19 листопада Верховна Рада ухвалила бюджет на 2025 рік. Які його основні показники, скільки витратимо на оборону на четвертому році війни та які плани на соціальну складову, розбирався "Ми – Україна".

Основні показники держбюджету

Кошторис країни на рік і за мирних часів часто коригувався, а в умовах війни майже гарантовано протягом року змінюється. Так було з усіма трьома останніми бюджетами. Тому порівнювати показники наступного року із цьогорічними треба із застереженнями: що планувалося спочатку та що отримали внаслідок змін. Та зважати, що наявний план – не аксіома.

Доходи. На 2024 рік закон про бюджет ухвалювали із сумою доходів 1,768 трлн грн. Після змін загального бюджету без трансфертів, грантів та міжнародної допомоги – 1,750 трлн грн. На 2025 рік заплановані доходи 2,045 трлн грн. Різниця – 295 млрд грн. З них 283,2 млрд дадуть збільшені надходження від податків та зборів.

Найбільший профіт – від імпортного ПДВ: плюс 87,4 млрд. Податок на доходи фізосіб та військовий збір дадуть 321,8 млрд, а це на 77,5 млрд більше, ніж у 2024 році. Так, бюджет-2025 готували з урахуванням ресурсного законопроєкту 11416-д, який хоч і ухвалений, але поки не підписаний президентом.

Видатки. Бюджет-2024 ухвалювали із видатками загального фонду 3,12 трлн грн. Після змін цей показник підвищився та склав 3,549 трлн. На наступний рік запланували підвищення на 1,6% та видатки загального фонду на рівні 3,607 трлн грн

Курс. Середньорічний на 2024 рік закладали на рівні 40,7 грн за долар, а на кінець року – 42,1. Поки офіційний до запланованого на кінець року не дістався. Проте з травня офіційний перевищив позначку у 40 грн за долар та нижче з того часу не опускався.

Зазвичай у Мінфіні у бюджет курс закладали істотно завищений. Цього року чи не вперше він близький до реального – очікуваний середньорічний 40,8 грн за долар. Бюджет-2025 верстали, відштовхуючись від середньорічного курсу наступного року на рівні 45 грн за долар.

ВВП. Номінальний ВВП, тобто у поточних цінах, у 2024 році закладали 7,643 трлн грн. Очікуваний номінальний за підсумками року – 7,484 трлн. На 2025 прогноз – 8,466 трлн.

Зростання ВВП на цей рік закладали на рівні 4,6%. Очікується гірший результат – на 3,5%. На 2025 рік прогнози ще стриманіші – 2,7%.

Дефлятор ВВП цього року прогнозується на рівні 110,6%, 2025 року – 110,1%. Це різниця між номінальним ВВП, тобто у фактичних цінах, та реальним ВВП, тобто в цінах минулого року. Дефлятор є показником інфляції, тобто зниження купівельної спроможності гривні.

Індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року). У кошторисі на 2024 рік закладено зростання 9,7%. Зараз, за підсумками жовтня, він становить 8,4% та має потенціал до збільшення. Проте в уряді встановили очікуваний показник 107,9% цьогоріч. На наступний рік заклали зростання на 9,5%.

Середня зарплата. На цей рік у бюджеті закладали рівень 21 809 грн. Очікувана становитиме 20 581 грн. Прогноз уряду на наступний рік – 24 389 грн.

Освіта. На зарплату вчителям виділили 103,2 млрд грн. У листопаді уряд схвалив з 1 січня 2025 року щомісячну надбавку: 1000 грн з початку року, 2000 грн з 1 вересня 2025 року. На це піде 12 млрд грн. Щодо вищої освіти продовжать реалізувати проєкт з виплати грантів студентам та на це виділяють 28 млрд грн.

Медицина. На покриття витрат на програму медгарантій виділили 175,5 млрд, на закупівлю ліки та медвиробів – 11,8 млрд. Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко пообіцяв, що з наступного року за правилами програми медгарантій увійдуть медустанови зі сфери управління МОЗ, тобто до них доєднаються, зокрема, лікарня Феофані та Інститут серця. Програму "Доступні ліки" збираються розширити та вперше повністю профінансувати служби крові.

Видатки на оборону

"Всі податки громадян та бізнесу наступного року будуть спрямовані на оборону й безпеку нашої країни. Загальний ресурс, який буде направлений на сектор безпеки й оборони, складе 2,23 трлн грн", - сказав прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Звісно це не працює так просто. Єдиний соціальний внесок йде у соцстрахування та на виплати пенсій, є місцеві податки, такі як плата за землю та податок на нерухомість. До того ж частина податку на доходи фізосіб лишається у місцевих бюджетах. Але щодо усіх бюджетів часів повномасштабного вторгнення є теза: усі податки йдуть на війну. Вона базується на тому, що усе, зароблене всередині країни, перекривається державними видатками на безпеку та оборону. З цієї точки зору, якщо узагальнювати та усе зводити саме до цифр, це справедлива теза.

У 2024 році бюджет ухвалили із видатками на сектор безпеки та оборони на рівні 22,1% ВВП – 1,692 трлн. Вже на початку року експерти вказували на розрив між запланованим та необхідним. До кінця весни проблема нестачі понад 500 млрд грн стала очевидною. Під неї ухвалили ресурсний законопроєкт 11416-д та переписали бюджет-2024, збільшивши видатки. Після змін видатки на безпеку і оборону склали цьогоріч вже 2,177 трлн грн.

У бюджеті-2025 їх заклали на рівні 2,224 трлн грн. Це на 31% більше, порівняно із першим закладеним показником на 2024 рік. Але лиш на 2% більше, порівняно із уточненим цьогорічним планом. Та зараз вже є плани на майбутнє щодо змін.

"Є простір (власні доходи) для збільшення військових видатків протягом року через виділення коштів з Резервного фонду або перерозподіли в Уряді", - пояснила керівниця бюджетного комітету ВРУ Роксолана Підласа.

На закупівлю БПЛА спрямують 46,9 млрд проти 43,3 млрд у 2024 р., на розвиток ОПК 55,1 млрд проти 39,8 млрд. Майже немає сумнівів, що наступного року бюджет як мінімум щодо оборонних видатків переглянуть. Хоча б тому, що мобілізація продовжиться, а оплата праці із нарахуваннями майже та сама: було 1,149 трлн грн після змін бюджету-2024, буде 1,158 трлн грн: на 10 млрд більше.

У жовтні секретар РНБОУ Олександр Литвиненко у Раді казав, що треба призвати 160 тис., щоб укомплектувати частини на 85%. Президент зазначив, що точну цифру називати неправильно.

За оцінками економіста Олега Пендзина, в середньому утримання одного мобілізованого на рік коштує бюджету 1,3 млн грн, з яких 40% - оплата праці, тобто десь 520 тис. грн на рік. У такому випадку 10 додаткових мільярдів на оплату праці, це для близько 19 тис. мобілізованих за увесь рік. Якою б не була об'єктивна потреба у призові, важко повірити, що вона настільки мала.

Соціальні видатки

Як планувалося за Бюджетною декларацією, наступного року соціальні показники лишаться на тому ж рівні, що й цьогоріч:

• мінімалка – 8000 грн;
• прожитмінімуми: дітей віком до 6 років — 2563 грн, дітей віком від 6 до 18 років — 3196 грн, працездатних осіб — 3028 грн, осіб, які втратили працездатність, — 2361 грн.

Окремі показники прожиткового мінімуму застосовують для визначення:

• окладу судді, посадових окладів працівників держорганів, оплата праці яких визначається спецзаконами, податкових та митних органів – 2102 грн;
• посадового окладу прокурора окружної прокуратури – 1600 грн. Підвищити його до рівня 2102 грн просила Рада прокурорів, у бюджеті до першого читання це передбачали, але в остаточному варіанті лишили 1600 грн. Вочевидь вплинув скандал із оформленням прокурорами інвалідності;
• розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення, у тому числі за рішенням суду, тобто при відсужуванні пенсії чорнобильцями – 1600 грн.

Окремий розмір мінімальної зарплати, також на рівні 1600 грн, будуть застосовувати і в якості розрахункової для обчислення виплат за рішенням суду.

Кабмін зобов'язали трохи вгамувати надвеликі пенсії, які призначені за спецзаконами та перевищують десять прожитмінімумів для осіб, які втратили працездатність, тобто 23 610 грн. Якщо пенсія вища за цей поріг, до суми перевищення мають застосувати коефіцієнти, розмір та порядок яких має узгодити уряд. Звісно, йдеться про знижуючи коефіцієнти, менше одиниці.

Роксолана Підласа, посилаючись на розрахунки Мінфіну, казала, що кожні додаткові 100 грн у мінімалці коштували б бюджету 5,3 млрд грн. Наразі такого ресурсу немає. Переглянути показники можуть, якщо зростання ВВП випередить очікування.

"Зараз прогноз 2,7% зростання реального ВВП на 2025 рік. Якщо ми за підсумками першого півріччя переглянемо макропрогноз і розумітимемо, що це більше, ніж 2,7%, то потрібно буде переглянути соцстандарти", - пояснила вона.

Тобто раніше другої половини наступного року на розмороження соцстандартів сподіватися не варто. До мінімалки та прожиткових мінімумів прив'язано багато показників як щодо виплат, так і щодо податків. Але низка умов у соціальній сфери прописується й у бюджеті.

Ним встановлюють у відсотках рівень забезпечення прожитмінімумом при призначенні допомоги малозабезпеченим:

• для працездатних осіб: у 2024 році було 55% прожитмінімуму, у 2025 році буде 60%;
• для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю як було, так і лишиться 100%;
• для дітей, в залежності від віку: у 2024 р. – 140% відповідного прожитмінімуму, у 2025 р. – 145%.

У прикінцевих та перехідних положеннях закону про бюджет традиційно містяться соціальні норми, якими у 2025 році уряд керуватиме у ручному режимі:

• щорічна індексація пенсій та перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам. Проте в Кабміні обіцяють у 2025 році провести вчасно;
• індексація мінімальних пенсій осіб з інвалідністю з числа рекрутерів, солдатів, старшин і матросів, страхових виплат постраждалим від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, мінімальних пенсій по інвалідності чорнобильців
• знижка 50% на квартплату і плату за ЖКП жертвам репресій комуністичного режиму, військовим, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю, ветеранам військової служби, МВС, Нацполіції, податкової міліції БЕБ, пожежної охорони, кримінально-виконавчої служби, служби цивільного захист, Держспецзв'язку і членам їх сімей. Пільги надаватимуть, якщо середньомісячний дохід на одну особу за попередні шість місяців не перевищує дохід, який дає право на податкову соціальну пільгу. Тобто не перевищує дохід у 4200 грн: прожитмінімум для працездатної особи, помножений на коефіцієнт 1,4 та заокруглений до 10 грн;
• збільшення на 20% розміру пенсій, стипендій, всі видів допомоги громадянам зі статусом особи, яка працює, проживає або навчається гірському населеному пункті.

На комунальні пільги та субсидії у бюджеті виділяють 42,3 млрд грн проти 49,9 млрд у 2024 році. Скоротять ці витрати, бо кількість субсидіантів становитиме 2,8 млн осіб замість 3,2 млн, яких рахували рік тому. Чисельність, як пояснювали в уряді, буде меншою:

"за результатами здійснених заходів щодо підвищення адресності та вдосконалення системи житлових субсидій шляхом уточнення критеріїв оцінки фінансово-майнового стану, припинення виплат особам, які перебувають за кордоном або проживають на тимчасово окупованих територіях, забезпечення механізму проведення щомісячної верифікації виплат тощо".

У законопроєкті про бюджет до першого читання є норма стосовно пенсій ВПО, яка перейшла й у друге читання. Згідно із умовами, у січні Ощадбанк перерахує у Пенсійний фонд кошти з пенсійних рахунків ВПО. За умови, якщо за цими рахунками більше року не було руху коштів або якщо пенсіонери-ВПО не пройшли фізичну ідентифікацію, яка має відбуватися кожні півроку. Якщо пенсіонер звернеться до ПФУ чи Ощадбанку, кошти мають повернути та виплати відновити за урядовим порядком.

Також у законі про бюджет-2025 обнуляють підстави для індексації зарплат. Її суть така:

• в зарплаті виокремлюють прожитковий мінімум для працездатних – 3028 грн;
• якщо індекс споживчих цін перевищує поріг у 103%, тоді мають підвищувати показник прожиткового мінімуму. Наприклад, було перевищення та індекс споживчих цін склав 103,1%, тоді сума індексації становить 93,78 грн.

Важливим є те, коли для індексації виникають підстави. Індекс споживчих цін рахують наростаючим підсумком. Тобто якщо відносно базового місяця у наступному ІСЦ не перевищив 103%, індексації не буде. Якщо через два місяці відносно базового кумулятивний ІСЦ перевищить 103%, тоді треба проводити індексацію.

За звичайних обставин у кожного підприємства базовий місяць свій – це місяць підвищення окладів працівників. Тобто якщо підвищили оклади у грудні, то він базовий, а обчислювати індекс треба з наступного місяця. У 2023 році індексація була призупинена. Вона відновилася у 2024 році та для усіх базовим місяцем став січень-2024.

Наче далі все мало йти своїм порядком. Але за законом про бюджет знову базовим місяцем стає січень 2025 року. Тобто сума індексації у грудні-2024 обнуляється, і поки у 2025 році ІСЦ знову не перевищить 103% відносно січня, індексації зарплат не буде.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, що треба знати про сплату податків у 2025 році фізичним особам і ФОПам, що буде із пенсіями у наступному році та як замість кількох соцвиплат збираються зробити одну – базову соціальну допомогу.