У лютому річна інфляція прискорилася. Як і коли через неї мають індексувати зарплати та які умови індексації в Євросоюзі? Розбирався "Ми – Україна".

Інфляція прискорюється: наскільки та які прогнози?

Індекс споживчих цін або індекс інфляції, розраховують по-різному: до певного місяця чи за період до того самого періоду минулого року. Лютий завершився із не надто надихаючими результатами.

Індекси споживчих цін такі:

• лютий-2025 до січня -2025: 0,8%;
• лютий-2025 до грудня-2024: 2%;
• лютий-2025 до лютого-2024: 13,4%;
• січень-лютий-2025 до січня-лютого-2024: 13,2%.

За рік (лютий до лютого) найбільше серед складових індексу споживчих цін подорожчали:

• зв'язок – на 19,5%;
• житло та комуналка – на 19,3%;
• продукти та напої – на 15,2%;
• алкоголь і тютюн – на 14,9%;
• охорона здоров'я – на 14,1%;
• освіта – на 12,1%.

Минулого року в НБУ не вгадали із прогнозом інфляції. Вона була 12%, тоді як у січні-2024 прогнозували, що буде 8,6%. На 2025 рік Нацбанк прогнозує інфляцію 8,4%, тоді як у січні-2024 прогнозували, що буде 5,8%.

У бюджет на цей рік уряд заклав інфляцію 9,5%. Минулого року із нею не вгадав, бо ухвалили кошторис-2024 з показником 9,7%.

"У нас балансуючим фактором є імпорт, - пояснює експерт "Економічного дискусійного клубу" Олег Пендзин, - Передбачити наскільки підскочить імпорт у наших сусідів надзвичайно важко. За великим рахунком, ми не можемо навіть спрогнозувати наш внутрішній ринок, що вже казати, наприклад, про ринок Польщі чи Литви. А саме звідти йде імпорт для того, щоб збалансувати, наприклад, овочі. Чи як, наприклад, спрогнозувати динаміку цін на світовому ринку олії, яка тягне за собою українські внутрішні ціни. Тому нормальне явище, що НБУ та уряд не вгадують. Інша справа, що немає дієвого механізму, щоб цю інфляцію приборкати. Тому що облікова ставка, яку підняв Нацбанк, не рятує ситуацію. Вона проблему трохи відкладає на літо з надією, що буде хороший врожай".

Якщо передбачити військові ризики неможливо, щодо врожаю тривога вже назріває. Від того хороший він чи поганий, залежать ціни на продовольчі товари – вагомої складової всього індексу споживчих цін.

"У нас аномальні температури в березні, по суті, немає дощів. Якщо продовжиться тенденція, літо буде спекотним і сухим. Отже, знову поганий врожай. Нацбанк відкладає проблеми на літо з надією, що влітку традиційно місяці дефляції – падають ціни на продовольчий кошик. Якщо ж буде посуха, вони не впадуть, - каже Пендзин, - З прогнозами щодо інфляції в цьому році все залежить від літа. Якщо воно буде хорошим, то інфляцію втягнуть у 10%. Якщо буде поганим, то, думаю, може бути і 15%, і 18%. До літа буде прогресуюча інфляція. Травень-2025 до травня-2024 у нас буде десь 15%. Далі все й залежатиме від літа: покотиться вона вниз чи буде рости".

Перекривати інфляцію може перегляд соціальних стандартів (прожиткових мінімумів, мінімальної зарплати) та індексація доходів. Проте на 2024 рік соцстандарти заморожені.

Коли розглядали бюджет-2025 із цими показниками, голова парламентського бюджетного комітету Роксолана Підласа казала, що додаткові 100 грн у мінімальній зарплаті коштували б бюджету 5,3 млрд грн, підвищення до 9000 грн обійшлося б бюджету у 50 млрд грн. Вона вказувала, що переглянути соцстандарти можуть за підсумками першого півріччя, якщо ВВП буде вищим за закладений рівень 2,7%.

Олег Пендзин впевнений, що ресурсу для підвищення мінімальної зарплати та прожиткових мінімумів немає.

"Все насправді залежить від макрофінансової допомоги партнерів. Щоб підняти соцстандарти, треба розуміти, звідки перекривати різницю. Як тільки збільшуєте прожитмінімум – ви автоматично підвищуєте усі соціальні виплати. Підвищили мінімалку чи прожитмінімум – шукайте гроші для лікарів, вчителів, держслужбовців, членів нацкомісій і так далі. Щоб це зробити, треба порахувати, скільки це потягне. Грошей на це немає і не буде, - каже економіст, - Напевно соцстандарти у нас заморозять на три роки – подивіться бюджетну декларацію, яку ухвалили минулого року".

Індексація, як ще один спосіб наздогнати інфляцію, цього року передбачена. Пенсії та щомісячні страхові виплати потерпілим від нещасних випадків на проіндексували із різними коефіцієнтами. Індексацію грошових доходів також передбачають, але із застереженнями, які прописані в законі про бюджет-2025.

Які грошові доходи не індексують та індексують?

Про індексацію доходів є закон та порядок (постанова №1078).

Не індексують:

• разові виплати;
• доходи від здачі в оренду, акцій, цінних паперів, ведення господарства, підприємницької діяльності, власності;
• виплати, які розраховуються із середньої зарплати, як-от відпускні, дні відрядження, вихідна допомога, декретні чи лікарняні матерям, які народили дітей;
• одноразову виплату безробітним для організації підприємницької діяльності;
• допомогу по вагітності та пологам, при народженні дитини, допомогу на поховання;
• цільову матдопомогу, допомогу при виході на пенсію, суми соцпільг, компенсації, винагороду за підсумками роботи;
• соцвиплати, які прив'язані до прожиткового мінімуму. До прикладу, мінімальний розмір допомоги по безробіттю, соцдопомогу особам, які не мають права на пенсію, допомогу на догляд;
• соцдопомогу малозабезпеченим сім'ям, допомогу на дітей під опікою чи піклуванням, допомогу одиноким матерям.

Переглядають з огляду на інфляцію ті доходи, які отримані в Україні у гривнях, не є разовими, а саме:

• пенсії та страхові виплати від нещасного випадку на виробництві, проте за власним законодавством та нормативкою;
• стипендії;
• грошове забезпечення військових, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу;
• аліменти, призначені судом у чіткій сумі;
• допомогу по безробіттю;
• зарплату найманих працівників.

В усіх цих доходах з огляду на інфляцію індексують тільки складову, яка дорівнює прожитковому мінімуму для працездатних – 3028 грн цього року. Все, що понад цю суму, не індексують.

Коли проводять індексацію зарплати?

Розмір прожиткового мінімуму у зарплаті мають індексувати тоді, коли від місяця розрахунку (базового місяця) індекс споживчих цін, обрахований наростаючим підсумком, перевищить поріг 103%.

Що таке базовий місяць? За звичайних обставин у кожного підприємства базовий місяць свій – це місяць підвищення окладів працівників. Тобто якщо підвищили оклади у грудні, то він базовий, а обчислювати індекс треба з наступного місяця.

У 2023 році дію закону про індексацію доходів призупиняли. У 2024 році відновили та базовим місяцем для підрахунку індексу споживчих цін наростаючим підсумком став грудень 2023 року.

Закон про бюджет-2025 також передбачив зміни. У статті 34 виписали, що індекс споживчих цін треба рахувати з 1 січня 2025 року, а індексацію, яка склалася у грудні-2024, вже не нараховують – її обнулили.

В грудні минулого року в Мінсоцполітики видали лист з роз'ясненнями:

"З січня 2025 року встановлено єдиний підхід для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення у 2025 році. Таким чином, індекс споживчих цін (далі — ІСЦ) у січні 2025 року приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення ІСЦ для проведення індексації починається з лютого 2025 року".

Тобто січень цього року є базовим місяцем, одиницею. Але загальні правила теж ніхто не скасовував. Якщо, наприклад, у лютому працівникам підвищили оклади, цей місяць став базовим та від нього наростаючим підсумком треба рахувати ІСЦ.

Як рахують індекс споживчих цін? Щоб індексувати прожитмінімум у складі зарплати, індекс споживчих цін відносно базового місяці має перевищити 103%.

ІСЦ вказують у відсотках. Базовий місяць – 100% або 1. Інфляцію кожного наступного місяця відносно попереднього ділять на 100 та отримане помножують між собою, поки не буде досягнуто 103% або 1,03.

Якби базовим місяцем цього року був грудень 2024, тоді рахували б так:

1,012 (ІСЦ січень до грудня був 101,2) Х 1,008 (ІСЦ лютий до січня 100,8%) = 1,02.

Але базовий місяць цього року – це січень. За лютий маємо 1,008 і у квітні індексації точно не буде. У травні може бути, тільки якщо в березні ІСЦ становитиме 103% чи більше.

Коли нараховують суму збільшення зарплати внаслідок індексації? У місяці, який слідує за місяцем, у якому опублікували індекс споживчих цін, який призвів до індексації. До прикладу, межу 103% він перетнув у травні. Держстат такий показник публікує в червні, а суму індексації нараховують в липні.

Цю суму індексації нараховуватимуть або до того часу, як підвищать оклад і знову настане базовий місяць, або допоки не настане черговий час індексувати.

Яка відповідальність роботодавців, які не провели індексацію?

Обов'язок проводити індексацію зарплат стосується усіх роботодавців. За порушення можуть стягнути штраф. За статтею 265 Кодексу законів про працю недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – це два розміри мінімалки (16 000 грн цього року) за кожного працівника. З 2 лютого 2020 року цей штраф зменшили, а раніше він був десять мінімалок за кожного працівника.

Кодексом України про адміністративні правопорушення (ст.41) передбачена адміністративна відповідальність – штраф від 510 грн до 1700 грн. Строк давності в цьому випадку невеликий – три місяці.

Є ще й кримінальна відповідальність (Кримінальний кодекс, ст. 175) – штраф від 8500 грн до 17000 грн, або виправні роботи до двох років, або позбавлення волі до двох років. Проте в цьому випадку треба доводити, що роботодавець здійснив порушення умисно, а у разі погашення заборгованості його звільнять від відповідальності.

Як в країнах Європи враховують інфляцію в зарплатах?

Бельгія. В цій країні роботодавці призначаються до певних спільних комітетів (JC), яких є понад півтори сотні. Національне управління соцзабезпечення визначає відповідний комітет про створенні компанії чи зміні її діяльності. Є додатковий об'єднаний комітет "білих комірців", офісних співробітників JC 200, який охоплює близько півмільйона працівників. Валову зарплату, тобто до відрахувань та податків, їм щороку автоматично індексують з огляду на інфляцію у попередньому році. У 2025 році рівень індексації склав 3,58%.

Люксембург. В країні автоматично індексують зарплати, коли середній показник ІСЦ за шість місяців перевищує поріг 2,5%.

Мальта. Штатні працівники отримують коригування вартості життя – cost of living adjustment (CоLA). Це доплата за тиждень чи за годину, якщо працівники працюють не повний робочий день. Розрахунок CоLA залежить від інфляції та кожного року визначається у бюджеті у чіткій сумі. У 2025 році доплата становить 5,24 євро на тиждень.

Кіпр. Також є допомога на вартість життя у держсекторі – Cost of Living Allowance (CoLA). За умови зростання інфляції у другому та третьому кварталах попереднього року, застосовують підвищення – частину інфляції. З червня 2023 року по червень 2025 року CoLA становить 66,7% рівня інфляції. Далі можливі зміни, бо зараз ставка ґрунтується на тимчасовій угоді.

В інших країнах в держсекторі, бо на приватний зазвичай держава не впливає, коригують розмір зарплати з огляду на інфляцію колективними договорами певної тривалості, якщо такі практикуються. Зазвичай рівень переглядають, коли договір переукладають. Якщо такі договори не практикуються, тоді впливає рівень соціальних стандартів, який затверджують у бюджетах з урахуванням інфляції.

Зараз мінімальна зарплата в Україні 8000 грн або 176,65 євро. Нижче в таблиці – мінімальні зарплати в країнах Європи за даними Євростату станом на січень 2025 року (крім Словенії та Іспанії, де зарплати зазначені станом на липень 2024 року).

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, як за новим законом будуть розраховувати зарплати державних службовців.