6 листопада Дональд Трамп став обраним президентом США.
Недооцінений соціологами та всупереч прогнозам, він здобув перемогу вже у ніч виборів. До 20 січня 2025 року, коли за законодавством відбувається інавгурація, буде перехід влади. 47-ий президент США призначить повністю новий кабінет, причому відмінний не тільки від нинішнього демократичного, але й від того, який він мав за першої каденції.
"Ми – Україна" розповідає, що треба знати про транзит влади у США та можливих найвищих посадовців.
Перехід влади у США
Через п'ять днів після виборів, навіть якщо перемога кандидата є предметом суперечок, та до інавгурації 20 січня відбувається транзит влади. Новий президент не має зайти у Білий дім не знаючи, що робити. Щодо переходу влади є окремий закон та у цьому процесі працює чинна адміністрація та перехідна команда обраного президента.
До 20 січня треба заповнити близько 4000 урядових посад, приблизно 1200 з яких потребують ухвалення Сенатом. Оскільки Трамп не новачок, він знайомий із процедурою. Та, на відміну від нього, Байден визнав переможця і забезпечує плавний перехід, тоді як Трамп у 2020 році усіляко перешкоджав транзиту.
Протягом перехідного періоду новообрані президенти також мають регулярні брифінги із розвідкою, тож чинний президент інформує наступника зокрема й про таємні операції США. Тим часом триває кастинг на найвищі адміністративні посади.
В ієрархії кабінету є чотири найважливіші посадові особи: держсекретар, міністр оборони, міністр фінансів та генпрокурор (міністр юстиції). Особи, які обіймуть перші дві із них, надзвичайно важливі для України.
Топ-посадовців номінує на посади президент, а призначають їх за "порадою та згодою" Сенату. Тобто їх має схвалити верхня плата Конгресу, де за результатами виборів Республіканська партія здобуває більшість.
Трамп зібрав абсолютно новий склад адміністрації після обрання у 2016 році, коли зайшов у Білий дім після Барака Обами.
Цього разу від демократичної також нічого не залишиться. Та, як обіцяє його команда, другий кабінет Трампа не буде й дуже схожим на його ж перший. З низкою колишніх союзників він розірвав стосунки, як-от із віце-президентом Майком Пенсом, головою адміністрації Білого дому Джоном Келлі, головою Об'єднаного комітету начальників штабів Марком Міллі.
Перед виборами спливали імена тих, хто може увійти до нової адміністрації, джерела розповідали ЗМІ, що керівники перехідної команди Трампа зустрічалися із деякими потенційними кандидатами. Проте через забобонність до виборів він не хотів брати участь у тривалих розмовах. Тому про майбутніх перших людей у кабінеті чуток ходить більше, ніж конкретики. Проте у витоках маже повсюдно фігурують одні й ті самі особи. Тож на ті чи інші посади вони точно розглядаються. Їхня позиція може дещо зорієнтувати очікування України.
Національна безпека
Повертаючись до Білого дому, Дональд Трамп повертає туди порядок денний "Америка передусім", що передбачає політику невтручання. У будь-якому випадку його команда із нацбезпеки переоцінюватиме роль США у війні росії проти України, у відносинах із Китаєм та Іраном, та у конфлікті на Близькому Сході.
Дві ключові посади у секторі нацбезпеки – державний секретар і радник з питань нацбезпеки. Останні тижні на цих посадах допрацьовують Ентоні Блінкен ти Джейк Салліван.
За Трампа посади секретаря та радника будуть чи не найскладнішими серед вакантних 4000, бо президент категоричний та імпульсивний, а серед республіканців є яструби та ізоляціоністи, суперечки між якими й визначатимуть масштаби програми "Америка передусім".
Рік Гренелл, Біл Гагерті, Марко Рубіо, Роберт О'Браєн – імена, які найчастіше лунають щодо посади держсекретаря.
Річард Гренелл за часів першої каденції Трампа був послом у Німеччині, виконував обов'язки голови нацрозвідки, був спеціальним посланником на Балканах. Він є вірним союзником Тармпа і, як дехто згадує, той довіряє Гренеллу "як парі надійних рук". Якщо не держсекретар, що вимагає схвалення Сенату, то радник з питань нацбезпеку, на що не потрібна згода верхньої палати – посади, на які він має шанси.
У жовтні 2021 року, тобто за чотири місяці до російського вторгнення, Гренелл казав, що вашингтонські політики не розуміють: росія – це проблема, тоді як криза – це Китай.
Гренелла вказував, що Європа має більше платити за оборону України, війна є європейським питанням. Чи не найгучніша його заява – про створення в Україна автономних регіонів на тимчасово окупованих територіях.
"Ми не повинні додавати нових людей до клубу, коли поточні члени клубу не платять належної частки", - коментував він потенційне розширення НАТО, зокрема за рахунок України.
Також Гренелл обурювався тим, що про членство України в НАТО говорить нідерландець Марк Рютте, бо Нідерланди повільно виконують зобов'язання щодо фінансування оборони на рівні 2% ВВП.
Білл Гагерті за першої каденції Трампа був послом в Японії, а нині є сенатором від штату Теннессі.
"Вторгнення можна було стримати, - заявляв він у лютому 2022 року, - Але шлях до подальшого вторгнення Росії в Україну був прокладений місяцями поступок і відсутності рішучості з боку адміністрації Байдена та деяких європейських країн перед обличчям зростаючої агресії Путіна".
Сенат на початку 2024 року підтримав пакет допомоги Україні, але була низка сенаторів, які виступали проти. Серед них і Гагерті. Він пояснював, що пакет не брав до уваги питання американських кордонів.
"Джо Байден фінансує обидві сторони війни в Україні: Байден направив Україні 175 мільярдів доларів на боротьбу з Росією. Але оскільки Байден обмежує СПГ США, Європа імпортує більше природного газу з Росії, ніж із США, що фінансує війну Росії проти України", - казав сенатор влітку цього року.
Марко Рубіо, сенатор від Флориди, працював із демократами над законодавством, яка ускладнює вихід президента з НАТО. Він має суворі погляди на зовнішню політику та наче серед прихильників Трампа виглядав як той, хто підтримує Україну. Хоча й далеко не з оптимістичних позицій.
"Я не на стороні Росії, але, на жаль, реальність полягає в тому, що війна в Україні закінчиться врегулюванням шляхом переговорів, — казав Рубіо, - І я хочу, і ми хочемо, і я вважаю, що Дональд Трамп хоче, щоб Україна мала більше важелів впливу на ці переговори".
"Я думаю, що українці були неймовірно хоробрими й сильними, коли протистояли Росії. Але, врешті-решт, те, що ми тут фінансуємо, — це патова війна, і вона має бути доведена до кінця. Я думаю, що тут має бути здоровий глузд", - заявив сенатор 6 листопада.
Також він додав, що Трамп не говоритиме про свою переговорну тактику щодо завершення війни.
Робер О'Браєн був радником з питань нацбезпеки під час першої каденції Трампа. Він єдиний з колишніх радників, який із президентом не посварився. Його завжди вважали великим прихильником України і НАТО в Республіканській партії.
"Ми не повинні думати, що Захід може впоратися з цими загрозами (від Китаю та росії, - авт.) за допомогою м'якої сили, простягаючи оливкову гілку та надаючи допомогу, торговельні угоди тощо, - казав О'Браєн у 2022 році, - Ми не повинні відчувати, що якщо ми стоїмо за Ізраїлем, Україною чи Тайванем, ми провокуємо диктаторів світу. І що, якщо ми їх спровокуємо, вони будуть робити те, чого ми не хотіли б. Насправді, це слабкість, а не сила, яка підбурює поганих гравців у міжнародній політиці".
Навесні цього року О'Браєн схвалював надання Україні пакету фінансування, зазначав, що із ним надто тягнули. Проте присутність України в НАТО йому точно не до душі.
"Ввести в НАТО країну, яка веде війну з Росією, є дуже провокаційним для росіян і може призвести до ескалації, навіть ядерної війни, – сказав він у жовтні, - Ми, звичайно, можемо дати Україні гарантії безпеки… розмістити східноєвропейські війська (в Україні, - авт.), щоб допомогти забезпечити мир після укладення мирної угоди. Але на даний момент НАТО – надто провокаційно".
Міністр оборони
Майк Вальц є особою "на межі", про нього говорять і як про потенційного держсекретаря, і як про можливого міністра оборони. Ще дві обговорювані кандидатури – Майк Помпео і Том Коттон.
Майк Вальц, член Палати представників від Республіканської партії, влітку 2022 року казав, що путін не зупиниться на Україні. Він ветеран, колишній зелений берет (Сили спецоперація США), підтримував надання Україні допомоги, проте із контролем за витратами.
Офіційна позиція Вальца рік тому:
"Більшість американців симпатизують Україні та розуміють, що вторгнення російського президента Володимира Путіна є наступним великим кроком у його меті відтворення старого Радянського Союзу. Якщо Путін досягне успіху в Україні, він не зупиниться, поки не залучить країни НАТО, і Сполучені Штати будуть зобов’язані за договором надіслати американські війська для боротьби. Бездіяльність перед обличчям агресії — ось як врешті-решт почнеться Третя світова війна".
"Адміністрація Байдена не пояснила ані мети Америки в Україні, ані своєї стратегії її досягнення. Чи триватимуть американські військові витрати, поки Україна не відкине Росію до її довоєнних кордонів? Його межі до 2014 року? Або до падіння режиму Путіна? … "Скільки потрібно" — це гасло, а не стратегія".
"У найближчій перспективі військова допомога США має залежати від розподілу європейського тягаря та рівної європейської допомоги в майбутньому".
"Сполучені Штати повинні інвестувати свої заощадження у власну безпеку. Вона має відповідати доларовій вартості будь-якої допомоги, яку вона надає Україні, для забезпечення безпеки південного кордону".
Останнім часом Вальц казав, що у Трампа є важелі впливу на росію та є величезні економічні: залити світ дешевими американськими нафтою та газом.
Майк Помпео за часів першої каденції Трампа спочатку був директором ЦРУ, а потім держсекретарем. Нині він його радник із зовнішньої політики.
The Wall Street Journal у статті 6 листопада вказує, що за другої каденції Трампа, як і за першої, серед республіканців у питанні зовнішньої політики буде дві фракції. Про Ріка Гренелла кажуть як про того, хто може піти на зустріч Трампу у якнайшвидшому припиненні війни, зокрема за рахунок інтересів України. Тоді як саме Майка Помпео згадують, як прихильника іншої стратегії: "врегулювання, яке, здається, не принесе серйозної перемоги росії".
Помпео був в Киві у травні минулого року, зустрічався із Володимиром Зеленськім та за результатами сказав:
"Найменш дорогий спосіб рухатися вперед — забезпечити українців тим, що їм зараз потрібно… забезпечте їх інструментами та ресурсами, які їм потрібні сьогодні".
"Допомога може бути припинена, як ми чули від Дона-молодшого, сина експрезидента (Трампа, - авт.), чи від його кандидата у віце-президенти. Або ж може додатися мудрості й сили, як ми бачили в минулому з Робертом О'Браєном і Майком Помпео. Якщо Том Коттон стане міністром оборони, а за іншими чутками – Майк Помпео, це буде дуже добре. Бо, зокрема, Помпео розуміє важливість того, щоб Україна виграла цю війну", - пояснював можливу політику нової адміністрації колишній посол США в Україні, директор Євразійського центру "Атлантичної ради" Джон Гербст.
Том Коттон, сенатор від штату Арканзас, за першої каденції Трампа розглядався в якості можливого міністра оборони. Виходячи з його висловлювань, він уважно стежить за перебігом війни, фіксує застосування у ній нових технологій та відстоює позицію більших витрат на оборону, але й більш ефективних.
У 2023 році він схвалював надання Україні касетних боєприпасів, підписував лист до Джо Байдена із вимогою надати Україні ATACMS. Він був прихильником надання пакету допомоги. Також сенатор заспокоював щодо жорстких висловлювань віце-президента Венса. Мовляв, той, як і сам Коттон, вважають, що США мають подвоювати свою виробничу базу.
Фінанси
Є дві посади – міністр фінансів та голова ФРС, кандидатів на які подає президент та узгоджує Сенат. Федеральна резервна система – незалежна інституція. Будь-який теоретичний утиск центрального банку в Україні викликає бурхливе незадоволенні наших кредиторів. Тоді як у США під час Трампа ФРС, на його думку, має більше перебувати під впливом президента. Як він уточнив, президент не має наказувати, що робити, але має право коментувати напрямок процентних ставок.
Під крилом ФРС – ключова. Вища ставка – дорожчий ресурс, нижча – дешевший, інфляція зростає – ставку підвищують, інфляція скорочується – знижують, таким є спрощений принцип. Зараз на тлі виборів ФРС під керівництвом Джерома Пауелла знижує ключову ставку.
Проте серед планів Трампа – підвищення мит на імпорт: до 20% на увесь імпорт та до 60% на імпорт з Китаю. Прогнозується, що це підштовхне інфляцію. Тому у багатьох очікування – ставка під час нового строку Трампа буде підвищуватися. Проте ці прогнози Трамп та його команда відкидають як негативні.
Каденція Пауелла ще не закінчилася, але вона спливе у 2026 році. Трамп часто дорікав йому за надмірну обережність у зниженні ставки. Вочевидь більша доступність ресурсів буде на порядку денному після нового обрання президентом.
Є доволі широкий список потенційних кандидатів на посаду міністра фінансів. Дві найчастіші згадувані – Джон Полсон та Скотт Бессент. Бессент є прихильником міцного долара, Полсон виступає за активне скорочення витрат.
В унісон із Полсоном лунають заяви про скорочення бюджету і від палкого прихильника Трампа, мільярдера Ілона Маска.
Проте останньому обраний президент пообіцяв не крісло в адміністрації, а посаду голови абстрактного та неіснуючого досі департаменту з питань ефективності уряду. Чи захоче волелюбний мільярдер працювати чиновником повний робочий день – відкрите питання, але раніше він говорив, що може скоротити федеральний бюджет на $2 трлн, проте не пояснював за рахунок чого.
Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, про очікування прем'єр-міністра України від співпраці із Трампом, про досвід у спілкуванні із ним колишнього міністра закордонних справ України Павла Клімкіна та про можливі стратегічні зміни для України за результатами виборів у США.