Кабінет міністрів ухвалив постанову 1332 – новий порядок бронювання, на який усі чекали після моніторингу. Як він змінює вимоги та строки щодо броні та критеріїв визначення підприємств критично важливими для економіки, розбирався "Ми – Україна".

Строки бронювання: що зі старими та новими відстрочками

З 1 грудня 2024 року усі відстрочки надаватимуть через портал "Дія". Тобто паперовий варіант з переліку можливих викреслюють.

До 28 лютого 2025 року будуть чинними ті відстрочки, які видані до набрання чинності постановою. Це стосується як тих, які видали через "Дію", так і тих, які видали за паперовою процедурою через Мінекономіки.

Якщо вони на строк, який закінчується до 28 лютого, то треба буде оформлювати нові – за новим порядком та тільки через "Дію".

Якщо строк відстрочки довший, ніж до 28 лютого, все одно завершиться тоді та треба буде оформлювати через "Дію". Але до того часу їх можуть анулювати з кількох причин, зокрема:

• закінчяться роботи на забезпечення потреб армії;
• підприємство позбавлять статусу критичного;
• орган, працівнику якого надали відстрочку, ліквідують;
• заброньований військовозобов'язаний звільниться або трудовий договір із ним тимчасово припинять;
• відстрочку буде надано за законом про мобідготовку та мобілізацію з інших причин, ніж бронювання;
• буде обґрунтоване подання роботодавця про анулювання.

До 31 грудня будуть чинними рішення, якими підприємствам надали статус критично важливих для економіки та тергромад до 30 листопада. Після цього статус критичного надаватимуть за оновленими вимогами.

Нові вимоги до критичності підприємств

Умови бронювання Кабмін затвердив 27 січня 2023 року (постанова 76). У червні цього року виклав їх у новій редакції та додав порядок бронювання через "Дію" в якості опції (постанова 650).

Новою постановою 1332 уряд:

• порядок бронювання через "Дію" не чіпав;
• виклав загальний порядок бронювання у новій редакції (про це у наступному розділі);
• вніс зміни у критерії та порядок визначення підприємств критичними.

Важливе значення для економіки та потреб тергромади. Це один з критеріїв, які дозволяють підприємству претендувати на статус критичного. Ступінь важливості для галузі економіки чи потреб тергромади як і раніше встановлюють органи виконавчої влади, держоргани, органи держуправління зі сферою дії по всій Україні, обласні, Київська та Севастопольська міські військові адміністрації (державні, якщо немає військових).

Тож вони визначають ознаки, за якими підприємства є важливими. Після змін усі перелічені органи та адміністрації:

• протягом 10 днів мають узгодити оновлені критерії важливості. Тепер це буде вже за погодженням з Мінекономіки та Міноборони, хоча раніше цієї умови не було;
• протягом 3 місяців мають переглянути раніше прийняті рішення щодо важливості підприємств. Також органи, які ухвалили рішення про надання підприємству статусу критичного, мають моніторити їхню діяльність протягом звітного податкового періоду. Тобто щокварталу, бо й щодоподатків висувають нові вимоги.

До та після змін є 8 критеріїв та відповідність мінімум трьом з них дозволяє підприємствам претендувати на статус критичного. Окрім важливості для економіки чи тергромади, ще два з восьми критеріїв змінюються та набувають вирішального значення.

Податкові зобов'язання. Раніше вимагалося, щоб у підприємства не було боргів зі сплати Єдиного соціального внеску. Тепер не має бути заборгованості як зі сплати ЄСВ, так і зі сплати податків до державного та місцевих бюджетів. Цю вимогу не висувають до тих державних та комунальних підприємств, у яких понад 50% акцій чи часток у відповідній власності.

Розмір середньої зарплати працівників. Раніше вона мала бути не нижчою за середню в регіоні станом на IV квартал 2021 р. Тепер прив'язка йде до показника мінімальної зарплати по країні з коефіцієнтом 2,5. Тобто нарахована середня зарплата на підприємстві має бути не нижче 20 тис. грн. протягом останнього календарного кварталу.

Для державних та комунальних підприємств вимога щодо зарплати лишається із прив'язкою до середньої в регіоні станом на IV квартал 2021 р.

Щоб мати підстави називатися критичним, підприємство як і раніше має відповідати мінімум трьом з восьми критеріїв. Але для приватних та державних чи комунальних, у яких частка менше 50%, вимоги щодо відсутності боргів за податками і ЄСВ та щодо розміру зарплати не нижче 20 тис. грн є обов'язковими.

Тож серед мінімум трьох критеріїв критичності ці два мають бути. Якщо борг чи менша зарплата, решта значення не матиме, навіть якщо інших критеріїв сукупно набереться три й більше.

Решта критеріїв для визначення підприємства критичним не змінилася, а серед них:

• сплата податків протягом року на суму понад 1,5 млн євро;
• сума надходжень в інвалюті протягом року понад 32 млн євро;
• присутність в переліку стратегічних об'єктів держвласності;
• резидентство Дія. Сіті;
• мобільний оператор з чистим доходом понад 200 млн грн або оператор фіксованого зв'язку із доходом понад 20 млн грн.

Як і кого бронюватимуть?

Єдиний перелік. Це перелік підприємств, які можуть бронювати військовозобов'язаних, який веде Міністерство економіки. Мінекономіки вносить до нього держоргани, суди, установи системи правосуддя, органи досудового розслідування, правоохоронні органи. Критично важливі для економіки чи тергромади підприємства вносить орган, який ухвалив про це рішення.

Щоб підприємство потрапило у перелік, потрібно не тільки мати рішення, що воно є критично важливим, але й ЄДРПОУ та технічну можливість, аби подати список військовозобов'язаних. Якщо немає коду чи технічної можливості, список військовозобов'язаних через "Дію" подаватиме той орган, який надав статус критично важливого.

Зарплата. Зарплата на рівні 20 тис. грн (мінімалка з коефіцієнтом 2,5) – це не тільки вимога до середньої нарахованої зарплати працівників підприємства, яке є критично важливим. Це мінімальний розмір зарплати працівника, якого бронюють, за кожний місяць останнього звітного кварталу.

Тобто якщо один місяць в кварталі зарплата була 18 тис., в інший 20 тис., а потім 22 тис. грн, нічого не вийде, незважаючи на те, що в середньому виходить 20 тис. Якщо менше 20 тис. грн хоча б в один місяць – броні не буде.

У грудні подаватися на бронь можна буде на підставі третього кварталу 2024 року, за який звітували до 11 листопада. Тобто мінімум по 20 тис. грн людина мала отримувати у липні, серпні та вересні.

Після того, як 28 лютого 2025 року втратять чинність дійсні зараз відстрочки, орієнтуватися будуть на зарплату за четвертий квартал 2024 року – жовтень-грудень. Крайній термін подання звітності щодо якого 10 лютого.

З тексту також виходить, що якщо людина тільки-но влаштувалася на критично важливе підприємство, вона не має право одразу отримати бронь, навіть при зарплаті понад 20 тис. грн. Бо вона не отримувала за новим місцем роботи зарплату за попередній звітний квартал.

Квоти. Всіх військовозобов'язаних бронюють у таких випадках:

• держпосадовці категорії "А";
• штатні працівники патронатних служб;
• держпосадовці категорії "Б", які тимчасово виконую обов'язки за вакантною посадою категорії "А";
• голови обласних, районних рад, сільські, селищні, міські голови;
• кінцеві бенефіціарні власники критичних підприємства, які не є їхніми працівниками;
• члени наглядових рад стратегічних об'єктів з доходом чи вартістю чистих активів понад 200 млн грн на рік. Або якщо це особливо важливе для економіки підприємство з активами понад 2 млрд грн чи доходом понад 1,5 млрд грн;
• працівники критично важливих підприємств у сфері ОПК за визначенням Мінстратегпрому;
• працівники спецустанов ООН, дипустанов в Україні, представництв міжнародних організацій, які критично важливі, міжнародних судових органів, міжнародних та неурядових організацій та установ, створених за міжнародними договорами;
• працівники критично важливих установ у складі яких є штатні збірні команди з переліку Мінмолодьспорту;
• працівники критично важливих установ ПЕК та їхніх підрядників, які працюють на безперебійну роботу об'єднаної енергетичної системи та ГТС з переліку Міненерго;
• працівники комунікаційних критично важливих підприємств та підприємств у сфері цифровізації, визначених Мінцифри, склад аварійно-відновлювальних бригад, які відновлюють комунікації під час знеструмлень в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Київській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях та у Києві.

50% військовозобов'язаних бронюють у таких випадках:

• держслужбовці категорій "Б", "В";
• правоохоронці. Більшу кількість можуть забронювати за рішенням міністра оборони;
• працівники органів місцевого самоврядування;
• працівники критично важливих підприємств. Більшу кількість можуть забронювати за рішенням міністра оборони;
• працівники постійних представництв іноземних компаній та організацій (крім іноземних медіа). В іноземних медіа, якщо кількість військовозобов'язаних менше 15, тоді бронюють усіх, якщо більше 15, тоді 15 військовозобов'язаних та ще не не більше половини від кількості, яка перевищує 15 осіб;
• працівників Товариства Червоного Хреста України та інших гуманітарних неурядових установ, які втілюють проєкти за іноземні кошти. Більшу кількість можуть забронювати за рішенням міністра оборони.

Можна забронювати до двох помічників-консультантів нардепа, які працюють за строковим трудовим договором та прикріплені до апарату ВРУ.

Списки військовозобов'язаних. Кого саме враховувати та від якої кількості військовозобов'язаних обчислювати квоти, порядок визначає так:

• до списків враховують військовозобов'язаних, які підпадають під бронювання за постановою 45. Це чинний порядок бронювання за органами держвлади, іншими держорганами, органами місцевого самоврядування. У відкритому доступі документу немає, він для службового користування;
• до списків не враховують військовозобов'язаних жінок, держслужбовців категорії "А", працівників патронатних служб, керівників місцевих держадміністрацій, голів населених пунктів, держслужбовців категорії "Б", які виконую обов'язки за посадою "А", голів обласних та районних рад.

Вплив можна розглянути на прикладі військовозобов'язаних жінок. Наприклад, на підприємстві 10 військовозобов'язаних чоловіків та 20 військовозобов'язаних жінок. Квота критично важливого для економіки підприємства – 50% військовозобов'язаних. До того, як ухвалили рішення жінок не включати, забронювати можна було 15 співробітників – половину від усіх військовозобов'язаних і усіх чоловіків. Після змін – половину з 10 військовозобов'язаних чоловіків.

За порядком, як і раніше, не бронюють тих, хто має право на відстрочку від мобілізації з інших причин. У списку ж військовозобов'язаних працівників, тобто для визначення квот, за новим порядком їх враховують, хоча у чернетці постанови не планували.

Строки. Максимальні періоди, на які надається відстрочка у зв'язку із бронюванням не змінилися та її надають:

• на увесь строк мобілізації в органах держвлади, правоохоронних органах, в судах, органах правосуддя, органах досудового розслідування, на штатних посадах патронатних служб;
• на строк дії договору на критично важливих підприємствах, які забезпечують армію;
• на строк дії контракту, договору чи на час обрання на посаду – в спецустановах ООН, міжнародних судових органах, міжнародних та неурядових організаціях та установах;
• на 12 місяців – на критично важливих для економіки підприємствах та в операторах протимінної діяльності.

Автоматичне бронювання. Після того, як усі списки узгоджені у "Дії", вони йдуть у держреєстр призовників військовозобов'язаних та резервістів. Протягом трьох днів (72 годин) у цьому реєстрі військовозобов'язаного мають перевести не спецоблік. Ці відбудеться автоматично за умов, якщо людина одночасно:

• стоїть на обліку;
• перебуває з підприємством, яке бронює, у трудових відносинах. ПФУ та Міноборони мають підтримувати взаємодію між реєстром військовозобов'язаних та реєстром державного соцстрахування про працівників у віці 17-60 років, їхні посади та рівень зарплати;
• має зарплату не нижче 20 тис. грн, якщо це не державні та комунальні підприємства, організації, установи. Тобто тут знову враховують 20 тис. грн за кожен місяць звітного кварталу;
• уточнив дані, визначені мобілізаційним законом 3633-ІX, тобто адресу, телефонні номери, електронну пошту та інші персональні;
• не перебуває у розшуку.

Це вимоги схожі на ті, що були в ухваленому влітку порядку бронювання в "Дії". Але тепер список більший, бо додалися вимоги до зарплати.

Статус бронювання, якщо у заброньованого працівника усе відповідає вимогам до автоматичного, має відображатися у Резерв+. Документ, який підвантажується, відповідає паперовому. Але за новим порядком домогтися цього стає складніше.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав про нюанси переведення в іншу частину через Армія+ та автоматичні відстрочки у Резерв+.