Після грандіозного скандалу із МСЕК та інвалідністю прокурорів, є вимога РНБОУ з 1 січня 2025 року ліквідувати медико-соціальні експертні комісії. Парламент ухвалив та президент вже підписав закон, який тимчасово покращує їхню роботу. На черзі реформа, яка має скасувати комісії та змінити процедуру встановлення інвалідності. Як не заплутатися у реформах, коли та що саме має змінитися, розбирався "Ми – Україна".

Закон про вдосконалення МСЕК: як та що зміниться для людей?

З кінця квітня цього року на розгляді Верховної Ради лежав законопроєкт 11225 про удосконалення МСЕК. У вересні його прийняли за основу, а на тлі скандалу швидко ухвалили. 18 листопада його підписав президент. Наступного дня після публікації він набере чинності.

"Велика реформа" системи реабілітації та інвалідності вже затягується в часі", - цим, зокрема, автори закону пояснили запропоновані зміни.

Також додали, що чинна система МСЕК не відповідає двом законам, принижує людську гідність, порушує права людина, має корупціогенні фактори, а точкові зміни швидше та суттєво спростять проходження МСЕК та ВЛК цивільним та військовим. Тож можна сказати, що ухвалений та підписаний закон про вдосконалення МСЕК – це підпірка до більш масштабної реформи, поки її не запровадили.

За новим законом найсуттєвіші зміни стосуються засідань МСЕК. Статтею 3 закону про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю зараз інвалідність визначають в органах МСЕК. Але за законом тепер не в органах МСЕК, а органами МСЕК.

"Не особа, а документи особи направляються для проходження медико-соціальної експертизи до МСЕК", - пояснили автори закону.

Також на рівні закону про реабілітацію осіб з інвалідністю уряд має затвердити перелік підстав для дистанційних або виїзних засідань МСЕК чи заочних рішень. А процедура засідання МСЕК зміниться.

Людина, щодо якої проходить експертиза, за новим законом має право запросити на засідання адвоката, законного представника, представника за довіреністю, лікаря чи фахівця з реабілітації. Обирає такого супроводжувача людина сама, а про присутність подає заяву в довільній формі із даними представника та згодою на те, що той отримає доступ до медичної інформації.

Засідання МСЕК можна фіксувати – робити відеозапис чи аудіозапис. Це право є як і у людини щодо якої проходить експертиза, так і у її адвоката чи законного представника.

Кабміном вже затверджено положення про МСЕК. У ньому можна продертися та встановити ієрархію оскарження рішень. Проте законом чіткіше встановлюють сходинки та строки.

Якщо людина не згодна із рішенням МСЕК першого рівня, то має місяць після одержання висновку на оскарження у МСЕК другого рівня. До матеріалів може додавати запис, зроблений під час засідання. МСЕК першого рівня має три дні після скарги, щоб передати на другий рівень всі наявні документи.

Протягом місяця після того, як на другий рівень надійдуть документи, має пройти повторний огляд. Якщо рішенням за його результатами людина знову не задоволена, буде місяць, щоб подати скаргу до призначеного МОЗ органу.

Рішеннями МСЕК вищого рівня можна скасувати рішення МСЕК нижчого рівня. На будь-якому етапі рішення МСЕК можна оскаржувати у суді.

До змін за законом про реабілітацію осіб з інвалідністю МСЕК мали вносити до централізованого банку даних з проблем інвалідності інформацію про повнолітніх, яких визнано особами з інвалідністю. Після змін – про осіб, які пройшли медико-соціальну експертизу. Тобто незалежно від ухваленого рішення.

Далі – вже не підпірка, а повноцінна реформа, яка має розпочатися 1 січня 2025 року.

Як скасують МСЕК?

Є чітка вимога РНБОУ ліквідувати МСЕК, яку затверджено указом президента. На виконання уряд подав у парламент законопроєкт 12178. Але його ще не взялися розглядати і 15 листопада Кабмін ухвалив постанову "Про деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи".

За урядовим наміром 1 січня МСЕК не буде. Відтоді експертизу для встановлення інвалідності будуть проводити експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО).

Експертні команди обіцяють формувати:

• у потужних багатопрофільних лікарнях з практикуючих лікарів різних спеціальностей та загалом усіх, хто потрібен для розгляду відповідної справи. Це кластерні та надкластерні лікарні, список яких є за посиланням. Але перелік тих, де працюватимуть команди, мають затвердити окремо;
• шляхом випадкового добору під справу, але з урахуванням її профілю;
• у такий спосіб, щоб до складу не увійшли колишні голови МСЕК. Про решту лікарів, які до МСЕК входили, обіцянок немає;
• у складі від 10 лікарів аж до 50 і більше, якщо таким буде рішення медзакладу.

Станом на 19 листопада постанову ще не опублікували і однозначно стверджувати про усі деталі зарано. Проте на обговорення виставляли її проєкт, тому щодо низки умов відштовхнемося від нього

На початку грудня у лікарнях мають затвердити перелік лікарів, які можуть проводити оцінювання.

До кінця грудня всі МСЕК мають передають лікарням, які для них призначені, всі направлення ЛКК для проведення медико-соціальної експертизи. Ті, за якими засідання призначено після 1 січня, й ті, дату яких ще не призначено.

До 10 січня усі МСЕК мають передати призначеним для них лікарням усі справи, які розглянуть до 31 грудня.

В останні дня грудня МСЕК вже не розпочинатимуть розгляд нових направлень ЛКК. Їх будуть передавати лікарням. Але й відмовлятися приймати направлення ЛКК вони не мають права. Тобто прийматимуть, але не розглянуть та передадуть наступникам. У переліку лікарень, де з 1 січня будуть працювати команди з оцінювання, мають вказати справи якої МСЕК вони забирають.

В електронну систему для оцінювання повсякденного функціонування мають внести інформацію та документи з направлень ЛКК, які МСЕК не завершать. До цієї системи пацієнти доступу не матимуть. Вона виключно для залучених медиків та ще деяких уповноважених осіб.

Як будуть встановлювати інвалідність?

Скасування МСЕК і реформа стосується повнолітніх українців. Дітям, як і зараз, інвалідність встановлюють ЛКК. А от із покроковки оформлення інвалідності дорослим цю ланку прибирають.

МОЗ обіцяно, що шлях буде таким: людина звертається до лікуючого лікаря, а той спрямовує до експертної команди.

"Лікуючий лікар – це профільний лікар, чия спеціалізація відповідає основному захворюванню або стану, з яким пацієнт звертається. Саме він буде направляти людину до експертної команди та надавати всі необхідні медичні висновки для оцінювання", - уточнили у МОЗ.

Сама справа, направлення, протокол команди та її рішення будуть в електронній системі. Пацієнт та лікарі до оцінювання приховуватимуть один від одного. Під час оцінювання лікар експертної команди зможе відправити на обстеження електронним направленням. До змін МСЕК відправляла до лікуючого лікаря, а той видавав направлення.

Обстеження можна буде пройти за програмою медичних гарантій, як і зараз. Хоча нею покривають не всі витрати та не повністю.

"Нова система оцінювання передбачає окреме фінансування послуг експертних команд. МОЗ, НСЗУ спільно з Мінфіном уже працюють над переглядом тарифів, аби забезпечити додаткове фінансування", - сказали у МОЗ.

Нова постанова змінить низку існуючих та має скасувати чинну основну про МСЕК (№1317). Тож нею запроваджують цілу низку нововведень (поки текст не опублікували, наводимо їх згідно із проєктом):

• Критерії направлення на оцінювання повсякденного функціонування для лікуючого лікаря. Це або настання строку повторного огляду, або наявність стійкого чи необоротного характеру захворювання не менше 12 місяців. Підстава – 120 днів безперервної непрацездатності або із перериванням непрацездатності максимум через 150 днів після початку першого періоду, або через 10 місяців з дня настання непрацездатності через туберкульоз;
• Критерії встановлення інвалідності. Одночасна наявність трьох умов: стійкі порушення функцій організму, помірний, виражений чи значний ступінь обмеження життєдіяльності (обмеження здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю поведінки, спілкування, навчання, роботи), потреба у заходах соцзахисту (реабілітація, паліативна допомога, потреба у засобах реабілітації, забезпеченні ліками в амбулаторних умовах чи медвиробами в амбулаторних чи побутових умовах). Експертним командам у МОЗ мають окремо надати настанову щодо встановлення інвалідності;
• Критерії форми проведення оцінювання. Це очно, заочно без участі людини, засобами телемедицини чи за місцем перебування або лікування. Заочно – військовим за направленням голови ВЛК, якщо документів достатньо для прийняття рішення, учасникам бойових дій. Також заочно в разі певних захворювань, дефектів, необоротних станів, порушень функцій органів та систем організму. Перелік таких у проєкті постанови містив, зокрема, злоякісні новоутворенні ІІІ-ІV стадій, туберкульоз, деякі хвороби крові, відсутність кінцівок або їх частин крім відсутності пальців, анатомічний розрив спинного мозку з нижнею параплегією або тетраплегією, станами після трансплантації органів, окремі вроджені вади розвитку;
• Порядок проведення оцінювання. У ньому, зокрема, вимоги до е-направлення та сканованих документів до нього. Цим порядком як раз і гарантують те, що міститься в ухваленому законі: можливість запросити на оцінювання представника та право робити запис. Також у МОЗ вказали, що з 2026 року відеофіксація оцінювання буде обов'язковою.

"Реформа спрямована на ефективніше використання ресурсів закладів охорони здоров’я (ЗОЗ), які мають близько 150 тисяч лікарів порівняно з 1267 лікарями у МСЕК. Також буде проведено навчання і допомога закладам в організації роботи з новими командами, - зазначають у МОЗ, - Нова система дозволяє екстериторіальне спрямування справ і заочний розгляд у визначених випадках, що знижує навантаження на лікарів".

Що з переоглядами та відстрочками?

Роз'яснення є як у постанові, так і у законопроєкті 12178 про реформу. Висновки МСЕК будуть чинними до завершення їхнього строку. Якщо вони безстрокові – то безстроково, хіба що людина сама захоче переогляд для зміни групи чи переогляд призначать за рішенням суду.

Якщо строк переогляду у висновку МСЕК припадає на період запровадження нової системи і пройти своєчасно не вдається, строк інвалідності мають продовжити до оцінювання. Але не більше ніж на півроку з дня створення експертних команд, тобто з 1 січня.

На увесь період до скасування воєнного стану інвалідність продовжать у тому випадку, якщо неможливо людині дати на нього направлення. Ця норма така ж слизька, як і поки чинні умови у постанові №225. Згідно із ними повторний огляд під час воєнного стану переносять на строк після його припинення, якщо осіб з інвалідністю неможливо направити на переогляд. Але здебільшого направлення можна отримати, тому більшість ходить регулярно.

Якщо законопроєкт про реформу ухвалять у нинішньому вигляді, тоді повсюдно замість висновку МСЕК вимагатиметься висновок експертної команди. З одного боку у його перехідних положення вказано, що документи МСЕК є чинними та законними та мають бути підставами для продовження надання статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок тощо. З іншого – це стосується гарантій щодо самої особи, а не тих, які у зв'язку із її статусом надаються іншим. Тобто перспективи щодо деяких відстрочок та підстав для звільнення зі служби суперечливі.

За пунктами 9 та 14 ст. 23 закону про мобпідготовку відстрочка надається в разі постійного догляду за членами сім'ї. Потребу у постійному догляді можуть вказати у висновку МСЕК (після змін – у висновку експертної команди) чи у висновку ЛКК. Аналогічні вимоги і в ст. 26 закону про військовий обов'язок та військову службу щодо звільнення зі служби у зв'язку із доглядом.

Якщо є висновок ЛКК, тоді не має бути підстав відмовити у відстрочці або звільненні й після реформи МСЕК. Але якщо є саме висновок МСЕК, то сприймати зміни можна по-різному і невідомо, як їх витлумачать у ТЦК чи у командуваннях частин.

"Насправді, саме цю проблему вирішити нескладно, - зауважила адвокатка Дар'я Тарасенко, - Наприклад, додавши в Перехідні положення норму такого змісту: "Для цілей Законів "Про військовий обов’язок та військову службу" та "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацією" висновок медико-соціальної експертної комісії про потребу в постійному сторонньому догляді прирівняється до висновку експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про потребу в постійному сторонньому догляді". Сподіваюсь, так і зроблять депутати в процесі доопрацювання законопроекта".

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, як оформити автоматичну відстрочку у Резерв+ та подавати рапорт про переведення в Армія+.