28 листопада президент підписав закон про історичне підвищення податків, який набере чинності 1 грудня. Що треба знати про строки, ставки та майбутні зміни у ньому, розповідає "Ми – Україна".

Військовий збір для фізичних осіб

Ставка зростає з 1,5% до 5%. Військовий збір прив'язаний до податку на доходи фізосіб, тому де ПДФО, та і військовий збір. Це стосується зокрема зарплат, премій, компенсацій найманих працівників, доходів від здачі майна в оренду, авторського права, депозитів, дивідендів тощо. Не стосується пенсій, декретних спадщини та подарунків від найближчих родичів, одного на рік продажу нерухомості, одного на рік продажу транспортного засобу тощо.

Ставка 1,5% збережеться для військовослужбовців ЗСУ, СБУ, СЗРУ, ГУР МОУ, Нацгвардії, Держприкордонслужби, Управління держохорони, Держспецзв'язку, Держспецтранспорту. Ті з них, хто виконує бойові завдання, від сплати ВЗ звільнені, як і раніше.

На доходи фізосіб ВЗ за новою ставкою нараховуватися до 1 січня року, наступного за тим, у якому скасують воєнний стан. Тоді він знову має повернутися до позначки 1,5%.

Про застосування нової ставки є два важливі нюанси.

Доходи платників ВЗ, які нарахують за податкові періоди до набрання чинності законом, незалежно від дати фактичної виплати, мають оподатковуватися за ставкою 1,5%. Після – за ставкою 5%. Наприклад, дивіденди чи орендна плата, нараховані за період до набрання законом чинності, навіть якщо їх сплатять у  наступному році, мають оподатковуватися за ставкою 1,5%;

ВЗ із зарплати – інша ситуація, бо платником у цьому випадку є податковий агент – роботодавець. З 1 січня буде щомісячні звітність щодо ПДФО, ВЗ та ХСВ. Проте із зарплати збір за ставкою 5% стягується вже з моменту набрання законом чинності і тут усі схопилися за голову.

Закон набирає чинності з дня наступного за днем опублікування. 28 листопада він з'явився на сайті офіційного видання "Голос України" з номером 4015-IX. Оприлюднення вважається офіційним, коли виходить саме у друкованому виданні та очікувалося, що 29 листопада газета вийде з цією датою. Тобто у такому випадку вимагалося неможливе – рахувати зарплату з двома різними ставками: з 1 по 28 листопада зі ставкою 1,5% 29-30 листопада – 5%. Проте вийшло викрутитися.

"Безсонна ніч і є результат - ресурсний закон набуде чинності 1 грудня 2024 року, - сказав голова фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев, - Опублікований буде відповідно 30 листопада. Здоровий глузд переміг. Будемо вважати це помилкою друкаря".

Але це не усі проблемні місця закону, які треба усунути. Попереду ще вирішення проблем із ФОПами.

Військовий збір для ФОПів

ФОПи на загальній системі оподаткування та самозайняті фізособи сплачуватимуть військовий збір за ставкою 5% замість нинішніх 1,5% з 1 січня.

ФОПи на єдиному податку 1, 2 та 4 груп сплачуватимуть ВЗ за ставкою 10% від мінімальної зарплати станом на 1 січня поточного року. Платники єдиного податку 3 групи, юрособи та ФОПи, стають платниками ВЗ і сплачуватимуть його за ставкою 1% від доходу.

Збір із єдинників буде діяти до кінця року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан. Починає діяти заднім числом, з 1 жовтня 2024 року.

Якщо виходити із нинішніх норм закону, тоді:

• пільг щодо ВЗ немає, незважаючи на пільги зі сплати ЄП та ЄСВ;
• ставка ВЗ для єдинників 1,2 4 групи – спочатку 710 грн, бо на 1 січня 2024 р. мінімалка була 7100 грн, та 800 грн – у наступному році;
• з 1 січня щомісячні витрати на єдиний податок, військовий збір та ЄСВ, сплата якого за законом про бюджет є обов'язковою, становитиме для ФОПа-єдинника 1 групи – 2862,8 грн, 2 групи – 4160 грн;
• з 1 січня 2025 року за найманих працівників, щодо ПДФО, ВЗ та ЄСВ, звітування буде не щоквартальним, а щомісячним;
• строк сплати ВЗ ФОПами за себе аналогічний єдиному податку – авансовим внеском. Для 1, 2, 4 груп – до 20 числа поточного місяця. Для 3 групи – щоквартально.

Але ж військовий збір встановлюється з 1 жовтня, саме така дата зазначена у тексті. Найбільше проблем це викликає для ФОПів 3 групи, які підпадають під оподаткування за увесь останній квартал року, тоді як інші за останній місяць.

Хоч законопроєкт готували, виправляли та голосували довго і великим колом, до фінальної редакції не включили важливу велику правку 988 щодо ФОПів.

Правка передбачала:

• право ФОПів 1 та 2 груп не сплачувати ВЗ, якщо їхня податкова адреса в зоні бойових дій чи на ТОТ;
• несплату ФОПами ВЗ під час перебування на лікарняному та у відпустці;
• відстрочку щодо сплати ВЗ за перший місяць, у якому закон набрав чинності;
• що ставка 5% не застосовується до доходів, які підлягають річному декларуванню за результатами 2024 р.;
• звільнення від сплати ВЗ мобілізованих ФОПів 1,2 та 4 груп;
• перенесення на 1 січня обов'язку сплати збору ФОПами 1, 2 та 4 груп.

Але у правці також був обов'язок сплати ВЗ за підвищеною ставкою військовими, тому вона не набрала необхідної кількості голосів. Тепер переробляють норми закону, який от-от набере чинності, нашвидкуруч.

"Ми не збираємося робити ретроактивних введень податків. Ті положення, які зараз у законі про оподаткування з 1 жовтня, я сподіваюся найближчим часом будуть підкоректовані", - сказав міністр фінансів Сергій Марченко.

В Мінфіні пообіцяли, що з 1 грудня, а не з 29 листопада, зміниться ставка ВЗ для фізичних осіб, і цього досягли, відтермінувавши публікацію закону. Також є обіцянки, які в інший спосіб, ніж через новий закон із змінами, виконати не вийде: ФОПам-єдинникам усіх групи обов'язок сплати військового збору настане 1 січня.

Змінити це мають законопроєктом 9319. У квітні він пройшов перше читання, стосується особливостей оподаткування резидентів Дія. Сіті. 27 листопада фінансовий комітет ВРУ рекомендував прийняти його в другому читання.

"Щодо ФОП, ми внесли відповідну поправку, згідно якої зобов'язання зі сплати ВЗ за новими ставками для них будуть діяти з 1 січня 2025 року, якщо правка наступного тижня буде підтримана ВР. Переконаний правка буде підтримана", - сказав Гетманцев.

Нардепка, членкиня фінансового комітету ВР Ніна Южаніна зазначила, що закон, який виправляє строки з жовтня на січень ще не розглядався. Ба більше, станом на ранок 29 листопада немає й тексту з правками щодо ФОПів, які ухвалив комітет.

"Все залежить від швидкості його прийняття, тобто чи він буде прийнятий протягом наступних 10 днів, які відведено для сплати військового збору ФОПами", - сказала Южаніна.

На користь швидкого голосування – єдність комітату, який одноголосно схвалив зміни, та суспільний тиск. Хоч президент 44 дні не підписував податковий закон, певні причини були, зокрема погане його сприйняття. Зараз навпаки, діяти треба буде швидко.

Що ще змінить податковий закон та яким буде результат?

Куди піде військовий збір? Попри назву та сутність ВЗ, бо вводили його для реформування армії, надходження від нього йдуть у загальний бюджет. Принаймні поки. Але це має змінитися.

Протягом місяця після набрання законом чинності, тобто до кінця року, Кабмін має подати законопроєкт, яким внесуть зміни до Бюджетного кодексу та надходження від збору спрямують у спецфонд на потреби сектору безпекти і оборони. Але не зрозуміло коли саме ці зміни ухвалять та як кошти спецфонду розподілять.

Мінімальне податкове зобов'язання. Розрахунок МПЗ змінюється та зобов'язання збільшується. Мінімальна до сплати сума не може бути менше 700 грн з гектара та 1400 грн з гектара, якщо частка ріллі у земельній ділянці не менше половини.

Банки та небанківські фінустанови. За 2024 рік банки сплатять податок на прибуток за ставкою 50% замість 25%. Фінансовим установам, окрім страхових компаній, податок на прибутки встановили на рівні 25% замість нинішніх 18%. Проте сплачуватимуть вони за такою ставкою вже у наступному році.

Авансовий внесок. Наперед із подальшим зарахуванням у сплату податок на прибуток сплачуватимуть:

• АЗС. Розмір внеску залежить від того, чим торгують на заправці. Якщо реалізують лише скраплений газ – 30 тис. грн, якщо кілька видів пального і частка газу 50% та більше – 45 тис. грн, решта – 60 тис. грн. Це плата за кожне місце роздрібної торгівлі в мережі;
• обмінники – у розмірі 700 євро за кожен пункт у Києві, 600 євро – в містах із населенням понад 50 тис., 200 євро – в решті населених пунктів.

Благодійна допомога. До річного оподатковуваного доходу за 2022, 2023 та наступні податкові звітні роки до кінця року, у якому закінчиться воєнний стан, не включають доходи у вигляді безоплатно наданих товарів і послуг за рахунок бюджетів іноземних держав, державних фондів. Це стосується тих, хто постраждав внаслідок агресії, скористався правом на тимчасовий захист в іншій країні та їхніх членів сім'ї першого ступеню споріднення – чоловік або дружина, батьки, діти. Тобто подавати щорічну декларацію не потрібно.

Мінімальні ціни. На вина та виноробну продукцію мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни зростають на 50%. Перелік чинних мінімальних – у постанові 957.

На момент ухвалення закону у жовтні у Мінфіні наводили такі очікувані від нього результати: 21,6 млрд цьогоріч та 141,1 млрд грн наступного року. Тепер оцінки змінилися та у 2024 році розраховують на 8 млрд грн, у 2025 році – на 140 млрд грн. Це, вочевидь, орієнтуючи на зміни щодо ФОПів за законопроєктом 9319. Загальна сума близька до тієї, яку на початку літа планували отримати в уряді: 138,7 млрд за рахунок додаткових податкових заходів.

Попереду ще підвищення акцизів на ТВЕН та цигарки за урядовим законопроєктом 11090. Ставки зростатимуть поступово з прив'язкою до євро, а не нацвалюти. Перший етап – підвищення акцизу 35,4% на цигарки у 2025 році. Це додасть близько 40 грн до вартості пачки наступного року і має принести бюджету 20 млрд. Далі у 2026 буде підвищення на 17%, у 2027 р. на 8,8% та у 2028 році на 8,2%.

Підвищення ПДВ поки в уряді не розглядають. На відміну від ВЗ, який сплачують лише ті, хто не у тіні, податок на додану вартість охопив би усіх, та на доцільність саме такого підходу вказували багато експертів. З МВФ щодо підвищення ПДВ також йшли розмови. Як сказав міністр фінансів, цей податок міг би бути джерелом покриття видатків, якби у бюджеті-2025 вони суттєво збільшилися.

"Якщо у нас буде все добре з доходами, якщо податки, які ми вже підвищили, продемонструють ефективність, якщо виконуватимемо всі зобов'язання, якщо не буде необхідності різко збільшувати видатки, думаю, ми не порушуватимемо питання про підвищення ПДВ. Принаймні, таких планів немає", - пояснив Марченко.

Слів "якщо" тут багато, тому гарантувати нічого неможна.

"Інших змін, крім повернення до довоєнного рівня, до кінця війни ми не плануємо, не прогнозуємо і, переконаний, не допустимо. Податкова система буде стабілізована на тому рівні, як до початку повномасштабної агресії", - казав прем'єр-міністр Денис Шмигаль минулого літа.

Це була заява після повернення на довоєнні рівні ставок ПДВ, акцизів на пальне та скасування низки податкових пільг для ФОПів з 1 липня 2023 році. Але тепер набирає чинності закон, підвищення податків за яким називають історичним. Тож і від перегляду ПДВ в перспективі ніхто не застрахований.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, на які ще зміни українцям чекати у грудні 2024 року: від нових виплат до зміни порядку бронювання.