2 вересня 1996 року в Україні відбулась грошова реформа. Як гривня змінилась за 29 років існування та що відомо про наступні новації – запровадження шагу та е-гривні? Розбирався "Ми – Україна".

День народження гривні: як вона змінювалася?

25 серпня 1996 року президент Леонід Кучма підписав указ "Про грошову реформу в Україні". Гривня, яка нетривалий період була основною грошовою одиницею за часів Української Народної Республіки, стала національною валютою України.

З 2 по 16 вересня 1996 р. відбувся обмін: 100 000 купоно-карбованців на 1 гривню. Із курсом 1,76 гривня за долар, національна валюта розпочала своє існування у незалежній Україні. Відтоді випустили чотири покоління банкнот та оновився монетний ряд

Перше покоління, випуск 1992 р. Обіг нацвлюти розпочався  із банкнотами п'яти номіналів: 1, 2, 5, 10 та 20 гривень. Більших номіналів, 50 грн та 100 грн – виготовили та 200 грн – розробили, проте в обіг вони не потрапили.

Друге покоління, випуск 1994-2001 рр. В обігу увели оновлені банкноти номіналом від 1 грн до 200 грн. Саме двохсотки запровадили у 2001 році.

Третє покоління, випуск 2003-2006 рр. У той період додали номінал 500 грн та принципово оновили увесь ряд.

Четверте покоління, випуск 2014-2019 рр. Банкноти номіналами 1, 2, 5,10 грн перестали випускати, поступово замінюючи їх монетами. У жовтні 2019 р. з'явилася купюра 1000 грн.

З 8 серпня 2024 року на модифіковані банкноти останнього покоління при друці додається гасло "Слава Україні! Героям Слава!" Нині воно друкується майже на усіх банкнотах, крім номіналів 100 грн та 200 грн, які обіцяють модифікувати пізніше.

Які банкноти та монети зараз вилучають?

Банкноти. Зараз засобами законного платежу є банкноти, зразків після 2003 року.

Поступово новими зразками та без заборони на розрахунок ними, замінюють купюри 2003-2007 років випуску.

З 1 жовтня 2020 року випущені до 2003 року банкноти не є засобами платежу при розрахунках готівкою. Обмін старих на новіші монети та банкноти мали провести до 30 вересня 2023 року. Але його відтермінували до кінця воєнного стану, плюс 90 днів після його припинення або скасування.

Зараз купюри, якими вже не можна розрахуватися, все ще можна безоплатно обміняти на оновлені:

• у підрозділах Національного банку: у Києві – Контрактова площа, 2А; у Дніпрі – вул. Воскресенська, 13; у Львові – вул. Коперника, 4; в Одесі – вул. Рішельєвська, 8; у Харкові – Театральна пл., 1; у Хмельницькому – вул. Володимирська, 91;
• у відділеннях уповноважених банків: АТ "Ощадбанк", АТ КБ "ПриватБанк", АТ "Райффайзен Банк", АТ "ПУМБ". У яких саме відділеннях – треба дізнаватися у цих фінустановах.

Монети. Національний банк припинив карбувати монети номіналами 1, 2 та 5 копійок з 1 липня 2018 року, а номіналом 25 копійок – з 1 жовтня 2019 року.

У червні 2019 року узгодили вилучення найдрібніших монет та розпочали його для 25 копійок. 1, 2 та 5 копійок перестали бути засобами платежу з 1 жовтня 2019 року, 25 копійок – з 1 жовтня 2020 року. Ці монети давно не приймають при розрахунках, протей їх можна обміняти.

Кінцевий термін обміну дріб'язку, як і старих банкнот, встановлювали до 30 вересня 2023 року. Проте і його перенесли до кінця воєнного стану, плюс 90 днів. Українці можуть обмінювати їх у підрозділах НБУ та відділеннях уповноважених банків.

Монети та банкноти, які перестали бути засобом платежу, обмінюють на ті, що в ньому залишилися в сумах, які кратні 10 копійкам. Купюри 1 ,2, 5, 10 гривень продовжують заміняти на відповідні монети.

Наразі також в обігу 10 копійок (4,1 млрд штук або на 410 млн грн) та 50 копійок (1,4 млрд штук або на700 млн грн). В НБУ пропонують з 1 жовтня 2025 року припинити карбування та почати вилучення 10 копійок, які "припинили відігравати істотну роль у готівкових розрахунках за товари та послуги".

За планом НБУ з 1 жовтня 2025 року:

• регулятор не буде підкріплювати каси банків 10-копіїчними монетами, але прийматиме їх від банків, інкасаторів;
• банки не видаватимуть з кас 10-копіїчні монети, але прийматимуть їх від юросіб та фізосіб для прибуткових операцій – зарахування на рахунки, вклади, акредитиви, для виконання платежів;
• юрособи та ФОПи в разі відсутності 10-копіїчних монет при розрахунках будуть заокруглювати суми. У бік зменшення суми: до гривні – від 1 до 24 копійок, до 50 копійок – від 51 до 74 копійок. У бік збільшення суми: до 50 копійок – від 25 до 49 копійок, до гривні – від 75 до 99 копійок.

Плюс цього рішення – не потребує витрат з бюджету та позбавить витрат НБУ – на карбування, а решти учасників готівкового обігу – на транспортування. Негатив теж є, і заокруглення може додавати до 0,1 відсоткового пункту в місячну інфляцію. В Нацбанку порахували, що цей вплив вичерпається протягом  2-3 місяців.

Замість копійки готують шаг

До дня народження гривні у 2024 році в НБУ сповістили, що мають намір замінити назву "копійка" на "шаг". Тоді дали зрозуміти, що примусової та швидкої заміни нинішнього дріб'язку на нові монети не буде та вони перебуватимуть в обігу паралельно. Нещодавно голова Нацбанку Андрій Пишний нагадав, що від намірів замінити назву не відмовляються.

"Це рішення не залежить від кількості монет в обігу, їхньої форми чи матеріалу. Воно насамперед про відхід від російських фінансових традицій і повернення до питомо українських термінів", - зазначив Пишний.

У державах, які колись були радянськими республіками, окрім України тільки росія та білорусь мають копійки в якості ступенів ділення національної грошової одиниці. З точки зору деколонізації заміна виправдана.

Походження "шагу" фіксують від староукраїнського "сяг" – крок. До середини XIX століття "шаг" був народною назвою монети номіналом 2 копійки.

Офіційно шаг, як складову грошової одиниці,  затвердили у березні 1918 року. Тоді Центральна Рада УНР ухвалила закон про грошову одиницю, яким запровадила гривню, яка містила 8,712 долі золота і поділялася на 100 шагів. Обмін карбованців на гривню був у співвідношенні 1:2.

У 1918-1919 роках паралельно друкувалися карбованці, тимчасово запроваджені у 1917 році, та гривні. Шаг у вигляді монети викарбувати не встигли, а надрукували у вигляді картонних марок номіналами 10, 20, 30, 40 та 50 шагів. Розробляли дизайн саме таких момент і перед реформою 1996, проте все ж вирішили обрати назву "копійка". Тобто із походженням назви заперечень не має бути – шаг є в традиціях.

Сама реформа поки в зародку. В обігу збираються залишити тільки 50 копійок, проте є пакет змін у законодавство, який передбачає, що співвідношення копійки та шага буде 1:1.

"Просто в якийсь момент будуть ходити одночасно два види розмінної монети - 50 копійок і 50 шагів", - пояснив Пишний.

У жовтні 2024 року НБУ відправив голові парламенту низку проєктів для реформи. Нацбанк не має права законодавчої ініціативи, тому зареєструвати їх не може. Натомість в Раді їх не реєстрували та не розглядали. Без деталізації, але відомо, що для запровадження шага пропонують змінити:

• низку законів. Зокрема про НБУ., у ст. 32 якого вказано, що гривня дорівнює 100 копійкам, про пенсійне забезпечення, де копійки згадуються у статті про визначення суми заробітку та розміру пенсії, про ринки капіталу, де зазначено, що мінімальна номінальна вартість однієї акції не може бути менше однієї копійки;
• мають втратити чинність дві постанови Президії ВРУ про розмінну монету України та про затвердження назви і характерних ознак грошової одиниці України;

Податковий кодекс, де також згадуються копійки у статті 249 про порядок обчислення екологічного податку. Це йде окремим законопроєктом.

В разі виправлення законодавства, в НБУ мають запустити розробку самої монети.

"Після того, як буде ухвалено рішення, ми, звісно, розпочнемо процес підготовки, обговорення дизайну цієї монети, - пояснив Пишний. - Насправді ця ініціатива настільки глибоко торкнулася творчих кіл, що вони самі приходять до Національного банку і пропонують свої ідеї. І ми залюбки їх розглянемо, але для цього потрібно спершу ухвалити саму ідею".

В НБУ вказали, що додаткових витрат з бюджету на заміну не буде. Якщо 50 копійок справді залишаться і вимиватимуться поступово, стандартні щорічні витрати йтимуть на карбування 50 шагів, замість копійок.

Е-гривня наближається

У 2025 році в НБУ планували запустити пілотний проект е-гривні. Андрій Пишний сказав, що йде підготовка та завершується пошук технологічного партнера.

Що таке е-гривня? Це цифрова валюта центрального банку (CBDC), а точніше – цифрова форма національної валюти. Ідея цифрової валюти центробанку технологічно похідна від криптовалюти. Зокрема в її основі – технологія розподіленого реєстру (Distributed Ledger Technology – DLT) та її найпопулярніший різновид – блокчейн.

Проте криптовалюти є приватними, децентралізованими, їх не регулює жоден орган. Натомість CBDC мають випускати та регулювати центральні банки, подібно до емісії готівки: в певних обсягах та із можливістю програмувати застосування. Тож суть цифрової фінансової валюти центрального банку – переведення якогось обсягу національної фіатної валюти у цифрову форму.

Окрім того, що CBDC – це не криптовалюта, це ще й не електронні гроші. В Україні за законодавством електронні гроші мають право випускати (емітувати), виконувати із ними платіжні операції, у тому числі відкривати та обслуговувати електронні гаманці, ліцензовані банки та небанківські установи.

Хоч і в малому обсязі, але електронні гроші в Україні вже існують і є зобов'язанням приватного сектору. Тоді як українська CBDC – це електронна форма гривні, яку випускає Нацбанк та буде його зобов'язанням. Хоч існуватиме у безготівковій формі, гарантуватиметься Нацбанком, на відміну від коштів на рахунках у банках, які ми використовуємо для безготівкових розрахунків та які є зобов'язанням цих банків.

Навіщо потрібна е-гривня? За концепцією, яка поки що не є остаточним баченням, для використання е-гривні через додаток будуть створювати гаманці у посередника між Нацбанком та кінцевими користувачами – надавача платіжних послуг.

Гаманець – те саме, що й рахунок у е-гривні, але розміщується ця валюта не у банку, а у вигляді коду в реєстрі НБУ, без персональної інформації. В ідеалі для створення е-гаманця не потрібен буде доступ до банку, рахунок у ньому.

Запропоновані у концепції можливості е-гривні:

• конвертація між нею та готівковою/безготівковою гривнею;
• перекази між гаманцями;
• оплата товарів та послуг;
• платежі на користь держави;
• отримання соцвиплат;
• отримання зарплати та інших доходів;
• благодійні внески;
• прийом депозитів та видача кредитів через обмін на безготівку (опція, яка вивчається);
• операції з купівлі та продажу віртуальних активів (вивчається).

В якості заміни готівки, безготівкових розрахунків, електронних грошей е-гривню не розглядають. Це має бути не заміщенням, а доповненням платіжної інфраструктури. Зокрема й через потребу зберегти баланс, як-от не дати банкам випасти з ринку, архітектура е-гривні вибудовується так довго.

Її створення вивчали ще у 2016 році. У вересні-грудні 2018 р. провели закритий пілотний проєкт е-гривні для працівників НБУ та компаній, які стали учасниками.

У 2021 році НБУ провів опитування щодо можливого використання е-гривні. Опитані виділили шість найцікавіших варіантів використання е-гривні: для роздрібних безготівкових платежів фізосіб, для транскордонних переказів та розрахунків, для розрахунків за цінними паперами та фінінструментами, для цільових соцвиплат, для зберігання та накопичення – як дохідний інструмент. У 2022 році НБУ зареєстрував торгову марку "е-гривня" та відтоді готується пілотний проєкт.

Раніше "Ми – Україна" розповідав про те, як присвоюють звання Герой України.