Індексація пенсій у 2025 році відбудеться вчасно – з 1 березня. Що про неї відомо? Розбирався "Ми – Україна".

Який коефіцієнт індексації пенсії?

Як саме розраховувати коефіцієнт індексації пенсії, у 2017 році визначили законом про параметричну пенсійну реформу, із затвердженням гнучкого порогу пенсійного віку – 60, 63 або 65 років. Тоді виписали по-новому норми статті 42 закону про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Тож коефіцієнт індексації вираховують як:

• 50% від показника зростання споживчих цін за попередній рік;
• 50% від показника зростання середньої зарплати за три роки: три попередні роки (цьогоріч 2022-2024 рр.) порівняно із трьома роками, які передують року перед збільшенням (цьогоріч 2021-2023 рр.) Показник середньої зарплата в даному випадку розраховує Пенсійний фонд.

Проєкт бюджету Пенсійного фонду дали на узгодження представницькому органу профспілок. У ньому коефіцієнт індексації у 2025 році передбачили на рівні 1,1. Тобто підвищення на 10%. Ось звідки воно взялося:

• індекс споживчих цін грудень-2024 до грудня-2023 становить 112%. Тобто за офіційними і остаточними розрахунками ціни в середньому зросли на 12%, а половина цього показника – 6%;
• середню зарплату для обчислення пенсій у 2024 році Пенсійний фонд станом на 5 лютого ще не обнародував. Але є статистика за дев'ять місяців 2024 року, 2023, 2022 та 2021 роки. Можна зробити попередні розрахунки, порівнявши середню зарплату за 2022-2024 (9 місяців) із показником за 2021-2023. Поки виходить зростання на 9%: три роки до трьох років. Половина від цього – 4,5%.

Тож попередній коефіцієнт індексації приблизно вписується в те, що визначено законом. Ним же передбачено, що розмір та порядок за Кабміном. Це вказано й у прикінцевих положеннях закону про бюджет-2025.

Після запровадження параметричної пенсійної реформи та оновлення норм про індексацію, вперше за новими правилами її провели в березні 2019 року. До 2025 року коефіцієнти були такими:

• 2019 р. – 1,17
• 2020 р. – 1,11
• 2021 р. – 1,11
• 2022 р. – 1,14
• 2023 р. – 1,197
• 2024 р. – 1,0796

Що переглядають під час індексації пенсії?

За законом під час індексації збільшується показник середньої заробітної плати в Україні, який застосовується для обчислення пенсії.

Розмір пенсії – це множення двох показників: зарплати, з якої обчислюється пенсія, та індивідуального коефіцієнту страхового стажу. Для індексації у цій формулі цікавить зарплата, з якої обчислюється пенсія, адже переглядають саме її. Проте не так усе просто.

Зарплата, з якої обчислюється пенсія – це множення двох показників:

• середньої зарплати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії;
• співвідношення суми коефіцієнтів зарплати за кожен місяць (отриманої зарплати відносно середньої по країні) до страхового стажу за ці місяці.

У цій формулі цікавить саме середня зарплата, з якої сплачено страхові внески, за три роки перед зверненням за пенсією. Цей показник у пенсії порівнюють із новим показником середньої зарплати саме для індексації.

Цей новий показник середньої зарплати для індексації прописали у пункті 5 порядку перерахунку пенсій (постанова №124). За основу взяли середню зарплату для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року (за 2014-2016 рр.) в розмірі 3764,3 грн. Цей середній показник щороку помножують на коефіцієнт індексації (їх ми навели у попередньому розділі) і отримують нову суму середньої зарплати:

• 2019 р. – 4404,35 грн;
• 2020 р. – 4 888,83 грн;
• 2021 р. – 5426,6 грн;
• 2022 р. – 6186,32 грн;
• 2023 р. – 7405,03 грн;
• 2024 р. – 7994,47 грн;
• 2025 р., якщо коефіцієнт затвердять на рівні 1,1 – 8794 грн.

Тобто цю нову середню зарплату мають урахувати у пенсійній формулі конкретної людини та порівняти її з пенсією, в якій врахований попередній показник середньої зарплати після останньої індексації. Різниця і є підвищенням, як правило невеликим і тим меншим, чим меншою є пенсія.

При такому розрахунку випадають з-під індексації ті, хто виходив на пенсію, коли середня зарплата була вищою за нову для індексації. Так в останні роки мали враховувати такі показники середньої зарплати за три роки при обчисленні вперше призначеної пенсії:

• 2021 р. – 9118,81 грн;
• 2022 р. – 10846,37 грн;
• 2023 р. – 12236,71 грн;
• 2024 р. – 13559,41 грн.

Для тих випадків, коли після індексації підвищення незначне чи воно взагалі не передбачене, у щорічній урядовій постанові встановлюють її порогові суми. У 2024 та 2023 роках мінімальна сума підвищення після індексації становила 100 грн, максимальна – 1500 грн. Швидше за усе й цьогоріч порогові значення будуть на тому ж рівні.

Кому проводять індексацію?

Статус. Індексацію проводять для непрацюючих пенсіонерів. Працюючим проводять перерахунок з урахуванням набутих додатково 24 місяців страхового стажу. Тож перший "фільтр" – пенсіонер має бути непрацюючим.

Далі умови виставляють вже у порядку №124 про індексацію і вона стосується тих, хто отримує пенсійні виплати:

• призначені за законом про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування: за віком, за вислугою років, особам з інвалідністю, у зв'язку із втратою годувальника;
• по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• призначені з урахуванням грошового забезпечення за законом про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби – колишнім строковикам.

Решті пенсіонерів індексацію проводять за рішення Кабміну, кожного року тією ж постановою, де вказано коефіцієнт. Це стосується пенсіонерів, яким виплату призначили на підставі спеціальних законів.

Час. За порядком про індексацію, перерахунок проводять для тих виплат, які призначили до 31 грудня попереднього року.

Якою буде індексація після пенсійної реформи?

Міністерство соціальної політики подавало на обговорення проєкт закону, який повністю має переписати чинний закон про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Поки його немає на розгляді в парламенті, але певні очікування щодо дати у тексті заклали і старт запропонували з 1 липня 2025 року.

"Дуже активно над цим працюємо, розуміємо, що розрив в пенсіях є дуже неприйнятним і дуже б хотілося, щоб у нас були гідні пенсії для наших літніх людей, - сказала міністерка соціальної політики Оксана Жолнович, - Тому точно плануємо на березень індексацію пенсій… Також працюємо над тим у пенсійні реформі, щоби вирівняти розбіжність між пенсіями. Особливо для тих пенсіонерів, у яких, через не дуже досконалу індексацію, а вони вже давно на пенсії, пенсія суттєво занижена відповідно до того трудового внеску, який вони вкладали".

Як уточнила Жолнович, йдуть розрахунки поетапного подолання розриву, бо одразу застосувати зміни – це дуже великий ресурс.

Якщо слідувати за нормами законопроєкту, то нинішнім пенсіонерам мають перерахувати пенсію за новими умовами та в наступному проводити індексацію вже іншим порядком.

Що включатимуть у пенсію після реформи? Беремо загальні умови стандартної пенсії за віком, бо особливостей і пільг у законі чимало. Основа пенсії – це дві складові.

Базова частина пенсії за віком. 30% від мінімалки за вирахуванням податків і зборів. Якщо відштовхуватися від чинної мінімалки 8000 грн, тоді базова частина пенсії за віком – 1848 грн.

Страхова частина пенсії за віком. Тут вже ховається бальна система – одна з основних складових реформи.

Виводяться і сумуються між собою бали за місяць за весь період страхового стажу. Бал за місяць – це співвідношення сплаченого із зарплати ЄСВ до ЄСВ із середньої зарплати по країні за відповідний місяць. Співвідношення помножують на 10.

Тож якщо людина мала зарплату, яка дорівнювала тодішній середній, тоді її бал за один місяць дорівнюватиме 10. Якщо зарплата була середньою протягом 35 років страхового стажу до виходу на пенсію, тоді у неї збереться 4200 балів.

Суму балів за страховий стаж помножать на вартість одного балу. Це вже середній показник. Від середньої зарплати за попередній рік, за вирахуванням ЄСВ, податку на доходи фізосіб та військового збору, беруть 30% та ділять на 4200.

В проєкті йдеться про середню зарплату в Україні, а не середню для призначення пенсії. За 2024 рік ще не маємо офіційної середньої штатних працівників. Відштовхнемося від такого показника за 2023 рік. Тоді середня зарплата була 17442 грн. Якщо відрахувати звідти ПДФО та ВЗ, який тоді ще становив 1,5%, та поділити на 4200, виходить, що вартість одного балу – 1 грн.

В разі зарплати на рівні середньої протягом 35 років стажу та за його вартості на рівні 1 грн, виходить, що страхова частина пенсії має бути 4200 грн. Якщо додати базову частину пенсії, разом виходить 6048 грн.

Для порівняння, станом на 1 січня 2025 року середній розмір пенсії становить 5789 грн. Проте це з урахуванням захмарних виплат деяких спецпенсіонерів, тоді як 62% пенсіонерів отримують пенсію до 5000 грн.

Звісно розрахунки дуже приблизні, у кожної людини будуть свої дані про стаж, зарплату, співвідношення до середньої зарплати. До того ж текст законопроєкту може змінитися навіть до подання, не кажучи вже про правки під час ухвалення у Верховній Раді. Проте важливий принцип нарахування, а також закладений у проєкті принцип індексації.

Як буде проходити індексація після реформи? Згідно з ініціативою Мінсоцполітики, індексація буде у два способи:

• із підвищенням рівня мінімалки з того ж дня. Так переглянуть базову частину пенсії;
• із підвищенням вартості одного балу. Кожного року 1 березня уряд буде переглядати вартість балу, відштовхуючись від зміни середньої зарплати.

Тобто індексацію хочуть відв'язати від рівня інфляції. Важливим буде лише зростання зарплати. Чому саме так, вказали у пояснювальній записці.

"Якщо не змінювати механізм (індексації, - авт.), коефіцієнт заміщення буде постійно падати",- вказали в Мінсоцполітики.

Коефіцієнт заміщення – це співвідношення зарплати та пенсії. Рекомендований Міжнародною організацією праці – 40%. У нас усе залежить від того, із чим порівнювати. Якщо порівнювати пенсію 2759 грн 27% пенсіонерів із середньою зарплатою за всіма галузями за ІІІ квартал минулого року на рівні 21946 грн, тоді коефіцієнт заміщення становить 13%. Якщо із такою зарплатою порівнювати середній розмір пенсії, тоді коефіцієнт заміщення становить 26%. Якщо нинішню середню пенсійну виплату порівнювати з останнім показником середньої зарплати від ПФУ 18020 грн, тоді коефіцієнт заміщення 32%.

"Коли економіка зростає, зарплати зростають, а відповідно збільшуються надходження від ЄСВ, – при цьому зростання пенсій уповільнюється, так як уповільнюється інфляція. І навпаки, коли економіка спадає, уповільнюється зростання зарплат, зменшуються надходження від ЄСВ, при цьому підвищені темпи інфляції впливають на зростання пенсій, хоча фінансового ресурсу за таких умов на підвищення пенсій немає і доходи працюючого населення не зростають", - також пояснили в Мінсоцполітики.

Тобто нинішня формула індексації має обернений характер. Тут вже піклування не про пенсіонерів, а про бюджет: підвищувати пенсії внаслідок індексації потрібно тоді, коли збільшуються надходження від ЄСВ.

В Спільному представницькому органі об'єднань профспілок, реагуючи на положення про перерахунок пенсій у законопроєкті, вказали:

"норми потребують доопрацювання з метою недопущення "замороження" пенсій та втрати їх купівельної спроможності".

Нагадаємо, що цьогоріч мінімалку заморозили на рівні 8000 грн. Це трапляється не вперше, до прикладу з мінімалкою 1218 грн країна жила понад рік з грудня 2013 року по серпень 2015 р. З мінімалкою 6700 грн теж понад рік, з жовтня 2022 р. по грудень 2023 р. Військовий збір минулого року зріс у 2,3 рази.

"Враховуючи часте "замороження" мінімального розміру заробітної плати, його незначне зростання та запропонований порядок визначення базової частини пенсії, то ро розмір базової частини пенсії підвищуватиметься незначними темпами, - пояснили у СПО об'єднань профспілок, - Водночас будь-яке підвищення розміру податків призведе до зменшення вартості балу, що негативно позначиться на розмірі страхової частини пенсії".

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав про основні умови та ризики іншої частини пенсійної реформи – запровадження обов'язкових накопичувальних пенсій.