Днями у ЗМІ розійшлися новини про підвищення тарифів мобільних операторів на 50% у наступному році. Звідки ця інформація та чи має вона підстави, розбирався "Ми – Україна".

Чутки про здорожчання

Підвищення тарифів на 50% наступного року – із такими даними новини про здорожчення розійшлися у ЗМІ. Посилалися на слова Тетяни Попової, голови Телекомунікаційної палати, процитовані в одному з матеріалів. Проте вона це спростувала.

"Я не коментувала для цієї статті тему можливого гіпотетичного підвищення цін операторами мобільного зв'язку з 1 січня 2025 року. Журналістом непрофесійно використані мої тези, які були знайдені у відкритих джерелах, але давались для зовсім іншої ситуації і зовсім в інший період", - заявила Попова.

Вона нагадала свій коментар про те, скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень електроенергії. Він був на тлі змін до розпорядження Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) про роботу базових станцій мобільних операторів в умовах воєнного стану.

Автономну роботу БС вони мають забезпечити протягом 10 годин, а не 4 годин, як цього вимагали раніше. Таким умовам мають відповідати 60% БС з 1 жовтня, 70% – з 1 листопада, 80% – з 1 грудня. З 1 лютого 2025 року усі БС мають забезпечити роботу протягом 10 годин в умовах відключень. Це вимагає від операторів великих інвестицій.

"За умови здорового діалогу між владою і бізнесом компромісне рішення знайдеться і операторам не доведеться різко і значно підвищувати тарифи на свої послуги. З рештою, час покаже, а ми посилено працюватимемо і сподіватимемось на кращий сценарій розвитку подій у сфері енергетики та зв’язку", - саме це відзначила Попова.

Про здорожчення на 50% тарифів у її словах справді не йшлося. Проте очікування абонентів щодо підвищення не безпідставні. Першою причиною справді є нові вимоги до автономного живлення базових станцій.

У чому складність вимог до операторів та як їх долають?

Липневе рішення НЦУ було зміною до іншого, ухваленого у лютому 2024 року. Згідно із попередніми вимогами мобільні оператори мали забезпечити роботу БС протягом чотирьох годин на резервному живленні. До кінця листопада нормам мали б відповідати 50%, а до кінця червня 2025 р. – 75% БС.

"Очевидно, ці кошти вже закладено в тарифи на послуги мобільного зв'язку, оскільки в лютому 2024 року оператори підвищили тарифи через "більші витрати на підтримку та відновлення", - вказала членкиня фінансового комітету ВРУ Ніна Южаніна.

Підвищення розмивається між тарифними планами, наявні переформовуються, з'являються нові пропозиції. Це звична практика, у тому числі й цьогоріч.

Після змін у розпорядженні НЦУ та посилення вимог три мобільні оператори Київстар, Vodafone та lifecell зробили спільну заяву. Станом на 1 серпня вони прозвітували, що вклалися в енергонезалежність своїх мереж у сумі понад 3 млрд грн, оновили 370 тис. акумуляторів, придбали 5,4 тис. генераторів та джерел безперебійного живлення.

Оператори вказали, що виконання вимог – 10 годин роботи без світла, потребують:

• близько 2,8 ГВт-год електроенергії на добу, щоб заряджалися акумулятори, це потужність одного енергоблоку АЕС. Проте в НКРЕКП спростили прийняття до обленерго заяв від операторів на збільшення потужності постачання електрики для БС;
• додаткового залучення десятків тисяч працівників, які б обслуговували обладнання. Тут, по-перше, питання у нестачі спеціалістів загалом і найнятих співробітників треба навчати. Плюс не було особливих умов для бронювання таких технічних спеціалістів. Проте з 30 серпня порядок бронювання змінився. Маючи дохід понад 200 млн грн на місяць (мобільні оператори) та понад 20 млн грн на місяць (інтернет-провайдери) у Мінцифри вони можуть оформити статус критичного підприємства та бронювати 100% військовозобов'язаних працівників.

Але оператори вказали й на технічні перепони:

• більшість базових станцій знаходиться на дахах будівель, а нормами заборонено встановлювати і обслуговувати там генератори;
• на українському ринку немає необхідної кількості акумуляторів та генераторів, їх треба закуповувати за кордоном, а це вимагає часу;
• для джерел живлення потрібні спеціальні шафи, для додаткових – додаткові. Треба розширювати орендовані площі для них, а якщо це на об'єктах державної або комунальної власності, треба проводити аукціони на Prozorro, тривалість яких в середньому півроку;
• трафік під час блекаутів зростає, при перезавантаженні діє пріоритет для голосового зв'язку і якість інтернету падає та не відповідає показникам якості, яким має відповідати за вимогами.

За невиконання умов НЦУ загрожують штрафи від 0,1 до 0,3% від доходу компанії відповідно до закону про електронні комунікації (ст. 126 за невиконання розпорядження регуляторного органу щодо усунення порушень вимог законодавства про електронні комунікації чи радіочастотний спектр). Перевірки можуть бути на кожному з етапів, які для них визначили.

Але розмір штрафів та можливості для перевірок збираються переглянути (законопроект 11413).

За невиконання розпоряджень НЦУ в умовах надзвичайного або воєнного стану за перше порушення протягом року для суб'єктів великого підприємництва – 0,3% доходу за попередній рік, за повторне – 0,6% доходу. Зараз розмір штрафів – від 0,3% до 0,5%. За проектом треба буде усувати виявлені регулятором порушення у строк не більше 15 днів, а через 15 днів після того, як цей термін спливе, вже буде рішення про стягнення. Зараз – строк встановлений у приписі з можливістю пролонгації на 60 днів плюс 25 днів у регулятора, щоб ухвалити рішення про стягнення.

Проте під загрозою штрафів та перевірок, які можуть посилитися, до 1 жовтня досягти першої мети у операторів не виходить.

"Нереально, - прокоментував можливість виконати вимоги експерт ринку телекомунікацій, автор інтернет-проекту Переговорка Олександр Глущенко, - Не знаю, звідки взялася цифра 10 годин, я не знаю, звідки взялися ці строки, що за 2,5 місяці (з 16 липня до 1 жовтня, від моменту затвердження нових вимог, - авт.) мобільні оператори повинні зробити резервування на базових станціях для того, щоб 10 годин було забезпечено зв'язком. Для цього потрібно коло кожної базової станції встановити ферми з акумуляторами і, умовно кажучи, як мінімум два генератори. Тому що, якщо нам прогнозують блекаути на 12 годин і більше, ці 10 годин нам не допоможуть. Більше того, за той проміжок часу, за який буде надаватися електрика, якщо вірити прогнозам, акумулятори не встигнуть зарядитися".

Виходячи з пояснень мобільних операторів, вони намагаються виконати вимоги, проте не встигають. На випередження, але оператори йдуть у тому руслі, яке їм визначили у лютому, щодо 4 годин безперебійної роботи. У Vodafone кажуть про більше 51 тис. акумуляторних батарей, які забезпечують автономність протягом 4-6 годин. Скоро буде ще 54 тис. У Київстар сказали, про чотиригодинну автономність для 60% мережі та 2-4-годинну для решти. У lifecell сказали, що більше половини БС оснащені батареями, які можуть забезпечити до 4 годин. Усі вказують на мільярдні витрати на підготовку до блекаутів, ще й вимоги зросли. Звідси й очікування щодо подальшого підвищення тарифів.

"Ми переглядаємо вартість тарифів, стартових пакетів та інших послуг, аби й далі збільшувати інвестиції, щоб розширювати мережу та оснащувати її додатковими джерелами живлення, генераторами", - вказали у Київстар, оновлюючи вартість одного зі стартових пакетів та тарифу передплати у вересня.

Які підстави для подальшого збільшення тарифів?

На закупівлю обладнання для роботи без світла потрібні гроші з огляду на курс гривні, бо закуповується воно за кордоном. Тож до витрат на обладнання додається девальвація. Плюс акумуляторні батареї, генератори також треба оновлювати.

"ДБЖ (джерела безперебійного живлення, - авт.) для точок доступу в багатоквартирних будинках після 4 годин без електроенергії потребують до 8 годин для повного заряду. Екстремальні навантаження зменшують ресурс їх роботи, і вже через півтора року ДБЖ потребують заміни. Так само екстремальні навантаження скорочують ресурс служби мобільних генераторів — вони потребують частішої заміни та сервісу", - пояснив СЕО Київстар Олександр Комаров.

Повністю перейти на генератори також надзвичайно складно. Понад 10 тис. ключових технічних майданчиків у кожного оператора по всій країні. Є санітарно-будівельні обмеження і встановити генератори на майданчиках не всюди можливо. До того ж кожний генератор потребує цілодобового обслуговування, тобто на кожний потрібні спеціалісти, які працюватимуть у кілька змін. Тисячі нових співробітників – це додаткові витрати на зарплатню.

Потрібні кошти на електроенергію, яка необхідна для зарядки тисяч нових акумуляторних батарей, тарифи на яку зросли для побутових і зростають для непобутових споживачів, та пального для генераторів, на вартість якого тисне підвищення акцизів з 1 вересня.

Можна заперечити, що мобільні оператори не працюють собі у збиток. Справді, їхні доходи зростають. Але в середньому не вражаючими темпами. У першому півріччі цього року на 4%, порівняно із першим півріччям 2023 року (дані НКЕК).

У той же час як індекс інфляції минулого року був 5,1%, цього року станом на серпень – 5%. Індекс девальвації гривні відносно долара (за офіційним курсом) становив 4% минулого року та 8,5% цьогоріч.

Олександр Глущенко спрогнозував, що тарифи мобільних операторів наступного року підвищяться мінімум на рівень збільшення податкового навантаження, інфляцію і додатково на виконання рішення НЦУ. Наскільки саме – питання. Глущенко використав формулювання "умовно на 50%", але не одразу, а протягом усього наступного року. Самі ж оператори ще не називають конкретні цифри.

"Підвищення тарифів наступного року буде поступовим, ми поки не знаємо графіків операторів. Не виключаю, що може бути й на 50%, - зазначив керуючий партнер "Національної антикризової групи" Тарас Загородній, - Це елементарна математика. Більшість обладнання є імпортним, курс долара зріс на понад 50% з початку повномасштабного вторгнення. Частина обладнання була знищена, а частина пошкоджена. Є об'єктивні фактори, які можуть підштовхувати зростання тарифів. Плюс вимоги щодо роботи автономно. Якщо є вимоги – це додаткові витрати, які лягають на операторів. Але зв'язок – це можливість комусь допомогти у критичній ситуації. Тому, гадаю, має бути якась державна підтримка з цього питання, обсяги якої держава має вирішувати з операторами".

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, яким буде курс гривні цього року та чи виправдав себе гнучкий керований від НБУ за рік існування.