"Віддалена робота цікавить?", "Ми шукаємо людей на неповний робочий день з дому", "Ми працюємо з продавцями, які готові платити за підвищення видимості", "Ми платимо за кожен лайк". Такі пропозиції заробітку в інтернеті з невідомих акаунтів у різних месенджерах зараз масово отримують українці.

Ті, хто погоджується, стають жертвами шахрайської схеми, а дехто – її частиною. Як через неї обдурюють українців, які види шахрайства є найпоширенішими у мережі та що можна зробити, аби не потрапити на гачок злодіїв, розбирався "Ми – Україна".

Легкий заробіток в інтернеті: як працює шахрайська схема?

Шахрайська схема із заробітком в інтернеті спрацьовує на довірі та бажанні заробити, не докладаючи зайвих зусиль. У якийсь із месенджерів, до прикладу Viber, Telegram, WhatsApp, надходить пропозиція щодо підробітку. Перше повідомлення може бути коротким, без деталей.

Але іноді учасники схеми заходять з козирів. Прикриваючись назвами відомих ресурсів, компаній, платформ, таких як Instagram, Tik Tok, YouTube, Spotify, Linkedin, Airbnb, Prom, Rozetka тощо, вони пропонують за винагороду 30-50-100-150 грн лайкнути чи відкрити відео, пісню, товар, сторінку, готель, написати коментар чи відгук. Зроблене завдання треба підтвердити скріном, і за нього на вказану картку надсилають зазначену винагороду.

"По всій країні тисячі людей одержують сотні тисяч подібних повідомлень щодня! Це обман, і наприкінці цього листування ви втратите гроші, - попереджає співзасновник monobank Олег Гороховський, - Відразу чи за тиждень. Вам будуть давати якісь тупі завдання (лайкати застосунки, писати відгуки, коментарі тощо) ви отримаєте трохи грошей (зовсім небагато), щоб ви подумали, що все чесно. Дадуть трохи, і наприкінці попросять за свої гроші купити щось дороге та пропадуть".

На початку "співпраці" шахраї готові витратити певну суму, щоб підсадити жертву на гачок. Коли це сталося, завдання дають вже за передплатою. Тобто для того, щоб заробити більше, треба спочатку внести певну суму – якийсь депозит. Пояснення може бути таким: ви перекажете гроші, які прокрутяться на криптобіржі, принесуть заробіток, який можна буде забрати заразом із внесеним депозитом.

Ба більше, на сторінці криптобіржі, яка насправді є її клоном, або на сайті "компанії" у власному профілі внесені кошти разом із заробленими бонусами жертва ще й побачить. Але щоб забрати їх, треба внести більшу суму, заробити більше бонусів. Так триває гра на підвищення, поки шахраї не вирішать, що заробили достатньо. Тоді контакти зникають заразом із грошима, які внесла жертва.

На початку схеми шахраї наче сплачують власні кошти за перші завдання, які жертва виконує без передплати. Але й це не так. Бо паралельно шахраї іншим людям пропонують за винагороду ганяти через власну картку гроші жертв, які внесені за передплачені завдання. Тобто у схемі є жертви у чистому вигляді, а є залучені до неї дропи.

"Дроп або "грошовий мул" – це та людина, котра погоджується, щоб його банківська карта стала "транзитною" для вкрадених шахраями грошей. Дроп переводить незаконно отримані грошові кошти між різними рахунками. Такий ланцюжок переказів потрібен для того, щоб заплутати сліди кіберзлочинців і ускладнити роботу слідства", - роз'яснюють у кіберполіції.

Тобто на рахунок дропа надходять кошти тих, хто виконує передплачені завдання. Вказані шахраями суми треба переказувати тим, хто щось лайкає, відвідує, тобто тільки-но потрапив на гачок. Решту – на рахунки або через криптобіржі шахраям. І так допоки банк не заблокує картку дропа через скаргу інших клієнтів у зв'язку із шахрайством.

"Цю схему у нас (в зверненнях у підтримку) закодовано "заробіток в інтернеті", і лише за зверненнями на підтримку за підсумками листопада біля 3000 клієнтів втратили 65 мільйонів гривень. І це тільки у нас, хоча нам вдається виявляти та запобігати понад 70% таких спроб, але це непросто", - каже Гороховський.

Це новий вид афери, про який українців у Нацполіції попередили в середині листопада. Там навели приклад жертви схеми, яка втратила у ній 130 тис. грн. Поки єдиний спосіб не потрапити на гачок цих шахраїв, який вказали правоохоронці – бути обачними та на такий легкий заробіток не погоджуватися.

Тих, кому пропонують стати дропами, також попереджають про відповідальність: від закриття рахунків, про які сповістив Олег Гороховський, до позбавлення волі.

"Дроп - це "нижча" ланка злочинної мережі, на яку правоохоронці виходять в першу чергу. Дроп - правопорушник, співучасник злочину. Дроп - той, хто за свої злочини отримує строгий вирок: штрафи, конфіскацію майна, позбавлення волі", - попереджають у кіберполіції.

Яке покарання для шахраїв?

Схеми, за якими у українців забирають гроші, є шахрайством: заволодінням чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Відповідальність за шахрайство передбачена у ст. 190 Кримінального кодексу України. У третій її частині йдеться про те, яке вчинене у великих розмірах або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, тобто в інтернеті. Відповідальність за ст. 190 ч.3 – позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Статистика щодо шахрайств вражає. За даними опитування Національного банку разом із Опендатабот, 11% українців з початку повномасштабного вторгнення стали жертвами шахраїв. Найбільша кількість – серед молоді у віці 18-24 років (14%) та у віці від 65 років (11,5%). Третина постраждалих втратила через шахраїв близько 500 грн, а чверть – понад 5000 грн.

Дані Опендатабот за десять місяців 2023 року демонструють, що за цей час зафіксованих випадків шахрайства на 30% більше, ніж за 2021-2022 роки загалом: 73160 проваджень проти 55933. Кількість почала зростати влітку 2022 року.

Якщо у 2021 році до суду йшло 30% справ, то у 2022 р. – 18%, а цьогоріч – 16,5%. Це у відсотках до загальної кількості справ про шахрайство. Але в абсолютних числах кількість тих, які потрапляють до суду, у 2023 р.зростає. У 2021 р. їх було трохи більше 8 тис., у 2022 р. майже 6 тис, а за десять місяців цього року – понад 12 тис.

Андрій Приходько, адвокат, доктор юридичних наук в ефірі "Ми – Україна" каже, що шахрайство можна розділити на дві групи: примітивне та інтелектуальне. У примітивному, коли шахрай засвітив реквізити, які можна встановити, встановити особу і довести її вину можливо. Якщо він має якісь доходи, то й відшкодувати збитки можливо у судовому порядку.

"Якщо є особа, вину якої встановлено, то в кримінальному процесі подається цивільний позов на ту суму, яку людина (жертва, - авт.) втратила, плюс відсотки, витрати на адвоката та судові збори і т.д., - пояснює адвокат, - Людина (шахрай, - авт.) за вироком суду буде визнана винуватою, позов буде задоволений. Тоді позов передається до виконавчої служби і це стягується з особи за умови, якщо є що стягнути. Якщо немає що стягнути, то і механізму немає. Людині заблокують картки, накладуть арешт на рахунки, які можуть бути відкриті в майбутньому, їй можуть заборонити виїзд за кордон".

Із високоінтелектуальним шахрайством, до якого сміливо можна віднести і легку роботу в інтернеті, ситуація складніша. Аферу із роботою в мережі, до речі, випробував на собі журналіст видання texty.org.ua. Він помітив криве формулювання фраз у переписці, наче через машинного перекладача, і дізнався, що іноді повідомлення надходять ієрогліфами. Тобто принаймні у деяких шахраїв із інтернет-роботою коріння ховається десь в Азії.

"Схему (високоінтелектуальну, - авт.) організовують більш грамотно, зазвичай використовуються міжнародні елементи, - відзначає правник, - Наприклад, кол-центр в одній країні, а компанія, яка приймає кошти, в іншій. Це робиться для того, щоб встановити винних було складно. Тому що навіть коли прийдуть у кол-центр в Україні, там скажуть, що гроші не беруть, не знають, де беруть, їм платить, наприклад, американська чи китайська компанія за маркетинг і жодного відношення до кримінальних злочинів вони не мають. Схеми, які побудовані більш інтелектуально, розслідувати дуже складно. Навіть якщо правоохоронці проведуть обшуки, допитають людей, тих матеріалів, які встановлять, буде недостатньо для підозри та відправлення справи до суду. Тому такі злочини розслідувати складно, але можливо. Якщо правоохоронцям це вдається, то майна, яке перебуває в організаторів, зазвичай достатньо, щоб покрити левову частину тих грошей, які втратили люди".

Які шахрайські схеми є найпопулярнішими та як від них уберегтися?

Афера із легким заробітком в інтернеті є новою. Проте найпопулярніші злочинні схеми досі працюються в інших та давно налагоджених напрямках.

"Найбільш популярними схемами шахрайства на даний час є фішинг. Тобто спрямування шкідливих посилань громадянам, за допомогою яких шахраї заволодівають як персональними даними, так і банківськими даними громадян, - розказує в ефірі "Ми – Україна" Євгеній Дороганов, заступник начальника управління департаменту кіберполіції Національної поліції України, - Це недоставка товару, дзвінки з банку. Ще одним видом шахрайств, кількість яких останнім часом зростає, є надання допомоги. Коли громадянам дзвонять або ламають їхні акаунти в месенджерах та соцмережах, і за допомогою акаунтів здійснюють розсилку про нібито надання допомоги. Нібито громадянин, акаунт якого зламали, потребує допомоги. Але все ж більше ніж половина шахрайств – недоставка товару".

Як зазначає правоохоронець, втрати постраждалих залежать від того, жертвами якої саме афери вони стали. Якщо це недоставка товару, то збитки можуть складати кілька сотень гривень, а от найбільш складні та заплутані схеми завдають збитків і на кілька сотень тисяч гривень.

Виходячи із сум збитків, нова афера із легким заробітком в інтернеті до таких і відноситься. Бути обачними і не погоджуватися на якісь передплачені завдання від "роботодавців" з інтернету, а тим більше не погоджуватися, щоб рахунок став транзитним для перекачування ними грошей – очевидна порада в цьому випадку. Що ж до найпопулярніших інтернет-афер, то поради такі.

Фішинг – збір персональних та банківських даних. Фішингові сайти копіюють відомі ресурси, банки, служби доставки, маркетплейси, платформи оголошень, сервіси з обміну валют тощо, заразом із дизайном. Найважливіша порада – не переходити за посиланням, яке прийшло від когось, навіть від друга. Шукати справжню сторінку треба самому.

Неможна:

• переходити на посилання, яке надають у чатах навіть перевірених платформ та ресурсів;
• сплачувати за щось онлайн на неперевірених ресурсах;
• переходити на посилання у рекламних оголошеннях у додатках та іграх;
• вводити конфіденційні дані на невідомих ресурсах.

Слід перевіряти URL-адресу сайтів, на які заходите. Під підозрою неточно чи з помилками вказані назви компанії, електронні листи з посиланнями зі звичайного домену, а не корпоративного, http протокол замість https у посиланні.

Онлайн-шопінг – невідправлення товару після передоплати. Найочевидніша порада – обирати післяплату з-поміж можливих варіантів оплати. Сайт, де здійснюється покупка, треба перевірити на автентичність, виключити можливість того, що він фішинговий.

Інші поради:

• не повідомляти CVV та термін дії картки;
• для розрахунків в інтернеті завести окрему картку;
• спілкуватися із продавцями, якщо товар купуєте на сайті оголошень, тільки у чаті цього ресурсу, а не в інших месенджерах;
• перевіряти посилання на ресурс продавця на сервісі української Асоціації членів платіжних систем ЄМА. А іноді навіть у пошуковику можна знайти інформацію про те, чи є продавець підозрілим.

Дзвінки з банку про те, що номер заблоковано, щоб з'ясувати банківські дані. Цьому різновиду шахрайства чимало років, тому треба закарбувати у пам'яті, що ані співробітники банків, ані соцпрацівники, ані співробітники будь-яких державних органів ніколи не запитують CVV, термін дії картки, одноразовий пароль з SMS, дані для авторизації в онлайн-банкінгу. Це ніколи і нікому неможна називати.

Неможна проводити платіжні операції з чужих пристроїв. Можна і треба використовувати офіційний застосунок банку для операцій, заборонити віддалену заміну SIM-картки, встановити, якщо така послуга є, динамічний CVV, який змінюватиметься щогодини.

Допомога – шахраї зламали акаунт друга у соцмережах і просять гроші. Принцип у цьому випадку простий – зателефонувати і спитати, чи дійсно це  написано. Якщо немає телефону, запитати номер у спільних друзів. Та сама порада найбільш дієва і в тому випадку, якщо "родич" дзвонить з незнайомого номера і повідомляє, що потрапив у халепу і потрібні гроші. Треба покласти слухавку і зателефонувати на реальний номер, щоб перевірити.

Враховуючи, що кількість афер зростає, але потрапити до суду має шанс переважна меншість справ про шахрайства, громадянам варто у першу чергу самим дбати про свою безпеку: бути обачними і на гачок злочинців не потрапляти.

Нагадаємо, що раніше "Ми - Україна" розповідав, що передбачає новий вид покарання - пробаційний нагляд та в яких випадках його будуть застосовувати.