Чотириденний робочий тиждень в якості експерименту навіть під час воєнного стану підтримав би голова парламентського фінансового комітету Данило Гетменцев. У Держпраці констатували, що в Європі тестують такі умови і у мирний час це було б можливо і в України. Проте не під час війни.

Які вимоги до робочого часу в Україні, чому чотириденка наразі неможлива та як її запроваджують в інших країнах? Розбирався "Ми – Україна".

Робочий час в Україні: які стандарти?

"Я би в якості експерименту таке б (чотириденний робочий тиждень, - авт.) підтримав. Я не знаю, ну, точно, напевно, на період війни це не можна робити обов'язковим. Все ж таки роботодавець має разом з трудовим колективом це питання вирішувати. Але зробити це опційно і дати таку можливість, аби роботодавець і працівник змогли домовитися про такий спосіб і такий режим роботи, я би на це пішов", - сказав нещодавно в інтерв'ю голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Висловлювання парламентаря знову привернули увагу до чотириденки, впровадження якої в світі постійно обговорюють.

В Держпраці нагадали, що під час війни українці або у війську, або для війська, а ринок праці перейшов на військові рейки – діє спецзакон про трудові відносини в умовах воєнного стану. Тому зараз про чотириденку говорити було б дивно, а от у мирний час – можливо.

Наразі за спецзаконом про трудові відносини в умовах воєнного стану:

• тривалість робочого часу може бути збільшена до 60 годин;
• роботодавець може встановлювати п'ятиденний або шестиденний робочий тиждень.

За спецзаконом на період воєнного стану деякі статті Кодексу законів про працю (КЗпП) не застосовують. Проте не призупиняли чинність зокрема й таких норм КЗпП:

• стаття 50 – нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Меншу тривалість можуть передбачити у колективному договорі;
• стаття 52 – тривалість робочого тижня в Україні п'ятиденна. Шестиденною може бути, якщо це передбачає характер виробництва.

Тобто для того, щоб у якості експерименту запровадити в Україні чотириденку, в умовах воєнного стану чи у мирний час, треба вносити зміни у КЗпП. Формально це не повинно позначитися на обчисленні страхового стажу, бо він прив'язаний до заробітку, а не до кількості відпрацьованих годин. Його рахують у місяцях і найголовніше, щоб за цей період було сплачено Єдиний соціальний внесок не нижче мінімального: 22% від мінімальної зарплати – 1760 грн у 2025 р.

Проте менша тривалість робочого тижня може передбачати зменшення зарплати, і в такому разі для майбутньої пенсії може бути негатив. Адже при розрахунку пенсійної виплати за віком має значення індивідуальний коефіцієнт зарплати – співвідношення фактичної до середньої по країні за період. Тобто ці нюансі треба буде враховувати, якщо і коли постане питання із чотириденним робочим тижнем в Україні. Нині жодних змін у законодавство, навіть на перспективу, щодо цього не пропонують.

"Наразі в країні відсутні законодавчі ініціативи стосовно скорочення тривалості робочого тижня, проте наявні у Служби вакансії від роботодавців диференціюються за режимом робочого часу, - вказала заступниця начальника управління по роботі з роботодавцями Державної служби зайнятості Євгенія Підлісна.- Є робочі місця, які пропонують 5-денний робочий тиждень, неповний чи ненормований робочий час, підсумований облік робочого часу, роботу змінами, з поділом робочого дня на частини та у нічний час".

Як застосовують чотириденний робочий тиждень у світі?

В окремих країнах або компаніях на різних умовах узгоджують скорочення робочого тижня. Із гаслами "п'ятниця – це нова субота", "чотириденний робочий тиждень – це майбутнє" та подекуди спираючись на закон Паркінсона про те, що робота завжди запевнює відведений на неї час.

Чотириденний робочий тиждень викликав чималий ажіотаж протягом останніх кількох років. Особливої популярності ідея набула під час пандемії коронавірусу. Її популяризатори здебільшого закликають відштовхуватися від принципу "100-80-100". Тобто зарплата в обсязі 100% виплачується за 80% відпрацьованого робочого часу відносно стандартних 40 годин на тиждень. При цьому працівник забезпечує 100% продуктивності, тобто вимоги до обсягу виконаної роботи не змінюються.

Насправді так працює не завжди. До того ж країн, які фактично запровадили чотириденку або прийняли законодавство, яке її гарантує, або реалізують пілотні проєкти, надзвичайно мало.

Бельгія. Зазвичай максимальна тривалість робочого дня в Бельгії становить дев'ять годин, а робочого тижня — 38 годин. Тиждень можна подовжити до 40 годин, якщо працівник отримує 12 додаткових днів щорічної відпустки, щоб це компенсувати. З цього правила застосовується багато винятків, наприклад, для працівників, які працюють позмінно. Максимальні винятки становлять 12 годин на день та 56 годин на тиждень, що застосовуються до системи безперервних змін.

У цій країні, обкатуючи чотириденний робочий тиждень, не пішли за принципом 100-80-100. У листопаді 2022 року там набрали чинності зміни у законі про працю. Згідно з ними, стандартну тривалість, 38 годин на тиждень, можна розподілити не на п'ять, а на чотири дні. Тобто працювати треба 9,5 годин на день, замість 7,6.

Чотириденний робочий тиждень із довшою тривалістю робочого дня застосовують за письмовим запитом працівника. Роботодавець може у цьому обґрунтовано відмовити. Про таку тривалість мають укладати угоду на шість місяців із подальшим поновленням.

Проте цьогорічні опитування показують, що чотириденка не є популярною та менше відсотка бельгійських працівників використовують такий режим. Виконання повного робочого тижня протягом чотирьох днів означає роботу понаднормово і це підходить далеко не для усіх посад та не для усіх компаній чи виробництв.

Найчастіше чотириденку застосовують у великих компаніях, й те відносно. Про принаймні одного працівника із таким режимом роботи сповістили 40% компаній зі штатом понад 500 працівників, та лише 19% - зі штатом від 200 до 500.

Ісландія. Країну вважають піонером у запровадженні чотириденного робочого тижня. Насправді між 2015 та 2019 роками у країні пройшли два випробовування зі скорочення тривалості робочого часу із збереженням зарплати у низці установ. Хоча результати визнали надзвичайно успішними, до офіційного та законодавчо закріпленого чотириденного робочого тижня це не призвело. Результатом стало закріплене право на скорочений робочий день.

Статистика Організації економічного співробітництва та розвитку демонструє, що середня тривалість роботи за основним місцем в Ісландії становить 37,3 години.

Хоча західні ЗМІ постійно згадують країну у публікаціях про переваги короткого робочого тижня, самі ісландці кажуть, що здебільшого як працювали, так і працюють 40 годин, а менша тривалість може бути в урядових чи державних установах або за умовами контракту.

ОАЕ. Цього літа в Дубаї тестують гнучкий робочий графік для держслужбовців. Це друге випробування – перше пройшло минулого року.

Деякі співробітники працюватимуть по вісім годин на день протягом тижня та візьмуть триденні вихідні. Інші працюватимуть сім годин на день протягом тижня та матимуть півдня у п'ятницю. У приватному секторі літній робочий час визначається кожною компанією самостійно. Про законодавчі зміни наразі ще не йдеться.

Франція. Визначеного у законодавстві стандарту немає. В країні наприкінці 1990-х ініціювали реформу з переходу на новий стандарт тривалості робочого часу: 35 годин замість 40 годин на тиждень. Що ж до кількості робочих днів, поки це самостійно вирішують роботодавці. Причина – тестується скорочення тижневого робочого часу до 32 годин.

У 2021 році чотириденний тиждень без зниження зарплати застосувала компанія LDLC (електронна комерція), до 2022 року приклад з неї взяли 5% роботодавців. Проте чотириденка не має ані юридичного визначення, ані окремої статті в трудовому кодексі.

Аналогічно, тобто у якості тесту, чотириденку перевіряють компанії у Німеччині та у Великій Британії.

В Британії популяризує скорочений тиждень  без зниження зарплати неурядова організація 4 Day Week Foundation. За оплату від 1000 до 3000 фунтів (залежить від доходу компанії), там пропонують роботодавцям доєднатися до пілотного проєкту, надаючи їм дослідницьку підтримку для оцінки впливу. Було кілька раундів таких тестувань. Після випробувань у 2022 році, 56 з 61 компанії скоротили робочий час.

Польща. Пілотний проєкт щодо чотириденки на державному рівні має стартувати у 2026 році. Наприкінці цього червня Міністерство у справах сім'ї, праці та соціальної політики оголосило про нього. Скорочення робочих днів мають відтестувати на таких умовах:

• до 15 вересня прийматимуть заявки від компаній;
• взяти участь в експерименті можуть роботодавці, у яких мінімум 75% працівників влаштовані за трудовим договором;
• протягом випробування, попри скорочення робочого часу, рівень зарплати має зберігатися, зайнятість має становити не менше 90%, а участь повинні брати не менше половини працівників;
• вартість одного проєкту – 1 млн злотих, покриття на одного працівника – до 20 тис. злотих.

Іспанія. Тривалість робочого тижня становить 40 годин і немає законодавчих заборон на скорочення робочого дня, якщо при цьому зарплата не стає нижчою за мінімальну міжпрофесійну зарплату (1164 євро на місяць у 2025 році).

В Іспанії державна допомога доступна для просування 4-денного робочого тижня компаніям, які бажають його запровадити. У 2021 році уряд розпочав пілотний проект, реєстрація в якому вже закрита, що фінансується у розмірі 50 мільйонів євро, для підтримки роботодавців, які скорочують робочий час без впливу на заробітну плату.

Умови участі:

• робочий тиждень треба скоротити щонайменше на 10%;
• зберегти скорочення до чотирьох днів на тиждень протягом двох років без зменшення зарплати;
• захід стосується лише працівників з повним робочим днем, за постійними контрактами;
• компанії з кількістю працівників до 20 повинні охопити щонайменше 30% свого персоналу, від 21 до 249 працівників – 25% персоналу.

Проєкт з підтримки є трирічним, його ще не завершено, а після цього уряд вивчатиме, чи вдалося завдяки чоториденці покращити продуктивність.

Який робочий тиждень у різних країнах?

Стандарт тривалості робочого часу п'ять днів та 40 годин на тиждень, 8 годин на день світом приймався довго. Хоча застосовувати його почали близько століття тому, на законодавчому рівні умови впроваджували десятиліттями. Україна, перебуваючи у складі СРСР, перейшла на п'ятиденку тільки у 1967 році. Тому і з чотириденкою справа не буде швидкою.

Донині давній стандарт перевищується навіть у найбільш заможних демократичних країнах. Станом на 2024 р. понад 40 годин на тиждень – середня звичайна тижнева кількість відпрацьованих на основній роботі у таких країнах, які входять в ОЕСР:

• Чилі
• Колумбія
• Коста-Ріка
• Ізраїль
• Мексика
• Туреччина

США вважають країною трудоголіків, проте за даними ОЕСР у 2024 р. середня тривалість відпрацьованих годин на основній роботі там становила 38,4 годин на тиждень. Це менше, ніж у Словаччині, Словенії, Польщі, Португалії, Литві, Латвії, Чехії та Греції.

За даними Євростату, в Євросоюзі люди в середньому працюють 36 годин на тиждень. Проте статистика охоплює і тих, хто працює неповний робочий день.

Найдовші робочі тижні (години на тиждень) у таких країнах:

• Греція – 39,8 годин;
• Болгарія – 39 годин;
• Польща – 38,9 годин;
• Румунія – 38,8 годин.

Найкоротший робочий тиждень (години на тиждень) у таких країнах:

• Австрія, Данія, Німеччина – 33,9 годин;
• Нідерланди – 32,1 години.

За видами економічної діяльності  найменша тривалість робочого тижня у секторах мистецтв, розваг, відпочинку (32,9 год.), освіті (31,9 год), домогосподарствах, які є роботодавцями (26,7 год). Найважче і найдовше працюють у сільському , лісовому та рибному господарстві – понад стандартні 40 годин на тиждень.

Раніше "Ми – Україна" розповідав про нові рівні прожиткових мінімумів та мінімальної зарплати у 2026 році і про те, як ц вплине на соціальні виплати.