Закон про клуб білого бізнесу, тобто про перелік сумлінних платників податків, набрав чинності у серпні. Проте саме норми щодо його створення будуть актуальними з 1 жовтня. Хто і як стане членом клубу та які переваги це дає, розповідає "Ми – Україна".
Що таке "клуб білого бізнесу" і на що схожий?
Клуб білого бізнесу – неофіційна назва переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Тому, як саме адмініструвати податки таких платників, присвячений закон 3813-IX, який у липні ухвалила ВРУ та який набрав чинності у серпні.
"Сутність в тому, що якщо підприємець відповідає простим та прозорим критеріям щодо рівня сплати податків вище середнього по галузі та вищий за середні по галузі рівень зп, податковий контроль у вигляді перевірок за ним не здійснюється. Це поза іншими перевагами. Перелік переглядається щокварталу. Це як раз про новий суспільний договір держави і бізнесу", - пояснював автор закону, голова фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев.
Хоча наше визначення клубу білого бізнесу подекуди вважається унікальним, експерти згадують досвід Нідерландів, де у 2005 році запровадили систему горизонтального моніторингу (horizontal monitoring). Її застосували як переосмислення вертикального або традиційного нагляду над великими транснаціональними корпораціями. Ті схильні зменшувати податковий тягар, а за традиційного підходу податкова діє реактивно – за фактом. У Нідерландах вирішили з вертикальної площини піти у горизонтальну – шляхом співпраці та довіри, проактивним.
Горизонтальний моніторинг – програма, режим, система, участь у якій є добровільною для компаній, які підпадають під певні критерії. Вони підписують з податковою угоду. Компанії зобов’язуються ділитися своїми планами з податковими органами, надавати доступ до своїх систем, запроваджувати суворий внутрішній контроль і заходи. Натомість компанія отримує індивідуальну команду, яка спеціалізується на взаємодії з податковою адміністрацією, і оперативні відповіді на ваші запитання. У такій системі компанія має податкову визначеність, хороший фіскальний імідж, а податкова – розуміння операцій та контроль з податкового планування.
Горизонтальний моніторинг добре себе зарекомендував, але не настільки, щоб його умови лишалися незмінними протягом тривалого часу. У 2017 вийшов звіт, де визнали, що виникли суперечки і тертя у відносинах, відбулося велике навантаження на податківців через високий попит на участь у системі –моніторинг став дорожчим в обслуговуванні та повільнішим. До того ж не було відчутної різниці у рівні податкових надходжень.
Тому з 2023 року умови горизонтального моніторингу суттєво переглянули. У першу чергу скоротивши кількість учасників, до них тепер не входять 100 найбільших компаній, малі та середні підприємства. Для тих великих компаній, які лишилися у програмі, посилився моніторинг, вимоги до внутрішнього контролю та збільшилася кількість перевірок.
Добре оцінена нідерландська система, яку визнали у світі та окремі елементи якої запозичили, зокрема, в Австрії, США, Австралії, Ірландії та деяких інших країнах, все ж недосконала. Україна ж тільки незабаром розпочне тестувати свою модель. Із horizontal monitoring у неї схожий посил, проте є суттєва відмінність вже в основі – у формуванні переліку білого бізнесу. Якщо у Нідерландах хочеш – тоді приєднуєшся, у нас Державна податкова служба сама створить реєстр членів клубу білого бізнесу.
"Це теж породжує підозри до податківців щодо можливості штучного поділу платників податків на більш і менш законослухняних", - відзначив старший юрист ІТ/ТМТ-практики "MK Legal Service" Олексій Ільющенков.
Саме щодо переліку сумлінних платників податків норми у Податковому кодексі почнуть діяти з 1 жовтня.
Хто увійде до клубу білого бізнесу?
Формувати і затверджувати перелік членів клубу білого бізнесу буде податкова чотири рази на рік – не пізніше останнього робочого дня березня, травня, серпня, листопада. Публікувати на своєму сайті – на 15-й день з дня затвердження.
Включатимуть до нього сумлінних платників податків – ФОПів на загальній системі оподаткування та на III та IV групі спрощеної, юросіб на загальній та спрощеній системі оподаткування.
Платники мають одночасно відповідати 12 критеріям.
1. Податковий борг чи заборгованість з інших платежів не більше 51 тис. грн (3 тис. неоподатковуваних мінімумів) і не довше 30 днів.
2. Немає заборгованості зі сплати ЄСВ, а також штрафів, пені, недоїмки.
3. Відповідають вимогам щодо сплати податків та доходів.
Юрособи:
- якщо на загальній системі, то сплата податку на прибуток та ПДВ рівна чи вища середньої по галузі. Для експортерів, у яких обсяг експорту 25% і вище в обсязі постачання, не діє вимога щодо ПДВ. Якщо юрособи на спрощенці, тоді сплата податків до зведеного бюджету рівна чи вища середньої по галузі. Якщо на IV групі єдиного податку, то сплата податків до зведеного бюджету на 1 га рівна чи вища середньої по країні;
- зарплата працівників не нижча середньої по галузі в регіоні. Якщо кількість працівників за останній рік не менше п'яти, зарплата має буте не нижче такої середньої, помноженої на коефіцієнт 1,1.
- Для юросіб на четвертій групі спрощенки є ще й умова щодо площі землі: у власності, орендованої – не менше 200 га включно або орендованої комунальної чи державної власності не менше 0,5 га. Ділянки мають бути задекларовані до 20 лютого, податкове зобов'язання з плати за землю за них вчасно сплачено або вчасно і у повному обсязі сплачено єдиний податок.
ФОПи:
- якщо на загальній системі, то сплата ПДВ за 12 останніх податкових періодів та податку на доходи фізосіб за податковий рік рівна чи вища середньої по галузі. Якщо на спрощеній системі, то обсяг доходу за податковий період вищий 5 млн грн, а рівень сплати податків перевищує середній по галузі за останні чотири квартали;
- нарахована за останні чотири податкові періоди зарплата не менше середньої зп по галузі в регіоні , помноженої на коефіцієнт 1,1.
4. Немає порушень з подання звітності та документів, які передбачені статтями ПКУ про трансферне ціноутворення, контрольовані іноземні компанії та податкову декларацію (про річну фінансову звітність, річну консолідовану фінансову звітність, аудиторський звіть, звіт про фінансовий стан, звіт про прибутки та збитки).
5. Немає протягом останнього року повідомлень-рішень податкової про порушення граничних строків розрахунків з експортно-імпортними операціями.
6. Платник відповідає критеріям ризикованості платника ПДВ.
7. Немає розпочатої процедури припинення юрособи чи ФОПа.
8. Відсутнє провадження про банкрутство.
9. Платник, його засновник, учасник, кінцевий бенефіціар не у санкційному списку.
10. Кінцевий бенефіціар не є російським громадянином (крім тих, які мають статус УБД з 14 квітня 2014 року).
11. Засновник, учасник, кінцевий бенефіціар не проживають в росії.
12. Потягом останнього року у реєстрі юросіб, ФОПів та громадських формувань не було змін щодо основного виду економічної діяльності.
Багато експертів та представників бізнес-спільноти зазначали, що вимоги до членів клубу занадто суворі.
"За нашими підрахунками, встановлені цим законом критерії дадуть можливість потрапити в цей "Клуб білого бізнесу" менш ніж 10% українських підприємств. Чи це означає, що в нас 90% підприємств є "не білими" або недоброчесними? Звичайно, ні", - констатував співзасновник Центру економічного відновлення Андрій Длігач.
Податкова оприлюднить дані членів клубу білого бізнесу: найменування для юросіб, ПІБ – для ФОПів, податковий номер чи серію і номер паспорту фізособи, яка не має податкового номеру. Якщо платника податків це не влаштує, він зможе подати у податкову повідомлення, щоб його виключили. Тобто питання про включення до клубу вирішує податкова, а от про виключення – вже платник.
Перелік має діяти протягом воєнного стану і до кінця рокуу, в який воєнний стан припиниться. Тим, хто у ньому перебуває, обіцяють низку переваг.
Які переваги у членів клубу білого бізнесу?
Закон ввів у ПКУ поняття "комплаєнс-менеджер". Це посадова особа податкової, яку закріплюватимуть за платниками з переліку. Усно чи в режимі онлайн вона консультуватиме з питань податкових обов'язків.
В який саме спосіб призначатимуть комплаєнс-менеджерів закон не передбачає. За ним у "податкових нянь" є відповідальність згідно із законодавством, у тому числі антикорупційним. Проте немає норм про те, як їхні консультації співвідносяться із діяльністю посадових осіб податкової та шкодою, яку можуть завдати їхні протиправні рішення. Вочевидь деталі мають бути у супровідній нормативці.
Індивідуальні податкові консультації учасникам мають надавати протягом 15 днів після звернення (решті платників – протягом 25-40 днів).
Їм скорочують строки камеральних та документальних перевірок для цілей бюджетного відшкодування ПДВ. Зараз строк камеральної 20 днів, а буде 5, документальної – 40 днів, а буде 10 днів.
Найприємніший бонус - мораторій на перевірки членів клубу білого бізнесу.
- Скасовують фактичні перевірки щодо ліцензування діяльності зі зберігання пального. У тому числі пального для власного споживання чи для промислової переробки.
- Скасовують документальні позапланові перевірки, але не усі. Вони збережуться на звернення платника, у зв'язку із контролем за трансферним ціноутворенням, в разі реалізації підакцизної продукції, організації та проведенні азартних ігор, наданні фінансових та платіжних послуг, в разі порушення валютного законодавства експортерами.
- Скасовують й документальні планові перевірки, але не у тому разі, якщо йдеться про гральний бізнес, надавачів фінансових і платіжних послуг, компанії, які виробляють чи реалізують підакцизку.
Податкові перевірки – є у топі скарг бізнесу до бізнес-омбудсмена на недобросовісну поведінку державних органів. За другий квартал цього року в офіс подавали 186 скарг з податкових питань (62% від усього обсягу скарг) і з них 54, найбільша кількість, саме щодо перевірок. З цього питання Рада бізнес-омбудсмена провела власне розслідування. Серед висновків розслідування є такі:
- 99% податкових надходжень – результат добровільної сплати податків і лише 1% йде від донарахувань за результатами перевірок;
- 15% рішень податківців про донарахування за результатами перевірок в судах визнають правомірними, тоді як 85% визнають необґрунтованими.
Останньою перевагою для клубу білого бізнесу мала б стати можливість бронювати військовозобов'язаних працівників. Проте є обмеження щодо кількості – не більше чверті військовозобов'язаних працівників. До того ж остаточні умови за Кабміном, і саме уряд вирішуватиме, чи варто змінити порядок бронювання, бо у законі це виписано саме як рекомендація. Але в уряді є свій план. Там вже працюють над зміною порядку бронювання, але про місце у ньому учасників клубу білого бізнесу поки що нічого говорили.
Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, як і для кого зростуть податки з 1 жовтня.
