2 вересня 1996 року в обіг було введено національну валюту незалежної України – гривню. 28 років тому українські карбованці або купонокарбованці почали обмінювати на неї у співвідношенні 100 000 до 1. Як за час існування змінилася гривня та яких випробувань зазнала, згадує "Ми – Україна".

Грошова реформа: як це було?

Після проголошення Україною незалежності у 1991 році, запровадження власної грошової одиниці було об'єктивною необхідністю. Проте для її запуску потрібна була законодавча база та підготовка.

"Визначити концепцію грошової реформи, масштаб цін, новий курс грошової одиниці до валют іноземних держав. Інакше нас заблокують... На все це потрібен час, і його нам дадуть купони багаторазового використання", - казав у 1991 році перший голова правління Національного банку Володимир Матвієнко.

Саме при головуванні в НБУ Матвієнка (1991-1992 рр.), 9 вересня 1991 року було ухвалено постанову про введення в обіг з 10 січня 1992 року в якості засобу обігу перехідного періоду купонокарбованців. Деякий час вони уживалися при платежах і розрахунках із радянськими рублями, але у квітні 1992 року купонокарбованці вже були єдиними у готівковому обігу, а у листопаді 1992 – у безготівковому. Хоча вони передбачалися ненадовго, на 4-6 місяців., але проіснували понад чотири роки. До реформи тривала і розробка гривні як засобу платежу, і підготовка системи до її запровадження.

Над зовнішнім виглядом банкнот працювали два художники. Василь Лопата малював портрети та визначні місця, а Борис Максимов опрацьовував дизайн, графіку, шрифти.

Борис Максимов та Василь Лопата

На посаді голови правління НБУ Володимира Матвієнка у 1992 році замінив Вадим Гетьман. Його підпис стоїть на банкнотах, які на той момент вже були виготовлені в Канаді. З січня 1993 р. протягом семи років головний банк країни очолював Віктор Ющенко, за каденції якого й відбулася грошова реформа.

"Перед започаткуванням реформи було зроблено багато справ, - згадував Ющенко, - Спочатку ми скасували державні закупівлі зерна, які щоліта держава здійснювала за рішенням парламенту, не маючи на це ресурсів. Ми цю справу віддали до приватних рук і припинили перед реформою купувати 8 млн тонн зерна. Перед реформою припинили покриття дефіциту бюджету за рахунок емісії. Ми започаткували фондовий ринок – його спочатку впроваджував НБУ. Можна дуже багато говорити про те, які нові податки вводилися, це вважалося ключовою частиною податкової реформи. Треба було багато справ зробити, щоб вийти на систему більш збалансованого торговельного балансу країни. Збалансувати платіжний баланс як держави, так і корпоративних суб’єктів. Якщо нормалізувати ці відносини, тоді грошова реформа стає успішною. І на все це пішло три роки".

Ексголова Нацбанку і третій президент України казав, що одним із головних питань при реформі був порядок обміну карбованців на гривні. До нової валюти треба було викликати довіру населення, тому конфіскація старої грошової одиниці точно була б помилкою. У такому разі люди скуповували б товари, розганяючи інфляцію. То ж замість конфіскації купонокарбованців, пішли шляхом їхнього обміну.

25 серпня 1996 р. президент Леонід Кучма підписав указ "Про грошову реформу в Україні". Ним в обіг випускали банкноти вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень та розмінні монети номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок, а емісія карбованця припинялася.

Україна останньою серед колишніх республік СРСРзапровадила власну валюту. Хоча президент Леонід Кучма згадував, що керівник робочої з грошової реформи Анатолій Гальчинський ще у вересні 1995 року звітував про готовність ввести гривню в обіг.

"Але керівники Кабміну та Нацбанку наполягли на тому, щоб введення гривні відкласти на рік - просто, якщо скромно казати, перестрахувалися. Так і вийшло, що ми ввели власну валюту останніми серед колишніх радянських республік. Але це була справжня валюта: курс гривні до долара два з половиною роки був майже незмінним – два до одного. І навіть коли в 1998-му сталася світова економічна криза, то Україна встояла, а Росія, як всі пам'ятають, тоді оголосила дефолт", - розповідав Кучма.

Станом на 2 вересня 1996 року в обігу було 338,1 трлн купонокарбованців. З цієї дати до 16 вересня включно, тобто протягом двох тижнів, НБУ ввів в обіг банкноти і монети на суму понад 3,1 млрд гривень.

Економіст, професор, доктор економічних наук, а у 2000-2005 рр. голова Ради НБУ Анатолій Гальчинський розповідав, що реформа відбулася за спрощеним сценарієм і дуже організовано. Він підтверджував, що її були готові провести ще у жовтні 1995 року, і президент був на це згоден, проте відтерміновувало насамперед керівництво Нацбанку.

Графічний знак гривні обирали на конкурсі, який тривав у другій половині 2003 р. Переможцями визнали одразу одинадцять осіб, які запропонували один і той самий символ: рукописний варіант малої літери "г" з двома перехресними лініями, що мають символізувати стабільність. Саме його Нацбанк затвердив 2 березня 2004 р. Отже, цьогоріч знак відсвяткував 20-ту річницю.

Як змінювалися банкноти?

Перші банкноти виготовлялися за кордоном, але згодом почала працювати Фабрика банкнотного паперу НБУ у місті Малин Житомирської області. Після повномасштабного вторгнення її евакуювали у безпечне місце та вона повністю відновила роботу. Вартість виробництва грошей є державною таємницею.

Перше покоління, випуск 1992 р. В обігу були банкноти п'яти номіналів: 1,2, 5, 10 та 20 гривень. Банкноти більших виготовили (50 та 100 грн) та розробили (200 грн), але в обіг вони не потрапили.

Друге покоління, випуск 1994-2001 рр. В обігу були банкноти номіналом від 1 грн до 200 гривень. Купюру найбільшого номіналу було введено у 2001 р.

Третє покоління, випуск 2003-2006 рр. Додано номінал 500 грн та увесь ряд було радикально оновлено.

Четверте покоління, випуск 2014-2019 рр. Номінали 1, 2, 5,10 грн вже не випускалися – їх замінюють на монети. У жовтні 2019 р. з'явилася купюра 1000 грн.

Пам'ятні банкноти. 23 лютого 2023 року, до річниці повномасштабного вторгнення Нацбанк ввів в обіг пам'ятну банкноту номіналом 20 гривень із назвою "ПАМ'ЯТАЄМО! НЕ ПРОБАЧИМО". Таких випущено 300 тис. штук.

23 лютого 2024 року, до другої річниці повномасштабного вторгнення в обіг введено пам'ятну банкноту номіналом 50 гривень "Єдність рятує світ". Випущено 150 тис. штук.

Також з серпня 2024 року НБУ вводить модифіковані банкноті номіналами 500, 1000 та 50 гривень. Вони поступово замінюватимуть зношені купюри, які випустили у 2014-2019 роках. Одна із особливостей їхнього дизайну – патріотичне гасло "СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!" Решту банкнот будуть модифікувати наступними роками.

Які випробування пережила гривня?

Під час реформи курс національної валюти був встановлений на рівні 1,76 грн за долар. Через 28 років він становить 41,0592 грн за долар. Грошова одиниця чотири рази проходила тест на випробування, втрачаючи стійкість, і зараз продовжує перебувати в стані стресу.

"російська" криза 1998-1999 років. Хоча світові кризи відбуваються з певною регулярністю, для нацвалюти тодішня стала першою. Вона спалахнула в Азії у 1997 році, у серпні 1998 року перекинулася на сусідню із нами росію, з економікою якої Україна була тісно пов'язана. Якщо на початку 1998 року офіційний курс гривні був 1,9 за долар, за два роки він впав більше ніж у двічі – до 5,5 грн за долар.

Глобальна рецесія 2008-2009 років. Гривня оговталася після "російської" кризи відносно швидко і перед наступною глобальною світовою встигла навіть двічі ревальвувати. Навесні 2005 року долар подешевшав до 5 гривень, а у травні 2008 року – до 4,85 гривень. Проте у 2008 році лопнула бульбашка іпотечного ринку США. Фінансове цунамі накрило увесь світ, докотившися до України у жовтні того року.

Офіціальний курс долара до кінця 2008 р. підскочив до 7,8 грн, хоча в обмінниках подекуди сягав 13 грн. Протягом 2009 р. ще зріс до 7,98 грн. та на цьому рівні його штучно утримували до 2014 р. Це був удаваний курсовий спокій, бо він тримався на інтервенціях Нацбанку та дорого обійшовся країні. У 2011 р. обсяг міжнародних резервів становив $38 млрд, а до кінця 2013 р. він скотився до $18,8 млрд.

Війна 2014 року. Внаслідок російської агресії, частину нашої території було анексовано та окуповано, країна втратила 20% ВВП. Після втеча вищого керівництва держави оголилися усі фінансові негаразди: штучне стримування курсу, макроекономічні дисбаланси, спустошення резервів. Після показової курсової стабільності відбулася девальвація. Її пік припав на лютий 2015 року, коли офіційний курс сягнув 27,76 грн за долар.

Повномасштабне вторгнення 2022 року. Після кризи 2014-2015 рр. НБУ перейшов до плаваючого курсоутворення. Офіційний курс протягом 2016-2021 років був у діапазоні 27-28 грн за долар. 2022 рік вже зустріли із очікуванням російського вторгнення та коливаннями вартості нацвалюти. 24 лютого 2022 р. курс був заморожений на позначці 29,25 грн за долар.

Реагуючи на ринкове здороження інвалюти у другій половині 2022 р., НБУ переглянув офіційний курс, який з липня 2022 р. і до жовтня 2023 року становив 36,56 грн. Проте майже рік тому Нацбанк запровадив режим керованої гнучкості.

До початку минулого грудня офіційний курс  тестував позначки нижче колишнього офіційного 36,5 грн за долар, але наприкінці 2023 року, хоч і з періодичними відкатами, встановився тренд на девальвацію нацвалюти.

За першій п'ять місяців цього року нацвалюта просіла на 5,3%. Наприкінці травня курс відтестував психологічний рубіж на рівні 40 грн за долар. Півтора місяці знадобилося усім, щоб звикнути, а курсу – щоб подолати нову психологічну позначку. Тепер офіційний курс перевищив 41 грн за долар.

Середньорічний курс у бюджеті-2024 закладено на рівні 40,7 грн. У першому півріччі він був меншим, тому у другому півріччі є простір для маневру щодо послаблення нацвалюти з точки зору відповідності бюджетним показникам.

Згідно із бюджетною декларацією, на 2025 рік Мінфін закладає курс 45 грн за долар. Саме такий стан нацвалюти потрібен уряду. Хоча для підтримки інфляції у закладених межах Нацбанку він потрібен менший. Як вказують експерти – 40 грн за долар. Вони вважають, що уряд та центральний банк зійдуться десь на середині, проте восени для курсу національної валюти все вирішуватиме динаміка зовнішньої допомоги.

Скільки гривні в обігу?

Майже через рік після грошової реформи, 1 липня 1997 року в обігу було готівки на 4,098 млрд грн. Тоді мали п'ять банкнот та номіналом 1 гривня їх було на суму 274,19 млн грн, 2 гривні – 332,78 млн грн, 5 гривень – 669,65 млн грн, 10 гривень – 818,63 млн грн, 20 грн – 855,89 млн грн.

У 2019 році, коли востаннє оновлювався номінальний ряд банкнот, в обігу було готівки на 393,8 млрд грн. Тепер, станом на 1 липня 2024 р., удвічі більше – 800,9 млрд. В середньому на руках у одного українця п'ять років тому в середньому було 67 банкнот та монет номіналом 1 та 2 грн і 314 монет. Зараз 65 банкнот і обігових монет та 181 монета.

З 2019 року загальна кількість купюр скоротилася з 2,8 млрд шт. до 2,7 млрд. Тоді як кількість монет зросла з 13,2 до 14,7 млрд шт. Тут свою роль відіграє заміна на монети банкнот номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень.

За кількістю в обігу зараз найбільше банкнот номіналом 500 грн (756,3 млн шт.), а у 2019 р. перше місце було за "двохсотками" (647,3 млн шт.)

З року в рік на день народження гривні багато хто згадує, що вона є найкрасивішою валютою в світі, хоча це не так. Це жарт, вигаданий у 2008 році для шоу "Українці афігенні". Але правда у тому, що гривню мало підробляють. Принаймні порівняно із Євросоюзом. Цього року в НБУ прозвітували: у нас 2,1 підробка припадає на 1 млн справжніх банкнот. В ЄС співвідношення 16 підробок до 1 млн справжніх.

Враховуючи те, що "двохсотки" та "п'ятисотки" зараз найпопулярніші купюри, їх і підробляють найчастіше. 200 гривень – це 61% випадків, 500 гривень – 24% випадків. Банкноти нового зразка різних номіналів підробляють найрідше: на 1 млн купюр нового зразка припадає 0,4 підроблених.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, чому Нацбанк обмежує перекази з банківських карток фізосіб та як до них пристосуватися.