Кабмін підготував зміни у бюджет-2024: на сектор безпеки та оборони треба знайти додатково майже 500 млрд грн. Щоб перекрити видатки, необхідно збільшити надходження, у тому числі й податкові. Як і за рахунок чого поповнять бюджет, розбирався "Ми- Україна".

Як змінять бюджет?

У Міністерстві фінансів довгий час шукали спосіб перекрити розрив у військових видатках, який сягає пів трильйона гривень цьогоріч. Раніше його не передбачили з двох причин, як вказує голова фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев: затримка допомоги від партнерів, яка виникла на початку року, та менші планові видатки, враховані при прийнятті кошторису. Тобто підвели союзники, але й самі прорахувалися.

"Витрати на сектор безпеки і оборони складають не менше 180 млрд грн на місяць (тоді як в бюджеті враховано 140 млрд грн/міс). Вже зрозуміло, що ці видатки точно не зменшуватимуться у другій половині року за нинішньої інтенсивності бойових дій і розтягнення лінії фронту", - каже Гетманцев.

За 12 місяців й набігає майже 500 млрд грн, яких не вистачає. Ще у травні було відомо, що уряд напрацьовує зміни, які б допомогли цей розрив перекрити. Зокрема за рахунок підвищення податків загалом, а ПДВ зокрема. Через два місяці маємо два законопроєкти від Кабміну. Перший, 11417, вносить зміни до бюджету. Другий, 11416, коригує Податковий кодекс.

У Міністерстві фінансів так пояснюють джерела покриття розриву у 500 млрд:

• 65,7 млрд грн вдається зекономити на обслуговуванні боргу;
• 75,8 млрд грн акумулюють за рахунок перевищення планових показників з надходжень від податку на прибуток підприємств (+40 млрд), коштів, які перераховує НБУ (+20,9 млрд), імпортного ПДВ (+5,5 млрд), адмінштрафів за порушення ПДР та інших надходжень (+9,4 млрд);
• 220,1 млрд грн залучать за рахунок продажу банкам облігацій внутрішньої державної позики – внутрішні запозичення зростають;
• 138,7 млрд грн – це, так звані, додаткові податкові заходи, про які детально трохи згодом.

500,3 млрд грн – це додаткові видатки на окремі бюджетні програми. З них для сектору безпеки та оборони +495,3 млрд. А саме 78 млрд – на оплату праці, 256,2 млрд – на військову та спеціальну техніку та обладнання, 40,4 млрд – на військові інженерно-технічні та фортифікаційні споруди. Далі за окремими напрямками:

• Міноборони додатково отримає 373,7 млрд до 1,2 трлн, передбачених раніше. На діяльність ЗСУ +147,2 млрд, на розвиток, закупівлі, модернізацію, ремонт озброєння і техніки +185,8 млрд;
• МВС додатково отримає 108 млрд до передбачених раніше 324,2 млрд. З них на Нацгвардію +48,2 млрд, на Держприкородонслужбу +42 млрд, на ДСНС +2,8 млрд, на Нацполіцію +15,23 млрд;
• ГУР Міноборони +7,5 млрд до раніше передбачених 18 млрд;
• СБУ +5,1 млрд до раніше передбачених 35 млрд;
• СЗРУ +503 млн до раніше передбачених 6 млрд;
• Держспецзв'язку +258 млн до раніше передбачених 50,6 млрд.

У Мінфіні кажуть, що обрали найбільш м'який варіант покриття розриву, адже три чверті забезпечать внутрішні запозичення, перевиконання показників та економія, а "лише одна чверть – за рахунок перегляду військового збору, акцизів та деякі інші заходи". Насправді 139 млрд грн, які мають надійти у бюджет з цього джерела – це більше, ніж чверть – 28% від 500 млрд. Далі дивимося, хто зробить свій внесок після змін до ПКУ.

Військовий збір

Військовий збір запровадили для підвищення обороноздатності у 2014 році та передбачали його як тимчасовий, на рік. Але у 2015 році період застосування зробили невизначеним. Хоч метою вказане підвищення обороноздатності, збір не йде безпосередньо на фінансування сектору безпеки та оборони, а спрямовується у загальний бюджет.

Це змінювати не збираються, а от ставки збору підвищать та розширять коло платників. Зараз ставка збору – 1,5%. Після змін буде диференційована.

Військовий збір зі ставкою 1%. Передбачений для ФОПів третьої групи, юросіб на загальній системі оподаткування та на спрощенці від їхнього доходу.

Військовий збір зі ставкою 5%. Такий сплачуватимуть фізособи зі своїх доходів. Такий ВЗ з двох мінімальних зарплат встановлюють для ФОПів на першій, другий та четвертій групі єдиного податку – тобто 800 грн на місяць, враховуючи нинішній розмір мінімалки. Також ВЗ 5% запроваджують на окремі операції:

• при придбанні у банків банківських металів – від їхньої вартості;
• з продажу одного об'єкта нерухомості – від отриманого за рахунок продажу доходу. Стосується фізосіб;
• від вартості послуг мобільного зв'язку операторами мобільного зв'язку.

Військовий збір зі ставкою 15%. Буде стягуватися при першій реєстрації легковика, як відсоток від його вартості. Стосується у тому числі й фізосіб. Не стосується випадків забезпечення легковиками осіб з інвалідністю за відповідними програмами.

Військовий збір зі ставкою 30%. Передбачений для підприємств, установ, організацій, ФОПів, які реалізують ювелірку. Встановлюють від вартості реалізованих виробів.

Податок на доходи фізосіб та податок на прибуток

ПДФО. Роботодавець як податковий агент сплачує ПДФО із зарплати свого найманого працівника. Змінами до перехідних положень ПКУ передбачають, що це має бути податок на доходи фізосіб щонайменше з розміру мінімальної зарплати. Якщо у співробітника зарплата нижча і ПДФО сплачений з неї, податковий агент (тобто роботодавець) має покрити різницю за власний рахунок.

Мінімальна зарплата – це буде мінімальна база оподаткування ПДФО із зарплати. Але місцеві ради можуть встановити й більшу мінімальну базу оподаткування – 1,5, 2, 3 розміри мінімалки.

Таку вимогу не висувають до бюджетних установ, закладів та організацій, комунальних підприємств, підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій, де кількість працівників з інвалідністю на менше 50%, а фонд оплати їхньої праці є не меншим 25% від загальних витрат на оплату праці.

Податок на прибуток. АЗС після змін до Податкового кодексу повинні будуть сплачувати податок на прибуток авансовим платежем. Розмір залежить від обсягів резервуарів для зберігання пального в місці реалізації. 1 кубічний метр резервуару обійдеться у 0,5 розміру мінімалки. Такий авансовий платіж буде зменшувати податкові зобов'язання з податку на прибуток, бо є його невід'ємною частиною.

Виходячи з порівняльної таблиці до законопроєкту про зміну у бюджет, ПДФО та ВЗ, які залучать від фізосіб, це плюс 111 млрд грн до раніше передбачених 300 млрд. Податок на прибуток підприємств – плюс 47,4 млрд до раніше запланованих 183,7 млрд грн.

Акцизи та ПДВ з посилок і ввезених товарів

Тільки-но фінансовий комітет ВРУ дав згоду розглянути акциз на солодку воду, як уряд подав його у складі змін до ПКУ. Акциз на води, у тому числі мінеральні та газовані, з додаванням цукру, інших підсолоджувачів, ароматизаторів пропонують на тому ж рівні, що й нардепи – 0,1 євро за літр. Цього року, порахували у Мінфіні, це додасть бюджету 2,4 млрд грн, наступного – 7,8 млрд грн

Підвищення акцизів на пальне ВРУ вже ухвалила (законопроєкт 11256-2). З вересня цього року та до 2028 року вони зростатимуть так:

• Бензини (за 1000 літрів). До змін – 213,5 євро. З 1 липня 2024 р. –242,6 євро, з 1 січня 2025 р. – 271,7 євро, з 1 січня 2026 р. – 300,8 євро, з 1 січня 2027 р. – 329,9 євро, з 1 січня 2028 р. – 359 євро;
• Дизель (за 1000 літрів). До змін – 139,5 євро. З 1 липня 2024 р. – 177,6 євро, з 1 січня 2025 р. – 215,7 євро, з 1 січня 2026 р. – 253,8 євро, з 1 січня 2027 р. – 291,9 євро, з 1 січня 2028 р. –330 євро;
• Газ (за 1000 кг). До змін – 52 євро. З 1 липня 2024 р. – 165 євро, з 1 січня 2025 р. – 193 євро, з 1 січня 2026 р. – 221 євро, з 1 січня 2027 р. – 249 євро, з 1 січня 2028 р. – 250 євро.

Врешті у 2028 році матимемо мінімальні акцизи, передбачені євродирективою. Цьогоріч, за розрахунками експертів та лише в результаті першого етапу підвищення акцизів, літр бензину здорожчає на 1,3 грн, ДП – на 1,7 грн, газ – на 4,3 грн. Судячи ж з підрахунків Мінфіну, акциз на пальне має додати бюджету 8 млрд грн до запланованих раніше 56 млрд.

Трохи більше, додатково 11 млрд грн до раніше запланованих 499 млрд, принесе податок на додану вартість з ввезених в Україну товарів. Десь половина збільшення – за рахунок зростання імпорту. Щоб отримати іншу половину суми, уряд пропонує ще одну непопулярну норму.

Зараз ввезення в Україну та вивезення з неї товарів, митна вартість яких не перевищує 150 євро, не оподатковується ПДВ. Цю норму прибирають зовсім.

Зараз не оподатковується ПДВ посилки та товари у несупроводжуваному багажі, митна вартість яких до 150 євро. Цей пункт у ПКУ (196.1.17) повністю переписують. Виходячи з того, що пропонує уряд, не буде оподатковуватися ПДВ тільки товари від фізособи іншій фізособі на суму до 45 євро в одній депеші чи в одному вантажі. Тобто від юрособи фізособі, від фізособи юрособі буде оподатковуватися. Є також умова, що товари відправляються без оплати, вони передбачені для особистого чи сімейного використання, а не з комерційною метою.

В сухому залишку посилки з придбаними за кордоном товарами, навіть якщо вони коштують менше 45 євро, будуть оподатковуватися ПДВ. Не будуть тільки приватні пересилання між двома особами в межах ліміту.

Податкові важелі

"Платників зобов'язали проводити інвентаризацію товаро-матеріальних цінностей і готівки на запит податкової. За відмову – арешт майна платника, плюс відмова за фактом у відшкодуванні ПДВ для експортерів", - описує ще одну зміну в ПКУ економіст Данило Монін.

Це стисле викладення нової вимоги від уряду. До неї варто додати, що податківці матимуть право бути присутніми при такій інвентаризації.

В законопроєкті зі змінами до ПКУ також є інші положення, які впливають на відносини між платниками податків та податківцями. Зокрема там прописують умови, за яких податкова вважатиме, що платник відновив можливість виконувати податкові зобов'язання, що вручати документи платнику можна через електронний кабінет і це буде належним врученням. Також хочуть, щоб податковий номер (РНОКПП) був обов'язковим при придбанні фізособою банківських металів. Але це, хоч і цікаві, але технічні заходи, які суттєво на розрив у 500 млрд не вплинуть.

Що буде із законопроєктами?

Старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай зазначає, що є три можливості перекрити розрив у 500 млрд грн: надрукувати гроші, запровадити фінансові репресії та підвищити податки-зменшити видатки. Друк грошей є варіантом останньої надії, на легкі фінансові репресії щодо банків, аби вони розмістили ОВДП на 220 млрд грн, можна очікувати. Зміни ж до ПКУ бачимо перед собою.

Економіст виділяє три основні групи змін. "Справедливість для ФОПів" – це військовий збір за ставкою 1% для третьої групи та 5% від двох мінімалок для решти, що додаватиме бюджету щомісяця близько 1 млрд. Оподаткування "розкішного споживання" та імпорту – друга група змін. До неї входить військовий збір при першій реєстрації автівки, продажу нерухомості, від реалізації ювелірки та ПДВ на ввезення товарів. Але ця група теж не є визначальною для надходжень.

"Дійні корови. 3/4 всіх додаткових надходжень мають принести два джерела: 1% ВЗ від доходів юросіб на загальній системі (по суті це податок з обороту); підвищений до 5% ВЗ із доходів громадян. Ще в цю групу можна додати 5% ВЗ на мобільний зв’язок і авансові внески з податку на прибуток з паливних мереж, у прив’язці до об’ємів резервуарів. Пробачте за метафору дійних корів, але вона відверто описує цю групу – джерела, з яких уряд очікує легко і прогнозовано зібрати податки". – зазначає Гайдай.

Він вказує, що практично все навантаження йде на білий бізнес та найманих працівників. Альтернативою бачить підвищення оподаткування всього кінцевого споживання, підвищення ставки ПДВ, бо товари з ПДВ та акцизами купують усі, включно із тими, хто працює в тіні . Але на це у Кабміні не наважилися.

"Підвищення ставки ПДВ до 23% (як у Польщі) могло б замінити підвищення ВЗ для найманих працівників. Підвищення ставки ПДВ до 25% (як у Хорватії чи Данії) могло б замінити 1% податок з обороту для юросіб. На наш погляд, це було б кращою альтернативою у наших обставинах", - вважає Гайдай.

Інші експерти вже попереджають, що підвищення податків у запропонованому обсязі штовхатиме у тінь найманих працівників. Навантаження на зарплатню становитиме вже не 19,5% (ПДФО 18% та 1,5% військовий збір, ЄСВ не рахуємо), а 23% (18% ПДФО та 5% ВЗ). Тож може зрости кількість тих, хто реєструватиметься ФОПам. Бо третя група – це 5% з обороту для неплатників ПДВ, плюс 1% військового збору, який запроваджується. ЄСВ за себе ФОПу треба сплачувати від розміру мінімалки – 1760 грн (22% від 8000 грн мінімалки у 2024 році). Проте дієвих засобів протистояти цьому перетоку в законопроєкті не пропонують.

Якими б не були недоліки пропозицій Кабміну, гроші на військо потрібні. Тож в Раді налаштовані прийняти обидва.

"Парламент та Уряд завжди оперативно реагують на запити військових, тому в мене немає сумнівів, що запропоноване збільшення видатків буде підтримано народними депутатами", - каже голова бюджетного комітету ВРУ Роксолана Підласа.

Найшвидші терміни, в які за регламентом можна ухвалили ці закони – до кінця липня. Але частіше лунають думки, що працюватимуть вони із вересня.

"Інших варіантів, ніж погодитись на пропозицію Кабміну підвищити окремі податки (військовий збір, акцизи, в т.ч. на паливо і тютюн), збільшити відповідну податкову базу, а також розмістити більше ОВДП, що в т.ч. може передбачати емісію НБУ, особисто не бачу, - констатує Данило Гетманцев, - Так це погане рішення, яке стримуватиме економічне відновлення, зростання доходів громадян і потенційно нестиме ризики для макрофінансової стабільності. Утім іншого шляху, ніж закрити розрив у військових, зараз не має, бо вже за декілька місяців ми зіткнемось із значним дефіцитом коштів на поточне утримання війська, що почне різко поглиблюватись під кінець року".

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, чому на 2025-2027 роки хочу заморозити соціальні стандарти – не підвищувати мінімальну зарплату та прожиткові мінімуми.