Верховна Рада ухвалила законопроєкт про легалізацію множинного громадянства. Які основні умови для українців та іноземців? Розбирався "Ми – Україна".

Визначення множинного громадянства та норма Конституції

Президент Володимир Зеленський кілька разів подавав у парламент пропозиції про множинне громадянство. Попередні були про ухвалення в новій редакції закону про громадянство. Останній законопроєкт 11469, який ухвалено, про зміни у закон, а не його новий текст.

У пояснювальній записці Офіс Президента вказав, що й наразі законодавство передбачає випадки множинного громадянства ex lege, тобто по закону. За чинними нормами добровільне набуття повнолітнім громадянином громадянства іншої держави є підставою для втрати українського громадянства. Але вже виписані чотири випадки, в яких набуття іншого громадянства не вважається добровільним:

• одночасне набуття дитиною за народженням і громадянства України, і іншої держави/держав;
• набуття дитиною – громадянином України громадянства своїх усиновлювачів. Цей випадок і попередній зрозуміло на кого націлені – на українських дітей на ТОТ чи викрадених росіянами;
• автоматичне набуття громадянином України іншого підданства внаслідок одруження з іноземцем;
• автоматичне набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства, якщо таким є законодавство іншої держави. Але якщо українець при цьому не отримав підтвердний документ про підданство іншої держави.

Також за законом про громадянство (ст.4), якщо у ратифікованих Україною договорах є відмінні від наших правила, застосовуються саме вони. Множинне громадянство виписано у Європейській конвенції про громадянство, яку Україна ратифікувала у 2006 р.

"Отже, поняття "множинного громадянства" є частиною національного законодавства України відповідно до ратифікованої Законом України Європейської конвенції про громадянство, якою встановлюються принципи та правила, що стосуються громадянства фізичних осіб, зокрема поняття "множинного громадянства", що означає одночасну належність особи до громадянства двох або більше держав", - вказали в ОПУ.

Інший вимір питання із множинним громадянством – конституційна норма (ст.4), згідно з якою в Україні існує єдине громадянство, а підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.

Закон розшиває поняття "єдине громадянство" як тільки унітарної держави Україна, а не окремих її адміністративно-територіальних одиниць. Тобто за законом громадянств інших держав не стосується.

Невідповідність множинного громадянства нормам Конституції жваво обговорювалося та обговорюється в експертному середовищі.

"Але ключовий момент — 4-та стаття Конституції, в якій визначено, що в Україні єдине громадянство. Вибачте, але єдине — це єдине. Все. Другий момент. Я чудово пам’ятаю, коли ми писали цю статтю Основного закону. Ніхто з авторів тексту навіть думати не міг, що можна змінити закон і зробити множинне громадянство. В законі про громадянство України є принцип єдиного громадянства. Він виключає можливість існування і громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Для того, щоб це все змінити, потрібно вносити зміни до 4-ї статті Конституції, яка знаходиться у першому розділі “Загальні засади”. А це можливо лише таким шляхом: спершу Верховна Рада двома третинами ухвалює відповідну зміну, а потім питання виноситься для затвердження на всеукраїнський референдум", - висловлював свою позицію заступник голови Конституційного суду України (2002–2005), голова Центральної виборчої комісії (2007–2013), доктор юридичних наук та академік НАН України Володимир Шаповал.

Чи є ухвалений закон невідповідним Конституції, вирішувати може лише Конституційний суд України. В КСУ на розгляді є конституційне подання 99 нардепів про тлумачення статті 4 Конституції саме в контексті легалізації множинного громадянства. Справа розглядається Великою палатою Суду з 27 квітня 2023 року і рішення наразі немає. Поки ж КСУ не визнає норми закону неконституційним, вони будуть чинними.

Ухвалений законопроєкт вводить поняття множинного громадянства. Це одночасна належність особи до громадянства (підданства) двох або більше держав. Плюс розшиває, як для українців та іноземців застосовують легалізацію.

В Мінєдності вказали, що:

• громадяни України матимуть офіційне право вступити в громадянство іншої держави із збереженням українського;
• іноземні громадяни, вступаючи в українське громадянство, зможуть не відмовлятися від свого.

Це далеко не єдині важливі норми нового закону, але одні з ключових. Обидві прив'язані до громадянства "держави (держав), громадяни (піддані) якої (яких) набувають громадянство України у спрощеному порядку".

Особливі держави

Кабінет міністрів має ухвалити перелік держав, громадяни (піддані) яких набувають громадянство України в спрощеному порядку. У січні 2024 року президент подавав інший законопроєкт про множинне громадянство, де перелік таких країн був одразу вказаний. До речі цей документ досі не знятий з розгляду.

У першій редакції законопроєкту 11469 спочатку просто вказували, що уряд має затвердити перелік держав.

В ухваленій редакції вказано, що при укладанні переліку треба враховувати членство держави в ЄС та застосування нею санкцій проти агресора.

Що означає спрощений порядок набуття українського громадянства?

Іноземні піддані держав з урядового переліку, який поки не ухвалено, подаватимуть декларацію про визнання себе громадянами України. Тобто цим документом засвідчать, що у правових відносинах з Україною визнають себе громадянами України. З усіма не тільки правами, як-от голосувати, але й обов'язками, як-от стояти на військовому обліку.

Спрощення в тому, що інші іноземці повинні, відмовляючись від іноземного громадянства, повинні:

• або подавати зобов'язання припинити іноземне громадянство і протягом двох років підтвердити це документом;
• або подавати декларацію про відмову від іноземного громадянства, якщо законодавство іншої держави передбачає автоматичне припинення її громадянства з набуттям іноземного.

Для іноземців з країн, які будуть в урядовому переліку, зберігається вимога скласти іспит на знання Конституції, історії України, української мови. Просто для декого є право на два роки відтермінувати складання - для іноземців, які на військовій службі або мають визначні заслуги перед Україною і надання їм громадянства становить державний інтерес. Імена людей з особливими заслугами президенту подаватимуть центральні органи виконавчої влади.

До іноземців з країн, які будуть в переліку, також діятимуть умови щодо:

• наявності дозволу на імміграцію;
• підтвердження законних джерел існування;
• безперервного проживання в Україні протягом п'яти років.

І тут для окремих категорій є виключення та особливості. До прикладу, іноземці, які служать, люди з особливими заслугами не повинні мати дозвіл на еміграцію, підтверджувати джерела існування та безперервно проживати протягом п'яти років. Також проживання три роки, замість п'яти – умова для біженців. Для іноземців, які у шлюбі з українкою/українцем, його тривалість має бути не менше трьох років.

Що означає множинне громадянство для українців?

Той, хто має українське громадянство і вже має громадянство іншої держави з урядового переліку, офіційно зберігає наше. Зберігатиметься воно й у разі майбутнього оформлення громадянства держави з переліку. Добровільне набуття громадянства іншої держави, ніж будуть у переліку, буде підставою для втрати українського (припинення, як і зараз, за указом президента)

Станом на 19 червня текст, ухвалений ВРУ, ще не з'явився і орієнтуватися можна лише на порівняльну таблицю до другого читання, ухвалену парламентським комітетом. В ній є цікава поправка з нормою, якої не було в документі до першого читання. В законі про громадянство, у статтю 18, де йдеться про вихід з українського, начебто додали одне речення. Згідно з ним українець, який став громадянином держави з урядового переліку, може вийти з українського громадянства за клопотанням у цій державі незалежно від місця проживання.

Проте вихід з українського громадянства не є необов'язковим. Знову ж таки, йдеться про випадки, коли друге громадянство – держави з урядового переліку.

В Мінєдності вказують, що легалізація множинного громадянства для українців не означає, що воно легалізоване й для посадовців.

"Для держслужбовців і суддів множинне громадянство заборонено законодавством і надалі. Закон цього не змінює", - зазначають там.

Маючи громадянство іншої держави, зокрема, не можна:

• вступити на державну службу (ст. 19 закону про державну службу);
• обіймати посаду судді (ст. 126 Конституції);
• бути прокурором (ст. 51 закону про прокуратуру);
• бути поліцейським (ст. 61 закону про Нацполіцію).

Що ж до служби, то за законом про військовий обов'язок та військову службу вказано, що це конституційний обов'язок громадян України. Про множинне громадянство немає згадок. Тож якщо Україна визнає громадянином, то й обов'язок треба виконувати.

Якщо пройти військову службу в інших державах до набуття громадянства України, то звільняють від базової військової служби та базової загальновійськової підготовки.

За Європейською конвенцією про громадянство:

"Особи, що мають громадянство двох або більше держав-учасниць, повинні виконувати свій військовий обов'язок стосовно лише однієї із цих держав-учасниць".

Проте це норма глави VII Конвенції, а Україна виключила її із сфери застосування. Загалом військовий обов'язок – це не тільки служба, але й взяття на військовий облік, і дотримання його правил. Вочевидь і для випадків множинного громадянства.

Громадянство за народженням – що змінилось?

За ст. 7 закону про громадянство у двох випадках дитина, яка народилася за межами України, набуває нашого громадянства:

• батьки є громадянами України або ним є один з батьків;
• батьками є особи без громадянства, які постійно та на законних підставах проживають в Україні. При цьому дитина при народженні за кордоном громадянства іншої держави не набула.

Після змін підстав буде більше. Дитина зможе набути громадянство України, якщо народилася не тільки в нашій країні, а й за її межами, не отримала іноземного в таких випадках:

• батьки – іноземці, які постійно проживають в Україні;
• один з батьків – іноземець, який постійно проживає в Україні, другий – біженець або особа, яка отримала в Україні притулок;
• один з батьків – іноземець, який постійно проживає в Україні, другий – особа без громадянства, яка постійно проживає в Україні;
• батьки визнані в Україні біженцями, або їм надано притулок, або в одного з батьків такий статус;
• батьки – особи без громадянства, які постійно проживають в Україні;
• один із батьків – особа без громадянства, яка тимчасово або постійно проживає в Україні, другий – особа без громадянства, яка постійно проживає в Україні.

Для набуття громадянства батьки (один з них) чи законні представники (один з них) подадуть заяву. А коли дитина досягне повноліття, зможе подати заяву особисто.

Громадянство за територіальним походженням – що змінилось?

Етнічне походження – одна з підстав набуття українського громадянства. Наразі за законом у такому випадку особи без громадянства мають подавати декларацію про відсутність іноземного, а іноземці – зобов'язання припинити іноземне громадянство. Після змін той, хто подаватиметься на цій підставі, оформить один з документів, який залежить від категорії, до якої відноситься людина:

• декларацію про визнання себе громадянином України;
• зобов'язання припинити іноземне громадянство;
• декларацію про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України;
• декларацію про відсутність іноземного громадянства.

Плюс треба скласти іспити.

Зараз набути українське громадянство може іноземець чи особа без громадянства, який сам чи хоча б один із батьків якого, дід чи баба, прадід чи прабаба, рідні брат чи сестра, син чи донька, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 р. на території, що стала Україною. Або на територіях, що входили до складу УНР, ЗУНР, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки, а також його неповнолітні діти.

Суттєва зміна стосується двох останніх слів. Замість "неповнолітні діти", вказують просто "діти". Тобто й повнолітні в тому числі.

Дитина батьків без українського громадянства, яка народилася в Україні після 24 серпня 1991 р., зможе стати українським громадянином за територіальним походженням, якщо:

• батьки – іноземці, які постійно на той момент проживали в Україні;
• один із батьків – іноземець, який постійно на той момент проживав в Україні, другий – біженець чи йому було надано в Україні притулок;
• один із батьків – іноземець, який постійно на той момент проживав в Україні, другий – особа без громадянства, яка тимчасово або постійно проживала тоді в Україні.

Які підстави для втрати українського громадянства?

Зараз є та після змін залишаться три підстави припинення громадянства України:

• внаслідок виходу. Це відбувається через клопотання людини, яка постійно проживає за кордоном;
• з підстав, передбачених міжнародними договорами. Тобто якщо автоматичне припинення передбачене в разі набуття громадянства іншої держави і це прописано в ратифікованій Верховною Радою угоді між Україною та іншою державою;
• внаслідок втрати. Це зараз розшивають у ст. 19, але у новому документі зміни пропонують суттєві.

Нові підстави, з яких можна втратити українське громадянство, і яких нині у законі немає чи вони виписані інакше:

• використання українцем будь-якого з паспортів іншої держави в Україні, якщо це загрожує нацбезпеці чи національним інтересам України;
• військова служба за контрактом у збройних силах держави-агресора, держави-окупанта;
• участь у збройній агресії проти України як на боці агресора чи окупанта, так і на боці держави, яка сприяє агресії проти України, участь в окупаційній адміністрації на ТОТ. Достатньо встановлення такого факту;
• судовий вирок за злочин проти основ нацбезпеки, миру, міжнародного правопорядку, за вчинення теракту чи сприяння йому, заклики до нього, створення терористичної групи чи організації, фінансування тероризму, створення злочинної організації та керівництво нею, створення злочинної спільноти, встановлення або поширення злочинного впливу, сприяння учасникам злочинних організацій.

Як нині є, так і лишиться підставою для втрати громадянства України його набуття внаслідок подання неправдивих відомостей, на підставі підроблених документів.

Добровільне набуття громадянства іншої держави – підстава для втрати українського. Тобто якщо людина сама ініціює набуття. Автоматичне, за народженням, за усиновленням, внаслідок одруження набуття іншого громадянство чинне законодавство добровільним не вважає.

Але якщо зараз умова про добровільне набуття стосується будь-якої держави, то після змін, якщо йдеться про добровільне оформлення громадянства повнолітньою людиною:

• держави-окупанта, держави-агресора;
• держав, піддані яких не мають права на оформлення українського громадянства у спрощеному порядку. Тобто держав не з майбутнього урядового переліку.

Добровільно, отже, за заявою чи клопотанням, відповідно до національного законодавства цієї держави.

Паспортизація державою-агресором, державою-окупантом, навіть за заявою, добровільною не вважається. Хіба що це робиться українцем задля пропаганди, підтримки агресії, для створення загрози нацбезпеці. Не вважатиметься добровільним набуття й у випадку, якщо українця незаконно депортували з ТОТ.

Вісім правозахисних груп заявили, що деякі норми щодо втрати українського громадянства містять ризики для жителів ТОТ, осіб без громадянства, осіб, які потребують додаткового захисту, їхніх дітей, дітей шукачів захисту в Україні. Основні причини, на які вони вказали:

"Українці, навіть ті, які живуть в окупації і вимушені отримувати громадянство РФ, не можуть знати, які їхні дії можуть становити загрозу національній безпеці чи національним інтересам України".

"Аналіз практики застосування законодавства щодо злочинів проти основ національної безпеки України (зокрема, колабораційної діяльності) свідчить про невідповідність положень національного законодавства нормам міжнародного гуманітарного права. До відповідальності можуть бути притягнуті особи, які забезпечують життєдіяльність наших громадян на окупованій території (медики, пожежники, комунальні служби). Потенційно законодавство про колабораційну діяльність може бути застосоване до сотень тисяч українців, які залишилися в окупації".

"Обіймання громадянином України будь-якої посади в окупаційних органах влади вже кваліфікується як колабораційна діяльність, незалежно від змісту виконуваних функцій. Під цю категорію потрапляють як особи, що дійсно вчиняли дії на шкоду національній безпеці, так і ті, хто продовжував виконувати функції в соціальній, пенсійній сфері, ЖКГ тощо і забезпечував виживання найвразливіших верств населення".

Коли закон набере чинності?

Закон набере чинності через шість місяців після опублікування. До того часу процедури набуття українського громадянства чи виходу з нього йдуть за нинішньою процедурою.

Протягом цього часу в Кабміні мають виписати потрібну нормативку, зокрема й перелік держав, щодо громадян яких буде спрощений режим набуття українського громадянства.

Також в уряді мають підготувати законопроєкти про особливості зайняття посад в держорганах, органах держвлади і органах місцевого самоврядування громадянами України з паспортами кількох держав, зокрема і з російським.

Протягом півроку після того, як закон набере чинності, мають право подати декларацію про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України іноземці, які з 1 січня 2018 року стали громадянами України чи їхня заява розглядається та вони дали зобов'язання припинити іноземне громадянство, навіть якщо строк зобов'язання сплив. Не усі такі іноземці, а такі категорії:

• військовослужбовці, які служать за контрактом, служили за контрактом, але звільнились (у зв'язку із закінченням строку контракту, за віком, за станом здоров'я), подружжя, діти, батьки таких військовослужбовців, батьки та діти одного з подружжя. Такі родичі – в разі загибелі чи смерті військового;
• мають визначні заслуги перед Україною чи прийняття їх у громадянство становить державний інтерес;
• служать в ЗСУ, Нацгвардії, Держспецтранспорту та мають державну нагороду, подружжя, діти, батьки таких військовослужбовців, батьки та діти одного з подружжя. Такі родичі – в разі загибелі військового;
• військові інструктори, їхні подружжя, діти, батьки, батьки та діти одного з подружжя. Такі родичі – в разі загибелі інструктора;
• російські політичні дисиденти в разі підтвердження факту переслідувань, їхні подружжя, діти, батьки, батьки та діти одного з подружжя.

Якщо подати декларацію, вважатиметься, що зобов'язання припинити іноземне громадянство виконали. Якщо не подати, тоді вважатиметься, що не виконали.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, як українці можуть оформлювати і отримувати пенсію за кордоном.