Парламенту рекомендували прийняти за основу законопроєкт 13452 про посилення відповідальності військовослужбовців. Що в цьому проєкті та чому він викликав обурення? Розбирався "Ми – Україна".

Непокора командиру – покарання без пом'якшень

Які умови зараз? За ст. 402 Кримінального кодексу України (ККУ) за відкриту відмову виконати наказ начальника (непокору) чи інше умисне невиконання наказу передбачає таку відповідальність:

• у мирний час – службове обмеження або дисбат до 2 років, або позбавлення волі до 3 років. Якщо у такий період вчинено групою осіб або з тяжкими наслідками – позбавлення волі від 3 до 7 років;
• в особливий період (діє з 17 березня 2014 року), крім воєнного стану – позбавлення волі від 5 до 7 років;
• під час воєнного стану (діє з 24 лютого 2022 року) чи в бойовій обстановці (бій із застосуванням зброї і техніки стосовно супротивника) – позбавлення волі від 5 до 10 років.

За умовами статей 69 та 75 ККУ, суд, зокрема й щодо непокори командиру, може:

• призначити покарання нижче від найнижчої межі, якщо є кілька пом'якшувальних обставин;
• звільнити від відбування покарання з випробуванням, врахувавши тяжкість кримінального правопорушення, особу винного, обставини справи та дійшовши висновку, що людина може виправитись.

Ці пом'якшені покарання не можна застосовувати, зокрема, щодо кількох кримінальних правопорушень проти порядку несення військової служби під час воєнного стану чи у бойовій обстановці:

• невиконання наказу, що спричинило тяжкі наслідки – ст. 403 ККУ. Покарання в умовах воєнного стану чи у бойовій обстановці – позбавлення волі від 5 до 8 років. Його посилили у січні 2023 року;
• погроза або насильство щодо начальника (тілесні ушкодження, побиття, знищення чи пошкодження його майна) – ст. 405 ККУ. Покарання в умовах воєнного стану чи у бойовій обстановці – позбавлення волі від 5 до 10 років;
• самовільне залишення частини – ст. 407 ККУ. Покарання за СЗЧ в бойовій обстановці або СЗЧ тривалістю понад 3 доби під час воєнного стану – позбавлення волі від 5 до 10 років. Формулювання щодо правопорушення змінювали у січні та у серпні 2023 року;
• дезертирство – ст. 408 ККУ. Покарання під час воєнного стану або у бойовій обстановці – позбавлення волі від 5 до 12 років;
• самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю – ст. 429 ККУ. Покарання – позбавлення волі від 5 до 10 років.

Законом 2839-IX з 27 січня 2023 року викреслили можливість пом'якшити покарання за цими статтями.

Що збираються змінити? За проєктом 13452 хочуть додати непокору командиру до переліку інших кримінальних правопорушень проти порядку служби, за які суд не може застосовувати пом'якшувальні обставини або призначати випробувальний термін. Якщо ухвалять так, як запропонували, непокора командиру під час воєнного стану або у бойовій обстановці каратиметься виключно позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

Автори ініціативи вказали, що це "з огляду на небезпечність цього діяння в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці та наслідки, до яких вчинення цього злочину може призвести".

Увесь законопроєкт, включно із покаранням за непокору без можливого пом'якшення, підтримали у Генштабі.

"Актуальність та необхідність реалізації зазначених законодавчих ініціатив підтверджується також і командирами військових частин бойового складу Збройних Сил України у відповідному зверненні", - вказав у листі голові ВРУ начальник ГШ ЗСУ генерал-майор Андрій Гнатов.

Один з авторів проєкту, народний депутат фракції "Слуга народу" Сергій Іонушас уточнив, що на нормах, які є в документі, наполягали близько 20 командирів.

Максимальне покарання за непокору під питанням

Уповноважена Президента з питань захисту прав військовослужбовців Ольга Решетилова нагадала про закон 2839-IX, яким прибрали можливість суддям призначати більш м'яке покарання за низку військових злочинів. Статистика демонструє, що це не допомогло скоротити їхню кількість.

"За даними, які надало Головне управління захисту прав військовослужбовців МОУ, кількість випадків скоєння кримінальних правопорушень, передбачених згаданими статтями КК України, збільшилася на 66 % порівняно з аналогічним періодом, коли посилення відповідальності не було", - вказала Решетилова.

Вона також навела статистику щодо вироків за ст. 402 ККУ у 2025 році. З 257 вироків лише один був виправдальним. Абсолютна більшість – обвинувальні, а частина – з угодою про визнання винуватості, що дозволяє повернутися до служби.

"При цьому моніторинг судових процесів свідчить, що суди дуже часто не мають змоги взяти до уваги обставини вчинення правопорушення, не вивчають медичних та інших документів, - зазначила Решетилова. - Водночас аналіз звернень військовослужбовців до мене як уповноваженої Президента дає змогу зробити висновок, що нерідко до непокори, невиконання наказу або самовільного залишення частини призводять неврахування з боку командира стану здоров’я військовослужбовця, ненадання відпустки за сімейними обставинами, нездорова атмосфера у військовому колективі або задавнені невирішені конфлікти, приниження чи тиск з боку командирів або побратимів".

Як пояснила Уповноважена, зазвичай провадження ґрунтуються на службових розслідуваннях, призначених командирами або вищим командування. Тоді як правоохоронці рідко перевіряють встановлені ними факти та обставини.

"Беззаперечно, дотримання правопорядку та військової дисципліни є необхідною умовою ефективного функціонування Сил безпеки і оборони у період збройної агресії. Проте формальне посилення покарань точно не сприяє підвищенню дисципліни. Навпаки – підриває довіру військовослужбовців до правової системи, створює відчуття несправедливості та може мати зворотний ефект, а саме – ускладнить підтримання реального порядку та бойової стійкості підрозділів", - попередили у правозахисному центрі для військових "Принцип".

У Головному науково-експертному управлінні Апарату ВРУ вказали, що доповнення ККУ вказівками на ті чи інші кримінальні правопорушення розбалансовує норми кримінального права та їх потрібно ретельно обґрунтовувати. Тоді як у пояснювальній записці автори вказали лише, що непокора командиру є небезпечним діянням під час війни чи бою.

"Адже в іншому випадку стає незрозумілим, чому одні особи, які вчинили певні кримінальні правопорушення, можуть розраховувати на застосування до них сприятливих для них норм і інститутів кримінального права, а інші особи, які вчинили інші, але співставимі за своєю тяжкістю кримінальні правопорушення, на таку можливість розраховувати не можуть", - зазначили в ГНЕУ.

Головний комітет щодо проєкту 13452 – правоохоронний. 27 серпня на його засіданні дали згоду прийняти документ за основу, але рекомендували доопрацювати до другого читання.

"Заслухавши інформацію підкомітету, з’ясувавши позицію народних депутатів України – членів Комітету та запрошених осіб, взявши до уваги надані висновки та всебічно обговоривши питання, члени Комітету загалом підтримали законопроект, але після консультацій з експертами та аналізу думки громадськості дійшли висновку, що запропоновані в редакції законопроекту зміни до статей 69, 75 КК потребують виключення при підготовці його до другого читання", - вказали у висновку комітету.

Тобто проєкт у нинішній редакції, із скасуванням пом'якшеного покарання за непокору командиру, можуть ухвалити у першому читанні, проте до другого читання саме цю норму можуть виключити. Що ж до інших змін, які пропонують в документі, поки немає такого ж бурхливого обговорення, як щодо непокори. Хоча й вони є суттєвими.

Підвищення штрафів для військовослужбовців

Нові розміри штрафних санкцій пропонують внести за двома статтями ККУ.

Необережне знищення або пошкодження зброї, боєприпасів, засобів пересування чи спецтехніки або іншого військового майна – ст. 412 ККУ. У ній немає варіантів покарань у зв'язку із воєнним станом або бойовою обстановкою. Градація йде з прив'язкою до спричинених наслідків.

Зараз передбачено і змінювати не пропонують покарання, якщо знищення або пошкодження майна спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки: дисбат до 2 років або позбавлення волі до 3 років.

Зміни стосуються необережного знищення або пошкодження, що спричинило шкоду. Наразі покарання за це – штраф до 850 грн, або службове обмеження до 2 років, або дисбат до 1 року. Виправити хочуть саме розмір штрафу і становитиме він від 17 000 грн до 51 000 грн.

Плюс уточнюють, про яку шкоду йдеться: про істотну – матеріальні збитки на 250 і більше розмірів неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Для кваліфікації злочинів або правопорушень використовують неоподатковуваний мінімум не 17 грн, як для штрафів, а податкову соціальну пільгу – 50% прожитмінімуму для непрацездатних або 1514 грн у 2025 році. Тож істотною шкодою вважатимуть на суму від 378 500 грн та більше. У 2026 році прожитмінімуми планують підвищити, тож і межа шкоди зросте.

Недбале ставлення до військової служби – ст. 425 ККУ. Невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов'язків за звичайних обставин та в разі істотної шкоди зараз мають карати штрафом від 4845 грн до 5525 грн, або службовим обмеженням до 2 років, або позбавленням волі до 3 років.

Планують підвищити саме штраф до тих самих розмірів, що й за знищення або пошкодження майна – від 17 000 до 51 000 грн. Проте, на відміну від ст. 412, у ст. 425 ККУ є варіанти покарання. За недбале ставлення до служби під час воєнного стану або у бойовій обстановці чинним залишиться покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Як посилять відповідальність військових за адмінправопорушення?

Проєктом 13452 хочуть виправити окремі статті Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Розміри штрафів за військові адміністративні правопорушення не пропонують підвищувати. Посилення буде в інший спосіб.

Без пом'якшення відповідальності. В КУпАП військові адмінправопорушення – у главі 13-Б. Це 11 статей, від 172-10 до 172-20:

• відмова від виконання законних вимог командира;
• СЗЧ у мирний час;
• необережне знищення військового майна з незначною шкодою;
• зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем;
• перевищення повноважень;
• недбале ставлення до військової служби;
• бездіяльність військової влади;
• порушення правил несення бойового чергування;
• порушення правил несення прикордонної служби;
• порушення правил поводження зі зброєю та небезпечними речовинами;
• розпивання алкоголю та вживання наркотиків.

За ст. 22 КУпАП, в разі малозначності правопорушення, порушника можуть звільнити від відповідальності, зробивши лише зауваження. Це пом'якшення не можна застосовувати, якщо воно вчинени за чітко визначенними статтями КУпАП, як-от водіння в стані сп'яніння, залишення місця ДТП, порушення порядку торгівлі пальним, домашнє насильство.

Тепер пропонують додати, що пом'якшення неможливе й для усіх 11 статтей глави 13-Б про військові адмінправопорушення. Тобто ніяких зауважень, тільки штрафи та/або арешт на гауптвахті. Причому ризик покарання буде протягом довшого строку, ніж зараз.

Довший строк стягнення. Вони врегульовані у ст. 38 КУпАП. Загальноприйняті – 2 місяці з дня вчинення порушення. Якщо порушення триваюче – 2 місяці після виявлення. Є винятки. Наприклад, якщо справи підвідомчі суду, тоді строк становить 3 місяці і це актуально для військових адмінправопорушень. В разі порушень за окремими статтями КУпАП встановлюють строки від 3 місяців до 2 років. Наприклад, оштрафувати за порушення правил військового обліку, мобілізаційного законодавства (статті 210 та 210-1) можуть протягом року від дня вчинення.

Проєктом пропонують підвищити строк притягнення до відповідальності з нинішніх 3 місяців до 1 року з дня вчинення будь-якого військового адмінправопорушення з глави 13-Б.

В ГНЕУ вказали, що у випадку деяких статей КУпАП збільшення строків стягнення було об'єктивним – навантаження на судову систему, латентність правопорушень (тобто коли певна частина залишається неврахованою), важко встановити особу порушника і т.д. Але військові адмінправопорушення "навряд чи можна вважати складними для виявлення або такими, в яких неможливо одразу встановити особу порушника".

Законопроєкт 13452 є у проєкті порядку денного 14-ої сесії ВРУ, яка розпочалася 1 вересня і триватиме до лютого 2026 року. Якщо його ухвалять у нинішній редакції, він набере чинності наступного дня після опублікування.

Раніше "Ми – Україна" розповідав, як змінили умови відпусток для військовослужбовців.