Минулої осені в інтернеті та соцмережах ширилися фейкові повідомлення про узгодження статусу "дитина війни" та передбачені за нього виплати. Аналогічний сплеск фейків з'явився і нещодавно. Начебто, був ухвалений новий закон 4995 про статус "дитина війни" і з 1 вересня дітям щомісячно і протягом трьох років нараховуватимуть по 15 тис. грн.

Правда у тому, що законопроєкт з таким номером справді ухвалювали, але стосувався він іншого питання. Статус "дитина війни" вже існує, але не для нинішніх неповнолітніх українців. Що ж до підтримки дітей, які постраждали від російської агресії, соціальну політику ще не напрацьовано. Про фейки і правду щодо статусу постраждалих від війни дітей, розповідає "Ми – Україна".

Дитина війни та дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та агресії: різні статуси

Хвиля нинішніх фейках базується на начебто ухваленні статусу "дитина війни", передбаченому у законі №4995. Законопроєкт із таким номером подавався у 2016 році тодішнім прем'єром Володимиром Гройсманом. Ухвалили його у 2017 році. Він стосувався надання житла і компенсації за нього військовослужбовцям, які брали участь в АТО, та їхнім сім'ям. Про "дітей війни" там ані слова немає.

Про статус "дитина війни" йдеться в іншому законі 2195-IV "Про соціальний захист дітей війни". До цієї категорії відносяться ті, хто під час Другої світової (до 2 вересня 1945 р.) був неповнолітнім – кому до завершення війни не виповнилося 18 років. Захист передбачає низку пільг та доплату до пенсії, яку може встановити Кабінет міністрів. Про 15 тис. грн на місяць, які розповсюджують у фейках, тут не йдеться, а статус передбачений для людей похилого віку.

Нинішні неповнолітні українці зазнають різної шкоди через російську агресію з 2014 року. У квітні у квітні 2017 р. уряд ухвалив постанову №268 про порядок надання статусу дитині, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Його передбачали для тих, хто мешкав у Донецькій та Луганській областях.

Востаннє урядову постанову змінювали понад рік тому – у червні-2023. Відтоді статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, не обмежується географічно двома областями. На нього мають право усі, хто на час воєнних дій, збройних конфліктів та російської збройної агресії не досяг повноліття – 18 років.

При оформленні статусу визначальними є такі обставини (одна чи кілька):

• поранення, контузія чи каліцтво;
• фізичне або сексуальне насильство;
• викрадення або незаконне вивезення за межі України;
• залучення до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;
• незаконне утримання, у тому числі у полоні;
• психологічне насильство.

Щодо фізичного, сексуального та психологічного насильства у постанові є тлумачення. Зокрема, фізичне насильство – це тілесні ушкодження різного ступеня, які завдали болю, спричинили розлад здоров'я. Психологічне насильство – це моральні та психологічні травми, які не потребують доведення, яких дитина зазнала під час воєнних дій, окупації, внутрішнього переміщення, залишення домівки, полону, смерті або поранення батьків, якщо вони цивільні. Сексуальне насильство – усі порушення статевої свободи та статевої недоторканності дитини.

Як оформити статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів?

Куди треба звертатися? Заяву та документи про оформлення статусу подають до органів опіки та піклування. Якщо дитина є внутрішньо переміщеною особою – за задекларованим чи зареєстрованим місцем її проживання чи перебування. Якщо місце проживання не зареєстроване, не задеклароване або таке знаходиться на тимчасово окупований території чи в зоні бойових дій, то до будь-якого органу опіки та піклування.

Хто може звертатися? По оформлення звертає хтось з батьків або особа, яка їх замінює. Також це може бути хтось з родичів: баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат чи сестра, вітчим, мачуха. Подати заяву та документи може й представник органу опіки та піклування. Якщо дитині вже виповнилося 14 років, то вона може оформлювати статус самостійно.

Які документи потрібні для оформлення статусу? В органі опіки та піклування треба написати заяву про надання статусу, зазначити обставини, що дають право на статус, та підписати згоду на обробку персональних даних.

Подаються копії:

• свідоцтва про народження;
• документа про посвідчення особи заявника;
• документа, що підтверджує статус законного представника чи документів, які підтверджують родинний зв'язок;
• паспорту внутрішнього та закордонного;
• витягу з реєстру тергромади, якщо такий є;
• довідки про взяття дитини на облік як ВПО, якщо така є.

Місце проживання дитини, навіть якщо підтвердні документи відсутні, необхідно все ж чимось підтверджувати. Це можуть бути витяги з реєстру речових про на нерухоме майно, де зазначені батьки або дитина, документи про освіту, табель, учнівський квиток, медкарта.

Також знадобляться документи про обставини, що надають право на статус. Якщо це порання, контузія, каліцтво – виписка з медкарти чи висновку спеціаліста за результатами медобстеження.

Якщо обставинами є фізичне або сексуальне насильство, викрадення, вивезення, залучення до участі у формуваннях, незаконне утримання, полон, треба подавати копії:

• заяви до правоохоронних органів про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення;
• витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне провадження (його роблять правоохоронці);
• висновок судового експерта в ході кримінального провадження, якщо такий є.

Якщо обставиною визначають психологічне насильство, додатково треба подати:

• висновок про оцінку потреб сім'ї від центру соцслужб для сім'ї, дітей та молоді за затвердженою Мінсоцполітики формою;
• копію посвідчення члена сім'ї загиблого, якщо дитина має такий статус;
• копії свідоцтва про смерть та документа, який підтверджує загибель батьків чи одного з батьків через бойові дії, смерть через поранення, контузію, каліцтво, що отримані внаслідок війни.

Протягом 30 дні орган опіку чи піклування має ухвалити рішення щодо статусу. Якщо відмовлять, оскаржити таке рішення можна у суді.

Але у постанові немає згадок ані про пільги для дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, ані про соціальні виплати. Йдеться тільки про статус, наявність якого поки не передбачає особливої підтримки. Про неї має бути закон, проєкт якого готуються розглянути у другому читанні.

Яку підтримку нададуть дітям, які постраждали від російської агресії?

У червні 2023 року Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт 9042-1 про основи соціальної захищеності дітей, які постраждали від повномасштабної російської агресії. Понад рік знадобився на те, щоб його доопрацювати до другого читання. 15 серпня цього року Комітет ВРУ з питань соцполітики узгодив поправки і рекомендував із ними прийняти проєкт у другому читанні.

На розгляд 9042-1 виносили 4 вересня, проте депутати за нього не проголосували. Мабуть схвалення документу комітетом та майбутнє голосування й активували хвилю фейків про виплати "дітям війни". Але, хоча про компенсації у проєкті справді йдеться, конкретні суми там не вказують. Розбираємося, про які види допомоги та кому саме йдеться і як проєкт змінили до другого читання.

Яких дітей вважатимуть постраждалими внаслідок збройної агресії? Перелік підстав, з яких вважатимуть дітей постраждалими, лише частково схожий із тим, що є у постанові 268. Бо є набагато ширшим і до нього входять такі підстави:

• поранення, контузія, каліцтво та/або інші тілесні ушкодження, ушкодження здоров'я;
• фізичне, сексуальне, психологічне насильство;
• травмування (шкода), отримане до народження;
• викрадення, примусове переміщення, депортація;
• внутрішнє переміщення або переміщення за кордон;
• залишення місця перебування чи проживання для уникнення негативних наслідків збройної агресії;
• залучення до участі у військових формування або незаконне утримання, у тому числі в полоні;
• перебування на територіях, де ведуться чи велися бойові дії а бо в тимчасовій окупації, оточенні, на ТОТ;
• втрата батьків чи одного з батьків, опікуна, піклувальника або позбавлення батьківського піклування внаслідок агресії.

Постраждалих внаслідок агресії дітей мають включати в окремий реєстр.

Що відомо про реєстр постраждалих дітей? У першому читанні проєкт 9042-1 ухвалювали у набагато коротшому вигляді, ніж він є зараз. Про облік та створення окремого реєстру там не йшлося – пропонували вносити дані про дітей до Державного реєстру осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії. Про такий реєстр є окремий законопроєкт 10256, який поки не ухвалив парламент.

До другого читання у документ про соціалку постраждалим дітям вписують розділ про окремий державний реєстр дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії РФ проти України. Його мають створити під парасолькою Мінсоцполітики протягом шести місяців після набрання законом чинності.

Ця база даних буде взаємодіяти з іншими, держателями яких є Мінсоцполітики. Порядок ведення з має ухвалити Кабмін. До нього вноситиме дані публічний реєстратор – посадова особа у справах дітей місцевої ради. Збиратимуть до бази інформацію не тільки про постраждалих внаслідок агресії дітей, але й про загиблих дітей.

Перелік даних, які туди вноситимуть, чималий – 24 різновиди. Їх додаватимуть після отримання заяви від батьків чи законних представників протягом десяти днів.

Батьки матимуть право отримувати дані про внесення чи невнесення дитини до реєстру, витяг з нього, оскаржувати дії та бездіяльність розпорядника та реєстратора, у суді захищати свої права.

Батьків та законних представників зобов'яжуть надавати реєстратору достовірні дані про себе та дитину, яка постраждала або загинула. А от опікунів чи піклувальників зобов'яжуть протягом місяця після завдання дитині шкоди чи її загибелі писати заяву на включення запису до реєстру.

Яку допомогу обіцяють постраждалим дітям? До першого читання у проєкті вказували ті види допомоги, які вже є для дітей, згідно із законодавством, та акумулювали їх у переліку.

"В багатьох випадках у проекті зазначені заходи державної підтримки визначаються відсильними (бланкетними) нормами до інших законів", - написали у Науково-експертному управління ВР.

До другого читання у переліку зберігається низка відсильних норм – варіантів допомоги, які вже передбачені законодавством. Це, зокрема:

• забезпечення харчуванням;
• допомога в разі встановлення опіки чи піклування;
• допомога на дітей, хворих на тяжкі психічні розлади без встановлення інвалідності;
• пенсія у зв'язку із втратою годувальника;
• пенсія особам з інвалідністю;
• житлове забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
• одноразова матеріальна допомога постраждалому від торгівлі дітьми;
• соціальна допомога, одноразова компенсація та щорічна допомога на оздоровлення дітям з інвалідністю, яка пов'язана із пораненням чи ушкодженням через вибухівку;
• надання психологічної допомоги та реабілітації, психіатричної допомоги, медичної допомоги;
• послуги на оздоровлення та відпочинок.

Також є низка загальних гарантій, які бере на себе держава:

• цільова підтримка для здобуття освіти. Її нададуть з огляду на фінансово-майновий стан сім'ї (порядок визначає уряд). Про це впишуть зміни до освітніх законів;
• безперешкодний доступ до різних сфер життєдіяльності;
• право на здобуття освіти;
• допомога у поверненні в Україну;
• вжиття заходів для возз'єднання із сім'єю;
• влаштування на виховання в разі потреби, встановлення опіки чи піклування;
• розшук батьків;
• недопущення примусового переміщення;
• правові консультації та правнича допомога.

Але найсуттєвіша зміна у проєкті до другого читання – це компенсації дітям.

Які компенсації передбачають для постраждалих дітей? Прописують два можливі варіанти компенсацій дітям, які постраждали від збройної агресії. Обидві – за шкоду життю та здоров'ю. Але одна –  просто компенсація, друга – невідкладна проміжна компенсація.

Компенсація за шкоду життю та здоров'ю дитини. Отримати її можна буде після того, як з агресора стягнуть репарації за нормами міжнародного права та за рахунок них. Суми законом не встановлюють – все буде індивідуально, залежно від обставин. Порядок, умови виплати та підстави для припинення встановить Кабмін. Діти можуть претендувати на них, але паралельно розраховувати на іншу компенсацію.

Невідкладна проміжна компенсація дітям за шкоду життю та здоров'ю. Точної суми немає. Порядок призначення і виплати встановить Кабмін. Прямо не вказано, але схоже, що вона буде разовою, хоча може її дробитимуть на частини.

Як і компенсацію із репарацій, невідкладну проміжну перераховуватимуть законному представнику дитини на поточний рахунок.

Гроші від проміжної компенсації передбачені для невідкладного забезпечення потреб дитини, щоб уникнути непоправної шкоди або не допустити посилення шкоди. З цього формулювання можна здогадатися, що багато не дадуть.

Вказують й джерело коштів для такої компенсації. Її планують виплачувати за рахунок надходжень від донорів, кредиторів та інвесторів, міжнародної фінансової допомоги та інших не заборонених законодавством джерел. Тут є заперечення у Головного юруправління апарату ВРУ. Там пишуть, що видатки на загальносуспільні потреби, їхній розмір та спрямування мають визначати у законі про держбюджет. Тому, вказують там, треба передбачити компенсації дітям тільки через бюджетне фінансування.

Кому передбачена підтримка? У новому законі буде по-новому вказаний статус: діти, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

В урядовій постанові щодо нього формулювання інше: діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Але у прикінцевих та перехідних положення проєкту вказують: той, хто оформив такий статус, користуватиметься правами і гарантіями нового закону.

У грудні минулого року міністерка соціальної політики Оксана Жолнович казала, що зареєстровано 120 тис. дітей, які постраждали від війни.

Загалом дія закону після прийняття буде розповсюджуватися на правовідносини, які виникли з 20 лютого 2014 року, тобто не тільки від початку повномасштабного вторгнення.

Отже, тих дітей, які вже оформили статус, до сфери дії нового закону мають включити. Хто не оформлений, вважатиметься дитиною, постраждалою внаслідок збройної агресії за наявності певних підстав, а на соцпідтримку зможе розраховувати після внесення її до реєстру.

"Донедавна термін "діти війни" асоціювався з людьми, які народилися до закінчення Другої світової війни. До початку російської збройної агресії українці зустрічали його лише на сторінках книжок з історії чи у пенсійному посвідченні літніх людей можна побачити відмітку "дитина війни". Але насправді всі 7,5 мільйона дітей так чи інакше можна назвати постраждалими", - казала Жолнович.

Виходячи із норм законопроєкту усі 7,5 млн українських дітей поки що такими не вважатимуться. Проте хоч якість гарантії за статусом закріплять, бо нині соціальна категорія постраждалих від війни дітей є, але жодного додаткового соціального навантаження для держави немає.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, хто і як може подати заяву до міжнародного Реєстру збитків і як від цього користь для постраждалих від війни українців.