Індія і Пакистан на межі війни після теракту і загибелі 26 людей у Кашмірі. Які причини протистояння двох країн та чим це загрожує всьому світу?

Індія, Пакистан, Кашмір та Бангладеш: як утворились нинішні кордони

З 1858 року Індія рішенням британського парламенту остаточно та офіційно стала частиною Британської імперії. Колонізація тривала до 1946 року, коли Велика Британія оголосила про надання країні незалежності. Лорд Луїз Маунтбеттен, останній віцекороль Індій, оголосив офіційну дату: 15 серпня 1947 року.

Близько чверті населення були мусульманами, інші – здебільшого індуїсти, а також сикхи, буддисти та представники інших релігій. Постало питання: Індія після оголошення незалежності буде об'єднаною (за що виступали Махатма Ганді та Джавахарлал Неру) чи в межах угоди про незалежність буде поділена за релігійним принципом (цього зокрема вимагав лідер Всеіндійської мусульманської ліги Мухаммед Алі Джинна)?

Осередки індуїстських та мусульманських громад не були однорідними, проте поділ за релігійною ознакою видавася більш простим рішенням. Незалежність отримали два домініони, дві країни, які раніше були однією британською колонією – Індія та Пакистан. Пакистан поділявся на Західний та Східний. Східний у 1971 році став незалежною державою Бангладеш.

Таке розділення спричинило одну з найбільших міграційних криз в історії, яка позбавила дому 15 млн людей та коштувала життя 1-2 млн.

15 серпня 1947 року британський сюзеренітет припинився над напівнезалежними формально суверенними княжими державами, які до цієї дати визначалися, приєднатися їм до Індії чи Пакистану. 550 княжих держав визначилися. Але були Джунагад, Гайдарабад, Джамму і Кашмір, які стали винятком. Джунагад приєднався до Індії у 1948 році в результаті референдуму, хоча спочатку примкнув до Пакистану. Гайдарабад хотів незалежності, але в результаті індійської військової операції у 1948 році відбулося приєднання до Індії.

Джамму і Кашмір мали переважно мусульманське населення, проте очолювані були індуїстським керівником. До 15 серпня 1947 року визначення не було і регіон став спірною територією, за яку боролися Індія та Пакистан.

Хронологія війн між Індією та Пакистаном

1947-1948 рр. Перша індо-пакистанська війна почалася у жовтні 1947 року після вторгнення пакистанців у Кашмір. Княжа держава звернулася до Індії по військову допомогу в обмін на приєднання. У серпні 1948 року ООН ухвалила резолюцію про припинення вогню, яку до кінця року прийняли в Пакистані та Індії.

Мусульманські біженці тікають з Нью-Делі у вересні 1947 р.

У 1949 році військові представники двох держав під патронатом комісії ООН уклали угоду в Карачі із закріпленням лінії припинення вогню. Близько двох третин колишньої княжої держави відійшли під контроль Індії, близько третини – Пакистану, а за лінією спостерігала комісія ООН.

1965 р. Друга індо-пакистанська війна, яка тривала півтора місяці, у серпні та вересні, та якій передували прикордонні сутички. Військові дії спалахнули в серпні, коли пакистанські солдати реалізували операцію "Гібралтар": перетнули лінію припинення вогню та зайшли в контрольований Індією Кашмір, намагаючись розпочати повстання проти Індії. В результаті військових дій обидві держави захопили території одна одної і ситуація стала патовою.

В ООН наголосили, що попередні резолюції були проігноровані та у вересні 1965 року Радбез ухвалив нову. 10 січня 1966 року в Ташкенті за сприяння СРСР та США була укладена угода, за якою сторони конфлікту мали відступити до ліній до початку війни, обмінятися полоненими та відновити відносини.

1971 рік. Третя індо-пакистанська війна розгорталася на тлі громадянської війни в Пакистані. Східний Пакистан боровся за незалежність, зокрема й через мовне питання, відстоюючи бенгальську, а не урду, яка була офіційною.

3 грудня військово-повітряні сили Пакистану завдали превентивних ударів по авіабазам та РЛС Індії. У відповідь Індія оголосила війну, яка тривала 13 днів.

Результатом стала Шимська угода, підписана у серпні 1972 року. Згідно із нею нації зобов’язалися вирішувати суперечки шляхом двосторонніх переговорів без залучення посередництва третьої сторони. Також нею було затверджено лінію контролю (Line of Control, LоC), яка розділила Кашмір на два адміністративні регіони. Індія повернула Пакистану 13 тис. кв. км раніше захопленої території, а Пакистан рушив до дипломатичного визнання Бангладеш. LоC завершувалася льодовиком Сіачен в горах Каракоруму.

Дві важливі віхи у проміжку між третьою та четвертою індо-пакистанськими війнами стосувалися ядерних програм обох держав:

• у травні 1974 Індія успішно випробувала свою першу ядерну зброю під кодовою назвою Операція "Усміхнений Будда" на армійській базі Похран, неподалік від кордону з Пакистаном;
• у травні 1998 року Пакистан провів шість випробувань ядерної зброї.

Індія оголосила політику невикористання першою ядерної зброї. В Пакистані ядерну доктрину офіційно не оприлюднювали, тож позицію щодо застосування можна інтерпретувати так, що Ісламабад може використати ядерку першим.

1999 рік. Четверта індо-пакистанська або Каргільська війна, яка тривала майже чотири місяці. Каргіл входить до контрольованої Індією частини регіону Кашмір.

У 1984 році Індія встановила контроль над льодовиком Сіачен, відбивши спроби Пакистану захопити його. Хоча каміння і сніг економічної ваги не мають, це панівні висоти. Індійська операція з їхнього захоплення на дуже короткий проміжок часу випередила пакистанську, яка готувалася з тією ж метою.

Сіачен

Імітуючи військові дії повстанців-сепаратистів в Каргілі, Пакистан у тому числі намагався змустити індійців лишити Сіачен. Каргільська війна завершилася угодою у Вашингтоні, ініційованої Пакистаном на тлі його військових невдач.

Індія та Пакистан: населення, армії та ядерна зброя

Індія. Населення – 1,4 млрд, площа – майже 3,3 млн кв. км. Армія, згідно Рейтингу потужності сайту Global Firepower, на 4 місці.

Чисельність армії – 1 455 550.

На озброєнні 2229 літаків та вертольотів, 4201 танк, 264 РСЗВ, 293 бойових кораблів.

Ядерна зброя, за даними Ініціативи щодо ядерної загрози:

• близько 160 ядерних боєголовок, а за одночасною оцінкою SIPRI та FAS – 180 боєголовок;
• орієнтовні запаси високозбагаченого урану 4,9±2 тони;
• очікувані запаси збройового плутонію 0,7±0,15 тони;
• два діючих атомних підводних човна з балістичними ракетами.

Балістичні та крилаті ракети Індії

Пакистан. Населення – 247,5 млн, площа – майже 882 тис. кв. км. Армія, згідно Рейтингу потужності сайту Global Firepower, на 12 місці.

Чисельність армії – 654 000.

На озброєнні 1399 літаків та вертольотів, 2627 танків, 600 РСЗВ, 121 бойовий корабель.

Ядерна зброя, за даними Ініціативи щодо ядерної загрози:

• близько 170 ядерних боєголовок;
• орієнтовні запаси високозбагаченого урану близько 4,9±1,7 тони.

Балістичні та крилаті ракети Пакистану

Теракт та ризик нової війни

У 2019 році уряд прем'єр-міністра Нарендри Моді скасував дію тих положень конституції Індії, які передбачали автономію штату Джамму і Кашмір. Індійську частину Кашміру почали активніше інтегрувати, заарештовуючи активістів-противників "сильної руки", збільшуючи присутність силовиків та керуючи регіоном безпосередньо з Нью-Делі.

Пакистан засудив дії Індії, проте мав проблеми із підконтрольною йому частиною Кашміру, де спалахували протести проти влади.

22 квітня група туристів відвідувала популярний район в гірській кашмірській долині Байсаран, відомої як "міні-Швейцарія" за містом Пахалгам на контрольованій Індією частині Кашміру. На них здійснила напад група бойовиків та щонайменше 26 туристів, 25 індійців та один непалець, були вбиті. Оскільки група перебувала в зоні, куди можна дістатися лише пішки або верхи, доставити поранених до найближчої лікарні було важко.

Пакистан заперечив свою причетність до терористичної атаки. В Нью-Делі напад пов'язали із Пакистаном, а поліція оголосила розшук трьох нападників, з яких двоє є пакистанцями та один місцевим кашмірцем.

Індія оголосила низку каральних заходів. Скасовані всі візи, видані громадянам Пакистану, з 1 травня буде скорочено персонал в індійській високій комісії в Пакистані та з 55 до 30 буде зменшено кількість пакистанських дипломатів у Нью-Делі. 23 квітня Індія оголосила про призупинення дії Договору про води Інду з Пакистаном, який було укладено у 1960 році та який пережив три війни між країнами.

Відповідно до договору, Пакистан отримує приблизно 80% води з трьох західних річок — Інд, Джелум і Ченаб, тоді як Індія зберігає права на східні річки — Раві, Беас і Сатледж. Понад 80% сільського господарства Пакистану та близько третини його гідроенергетики залежать від води басейну річки Інд.

Хоча про призупинення договору сказано лише зараз, ще кілька років тому в Індії наполягали на його перегляді. Є сумніви, що фізично буде можливим повністю перекрити Пакистану річки, та угода не передбачає механізмів одностороннього з неї виходу, але уряд Пакистану 24 квітня заявив, що вважатиме будь-яке перекриття води актом війни.

Пакистан скасував візи для громадян Індії, призупинив будь-яку торгівлю, в тому числі через треті країни, і закрив свій повітряний простір для індійських літаків. Також 24 квітня призупинив дію Шимської угоди із затвердженою у ній лінією контролю та незалученням третіх сторін при вирішенні конфлікту.

Саме намір Пакистану ініціювати міжнародне посередництво у вирішенні конфлікту щодо Кашміру, залучити ООН чи Організації ісламського співробітництва або навіть Китай, як припускають в Індії, й може бути причиною призупинення. Ну і звісно ж на LоC тепер посилюються бойові дії, що ризиковано для усього світу, коли одна одній протистоять дві ядерні держави.

Американські науковці у дослідженні, опублікованому у 2019 у Science Advances, в якості сценарію розглядали ядерну війну цих двох держав саме у 2025 році. Їхні висновки базувалися на тому, що Пакистан та Індія до цього року можуть мати від 400 до 500 одиниць ядерної зброї потужністю від 12 до 45 кілотонн. Про точну кількість вони не сповіщають, наявні зараз цифри є оціночними.

Науковці розглядали три можливі варіанти початку ядерної війни між Індією та Пакистаном:

• розвиток звичайного конфлікту, коли Пакистан зрозуміє, що вторгнення Індії може мати успіх;
• втрата контролю над командними і контрольними структурами через напад іншої сторони або, можливо, напад терористів з Індії, Пакистану чи іншої країни;
• атаку звичайних сил або навіть військові навчання можуть прийняти за атаку ядерних сил.

За сценарієм, в якому Індія використає 100 боєголовок, а Пакистан 150, жертви можуть скласти від 50 до 125 млн.

"Дим підніметься у верхні шари тропосфери, самостійно підніметься в стратосферу та пошириться по всьому світу протягом кількох тижнів, - прогнозували вчені, - Поверхневе сонячне світло зменшиться на 20-35%, охолоджуючи глобальну поверхню на 2°-5°C і зменшуючи кількість опадів на 15-30%, з більшим регіональним впливом. Відновлення займає більше 10 років. Чиста первинна продуктивність знизиться на 15-30% на суші та на 5-15% в океанах, що загрожує масовим голодом і додатковими побічними жертвами в усьому світі".

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, як 85 років тому закінчилася Зимова війна СРСР проти Фінляндії.