У річницю введення в обіг української гривні, в Національному банку повідомили, що хочуть змінити назву монети "копійка" на "шаг". Це буде одразу і відновленням історичної справедливості, і дерусифікацією, і відродженням традицій. Що відомо про реформування "копійки", розбирався "Ми – Україна".

Що треба переназвати?

Національний банк припинив карбувати монети номіналами 1, 2 та 5 копійок з 1 липня 2018 року, а номіналом 25 копійок – з 1 жовтня 2019 року. У червні 2019 року узгодили вилучення монет дрібних номіналів з обігу та розпочали вилучення 25 копійок. 1, 2 та 5 копійок перестали бути засобами платежу з 1 жовтня 2019 року, 25 копійок – з 1 жовтня 2020 року. Ці монети давно не приймають при розрахунках, протей їх можна обміняти.

Кінцевий термін обміну дріб'язку встановлювали до 30 вересня 2023 року. Але потім у центральному банку змінили позицію з огляду на війну. Монети дрібних номіналів, а також гривневі банкноти, випущені до 2003 року, українці можуть обмінювати до кінця дії воєнного стану та ще протягом 90 днів після завершення. Обміняти можна у підрозділах НБУ та деяких відділеннях "Ощаду", "Привату", "Райффайзену" та ПУМБ. Монети та банкноти, які перестали бути засобом платежу, обмінюють на ті, що в ньому залишилися в сумах, які кратні 10 копійкам.

Нині в обігу лишилося тільки дві "копійчані" монети. Номіналом 10 копійок зараз в обігу 4,1218 млрд штук, тобто на суму 412,18 млн грн. Номіналом 50 копійок – 1,3453 млрд штук, тобто на суму 672, 65 млн грн. Це потенційна база обміну на монети з новою назвою. Але не уся. Монет, які перестали бути засобом платежу, в обігу досі:

• 1 копійка – 2,429 млрд штук (24,29 млн грн);
• 2 копійки – 1,3918 млрд штук (27,836 млн грн);
• 5 копійок – 1,8295 млрд штук (91,475 млн грн);
• 25 копійок – 1,5538 млрд штук (388,45 млн грн).

Тобто тільки монет ще треба буде обміняти на суму понад півмільярда гривень. Звісно, якщо людина приносить таких багато, то можуть обмінювати на гривні, але принаймні частково це теж база для обміну на "шаги".

Як будуть міняти?

Деталями в центральному банку поки не балують. Проте їх і не зобов'язані оприлюднювати багато, адже, відповідно до законодавства, державною таємницею є:

"операції, пов'язані з виготовленням грошових знаків і цінних паперів, їх зберіганням, охороною і захистом від підроблення, обігом, обміном або вилученням з обігу".

Із озвученого на презентації зрозуміло, що йтимуть не шляхом конфіскації, а обміну, як це було під час грошової реформи 1996 року та й зараз, під час заміни старих банкнот дрібних номіналів на монети. В які строки буде обмін копійок на шаги, можна орієнтуватися приблизно. Спочатку треба узгодити законодавчу базу через Верховну Раду.

"Ми вже підготували необхідні законодавчі пропозиції, адже повернення історичної назви потребує внесення змін до законодавства. Розпочинаємо діалог з державними інституціями, а після узгодження з ними направимо документи для розгляду та схвалення до Верховної Ради України. Це досить тривалий процес, проте я вірю в наш успіх", – каже голова НБУ Андрій Пишний.

Змінити треба закон про НБУ. У ст. 32 вказано, що гривня дорівнює 100 копійкам. Також потрібно скасувати постанову ВРУ про розмінну монету та про назву і характерні ознаки грошової одиниці.

Також необхідно внести зміни до законодавства. У законі про пенсійне забезпечення копійки згадуються у статті про визначення суми заробітку та розміру пенсії, у Податковому кодексі – при визначенні екологічного податку, у законі про ринки капіталу – при визначенні мінімальної номінальної вартості однієї акції. Це лише зміни у законодавстві, а от в урядових постановах згадок про копійки сотні. І їх теж доведеться коригувати. Тож бюрократичні зміни займуть час, але знадобиться він і безпосередньо для обміну.

НБУ планують поступово обмінювати у співвідношенні 1:1 копійчані монети на нові – "шаги", які ще мають узгодити на законодавчому рівні, а також розробити дизайн, порядок їхнього введення в обіг та вилучення старих монет.

"Поступове введення в обіг монет, номінованих у шагах, у межах планового випуску не вплине на інфляцію, оскільки не передбачається збільшення обсягів готівкових грошей в економіці", - запевняють у Нацбанку.

Поступова заміна – це означає, що форсувати події наче не збираються.

"Національний банк не планує спеціально, через зміну назви, вилучати з грошового обігу монети, номіновані в копійках, та обмінювати їх на шаги. Монети "копійка" та "шаг" перебуватимуть в обігу паралельно. Громадянам не потрібно буде вживати додаткових заходів для обміну копійок на шаги", - кажуть в НБУ.

Раніше, вводячи в обіг монети 1 грн та 2 грн, в центральному банку вказували, що тривалість життя металевих грошей становить близько 20 років. Банкноти найменших номіналів почали обмінювати на монети шість років тому, і вилучення їх з обігу триває досі. Якщо виходити з цього, то реформа копійки справді може тривати десятиліттями.

Чому саме "шаг" і що це за номінал?

Назву "шаг" розглядали в якості одного з варіантів для розмінних монет незалежної України, коли готували грошову реформу 1996 року. Окрім неї були варіанти "різана" чи "сотий". Але лишили кальку з російської – "копійка", бо вона вже прижилася. Російська назва має походження від слова "копье". Вона з'явилася у XVI столітті, коли на монеті московської держави зображували Георгія Побідоносця (Змієборця) зі списом.

Шаг, вказує голова НБУ, є питомо українським словом. Презентуючи концепцію нової назви розмінної монети, Нацбанк залучив істориків. Ті й нагадують, що це найменування – питома українська лексична одиниця, яка використовується для позначення монети з XVI століття.

Походження "шагу" фіксують від строукраїнського "сяг" – крок. Також неофіційну народну назву "шаг" мала польсько-литовська монета XVI століття номіналом у три гроші. Це була найменша розмінна монета і саме тому "шаг" – найменший крок при лічбі грошей. До середини XIX століття це також була народна назва монет номіналом 2 копійки.

Шаг було введено офіційно та затверджено у якості складової грошової одиниці у XX столітті. Українську Народну Республіку проголосили Третім універсалом в листопаді 1917 року та Центральна Рада розпочала працювати над введенням нацвалюти. Спочатку нею був карбованець – від слова "карбувати". Першу банкноту номіналом 100 карбованців надрукували у 1917 році, а в обігу вона з'явилася у січні 1918 року.

"Кредитові білети УНР випускаються в карбованцях, при цьому один карбованець містить 17,424 долі щирого золота і ділиться на 200 шагів", - йшлося в тимчасовому законі про випуск Державних Кредитових Білетів Української Народної Республіки.

Проте вже у березні 1918 року Центральна Рада ухвалила закон про грошову одиницю, яким запровадила гривню, яка складалася вже зі 100 шагів. Гривня містила 8,712 долі золота і поділялася на 100 шагів. Обмін карбованців на гривню був у співвідношенні 1:2.

У 1918-1919 рока паралельно друкувалися та були в обігу і карбованці, і гривні. Шаг у вигляді монети викарбувати не встигли. Їх надрукували у вигляді марок. Першу – 8 липня 1918 року. Мали випустити марки номіналами 1, 2 , 4, 6, 10, 20, 30, 40 та 50 шагів. Проте друкували останніх чотирьох номіналів. Вони були картонними: 10 шагів –жовті, 30 шагів – ультрамаринові, 40 шагів – зелені, 50 шагів – червоні. Випускали марки-шаги до грудня 1918 року в Одесі та Києві, поки влада не змінилася.

Який сенс обміну копійок на шаги?

Андрій Новак, голова Комітету економістів України:

- Ініціатива Нацбанку про заміну копійок на шаги правильна з точки зору відновлення історичної справедливості, в рамках декомунізації, дерусифікації. На сьогодні назва "копійка" залишилася тільки в Україні, росії та білорусі. Кожна інша держава пострадянського простору повернулась до традиційних назв своїх грошей і ступенів їхнього ділення. В Україні це шаги, і остання практика їхнього використання була в УНР понад 100 років тому.

Якщо дивитися з економічної точки зору, то, через першу причину обміну – відновлення історичної справедливості, ми не повинні особливо звертати увагу на вартість поступової заміни копійок на шаги. Історична справедливість важливіша, ніж порівняно невеликі затрати на фізичний обмін монет старого зразка на монети нового зразка з новою назвою.

Третій аспект – номінально-грошова доцільність. Ми вже зараз за мінімальну кількість копійок в одній гривні, 99 коп., не можемо нічого придбати, навіть коробку сірників. Цінність номіналу копійок зараз нівелюється. На той час, коли будуть введені шаги замість копійок, цінність буде мінімальною. Хіба що НБУ має плани з деномінації національної грошової одиниці. Щоб, грубо кажучи, забрати нуль: 50 гривень стане 5 гривнями. Тоді номінальна цінність шагів буде хоч якоюсь.

Враховуючи три аспекти, історична справедливість, вартість технічної заміни та номінальна цінність копійок та шагів, виходить, що це крок не економічний, а на відновлення історичної пам'яті.

Якщо ж заміна буде природньо-паралельною, то вона може затягнутися на 10-15 років. Тоді зникає й найголовніша її причина – відновлення справедливості та пам'яті. Якщо її відновлювати так довго, то люди забудують історичну цінність цього кроку. З точки зору справедливості, дерусифікації, декомунізації такі речі треба робити швидко, а не розтягувати на десятки років.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, як у 1996 році проходила грошова реформа та які випробування пережила гривня за 28 років свого існування.