Верховна Рада прийняла за основу нову редакцію закону про віртуальні активи та зміни у Податковий кодекс. Які умови легалізації? Розбирався "Ми – Україна".

Навіщо потрібен новий законопроєкт про віртуальні активи?

Чотири роки тому, 8 вересня 2021 року, Верховна Рада ухвалила закон про віртуальні активи і тоді проголосили, що Україна легалізує криптовалюту.

Проте президент наклав на документ вето, висловивши свої пропозиції. Його зауваження стосувалися регулювання ринку. Парламентарі узгодили його кількома держорганами – якимось новоствореним, Нацбанком у частині віртуальних активів, забезпечених валютними цінностями, Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку в частині віртуальних активів, забезпечених цінними паперами.

Закон виправили та ухвалили знову. НКЦПФР визначили регулятором, НБУ – контролером та наглядачем. Проте чинності він так і не набрав, бо для цього потрібні були зміни у Податковий кодекс України (ПКУ) про особливості оподаткування операцій з віртуальними активами.

24 квітня 2025 року група народних депутатів, на чолі із керівником фінансового комітету ВРУ Данилом Гетманцевим, подала проєкт 10225-д. Він пропонує зміни у ПКУ щодо оподаткування віртуальних активів, у низку інших законів та кодексів, і у новій редакції викладає закон про віртуальні активи. 3 вересня проєкт прийняли за основу і він готується на друге читання.

"Україна на сьогодні входить в топ-6 країн світу зі 150 за рівнем проникнення крипти. Ми генеруємо 2,5% світового трафіку криптовалют. А прибуток міжнародних бірж, криптобірж від тих, хто тримає криптоактиви з України, складає $343 млн на рік або 5,4% загального прибутку. В 2022 році 16% населення України володіли криптою", - сказав Гетманцев.

Він додав, що проєкт пропонує легалізувати криптовалюти за зразком Євросоюзу – регламентом MiCА (Regulation (EU) 2023/1114 of the European Parliament and of the Council of 31 May 2023 on markets in crypto-assets), який адаптували до нашого законодавства.

За оцінками Гетманцева, держбюджет на рік отримає 8 млрд грн за рахунок легалізації криптовалют та близько 6 млрд – за рахунок податку на доходи фізосіб з віртуальних активів.

Що таке віртуальні активи?

Регулюватимуть три такі основні категорії віртуальних активів:

• токени з прив'язкою до активів. Як-от стейблкоїни;
• токени електронних грошей. Тобто прив'язані до якоїсь офіційної валюти;
• інші віртуальні активи. В цю категорію попадає криптовалюта, зокрема й найпопулярніша – біткоїн, ефір.

Цифрові гроші НБУ, тобто майбутня е-гривня, за проєктом не вважається віртуальним активом.

Віртуальні активи не дозволяють використовувати як засіб платежу чи предмет обміну на майно, товари, роботи, послуги.

Як і хто буде регулювати віртуальні активи?

Регулятором ринку віртуальних активі за проєктом можуть зробити Нацбанк. НБУ зможе бути єдиним регулятором, а зможе й у взаємодії з іншим органом, якого визначить уряд.

Протягом 60 днів від початку діяльності, компанії, які працюють з віртуальними активами, повинні будуть пройти авторизацію у регулятора. Він вестиме й кілька реєстрів:

• білих книг віртуальних активів, які не є токенами з прив'язкою до активів та токенами електронних грошей. Згідно MiCA – це Whitepaper, детальні документи про крипту;
• емітентів токенів з прив'язкою до активів;
• постачальників послуг, пов'язаних з оборотом віртуальних активів.

Регулятор зможе застосовувати заходи впливу за 72 види порушень компаній та бірж. В залежності від виду, це може бути застереження, публічне повідомлення, зобов'язання припинити протиправне діяння, тимчасове відсторонення члена органу управління , зміна керівника емітента віртуальних активів або постачальника послуг, відкликання чи зупинення авторизації, а також штрафи.

Для юросіб, в залежності від порушення, штрафи можуть бути у чітких сумах або у відсотках до обороту: до 200 млн грн або від 3 до 12,5% річного обороту. Для фізосіб – до 28 млн грн. З 2026 по 2030 роки штрафи будуть зі знижуючими коефіцієнтами, які зростатимуть щороку. У 2026 р. коефіцієнт до штрафу буде 0,1, у 2030 році – 0,8, а з 2031 року вже у повних розмірах.

В проєкті, прийнятому за основу, регулятору окреслили повноваження, наближені до окремих слідчих та розшукових дій.

"Регулятор уповноважується на проведення розслідувань на ринках віртуальних активів. Для цього його посадові особи наділяються низкою прав, зокрема: заходити до приміщень емітента, оферента, особи, яка подає заявку на допуск до торгів або постачальника послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів; отримувати доступ до приміщень фізичних та юридичних осіб за рішенням адміністративного суду; отримувати інформацію, документи, носії даних та інші матеріали, що стосуються розслідування, на підставі відповідної постанови з обґрунтуванням їх зв’язку з розслідуванням; збирати та додавати до справи докази, знайдені під час розслідування, а також використовувати докази, надані іншими особами; проводити аудіо-, фото- та відеофіксацію розслідування, опитувати свідків за постановою Регулятор", - перелічили в антикорупціному комітеті ВРУ.

У надмірних повноваженнях побачили корупціогенний фактор. Данило Гетманцев, виступаючи у ВР, сказав, що до другого читання виправлять усе, що занадто в питаннях регуляції.

Окрім авторизації у регулятора, постачальники послуг з обороту віртуальних активів повинні будуть ставати на облік у ДПС протягом 60 днів відтоді, як почнуть надавати такі послуги в Україні. Перший етап постановки на облік для них – до 1 липня 2026 року. Вони, а також той, хто проводить операції з віртуальними активами, не зможуть реєструватися як ФОПи на єдиному податку.

Порядок, в якому братимуть та зніматимуть з обліку в ДПС, встановить Мінфін. Якщо постачальник не стане на облік у податковій – буде штраф у розмірі 20 мінімальних зарплат. Зараз розмір був би 160 000 грн.

Щороку, до 31 січня, постачальники послуг подаватимуть ДПС звіт в електронній формі за попередній календарний рік щодо операцій з віртуальними активами резидентів України фізосіб та юросіб. Форму, порядок заповнення та подання узгодить Мінфін.

Від постачальників ДПС отримуватиме інформацію:

• про операції;
• дату надання послуг;
• доходи та витрати за операції.

Обсяг цих даних визначить Мінфін, погодивши це із регулятором ринку віртуальних активів.

Своєчасність та повнота звітів, зокрема, будуть предметом планових перевірок податковою. В разі невчасного звіту або неповних чи недостовірних даних у ньому, зможуть провести документальну позапланову перевірку.

За неподання звіту світитиме штраф в розмірі 100 мінімалок (зараз це було б 800 000 грн). Пропущений строк – штраф в розмірі 0,5 мінімалки за кожен пропущений день, але до 100 мінімалок загалом. Недостовірні або неповні дані у звіті та помилки в ньому – штраф в розмірі 0,5 мінімалки щодо кожної операції з порушенням чи помилкою.

Проєктом пропонують на перший час знижки щодо штрафів за такі порушення:

• у 2026 році – 0,1 розміру штрафу;
• у 2027-2029 роках – 0,25 розміру штрафу.

Віртуальні активи фізичних осіб: що з податками?

За змінами в ПКУ, дохід фізосіб від відчуження віртуальних активів, до прикладу, як зараз дохід від продажу нерухомого або рухомого майна, буде вважатися таким, що підпадає під оподаткування. Прибуток фізосіб від операцій з віртуальними активами вважатиметься пасивним доходом, як-от зараз прибуток від операцій з ОВДП.

Для фізосіб прибуток від операцій з віртуальними активами буде враховуватися в загальний оподатковуваний дохід з джерелом походження в Україні або як іноземний дохід. Вартість віртуальних активів в інвалюті треба буде оцінювати в гривні за курсом НБУ на день отримання доходу чи здійснення витрат.

Треба буде самому обліковувати фінансовий результат операцій, окремо від інших доходів та витрат. Тобто для фізосіб щодо віртуальних активів не буде податкового агента і потрібно буде звітувати - вказувати фінрезультат в окремому рядку у річній декларації про майновий стан.

Фінансовий результат – це різниця між прибутком від продажу своїх віртуальних активів та витратами на їхнє придбання.

Продаж – це за кошти, або в обмін на валютні цінності (гривня, інвалюта, банківські метали), товари або послуги, або в обмін на віртуальні активи із доплатою.

За проєктом дозволили врахувати витрати на:

• придбання токенів з прив'язкою до активів у авторизованого емітента;
• придбання токенів електронних грошей у емітента або оферента, який має на це право за законом про ринки віртуальних активів;
• придбання токенів електронних грошей або з прив'язкою до активів на авторизованих торговельних майданчиках, тобто легальних біржах;
• придбання віртуальних активів, перелік яких визначить Мінфін. Тобто дозволеної урядом крипти;
• винагороду (комісію) постачальник послуг з обороту віртуальних активів.

Якими документами підтверджувати витрати – визначить Мінфін.

Можна буде не враховувати у фінансовий результат витрати щодо віртуальних активів:

• з анульованою авторизацією;
• відчужених на користь пов'язаних осіб. Для фізосіб за ПКУ – це родичи;
• відчужених в інший спосіб, ніж продаж.

Буде позитивний фінансовий  результат, тобто витрати на віртуальні активи не "з'їдять" прибутки від їхнього продажу протягом року – його треба буде включити в оподатковуваний дохід. Тобто буде стягнення податку на доходи фізосіб.

В річний дохід українцям не потрібно буде включати та ПДФО не стягуватимуть:

• з доходів від обміну віртуальних активів на віртуальні активи;
• річний дохід від продажу або відчуження віртуальних активів в розмірі однієї мінімальної зарплати, зараз це 8000 грн;
• вартість активів, отриманих в результаті їхньої емісії або безоплатно отримані від тих, хто випускає, в обмін на персональні дані.

Зараз за проєктом усі зміни мають набрати чинності з 1 січня 2026 року. Тобто фізособи щодо віртуальних активів звітуватимуть за 2026 рік у 2027 році.

Стандартна ставка ПДФО, у тому числі щодо доходів від продажу віртуальних активів – 18%, плюс 5% військового збору.

Буде можливість обрати ставку ПДФО зі знижкою: ПДФО 5% в разі продажу протягом 2026 року тих віртуальних активів, які придбані до того, як закон набере чинності.

Думка експерта: процес незворотній

Андрій Новак, голова Комітету економістів України:

- Те, що у першому читанні ухвалено закон про легалізацію віртуальних активів, з одного боку – правильний крок, з іншого – неминучий. Цей ринок у світі набрав великих об'ємів і роботу на ньому на часі врегулювати. Україна тут іде фактично в ногу із цивілізованим світом – не випереджаємо і не відстаємо. До того ж треба врахувати фактор війни. Після повномасштабного вторгнення Україні було не до легалізації ВА.

Зараз, коли ми вже наближаємось до процедури набуття повноправного членства в ЄС, що вказано вже як один з елементів так званої гарантії безпеки для України, ми повинні приймати законодавство ЄС та пристосовувати до нього національне законодавство.

Легалізація віртуальних активів – один з елементів пристосування національного законодавства до законодавства ЄС, їхня синхронізація. Тому процес йде у правильному напрямку і це прискорить набуття повноправного членства в Євросоюзі.

На сьогодні багато українців працюють і заробляють немалі кошти на віртуальних ринках, перш за все, криптовалют. Зараз усе це є абсолютно "чорним" для держави – ані копійки податків з цих операцій ніхто не сплачував. Це неправильно, бо будь-які заробітки та доходи, незалежно звідки, з якого джерела та в якому форматі, мають оподатковуватися. Це один з елементів соціальної справедливості. Є факт отримання доходу – він має оподатковуватися відповідно до законодавства.

Якщо ставка оподаткування в Україні буде нижчою, ніж в інших країнах, тоді це буде мотивацією, щоб легалізуватися саме через Україну і не виводити капітал за її межі.

На сьогодні українська традиція, яка тягнеться ще з радянських часів – це приховувати все, що можна приховати. Особливо від оподаткування. Її можна мінімізувати через діджиталізацію та автоматизацію фінансових операцій, отримання доходів, здійснення витрат – те, що в Україні зараз відбувається досить високими темпами. Чим більше буде підпорядковано ці процеси автоматичному програмному забезпеченню та автоматичним діям, тим менше буде вигоди від ухиляння від сплати податків.

До того ж зараз у нас декларування не є обов'язковим для усіх громадян. Але рано чи пізно ми прийдемо до того, що це буде обов'язок усіх громадян, незалежно від місця роботи та інших факторів. Це потрібно розуміти і бути до цього готовим.

До речі: віртуальні активи у золотовалютних резервах

Незалежно від ухвалених в першому читанні змін у законодавство щодо віртуальних активів, в червні депутати подали законопроєкт 13356 щодо включення ВА у золотовалютні резерви.

За проєктом в якості можливості, а не обов'язку, Національний банк зможе:

• включати віртуальні активи у ЗВР;
• поповнювати ними ЗВР, купуючи, отримуючи дохід, залучаючи від міжнародних фінансових організацій, центробанків інших держав та кредиторів;
• використовувати ВА у резервах, продаючи їх на фінансових ринках та повертаючи МФО, центробанкам та іншим кредиторам.

Раніше "Ми – Україна" розповідав про ідеї Дональда Трампа щодо криптовалютних резервів США. Згідно з виконавчим указом президента США, має бути стратегічний резерв біткоїнів, резерв цифрових активів. В обох випадках йдеться про конфісковані урядом активи, а не придбані чи обміняні.