щоб припинити підтримку, яку надають такі країни, як Іран і Північна Корея". Проте як саме?

"Це непросте завдання. По-перше, маршрути, які використовуються для транспортування північнокорейської зброї до росії, пролягають глибоко по території останньої, що робить військові перехоплення вантажу боєприпасів, чи-то човном, чи залізницею, небезпечною ескалацією. Байдену не потрібна третя світова війна. По-друге, вето, накладене Росією в березні 2024 року на відновлення повноважень спостережного органу ООН щодо розповсюдження зброї Північної Кореї, спрямоване на демонтаж всього режиму санкцій ООН щодо Пхеньяна", - вказує Віктор Ча, експерт американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS).

Експерт вважає, що потрібен економічний та дипломатичний тиск, зокрема на конференціях G7 та НАТО. США не мають дипстосунків із Пхеньяном, але вони є у більшості європейських урядів та КНДР розглядає Європу як вікно на Захід. Тому саме європейців він і закликає мобілізувати, щоб санкції проти російських та північнокорейських активів розширилися.

Що Північній Кореї може запропонувати росія?

"З росією усе зрозуміло. Вони хотіли б отримати більше зброї, більше снарядів. Що могла б отримати Північна Корея – це продовольство з росії, можливо якісь ресурси в обмежених обсягах, ну і також доступ до технологій, що могло б допомогти армії Північної Кореї здійснити модернізацію", - перераховує Дмитро Єфремов, експерт Української асоціації китаєзнавців, доцент кафедри міжнародних відносин Києво-Могилянської академії.

"Що нас турбує, то це поглиблення відносин між цими двома країнами. Не тільки через те, як це позначиться на українському народі, адже ми знаємо, що північнокорейські балістичні ракети, як і раніше, використовуються для ураження українських цілей, а й тому, що тут може виникнути взаємність, яка може вплинути на безпеку на Корейському півострові", — каже Джон Кірбі.

Ядерні технології та ракетна програма Кім Чен Ина – те, чому росія може посприяти. За оцінками КНДР має 50 або 60 ядерних боєголовок.

"Путін зробив набагато більше, ніж відмовився від будь-якої видимості бажання забезпечити ядерне стримування. Він пообіцяв невизначену технологічну допомогу, яка, якщо вона включатиме кілька критично важливих технологій, які Кім прагнув удосконалити, могла б допомогти Північній Кореї розробити боєголовку, яка могла б пережити повторне входження в атмосферу та загрожувати численним супротивникам, починаючи зі Сполучених Штатів", - пишуть The New York Times.

Віктор Ча уточнює, чого хоче Кім Чен Ин: передової телеметрії, технології ядерних підводних човнів, військового супутникового обладнання та передової технології міжконтинентальних балістичних ракет (МБР). Натомість путіну потрібна зброя Кіма, щоб компенсувати щомісячну нестачу боєприпасів у 50 тис. снарядів.

"Група російських вчених була в Північній Кореї перед запуском військового супутника. Кім Чен Ин також висловлював задоволення своїми планами створення атомного підводного човна, що є дуже поганим знаком. Цей аспект відносин не тільки дестабілізує безпеку на півострові та в Азії. Це також посилює пряму загрозу для США з боку Північної Кореї. МБР із передовою технологією протидії, можливостями розвідки та атомними підводними човнами дозволили б Кіму атакувати всю територію Сполучених Штатів за допомогою ядерної сили, яку Вашингтону було б важко знищити першим превентивним ударом, - каже Ча.

Яка позиція Китаю?

З Піднебесної спостерігають тихо, поки світ робить припущення. Одне припущення, що КНДР та рф налагодили співпрацю під парасолькою Китаю.

"Виглядає так, що Китай підтягує путінську Росію та Північну Корею, як вірні проксі-країни, у військову авантюру Пекіна в агресії проти Тайваню, - припускає політолог Віктор Небоженко, - Путіну набридла провальна російсько-українська війна в Європі, і він хоче взяти участь, поряд із Китаєм, Іраном та КНДР, у новому міжнародному гарячому конфлікті, або на Корейському півострові чи проти Тайваню. А може одночасно, де корейський прикордонний конфлікт відволікатиме увагу від головної мети-успішного вторгнення Китаю на Тайвань. А в цей час інша проксі-країна Китаю – Іран розв'яже черговий конфлікт проти Ізраїлю. Мета цієї стратегії Китаю – розпорошення сил та уваги США між Україною, Ізраїлем, Південною Кореєю та Тайванем".

Це поганий варіант для України хоча б з точки зору військової підтримки ключового союзника. Об'єднаний пакет допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню на $60 млрд ухвалювали пів року. Важко уявити потенційні терміни, якщо коло отримувачів розростеться за рахунок Південної Кореї, а обсяги потреб Ізраїлю та Тайваню зростуть. І це ще й на тлі президентських виборів у США.

Сполучені Штати мають військові бази у Південній Кореї, із нею окрема безпекова союзницька угода. Але двосторонні угоди є із Ізраїлем та Тайванем, але допомога їм легко не надавалася.

Проте поки серед експертного середовища домінує думка, що Китаю альянс рф та КНДР не до вподоби.

"Я так не думаю, що тут задіяний Пекін. Можлива Москва проінформувала Пекін, що вони збираються зробити такий державний візит, але не більше того. І розцінювати Північну Корею як васала Пекіну не варто. Тому що ступінь залежності значний, але це не те, що хотів здійснювати Пекін, демонструючи певний тиск чи обмеження. Вони можуть їх (КНДР, - авт.) притримувати. Але, з іншого боку, свобода маневру у Північної Кореї завжди була. І тепер те, що Північна Корея розбудовує діалог із путіним, певною мірою іде в розріз із впливом Пекіну у цій маленькій країні", - каже Дмитро Єфремов.

Михайло Подоляк також вважає, що Китай не зацікавлений у дестабілізації Тихоокеанського регіону.

Деякі інсайди вказують, що в Пекіні, одразу після зустрічі путіна із Сі Цзіньпінем у травні, російського диктатора закликали не їхати у Пхеньян. Причина у тиску на Піднебесну з боку США та Європи через вже існуючу підтримку рф. Тоді як Пекіну потрібні як іноземні туристи, так і інвестиції на тлі уповільнення економіки.

Так чи інакше, масштаби наслідків від альянсу путіна та Кім Чен Ина прямо пов'язують із ставленням до цього у Китаї. І щодо його планів однозначності немає.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав про підсумки Глобального саміту миру та чого чекати далі.