США збільшили військову присутність у Карибському басейні. Дональд Трамп сповістив про знищення венесуельського катера, бо той перевозив наркотики. Венесуельський президент Ніколас Мадуро заявив про розгортання військ на кордоні. Відносини між Венесуелою та США знову надзвичайно напружені та аналітики розмірковують про можливість відкритого військового протистояння. Що відбувається між США та Венесуелою, Дональдом Трампом та путінським другом Ніколасом Мадуро? Розбирався "Ми – Україна".

Нелегітимний Мадуро та американські санкції

"Режим Мадуро не є легітимним урядом Венесуели. Це наркотерористичний картель, – заявила прессекретарка Білого дому Кароліна Лівітт у серпні, коли її запитали про нарощування військ у регіоні. – Дональд Трамп готовий використати всі елементи американської сили, щоб зупинити наплив наркотиків у нашу країну та притягнути винних до відповідальності".

Адміністрація Дональда Трампа під час його першої каденції вже розгортала військово-морські сили у Карибському басейні через Мадуро. У 2020 році федеральний суд звинуватив його та кількох його союзників у наркотероризмі та змові з метою імпорту кокаїну.

Під час першого президентського строку Трампа США запропонували $15 млн за інформацію, яка призведе до арешту або засудження венесуельського диктатора. Адміністрація Джо Байдена підняла суму до $25 млн – аналогічну колись пропонували за Осаму бен Ладена після терактів 11 вересня 2001 року. В серпні цього року винагороду за арешт Мадуро збільшили до $50 млн.

У США за програмою винагород пропонуються мільйони за сприяння у пошуку підозрюваних у наркоторгівлі. Але у їхньому переліку Мадуро – найдорожчий та із найвищим статусом.

Він був віцепрезидентом під час правління одіозного Уго Чавеса, за часів якого залежність Венесуели від експорту нафти зросла з 71% до 98%. У 2013 році Чавес помер та Мадуро став виконуючим обов'язки президента, а у квітні того ж року став обраним президентом. Після обвалу цін на сиру нафту у 2014 році економіка країни покотилася вниз та Мадуро намагався загасити полум'я масштабною емісією.

Друк грошей призвів до гіперінфляції, страйків та політичного протистояння, що не завадило Мадуро переобратися на другий термін у 2018 році. Глибока криза в період з 2015 по 2019 роки змусила близько 8 млн венесуельців тікати з країни.

Уго Чавес та Ніколас Мадуро

Національна асамблея, федеральний законодавчий орган Венесуели, визнав вибори 2018 року нелегітимними і тимчасовим президентом оголосили лідера більшості Хуана Гуайдо. Дональд Трамп заявив, що США визнають Гуайдо, а Мадуро заявив про розрив дипвідносин із Штатами.

"У січні 2019 року президент Трамп та інші чиновники припустили, що військове втручання США у справи Венесуели є можливим. Після того, як союзники США та члени Конгресу висловили свою незгоду з цією перспективою, такі заяви стали траплятися рідше, і адміністрація Трампа використала інші засоби, щоб спробувати змусити Мадуро піти з посади", - вказано в одному зі звітів Конгресу США.

Інші засоби – це санкції у першу чергу нафтові, оскільки Венесуела має найбільші в світі розвідані запаси нафти. У 2019 році Штати запровадили їх проти державної нафтової компанії Petroleos de Venezuela. В країні була обмежена діяльність американських енергетичних важковиків Halliburton, Schlumberger NV, Baker Hughes Co, Weatherford International Plc. Були запроваджені персональні санкції.

Джо Байден після перемоги на виборах 2021 року зберігав поточний рівень індивідуальних санкцій, але з нафтовими був готовий до послаблень. Після повномасштабного вторгнення росії в Україну, венесуельська нафта розглядалася як альтернатива і послаблення тиску змусило б ціни піти вниз.

У жовтні 2023 року уряд Мадуро та венесуельська опозиція підписали на Барбадосі угоду про просування політичних свобод та виборчих гарантій для усіх.

Адміністрація Байдена оголосила про послаблення санкцій щодо нафтового сектору Венесуели в рамках цієї угоди. У Вашингтоні заявили, що частково скасують санкції, якщо до 30 листопада Мадуро почне звільняти американців, утримуваних його урядом, і якщо він скасує заборону, яка не дозволяє опонентам, які хочуть балотуватися на пост президента, обіймати посади.

Мадуро натомість почав погрожувати анексією сусідній Гаяні, а саме багатому на нафту регіону Ессекібо. Справа йшла до оголошення воєнного стану, що б посилило репресивний апарат та виключило можливість виборів. У січні 2024 року верховний суд Венесуели заборонив балотуватися найвпливовішій опозиціонерці Марії Коріні Мачадо.

У липні 2024 року відбулися вибори, на яких Мадуро програв своєму опоненту Едмундо Гонсалесу за кількістю голосів, що доводилось численними альтернативними підрахунками. Проте контрольована Мадуро виборча рада оголосила його переможцем. Гонсалес через переслідування втік до Іспанії.

Марія Коріна Мачадо та Едмундо Гонсалес

Послаблення часів адміністрації Байдена полягало в тому, що у 2022 році відповідно до генеральної ліцензії компанії Chevron дозволили відновити видобуток нафти та газу, імпортувати та експортувати нафтопродукти на своїх спільних підприємствах у Венесуелі. Після Барбадоської угоди в Міністерстві фінансів США видали аналогічну генеральну ліцензію на операції компанії Minerven та ліцензію з дозволом на операції, пов'язані з нафтогазовим сектором, будь-яким компаніям на шість місяців. Можливість анулювати ліцензії була важелем тиску. Їх не анулювали попри те, що Мадуро порушив обіцянки.

Потім на політичну арену повернувся Дональд Трамп. Наприкінці лютого цього року він заявив про скасування поступок, "які шахрай Джо Байден надав Ніколасу Мадуро".

Окрім батогів був і пряник – в липні стало відомо про відновлення ліцензії Chevron на діяльність у Венесуелі. Проте батогів все ж більше.

З 24 березня за виконавчим указом Трампа всі товари, імпортовані до Сполучених Штатів з будь-якої країни, яка імпортує венесуельську нафту, обкладаються митним тарифом 25%. 

Згідно з оглядом Конгресу, Petroleos de Venezuela лишається під санкціями. Секторальні також діють проти центробанку Венесуели, нацбанку розвитку та державної золотодобувної компанії Minerven, кількох фізосіб та організацій. Є обмеження на технології подвійного використання, санкції проти конкретних осіб та компаній через торгівлю наркотиками, проти посадовців (близько 150) – блокування активів та візові обмеження у зв'язку із андитемократичними діями. Додаткові фінансові санкції щодо венесуельських цифрових валют, монет, токенів.

Тимчасовий захист близько 600 тис. венесуельців було скасовано. Вони та умовно-достроково звільненні, якщо не отримали іншого міграційного статусу, підлягають депортації. Хоча Верховний суд США призупинив депортацію, це окрема історія про наркотероризм, який і став приводом для останнього загострення.

Протести у Венесуелі після виборів 2024 року

Трамп проти Мадуро та наркокартелі

У США у 1798 році було ухвалено закон про ворогів-іноземців (Alien Enemies Act), який дозволяє депортацію громадян ворожої держави. За час існування його застосували кілька разів: у 1812 році відносно британців, під час Першої світової відносно громадян Центральних держав, під час Другої світової переважно відносно громадян японського походження.

Під час своєї передвиборчої кампанії Дональд Трамп обіцяв застосувати цей закон для вивезення нелегальних мігрантів, які діють у складі банд та злочинних мереж. Тобто вперше у мирний час.

15 березня президент застосував закон про ворогів-іноземців відносно іноземної терористичної організації Tren de Aragua. В Держдепі США у лютому 2025 року заявили, що це міжнародний наркокартель, нарівні з такими вже визнаними, як мексиканські картелі Las Zetas (нині Cártel del Noreste), Sinaloa та Jalisco, а також вже міжнародний картель Mara Salvatrucha.

Згідно з останньою Національною оцінкою загрози наркотиків Агентства з боротьби з наркотиками США (DEA), Tren de Aragua є в переліку, хоча його опис доволі короткий, на відміну від опису діяльності інших картелів.

Відомо, що Tren de Aragua був утворений у венесуельській в'язниці десь між 2012 та 2013 роками засудженим злочинцем Гектором Растенфордом "Ніньйо" Герреро Флоресом, який у 2023 році з в'язниці втік.

Угруповання звинувачують у використанні міграції з Венесуели для побудови своєї мережі в США та інших країнах Латинської Америки, а також для розширення своїх можливостей торгівлі людьми через цю міграційну мережу. Герреро розшукують у Венесуелі, він має міграційне попередження з Чилі, де, як вважається, він знайшов притулок серед півмільйона венесуельців. Уряд США пропонує $12 млн за його арешт.

Хоч в оцінці DEA немає згадок про керівництво Венесуели, у проголошенні Трампа прямо вказано, що Tren de Aragua тісно пов'язаний з режимом Мадуро, фактично проник в його військовий та правоохоронний апарат та діє спільно із "Картелем сонць" (Cartel de los Soles) – наркотерористичною організацією, яку спонсорує Мадуро.

Cartel de los Soles отримав в США у липні цього року інший статус – саме міжнародної терористичної організації. Термін "Картель сонць" вперше згадувався у 1993 році для позначення діяльності деяких венесуельських високопоставлених військових офіцерів та посадовців з боротьби з наркотиками в галузі наркоторгівлі.

"Мадуро очолює спонсоровану режимом організацію Cartel de los Soles, яка координує дії з Tren de Aragua та іншими організаціями та спирається на них для досягнення своєї мети – використання незаконних наркотиків як зброї для "наводнення" Сполучених Штатів", - вказано у документі про застосування закону про ворогів-іноземців.

Звідси й розгортання американських сил у Карибському басейні, удар по катеру, який наче належав Tren de Aragua, та заяви Мадуру про активізацію венесуельських військових у відповідь на загрозу.

Що далі?

"Ми не робимо ставку на конфлікт і не хочемо конфлікту", - заявив міністр закордонних справ Венесуели Іван Гіль.

Мадуро відкинув звинувачення у причетності до наркоторгівлі, сказав, що Венесуела вимагає поваги, хоча завжди була готова до розмови та діалогу.

Дональд Трамп та держсекретар США Марко Рубіо наполягають, що справа щодо Венесуели саме у боротьбі із наркотиками. Враховуючи, що за оцінками ООН через Карибське море йде близько 10% наркотрафіку, тоді як 80% йдуть уздовж узбережжя Тихого океану, Венесуела не виглядає головною претенденткою на світове нарковолодарювання. За оцінками DEA й до США більшість наркотиків йде не з цієї країни, а з Анд, Центральної Америки та Мексики.

Мадуро звинуватив США у прагненні змінити режим шляхом військової загрози.

Венесуела має зв'язки із найогиднішими політиками та найбільші в світі запаси нафти. У 2024 році 45% її постачань йшли у Китай. З путіним у Мадуро любов та взаємоповага, у Венесуели статус головного союзника росії у регіоні, активна взаємна торгівля, у тому числі зброєю. До того ж росія допомагає збувати венесуельську нафту в обхід санкцій. Навряд чи варто пояснювати, як героїчно виглядатиме держава, яка змусить багату на нафту багаторічну диктатуру позбутися одіозного Мадуро та перетворитися на демократію.

путін та Мадуро у травні 2025 року у кремлі

Тому до демократизації Венесуели, як до справжньої причини дій США, приглядаються й експерти. Хоча й застерігають щодо ризиків.

У Вашингтонському бюро з питань Латинської Америки (WOLA) звертають увагу, що позначення Штатами злочинних організацій як терористичних виглядає дещо проблематично. Зокрема тому, що картелі мають економічні цілі, а не ідеологічні, як терористи.

"У випадку Венесуели дебати ще складніші, оскільки, на відміну від злочинних угруповань у Мексиці чи Колумбії, уряд США виділив Ніколаса Мадуро як голову картелю. Тож, хоча різні американські чиновники заявляли, що вони не зацікавлені у проведенні "зміни режиму" чи вступі до нових військових конфліктів, офіційне обвинувальний акт проти Ніколаса Мадуро, розпочатий судами США у 2020 році, разом із заходами, прийнятими виконавчою гілкою влади, відкриває шлях до каральних та потенційних військових дій", - вказали у WOLA.

Там зазначили, що статус Cartel de los Soles  як міжнародного терориста та розгортання американських військ з одного боку заважають нормалізувати режим Мадуро і це частково на користь венесуельській опозиції – Марії Коріні Мачадо та Едмундо Гонсалесу. З іншого боку вони також дають можливість визначитися із позицією країнам у регіоні, а ті не завжди на користь США. До прикладу, Бразилія та Колумбія закликали поважати територіальний суверенітет Венесуели.

Населення у країні вже використало різні варіанти протистояння режиму від страйків до переговорів та виборів без гарантій. І немає впевненості, що дії Америки призведуть до демократичного переходу. Навпаки, Мадуро може використати це як привід до посилення репресій, тоді як міжнародна спільнота втомиться та засумнівається в ефективності США.

З огляду на це наполегливі заяви США про те, що справа тільки у наркотиках, дають можливість будь-коли або відступити, сказавши, що справу зроблено, або посилити тиск.

"Це не стільки операція з боротьби з наркотиками, скільки демонстрація сили, - сказав експерт з Латинської Америки в Атлантичній Раді Джефф Ремзі, - Зрештою, це спроба побряцати зброєю та подивитися, що з цього вийде".