9 січня у другому читанні парламент ухвалив законопроєкт 12076, яким змінили умови обліку хлопців 17 років, базової військової служби та базової загальновійськової підготовки. Як саме, пояснює "Ми – Україна".

Як хлопці мають ставати на облік призовників?

Які умови зараз? За законом про військовий обов'язок та військову службу (ст. 14) щороку у січні-березні на військовий облік призовників беруть хлопців, яким у цей рік виповнюється 17 років.

Державі це потрібно для визначення наявних людських ресурсів, ступеня їхньої придатності, освітнього рівня, здобутої спеціальності або професії, рівня фізичної підготовки та особистих якостей. Взяттям на облік призовників займаються спеціальні комісії, утворені у ТЦК та СП.

Списки хлопців, яких треба брати на військовий облік, щороку подають органи місцевого самоврядування, підприємства, організації, установи, заклади освіти. За порядком організації та ведення обліку (постанова №1487), зведені списки юнаків, яким виповниться 17 років, треба подавати щороку до 1 грудня.

На практиці це означає, що хлопцям, які знаходяться та навчаються в Україні, про те, що треба ставати на облік та про необхідні для цього документи, постійно нагадують у навчальних закладах. Їх організовано спрямовують у ТЦК, а там на ВЛК.

Хлопці, які виїхали через повномасштабне вторгнення та яким 17 років виповнилося вже після цього, також мають ставати на військовий облік. Треба їхати в Україну і йти у ТЦК. Але якщо вже виповнилося 18 років, за кордон потім не повернешся.

У серпні 2024 року в Кабміні ухвалили експериментальний проєкт (постанова №932), за яким юнаків до 25 років, які знаходяться за кордоном і не стоять на обліку, мають ставити на нього автоматично. Але ще місяць тому автоматизована постановка на військовий облік тих, кому виповнилось 18 років за кордоном, була лише на стадії впровадження.

Як умови змінили? Законопроєктом викреслили три мети військового обліку призовників, а саме визначення: ступеня їхньої придатності до служби, здобутої спеціальності або професії, рівня фізпідготовки. Також скасували усі норми про комісії щодо взяття на облік призовників у ТЦК та СП.

Вік постановки на військовий облік призовників той самий: у 16 років у рік досягнення 17-річчя. Проте опікуватися поданням списків за законом вже не мають органи місцевого самоврядування, підприємства, навчальні заклади, хоча поки це прописано в урядовому порядку ведення військового обліку.

Згідно зі змінами у законі, самі призовники мають перейматися постановкою на військовий облік. У рік, коли досягатимуть 17-річчя, вони повинні будуть з 1 січня по 31 липня самі стати на облік в один із двох способів:

• пройти електрону ідентифікацію та уточнити персональні дані у Резерв+;
• особисто прийти у ТЦК із пакетом документів. Перелік таких документів – у наказі Міноборони №510. Зараз це паспорт, витяг з реєстру про реєстрацію місця проживання, довідка ВПО, якщо є такий статус, свідоцтво про народження, податковий номер, документ про освіту, довідка з місця навчання чи роботи, чотири фото 35 на 45 мм.

Якщо не ідентифікуватися у Резерв+ вчасно, до 31 липня, тоді на облік можна буде стати лише особисто у ТЦК. Ще й з ризиком отримати штраф за порушення правил військового обліку. Бо мають бути поважні причини, підтверджені документами, через які юнак не стане на облік у визначений строк:

• хвороба
• перешкода стихійного характеру
• проживання чи перебування у зоні бойових дій на ТОТ;
• інші обставини, які зашкодили.

Що не так зі змінами? Якщо не змінять умови порядку організації обліку, тоді у навчальних закладах, як і зараз, перейматимуться постановкою на облік. Також це буде більшим головним болем для батьків юнаків. Є ризик штрафу, якщо вчасно не стати на облік, і чималого – від 17 000 до 25 500 грн. Бо, згідно зі ст. 12 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), адміністративній відповідальності підлягають порушники з 16 років.

Хоча важко прогнозувати, як саме юнаків зможуть притягнути до відповідальності за порушення строків взяття на облік. За КУпАП (ст. 210), від 17 000 до 25 500 грн штрафу передбачено за порушення правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними, резервістами. Проте поки юнак не стоїть на обліку, він не є призовником.

Проте найбільша проблема – облік юнаків за кордоном.

"Завдяки мобільному застосунку Міністерства оборони громадяни України – юнаки 17-25 років зможуть подати всі необхідні дані для взяття на облік прямо у Резерв+  без відвідування ТЦК та СП. Це включає тих, хто перебуває за межами України", - коментувала законопроєкт заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко.

Проте за нормами проєкту той, хто не встигне ідентифікуватися у Резерв+ у рік досягнення 17-річчя, має особисто з'являтися у ТЦК та СП. До того ж поки ідентифікуватися в застосунку можна через BankID, тоді як хлопці за кордоном обмежені у такій можливості. Щоб для юнаків за кордоном вирішити проблему з обліком, потрібен повноцінний автоматичний за постановою №932.

Що змінили у базовій військовій службі та базовій загальновійськовій підготовці?

Який статус базової військової служби (БВС) та базової загальновійськової підготовки (БЗВП) зараз? Мобілізаційним законом (3633-IX) базову військову службу вписали у закон про військовий обов'язок та військову службу всюди, де до того була строкова служба.

БВС є обов'язковою для чоловіків у віці від 18 до 25 років, якщо вони не навчаються у виші, цивільному чи військовому, добровільною для жінок. Її строк: 5 місяців у мирний час, 3 місяці – у воєнний. Як і на строкову, на неї призивають. Один раз до досягнення 24-річного віку, чоловік може обрати період, коли її пройде.

Поки що не визначений порядок БВС – досі є чинним урядовий порядок призову саме на строкову службу (постанова №352). Також мобілізаційний закон не прописав, коли саме стартує призов на базову військову службу.

БЗВП є обов'язковою для тих чоловіків, які навчаються у вишах, та добровільною для жінок-студенток.

Строк старту БЗВП визначений законом – з 1 вересня 2025 року. Це не заміна військової кафедри –навчанню за програмою офіцерів запасу. БЗВП має їй передувати.

Уряд вже ухвалив постанову №734 про порядок проведення базової загальновійськової підготовки у вишах. Згідно з нею теоретичну складову БЗВП студенти цивільних вишів мають засвоювати на другому курсі, а практичну, тривалістю один місяць, під час канікул, в період з травня по жовтень. До практичної складової дівчат залучатимуть за їхнім бажанням.

Поки що не змінили порядок підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу – навчання на військовій кафедрі (постанова №48). Але виправити його мають з урахуванням запровадження БЗВП.

Після БВС та БЗВП ставатимуть військовозобов'язаними. Проте за законом про мобпідготовку та мобілізацію (ч. 5, ст.23), до 25 років таких військовозобов'язаних не мають мобілізувати:

"Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації до досягнення 25-річного віку військовозобов’язані, які пройшли базову загальновійськову підготовку… чи базову військову службу. Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою".

Які умови уточнили та додали? Внесли норму про взяття на військовий облік жінок, які забажають пройти базову військову службу. Навколо умов йшли баталії. У тексті, який ухвалили у першому читанні, передбачали, що таких жінок за їхньої заявою беруть на облік призовників, а після БВС – на облік військовозобов'язаних. Хоча жінок, які стоять на обліку, за законом призивають на військову службу у воєнний час добровільно, у такій нормі бачили ризик їхньої мобілізації.

Прийняли ж у другому читанні законопроєкт із поправкою:

"Жінки, придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і які виявили бажання проходити базову військову службу, безпосередньо перед направленням для проходження базової військової служби за їх заявою (зверненням) беруться на військовий облік призовників. Після проходження базової військової служби звільнені з військової служби жінки за їх бажанням беруться на військовий облік військовозобов’язаних у порядку та у строк, визначений частиною одинадцятою статті 26 цього Закону".

Тобто жінки, які захочуть пройти БВС, все ж ставатимуть на облік призовників. За оновленою нормою ст. 37 закону про військовий обов'язок, безпосередньо перед направленням на БВС. Виходячи з тексту законопроєкту, особисто у ТЦК, а не через Резерв+, як хлопці, які стають на облік призовників.

Після БВС жінки вже ставатимуть на облік військовозобов'язаних добровільно. Якщо захочуть, тоді протягом п'яти днів після закінчення служби – такий строк вказано у ч. 11, ст. 26.

Треба зауважити, що зміни стосуються саме обліку жінок після базової військової служби, а не жінок-студенток, які пройдуть базову загальновійськову підготовку. За ст. 37 (частина друга) закону про військовий обов'язок та військову службу, після БЗВП беруть на військовий облік військовозобов'язаних. Щоправда, беруть на нього саме призовників, які пройшли БЗВП. Про те ж, що дівчата-студентки мають ставати на облік призовників, якщо забажають пройти БЗВП, зараз ані в законі, ані в порядку не йдеться.

Студентів цивільних вишів, перед тим як відправити їх на практичний курс БЗВП, мають відправити на медичний огляд. Це нова норма в статті 10-1 закону про військовий обов'язок та військову службу, яка стосується базової загальновійськової підготовки.

Виходячи з тексту законопроєкту до другого читання, депутати внесли та безпековий комітет врахував важливу поправку до ст. 11 – про програму підготовки офіцерів запасу, тобто про навчання на військовій кафедрі.

Зараз за урядовим порядком строк навчання – до двох років. Але після змін до закону, під час воєнного стану цей строк можуть скоротити вдвічі. Таке рішення прийматимуть керівники вишів, де організована військова кафедра.

У проєкті до другого читання, судячи з таблиці, зберігся корупційний ризик, про який попереджали в Головному науково-експертному управлінні ВРУ та в антикорупційному комітеті. Зміна стосується проходження БВС та відстрочки від неї.

За законом відстрочку від базової військової служби мають надавати у разі:

• тимчасової непридатності за станом здоров'я;
• навчання, до досягнення 24-річного віку;
• обрання юнаком року, в який він бажає пройти БВС;
• сімейних обставин, які дають право на звільнення з військової служби. Такі підстави є в частині 12, ст. 26 закону про військовий обов'язок та військову службу. Це, до прикладу, необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною або батьками з інвалідністю І чи ІІ групи.

Направленням на базову військову службу опікуватимуться відповідні комісії різних рівнів. Та у статтю 16 закону про військовий обов'язок, де описують роботу таких комісій, додають норму, що районні (міські) зможуть подавати на вищий рівень, тобто, на рівень комісії в області або столиці, клопотання про відстрочку від БВС з причин, які законом не передбачені.

"Такий підхід дасть можливість для легалізації будь-яких інших (довільних) підстав, запропонованих зазначеними районними (міськими) комісіями, що створить умови для зловживань своїми повноваженнями з боку членів відповідних комісій", - попереджали в антикорупційному комітеті.

Хоча остаточного тексту закону поки немає, судячи з таблиці до другого читання, ризиковану норму внесли. Якщо так, то попри те, що навіть строку базової військової служби ще немає, корупціогенний фактор у призов на неї вже закладають.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав про нові правила і терміни бронювання і про те, як оформлювати відстрочку в "Дії".