Всесвітній економічний форум у Давосі, який триває з 20 по 24 січня, збирає світових лідерів, дає майданчики для виступів та дискусій, але також оприлюднює низку звітів та прогнозів. В яких дослідженнях Всесвітнього економічного форуму присутня Україна та в якому контексті, вивчав "Ми – Україна".

Глобальні ризики

Про звіт. Звіт про ризики (Global Risks Report) видається на підставі поінформованих оцінок понад 900 експертів з різних галузей. У 2025 році презентовано 20-те дослідження. В ньому розглядають можливість певних подій чи умов, які можуть негативно вплинути на глобальний ВВП, населення чи природні ресурси. Розглядаються оцінки у двох часових рамках: до 2027 року – короткостроковий та середньостроковий періоди, до 2035 року – довгострокова перспектива.

Опитують восени, у даному випадку 2024 року, а публікують у січні, вже у 2025 році. Відповідно попередній прогноз про ризики-2024 будувався на опитуваннях, проведених у 2023 році.

Загальні очікування. Як і минулого року, прогноз в усіх часових горизонтах песимістичний, але у 2025 році ще похмуріший, ніж ні у 2024 році. Експерти надають його для світу загалом, виходячи таких характеристик:

• бурхливість – очікуються глобальні катастрофічні ризики;
• турбулентність – підвищений ризик глобальних катастроф;
• нестабільність – помірний ризик глобальних катастроф;
• стабільність – низький ризик катастроф;
• спокій – незначний ризик катастроф.

Очікування до 2027 року. Негативні: бурхливість, турбулентність, нестабільність – 5%, 31%, 52% відповідно, разом 88%. У звіті-2024 разом було 84%. 11% зараз сподіваються на низький ризик та 1% – на незначний ризик катастроф.

Очікування до 2035 року. Негативні: бурхливість, турбулентність, нестабільність – 17%, 45%, 30 % відповідно, разом 92%. Аналогічно було й у минулорічному дослідженні.

Збройний конфлікт. Головна відмінність прогнозів у тому, які ризики вбачаються найвірогіднішими протягом двох років. У звіті-2024 на першому місці були екстремальні погодні явища. Далі ШІ та дезінформація, соціальна та політична поляризація, криза рівня життя та кібератаки.

Збройний конфлікт був на далекому восьмому місці. Чому російська агресія не вивела його на більш високі рівні, незрозуміло. Але з того часу страхи зросли. Експертів у 2023 році опитували до 9 жовтня, коли зіткнення в Ізраїлі тільки-но почалися. Тепер їх оцінюють більш об'єктивно. Додалися ще й побоювання щодо майбутніх вторгнень.

Тепер міждержавні збройні конфлікти на першому місці серед найбільш вірогідних ризиків до 2027 року. Далі клімат, геоекономічна конфронтація, дезінформація та соціальна поляризація.

"Результати також, ймовірно, відображають глибину побоювань респондентів щодо двох основних поточних транскордонних конфліктів, вторгнення Росії в Україну та конфлікту на Близькому Сході, і, можливо, також стурбованість ризиками конфлікту через Тайвань і Китай", - йдеться в звіті.

Окремо ранжують ризики за рівнем тяжкості. У короткостроковій перспективі, до 2027 року, за рівнем впливу збройний конфлікт на третій позиції після дезінформації та екстремальних кліматичних подій. У попередньому звіті за рівнем тяжкості був на п'ятому місці. У десятирічній перспективі експерти за рівнем тяжкості ані у звіті-2024, ані у звіті-2025 збройні конфлікти не згадують.

Нижче – мапа з оцінками збройного конфлікту в якості ризика за країнами. Чим темніший колір, тим вищу позицію у країні займає цей ризик з-поміж інших.

Опитування безпосередньо українців так розставило п'ятірку найбільших ризиків:

• 1 місце – вимушена міграція. Згідно звіту-2024, рік тому цей ризик був на другому місці.
• 2 місце – атаки на критичну інфраструктуру.
• 3 місце – збройний конфлікт. Раніше був на першому місці.
• 4 місце – дефіцит робочої сили та талантів.
• 5 місце – державний борг. Раніше був на четвертому місці.

Попереднє опитування виводило використання біологічної, хімічної чи ядерної зброї та інфляцію у першу п'ятірку ризиків. Зараз вони в переліку відсутні.

Російське вторгнення. Повз увагу дослідників не пройшла "слабкість багатосторонньої системи безпеки, в основі якої лежить Рада Безпеки ООН (РБ ООН)". У тому числі тому, що ООН не вдалося зупинити агресію проти України. Організації дорікають, що з 2016 по 2024 роки кількість їхніх миротворців скоротилася з 100 тис. до 68 тис., хоча протягом року казали про збільшення кількості миротворчих операцій.

Радбез ООН стикається зі структурними проблемами і протягом двох років може ще більше втратити вплив, бо нова адміністрація США не дуже до організації прихильна та прагне вирішувати конфлікти в односторонньому порядку. Вказують, що уряди далі втрачатимуть довіру не тільки до Радбезу, але й до багатосторонньості, як до форми вирішення конфліктів. Щодо реформи в ООН оптимізму ніякого, але й світ нічого не може запропонувати на заміну.

"Світ стане більш ворожим, коли конфлікти завершуються лише на полі бою та переможець отримує все, а не через мирні угоди з багатьма зацікавленими сторонами, - констатують в Global Risks Report 2025, - Незважаючи на те, що продовжуються дискусії щодо реформування РБ ООН, вони навряд чи досягнуть значного прогресу протягом наступних двох років, враховуючи складність узгодження національних інтересів і нинішню відсутність політичної волі для цього. Більше того, немає життєздатної альтернативи глобального управління".

Простих відповідей, як-от на запитання "коли закінчиться війна", немає. Варіативність, яку передбачають протягом двох років, не надто оптимістична та усі сподівання експертів покладені в одну "корзину" – все залежить від США.

"Щодо вторгнення Росії в Україну, то позиція нової адміністрації США матиме вирішальне значення для його розвитку, - пишуть у звіті, - Чи займуть Сполучені Штати більш тверду позицію щодо Росії, розраховуючи на те, що такий крок буде стримуючим фактором для подальшої російської ескалації, та/або посилить тиск на Україну, зокрема скоротить фінансову підтримку? В останньому випадку європейські уряди можуть збільшити власну підтримку України. Спектр можливих результатів протягом наступних двох років широкий, починаючи від подальшої ескалації, можливо, за участю сусідніх країн, до непростої згоди щодо заморожування конфлікту".

Шлях Європи до взаємозалежності

Про звіт. У 2024 році Всесвітній економічний форум та Європейська рада з міжнародних відносин скликали групу високого рівня з і стратегічної взаємозалежності, до якої входять 40 представників, у тому числі урядовців. Звіт – про обговорення в групі. Взаємозалежність – те, чого прагнуть досягнути у багатополярному світі.

Про Україну. В звіті про глобальні ризики вказано про спектр розвитку військових подій, виходячи з нинішньої ситуації: від ескалації до невигідного заморожування. Це залежить від рівня підтримки США, тоді як нова адміністрація Дональда Трампа або повністю непередбачувана, або дуже скептична щодо масштабів підтримки України. Тож відкрите питання, чи готова Європа збільшувати підтримку, якщо США її послаблять.

Спираючись на звіт про взаємозалежність, виходить, що російська агресія у 2022 році "стала геополітичним пробудженням для Європи. З обговорень виходить, що принаймні розуміння того, що допомогу треба буде посилювати, є.

"Що стосується зовнішньої політики та оборони, майбутнє конфлікту, ініційованого Росією, буде найважливішим фактором у наступні роки, - пишуть за результатами обговорень групи високого рівня, - ЄС повинен бути готовий відповідати своїй риториці щодо підтримки України навіть у ситуації, коли підтримка з боку США починає слабшати. Це означає зміцнення її ролі в якості постачальника безпеки та надання 0,3% ВВП на підтримку України, одночасно готуючись до можливого повного скорочення допомоги США в короткостроковій перспективі та гарантуючи, що Україна, Молдова та Західні Балкани залишаться на шляху до членства в ЄС у довгостроковій перспективі".

У звіті питання зовнішньої безпеки та оборони Європи висвітлюють Карл Більд, колишній міністр закордонних справ Швеції, та Пекка Гаавісто, колишній міністр закордонних справ Фінляндії. Обидва закликають європейців дивитися на карту і розуміти, що пріоритет, повномасштабна війна росії в Україні, переплітає політику та оборону.

"На самому європейському континенті було б дуже нестратегічно прагнути або погоджуватися на будь-який мир в Україні, який не є справедливим і стійким. Це означає продовжувати озброювати та іншим чином підтримувати Київ, щоб надати йому найкращу участь у будь-яких переговорах", - кажуть експерти.

Вони зазначають, що витрати на підтримку України на рівні 0,3% від ВВП кожної країни-члена ЄС має стати новим критерієм. Далі пріоритетами мають бути: довгостроковий план з нарощування виробництва боєприпасів, посилення українських ППО та ПРО, підтримка наданої європейської військової техніки. Це бачать у якості підготовки, нарощування сили усієї Європи до можливих мирних перемовин.

"Було б нестратегічно дозволити Україні, а також Молдові та Західним Балканам стагнувати або впасти в більшу нестабільність на узбіччях союзу, замість того, щоб пропонувати їм чіткий шлях до вступу в ЄС", - констатують у звіті.

Рекомендації групи: спільна європейська позиція щодо переговорів між Україною та росією, 0,3% ВВП – цільовий показник підтримки України, довгостроковий план продовження військової допомоги.

Економіка та кібербезпека

Прогноз щодо економіки на 2025 рік. Звіт базується на індивідуальних та колективних оцінках провідних економістів як публічного, так і з приватного секторів. Остаточні результати зібрали у листопаді 2024 року.

56% економістів у 2025 році очікують послаблення світової економіки, 28% вважають, що вона не зміниться, а 17%, що дещо зросте. Географічно для України найбільш важливі зміни у США та Європі.

Щодо Сполучених Штатів: 9% очікують послаблення, 32% – помірного та 44% – суттєвого зростання. Щодо Європи очікування найбільш похмурі з-поміж інших напрямків. 78% експертів кажуть про дуже слабкі чи слабкі очікування щодо зростання, 26% – про помірні, та на оцьому оптимізм вичерпується. Ані сильних, ані дуже сильних очікувань зростання європейської економіки немає.

Глобальну інфляцію прогнозують на рівні 4,3%, тоді як у 2024 р. була 5,8%, а у 2023 р. – 6,7%. Реакція на інфляцію – ставки центральних банків: менша інфляція, нижчі ставки. Переважна більшість економістів вважає, що у цьому році здебільшого ставки або залишаться на нинішньому рівні, або трохи знизяться.

Щодо Європейського центробанку прогнозують ставку, якої сягнули наприкінці року – 3%. Щодо США, то нова адміністрація – нові правила.

"У США Федеральна резервна система знизила ставки на цілий відсотковий пункт (до 4,5%), але її прогноз змінився, і в грудні було зазначено, що темпи послаблення у 2025 році будуть меншими, ніж очікувалося раніше. Цей поворот до більш негативної позиції сколихнув фінансові ринки – долар підскочив до дворічного максимуму, а фондовий індекс S&P500 впав майже на 3%", - констатують економісти.

Якщо ФРС не змінить думку, то долар не буде дешевшати. Хоч для валютного курсу в Україні міжнародні тенденції не головний визначний фактор, бо наш ринок вузький, а головний гравець на ньому – Нацбанк, проте він теж має вплив.

Безпосередньо Україна у звіті згадана у двох контекстах та в цілому плюсів економіці війна не додає. Війна у нас та на Близькому Сході вказує, що є тенденція до розширення та посилення геополітичної нестабільності. Це основа геополітичного суперництва, яке заважає глобальній інтеграції. Інша – зміна моделі світової торгівлі. Фактори, які на неї впливають: зростаючий протекционізм, зміна ланцюгів постачань, конфлікти та санкції, проблеми нацбезпеки. Деякі з цих факторів між собою пов'язані.

"Наприклад, занепокоєння національною безпекою є дедалі помітнішим виправданням протекціоністських торговельних обмежень, таких як тарифи США на китайські електромобілі, - пояснюють економісти, - Конфлікт може призвести до значних змін у ланцюжку поставок, як це сталося після вторгнення Росії в Україну в 2022 році".

Кібербезпека. Звіт ВЕФ щодо глобальної кібербезпеки кількома причинами пояснює, чому кіберландшафт стає дедалі складнішим:

• геополітична напруженість зростає – середовище усе більш невизначене;
• зростає кібершайхраство, фішингові атаки, кількість крадіжок ідентифікаційних даних. Про збільшення кажуть в 72% організацій;
• для понад половини компаній є проблема ланцюгів постачань, бо управління ризиками здійснюють підрядники, а не вони самі;
• швидке запровадження штучного інтелекту – виклик 2025 року. Про це кажуть 66% опитаних. Тоді як тільки у 37% є процеси для оцінки безпеки інструментів ШІ перед запуском. Тобто інструменти ШІ запускають швидко, не маючи гарантій безпеки;
• всім світом ширяться регулятивні вимоги та стає складніше їх дотримуватися – це проблема для двох третин організацій;
• лише 14% організацій задоволені кібернавичками співробітників. Решта скаржиться, що є недоліки: розрив, між тим, що люди знають, і тим, що потрібно в нових умовах, збільшився.

У 60% організацій стратегія кібербезпеки змінилася саме через геополітичну напруженість. Через неї для третини найбільший головний біль – кібершпигунство та втрата конфіденційної інформації, майже для половини – збої в роботі та бізнес-процесах.

"Ескалація геополітичної напруженості та дедалі складніші кіберзагрози створюють значні ризики для критичної інфраструктури, яка залежить від мереж взаємопов’язаних пристроїв і застарілих систем, - пишуть в звіті, - Конфлікт, що триває в Україні, є прикладом цієї вразливості, коли критичні сектори, такі як енергетика, телекомунікації, водопостачання та опалення, стають об’єктами кібератак і фізичних атак. Ці атаки часто зосереджуються на порушенні систем керування та компрометації даних, підкреслюючи критичні ризики, пов’язані з операційною технологією".

Хоча про атаку на реєстри у грудні минулого року експерти не згадують, вона може проілюструвати сказане. На жаль, порад, як цього уникнути, немає. Експерти лиш акцентують увагу на вразливостях. Враховуючи війну – це супутники та підводні кабелі.

"Після атаки 2022 року на супутникову мережу ViaSat, яка підкреслює наслідки кібератаки для військового зв’язку та цивільного життя в Європі, було зафіксовано ще 124 кібероперації проти космічного сектору в контексті конфлікту в Україні. Зі збільшенням залежності від космічних технологій він стає головною мішенню для шпигунства, зриву операцій і створення зброї, - вказують дослідники, -Підводні кабелі мають вирішальне значення для глобального потоку даних і економічного обміну. Їхня стратегічна роль робить їх вразливими для моніторингу та зриву, особливо через обмежені заходи захисту та зростання геополітичної напруги. Інциденти в Балтійському морі з початку конфлікту в Україні підкреслюють нагальну потребу захистити ці критичні об’єкти інфраструктури".