14 серпня Всесвітня організація охорони здоров'я вдруге з 2022 року оголосила глобальну надзвичайну ситуацію через поширення мавпячої віспи – mpox (monkeypox). Що відомо про цю хворобу: які симптоми, варіанти лікування та способи уникнути, розповідає "Ми - Україна".

Чому знову найвищий рівень небезпеки через мавпячу віспу?

Надзвичайна ситуація у сфері охорони здоров'я, що викликає міжнародне занепокоєння (PHEIC) – це найвищий рівень небезпеки, передбачений Міжнародними медико-санітарними правилами. Цей статус передбачає, що відносно небезпеки будуть прискорюватися дослідження, фінансування, міжнародні заходи громадської охорони здоров'я та співпраця для стримування.

Щодо мавпячої віспи ВООЗ оголошує PHEIC вдруге – вперше це було у липні 2022 року і зняли статус у травні 2023 року. Загалом Організація вісім разів в історії встановлювала такий рівень небезпеки.

Світ подолав натуральну віспу у 1980 році, хоча вона досі зустрічається в деяких країнах Африки – в центральній та західній частинах. Mpox – захворювання зі схожими, хоч і менш важкими, симптомами, яку спричиняє вірус мавпячої віспи.

Вперше його виявили у 1958 році у досліджуваних колоніях мавп, хоча невідомо, чи саме ці тварини були джерелом. Перший випадок зараження людиною зафіксували на території нинішньої Демократичної Республіки Конго (ДРК) у 1970 році. Але світом мавпяча віспа поширилася через 42 роки.

Mpox – вірусна зоонозна, тобто тваринного походження, інфекція. Вірус, що її викликає, є частиною того ж сімейства ортопоксвірусів, що й вірус натуральної віспи та коров'ячої, який використовують у вакцині проти натуральної віспи.

Є два типи вірусу віспи мавп: clade I (мав походження з басейну річки Конго у центральній Африці) і clade II (має західноафриканське походження).

Західноафриканський штам та його похідні зазвичай викликають не дуже важкі захворювання. Він має відносно низький рівень смертності – коливається від 1% до 4%. Саме clade II став причиною глобального спалаху у 2022 році, через що ВООЗ тоді оголосила PHEIC. Зараз кластери захворюваності саме цим штамом та похідними від нього спостерігаються в різних куточках світу, окрім Африки.

Центральноафриканський штам є більш смертоносним, повідомлений рівень смертності коливався від 1 до 10%. Через зараження ним є більша ймовірність важкого перебігу хвороби та смерті, особливо у людей зі слабким імунітетом. Якщо раніше розповсюдження clade II пов'язували із одностатевими контактами, а clade I передавався також через гетеросексуальні та побутові в межах господарства, то наразі обидва можуть поширюватися через прямий контакт.

"Через прямий контакт із інфікованими дикими тваринами, через тісний контакт (включаючи інтимний або статевий контакт) з людиною, хворою на mpox, і через контакт із зараженими матеріалами", - вказують в Центрі з контролю та профілактики захворювань США (CDC).

Останнім часом саме clade I поширювався у ДРК. Більша частина зареєстрованих випадків – діти. Виникло побоювання, що він тепер поширюватиметься світом.

"У 2022 році світ пережив глобальний спалах mpox clade II, що призвело до понад 95 000 випадків у 115 неендемічних країнах. Mpox сlade I, як правило, викликає більшу кількість важких інфекцій і має вищий рівень смертності, ніж mpox сlade II. Докази щодо клінічних результатів mpox сlade I базуються в основному на даних з ендемічних країн, зокрема ДРК… Наразі в ДРК спостерігається найбільша кількість підозрілих випадків на рік, і зараз захворювання виявлено в кількох сусідніх країнах, де mpox (clade I або clade II) не був виявлений у минулому", - констатували 14 серпня у Міністерстві охорони здоров'я та соціальних служб США.

Як повідомляє ВООЗ, у липні-серпні цього року clade I з'явився в Бурунді, Кенії, Руанді та Уганді – це перші випадки в цих країнах. Також спалах, проте clade II, переживає Кот-д'Івуар.

З 1 січня 2022 року по 30 червня 2024 року найбільша кількість випадків мавпячої віспи, викликаної вірусами різних штамів, припала на такі десять країн: США (33 191), Бразилія ( 11 212), Іспанія (8084), Франція (4272), Колумбія (4249), Мексика (4124), Велика Британія ( 3952), Перу (3875), Німеччина (3857) та Демократична Республіка Конго (2999) вперше увійшла у десятку. На них припадає 81% випадків.

За межами Африканського регіону чоловіки у віці від 18 до 44 років хворіють на мавпячу віспу частіше всього – майже 80% випадків. Діти страждають найменше. Але в ДРК саме серед дітей до 15 років найбільша кількість зареєстрованих випадків.

В Україні перший випадок віспи мавп зафіксували в середині вересня 2022 року. З того часу їх було кілька, згідно із мапою ВООЗ – до десяти.

Заступник міністра охорони здоров'я України Ігор Кузін оцінює ризик захворювання у нас як низький. Після кількох реєстрацій не було епідемічного підйому.

"Завдяки підтримці Європейського Союзу ми отримали найсучаснішу вакцину від віспи мавп, яка була націлена на вакцинацію груп високого ризику, зокрема чоловіків, які мають секс з чоловіками, медичних працівників", - каже Кузін.

Проте українців багато у тих країнах, які входять до десятки із найбільшою кількістю зареєстрованих випадків mpox. Враховуючи стривоженість через розповсюдження центральноафриканського штаму, про захворювання треба мати чітке уявлення.

Які ознаки та симптоми мавпячої віспи?

Найчастіший симптом mpox – висип. Він може бути на руках, ногах, тулубі, обличчі, поблизу статевих органів, у роті. Зазвичай у висипу є кілька стадій. На початку він схожий на пухирці чи прищі, які болять та свербять. Ще одна стадія – струпи. При одужанні вони загоюються.

Окрім характерного обширного висипу, у хворих на мавпячу віспу можуть бути такі симптоми:

• лихоманка
• озноб
• збільшення лімфатичних вузлів
• болі у м'язах та спині
• головний біль
• нестача енергії
• респіраторні симптоми: біль у горлі, закладеність носа, кашель.

Лідина може відчувати як усі, так і окремі симптоми. Інкубаційний період, як вказують у ВООЗ, становить від 5 до 21 дня, у CDC називають коротші терміни – 3-17 днів, протягом яких людина із вірусом ще не має симптомів та почувається добре.

Спочатку зазвичай фіксують стадію лихоманки – симптоми, схожі на грип. Вона триває від 1 до 4 днів, а потом починається висип. Цей період триває від 2 до 4 тижнів. За цей час висип проходить такі стадії:

• плями – макули: пласкі ділянки шкіри чи слизової оболонки зі зміненим забарвленням;
• вузлики – папули: підняті безпорожнинні хворобливі утворення;
• пухирці – везикули: утворення, заповнені прозорою рідиною;
• пустули – висип, заповнений гноєм. Згодом на них утворюються струпи або кірки.

"Людина, хвора на mpox, може поширювати її на інших з моменту появи симптомів до повного загоєння висипу та утворення свіжого шару шкіри. Нові дані також демонструють, що деякі люди можуть поширювати mpox іншим за 1-4 дні до появи симптомів", - вказують у CDC.

Висипи є симптомами багатьох інфекцій: бактеріальних шкірних, вітряної віспи, кору, герпесу, сифілісу та інших. Тому для виявлення саме мавпячої віспи потрібно зробити аналіз за допомогою полімеразної ланцюгової реакції – ПЛР-тест.

В разі висипу найкращі зразки саме з нього, в разі відсутності висипу – зі слизової. У ВООЗ кажуть, що аналіз крові не рекомендують, бо методи виявлення антитіл не відрізняють різні ортопоксвіруси, до яких відноситься не тільки mpox, але й натуральна віспа, коров'яча та кілька інших.

Як заражаються віспою мавп?

Випадки зараження повітряно-крапельним шляхом наразі не фіксувалися. Рідкими є випадки поширення через респіраторні виділення хворої людини. Виділяють три найпоширеніші шляхи інфікування.

Близький контакт. Йдеться як про тісний особистий, так і про інтимний. Тісним може бути "шкіра до шкіри", якщо у хворої людини є висип на будь-якій стадії. Сюди також відноситься контакт зі слиною, виділенням з носу, рідинами організму хворого. Вагітні з mpox можуть передати вірус плоду, а породіллі – новонародженій дитині.

Інтимний контакт передбачає зараження не тільки через секс або дотик до статевих органів , але також обійми, поцілунки, масаж, тривалу тісну взаємодію.

Дотик до предметів після використання зараженою людиною. Тканини, поверхні, до яких торкалася заражена людина, треба дезінфікувати. Тобто одяг, постільну білизну, рушники, посуд.

Укус інфікованих тварин чи контакт із ними. Хоча віспа називається мавпячою, є випадки зараження через укус інших дрібних диких тварин в країнах, де mpox є ендеміком – у Центральні та Західній Африці. Полювання там, контакт із домашніми тваринами, споживання в їжу м'яса після недостатньої термічної обробки також вважається ризиком.

Як лікують mpox?

З 85% ефективністю запобігати зараження мавпячою віспою можуть вакцини. У США таких дві – JYNNEOS та ACAM2000. В Європі – вакцина MVA-BN є єдиною схваленою Управлінням з контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів (FDA) і Європейським агентством з лікарських засобів (EMA). Вони доступні в обмеженій кількості, тому вакцинують групи ризику, зокрема, медиків.

Враховуючи серйозний та зростаючий спалах у ДРК, 7 серпня гендиректор ВООЗ для виробників вакцин проти мавпячої віспи ініціював процедуру EUL – процес дозволу на використання в екстрених випадках неліцензованих препаратів. У межах цієї процедури ВВОЗ вимагає від виробників дані про безпечність, ефективність, гарантовані якість вакцин і про те, що вони підходять цільовим групам.

Вакцинація – превентивний захід. В разі ж захворювання на mpox лікування є підтримуючим і залежить від симптомів. Можуть використовувати противірусні препарати цидофовір, бринцидофовір і тековірімат. Але терапевтичні засоби, які можуть бути ефективними саме в разі віспи мавп, як кажуть у ВООЗ, тільки розробляють і тестують. Поки ставку роблять на профілактику та боротьбу через підвищення обізнаності громадян та навчання медиків.

"Населення стало більш сприйнятливим до mpox в результаті припинення планової вакцинації проти віспи, яка в минулому забезпечувала певний перехресний захист, - констатують у ВООЗ, - Раніше було показано, що вакцинація проти натуральної віспи вакциною проти віспи першого покоління на основі вірусу осповакцини була ефективною на 85% для запобігання mpox. Члени сім'ї та громади, медичні працівники та лабораторний персонал, які були щеплені проти натуральної віспи в дитинстві, можуть мати певний захист від mpox".

Тим, хто захворів, медики протягом 2-4 тижнів радять такі дії для полегшення симптомів та запобігання ураження інших людей:

• залишатися вдома в окремій кімнаті чи у лікарні, якщо людину госпіталізовано;
• часто мити руки, зокрема дезінфікуючими засобами;
• носити маску та прикривати уражені місця, якщо хтось поруч;
• тримати шкіру сухою та непокритою, коли нікого поруч немає;
• не торкатися предметів у спільних з іншими приміщеннях;
• часто дезінфікувати спільні кімнати;
• полоскати ротову порожнину в разі виразок у ній соляним розчином;
• приймати теплі ванни із харчовою содою чи сіллю Епсома;
• не дряпати висип чи виразки після нього, бо це сприяє його розповсюдженню, уповільнює загоєння, підвищує ризик зараження інших людей;
• приймати обезболюючі безрецептурні препарати.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав про симптоми та особливості субваріантів коронавірусу Дженні, Пірола та Еріс.