До 1 липня фізособам, які є платниками податку на нерухомість, відмінну від земельної ділянки, має надійти повідомлення-рішення про нього. Хто, коли і як має сплачувати податок та які особливості з огляду на воєнний стан, розповідає "Ми – Україна".

За що сплачують податок на нерухомість?

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нараховують на об'єкти – житлову або нежитлову нерухомість, у тому числі їх частки. База оподаткування – загальна площа об'єкту, в тому числі часток.

Щодо квадратури житла є пільги та податок не нараховують на:

• 60 кв. м загальної площі однієї чи кількох квартир;
• 120 кв. м загальної площі будинку чи будинків;
• 180 кв. м загальної площі різних об'єктів квартири (квартир) та будинку (будинків).

Уся квадратура житла понад ці ліміти підлягає оподаткуванню. Наприклад, якщо квартира площею 78 кв. м, базою оподаткування є 18 кв. м, сплачувати треба за них.

З цієї пільги є виключення. Її не застосовують, якщо ліміти перевищені уп'ятеро. Тобто якщо квартира чи квартири у власності загальною площею понад 300 кв. м, будинок чи будинки – понад 600 кв. м. Також пільги щодо неоподаткування певної площі не діють, якщо житло використовується для отримання прибутку: здається в оренду або в лізинг, чи для підприємницької діяльності.

Кількість зареєстрованих у квартирі чи будинку при оподаткуванні значення не має, але важливим є оформлення права власності, якщо власників кілька. Житлом можуть володіти кілька осіб на праві спільної часткової або спільної сумісної власності. У двох чи більше осіб спільна власність може бути не виділена або виділена в натурі.

Виділення в натурі – це визначення права власності на конкретну частку житла, яке оформляється у досудовому порядку (договором у нотаріуса), якщо усі співвласники досягають згоди, чи у судовому, якщо немає згоди всіх співвласників. Після виділення в натурі, частки вносяться до реєстру як різні об'єкти на різних власників. Саме до частки застосовують ліміти по квадратурі житла. Якщо частки не виділені в натурі, в реєстрі квартира чи будинок йдуть як один об'єкт.

Тобто якщо квартира 120 кв. м у спільній сумісній власності без виділення в натурі, буде нарахування податку на 60 кв. м понад пільговий ліміт. Якщо квартира тієї ж площі у спільній частковій власності з виділенням у натурі рівними частками між двома особами, тоді кожному по 60 кв. м: вони вписуються у пільгові ліміти та не сплачують податок.

Хто має сплачувати податок?

Платником податку на нерухомість є її власник – юридична особа або фізична особа, резидент або нерезидент. Ми розбираємось в оподаткуванні нерухомості, якою володіють саме фізособи.

Якщо власником є одна особа, податок має сплачувати саме вона.

Якщо житло знаходиться у спільній частковій власності і було виділення у натурі, кожен із співвласників має сплачувати податок за свою частку.

Якщо житло знаходиться у спільній сумісній власності, частки не виділені в натурі, співвласники мають домовитися між собою та визначити одного платника за згодою або через суд.

Якщо житло знаходиться у спільній сумісній власності та виділені частки у натурі, платником є кожний з власників за свою частку.

За нерухомість у власності неповнолітніх податок сплачують їхні законні представники.

Хто та за що не має сплачувати податок на нерухомість?

Об’єкти нерухомості, які під оподаткування не потрапляють:

• ті, що у власності органів держвлади, органів місцевого самоврядування та неприбуткових організацій, які утримуються за рахунок бюджету, громадських організацій осіб з інвалідністю, релігійних організацій;
• розташовані у зоні відчуження чи обов'язкового відселення;
• є будівлями дитячих будинків сімейного типу та навчальних закладів дошкільних та загальноосвітніх;
• є житлом у власності багатодітних та прийомних сімей, де п’ять та більше дітей;
• гуртожитки та промислові будівлі;
• цільові будівлі та споруди сільгоспвиробників;
• нежитлові, що використовуються малим та середнім бізнесом, які працюють у МАФах та на ринках;
• у власності дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з інвалідністю, яких виховують одинокі матері. Не більше одного об’єкту на дитину;
• непридатні, в тому числі через аварійний стан, для проживання житлові об’єкти. Про це має бути відповідне рішення місцевої ради. Також враховуються дані Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією.

Це майже увесь перелік, який тою чи іншою мірою можна застосувати до житлової нерухомості фізосіб. Але також не підпадають під оподаткування:

• незавершені об'єкти будівництва;
• нерухомість у власності фізосіб на ТОТ чи у зоні бойових дій за той період, тобто за ті місяці, коли тривають бойові дії чи окупація. Дивитися треба на наказ Мінреінтеграції №309 та зміни у ньому.

Податок на нерухомість є місцевим та додаткові пільги щодо його нарахування і сплати можуть ухвалювати місцеві органи влади, військові або військово-цивільні адміністрації. Зокрема для незначно пошкодженого внаслідок бойових дій житла, яке є придатним для проживання та підлягає відновленню після ремонту, можуть або зменшити ставку податку, або взагалі звільнити від сплати.

Яка ставка податку на нерухомість?

Ставку податку також визначають місцеві ради, оскільки він є місцевим. На сайті ДПС зібрані ставки за регіонами. До прикладу, у Києві податок на житлову нерухомість – 1,5%.

Законодавство, тобто Податковий кодекс, встановлює межу: ставка не має перевищувати 1,5% мінімальної зарплати за кожен квадратний метр площі понад встановлені ліміти.

Мінімалку враховують станом на 1 січня звітного року. У 2024 році сплата буде за 2023 рік. Тобто відштовхуємося від мінімалки станом на 1 січня 2023 року – 6700 грн. Ставка податку обмежена 100,5 грн за квадратний метр загальної площі понад ліміти.

Якщо загальна площа квартири перевищує 300 кв. м, будинку – 500 кв. м, сума податку збільшується на 25 тис. грн за кожен такий об'єкт чи за його частку.

Як і коли сплачувати податок?

Фізичні особи самі не розраховують свої податкові зобов'язання щодо нерухомості. Вони можуть через калькулятор Податкової служби зрозуміти обсяг, але сплачуватимуть саме на підставі повідомлення-рішення від місцевої податкової.

Повідомлення-рішення до 1 липня мають надсилати за податковою адресою платника. Тобто за місцем проживання, за яким фізособу бере на облік в якості платника податків Податкова служба. Також інформація про податковий борг, термін сплати, реквізити щодо податку на нерухомість можна знайти в електронному кабінеті платника податків у розділі "Стан розрахунків з бюджетом".

Повідомлення-рішення фізособам надсилають рекомендованим листом. Якщо платника за адресою з якоїсь причини немає або він відмовляється отримувати лист, повідомлення-рішення вважають врученим з того дня, коли поштова служба проставить штамп про неможливість вручення.

В документі мають вказати щодо кожного об'єкта суму, платіжні реквізити, площу, ставку податку, надані пільги. Адже житло у власності однієї людини може бути і у різних регіонах, а от сплачувати за об'єкт треба за місцем його розташування і гроші йдуть у відповідний місцевий бюджет.

Переказати гроші за вказаними реквізитами фізособи мають протягом 60 днів після того, як вручене повідомлення-рішення.

Яка відповідальність за несплату?

День вручення, плюс 60 днів – це останній день строку сплати. Якщо не сплатити протягом 30 днів після настання цієї дати, податківці випишуть штраф – 10% боргу, якщо прострочити на 60 днів – 20% суми боргу. Передбачена й пеня за кожний день прострочення з прив'язкою до облікової ставки НБУ, але не під час дії воєнного стану.

Податківці можуть помилятися – не врахувати зміни в структурі власності, припуститися помилки щодо площі, не врахувати пільгу. Але платник податків може оскаржити нараховану йому суму. Треба звертатися із письмовою заявою, оригіналами документів до податкової та вирішувати питання в позасудовому порядку.

Під час призначення податку податківці відштовхуються від даних в реєстрі прав на нерухоме майно, а він поки не повний. Його ведуть з 2012 року і якщо із нерухомістю, побудованою та введеною в експлуатацію до цього року власники нічого не робили, нею не розпоряджалися, нікого не прописували, податківці можуть її не побачити. Тобто не надсилати повідомлення-рішення, навіть якщо площа більша за ліміти.

Якщо податок сплачувати треба, але повідомлення-рішення не надходить, у фізособи не буде відповідальності за несплату. Тобто не нарахують штрафи та пеню. Але після того, як дані про житло в реєстрі з'являться і податківці побачать, що у власника вже якийсь час є обов'язок, йому можуть нарахувати суму за три попередні роки – 1095 днів, таким є строк давності. Тобто якщо людина розуміє, що має сплачувати податок на нерухомість, але вимога не приходить, він сам має приймати рішення: звертатися до податкової, або чекати на повідомлення-рішення за певний термін і сплачувати вже на його підставі.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, який податок на розкіш потрібен під час війни та які ризики його запровадження.