Чому президентські вибори у 2024 році не плануються: про що мають знати виборці

Остання неділя березня п'ятого року повноважень президента за Конституцією має бути днем чергових виборів голови держави. Цей день припадає на 31 березня 2024 року, і дискусія щодо вибрів не вщухає останніми місяцями. Чому президентські вибори не на порядку денному, розбирався "Ми – Україна".

Дати виборчого процесу за законодавством

За звичайних умов у 2023-2024 роках в Україні виборчий процес мав би відбуватися із такими його ключовими датами:

29 жовтня 2023 року – остання неділя жовтня у п'ятий рік повноважень Верховної Ради поточного скликання і потенційний день парламентських виборів;
21 грудня 2023 року – день призначення президентських виборів-2024 (за 100 днів до їхнього проведення);
1 січня 2024 року – день початку виборчого процесу;
31 березня 2024 року – остання неділя березня п'ятого року повноважень президента України – потенційний день президентських виборів.

Саме 31 березня зараз дехто називає днем, коли виникнуть сумніви щодо дійсності повноважень президента Володимира Зеленського. Інша дата, яку називають – 21 травня 2024 року, через п'ять років після інавгурації.

"Закон каже, що під час воєнного стану не можна проводити вибори. Це не якийсь закон, ухвалений при мені. Він був з самого початку", - сказав Володимир Зеленський.

Закон, на який вказує президент та який прямо встановлює заборону на проведення виборів, – про правовий режим воєнного стану. За статтею 19 під час воєнного стану забороняються зміни до Конституції та проведення виборів: президента, до ВР та органів місцевого самоврядування.

Інша норма – у статті 20 Виборчого кодексу. Згідно із нею в разі оголошення воєнного або надзвичайного стану в Україні чи її окремих місцевостях припиняється виборчий процес загальнодержавних виборів та відповідних місцевих. Підстава – указ президента про воєнний стан.

В Україні закріплений принцип верховенства права (ст. 8 Конституції), згідно із яким Конституція має найвищу юридичну силу. Основний закон має такі норми:

виключно законами визначається організація і проведення виборів та правовий режим воєнного стану (ст.92);
якщо строк повноважень ВРУ закінчується під час воєнного або надзвичайного стану, вони продовжуються до дня першого засідання ВРУ, обраної після скасування воєнного або надзвичайного стану (ст. 83);
президент обирається строком на п'ять років на основі рівного і прямого виборчого права (ст. 103), він не може передавати свої повноваження іншим особам або органам (ст. 106), виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного президента, а достроково вони припиняються у одному з чотирьох випадків: відставка, неспроможність за станом здоров'я, імпічмент, смерть (ст. 108).

Чому питання виборів обговорюється?

Прописаної процедури продовження президентських повноважень під час воєнного стану, аналогічної тій, яка виписана для ВРУ, Конституція не містить. Це основана причина, з якої питання щодо президентських виборів постало.

"На мою думку, виходячи з положень статей 38, 64, 103, 108 Конституції, Президент України залишається легітимним і після травня. Але підозрювати у роботі на Москву тих, хто вважає інакше, є полюванням на відьом. Ось, щоб більше не було таких розмов, то що заважає Президентові звернутися до Конституційного Суду України за офіційним тлумаченням статей 38, 103, 108 в аспекті статті 64 Конституції України? І тоді виконати Рішення КСУ", - сказав ексзаступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера.

Статті Основного закону, на які він вказує: виконання президентом повноважень до вступу на пост новообраного президента (ст. 108), про вибори голови держави на основі рівного і прямого виборчого права (ст. 103), можливість встановлення обмежень щодо окремих прав і свобод під час воєнного стану (ст. 64), і визначається перелік в указі президента.

Стаття 38 Конституції – про право громадян брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. За ст. 64 Конституції це право може бути обмеженим під час воєнного стану, а згідно із указом президента воно зараз і є обмеженим.

Робити до Конституційного суду подання за офіційним тлумаченням норм основного закону можуть президент, мінімум 45 нардепів, Верховний Суд, уповноважений ВР з прав людини, ВР АР Крим. Як сказав представник президента у КСУ у 2019-2022 рр., народний депутат Федір Веніславський парламентська фракція "Слуга народу" не має намірів звертатися до КСУ щодо легітимності президента.

"На це питання дає однозначно, причому в імперативному аспекті, відповідь стаття 108 Конституції України. Вона говорить про те, що президент продовжує виконувати повноваження до вступу на пост новообраного президента України. Це однозначно зобов’язуюча норма, яку президент має виконати", - пояснив Веніславський.

Про подання до КСУ з боку Офісу Президента поки є хіба що анонімні повідомлення без офіційного підтвердження та тексту. Але для того, щоб мати уявлення про те русло, в якому може рухатись Конституційний суд, треба спочатку мати розуміння про формулювання у поданні: чи стосуються воно самого факту проведення виборів президента під час воєнного стану, чи строку повноважень президента. Але поки подання у КСУ немає від жодного з суб'єктів, які мають на це право.

Що не так із виборами під час війни?

"Я розумію, що український парламент має схвалити це, і умови безпеки для проведення виборів будуть складними. Однак я не можу придумати кращої інвестиції для стабільності Європи, ніж допомога Україні вижити як незалежній, самоврядній демократії, заснованій на верховенстві права", - заявив після візиту до України член американського Сенату від Республіканської партії Ліндсі Грем.

Про те, що внести зміни у законодавство задля виборів під час війни можна, казав Тіні Кокс, президент ПАРЄ у 2022-2024 рр.

"В руках вашого уряду і вашого парламенту можливість внести зміни до Конституції і зробити можливим, щоб воєнний стан було скасовано в певний момент часу, або іншим чином дозволено проведення виборів. Я хочу сказати: не віддавайте це в руки російського агресора чи будуть і коли у вас будуть вибори, - закликав Кокс, - Тому що зрозуміло, що на основі законів, які зараз є в Україні, вибори бути не можуть. І також зрозуміло, що тільки коли закінчиться війна цей воєнний стан можна буде скасувати. Але, звичайно, росіяни повинні залишити вашу країну. І я не хочу, щоб вони вирішували, чи захочуть і коли захочуть ваш уряд і ваш парламент проводити вибори".

Також від деяких західних політиків лунали заяви, що аби називатися демократією, треба проводити вибори. Зокрема вдавшись до хитрувань – тимчасово скасувати воєнний стан. Або відкоригувати закон про правовий режим воєнного стану. Технічно це можливо, і навіть якщо ухвалені зміни будуть суперечити Конституції, такий закон діятиме, поки КСУ не визнає його неконституційним. Проте й самі вибори мають бути демократичними, в іншому випадку такі дії – лише імітація демократії.

"Навіть якщо воєнний стан призупинять заради виборів і запустять виборчий процес, це буде конституційно підозрілим і, ймовірно, буде проведено всупереч основним принципам Конституції демократичної держави та вільних виборів. Воєнний час не може гарантувати середовище, в якому учасники виборчого процесу можуть вільно і повно виражати свої погляди та волю. Він також не може гарантувати, що всі громадяни, які служать у збройних силах, шукають притулку за кордоном або виживають під окупацією, можуть суттєво брати участь у конкурентному та яскравому політичному житті. Таким чином, нездійсненність виборів у воєнний час є питанням демократії не менше, ніж безпеки", - вказує Олександр Водянніков, PhD, LLM (магістр права у порівняльному конституційному праві), член Комісії з питань правової реформи України, а раніше був членом Ради з питань судової реформи України та Конституційної комісії.

Восени 2023 р. 114 громадських організацій України підписалися під заявою проти проведення виборів під час війни із такими аргументами:

якщо немає конкурентної боротьби – вибори не є вільними, а "формальний акт голосування не є безумовним підтвердженням демократичності режиму";
зміни до законодавства, спрямовані на формалізування виборів під час війни, суперечитимуть духу Конституції та міжнародним стандартам;
неможливість виборців реалізувати право на голосування або стати кандидатами провокує розкол. Нагадаємо, що 20% території України під тимчасовою окупацією, активна лінія фронту становить 1500 км, 6 млн українців зараз є біженцями та перебувають в інший країнах, 3,6 млн українців внутрішньо перемістилися за останні два роки, сотні тисяч українців (точна кількість є таємницею) на військовій службі – на передовій, на ротації, у тилу, але не за місцем свого проживання. Також з 24 лютого 2022 р. згідно із постановою Центральної виборчої комісії припинене ведення Державного реєстру виборців на час воєнного стану;
безпеку проведення виборів під час агресії неможливо гарантувати. Це стосується виборців, кандидатів, а також спостерігачів;
українці підтримують продовження повноважень органів влади під час воєнного стану.

Згідно із опитуванням КМІС, проведеним 5-10 лютого 2024 року, 69% вважають правильним те, що президент Зеленський працюватиме на посаді до завершення воєнного стану.

"Демократичні вибори і воєнний стан не сумісні. Відповідно до воєнного стану демократичні країни тимчасово обмежують певні права, необхідні для вільних і чесних виборів. Тому авторитетна Венеціанська комісія зазначила, що допустимо, навіть доцільно, відкласти вибори до закінчення воєнного стану", - констатували Пітер Ербен, головний радник та Гіо Кобахідзе, заступник директора IFES (Міжнародна фундація виборчих систем) в Україні.

Досвід інших країн застосовувати до українських реалій складно, адже законодавство західних держав має тільки теоретичні викладки щодо виборів під час війни. Практичного досвіду стійкі демократії західного світу з часів Другої світової війни не мали.

Під час ДСВ дійсно проходили президентські вибори у США, проте на їхній території не йшли бойові дії та не було окупації. А от досвід Великої Британії у цей період інший та корелюється з нинішньою війною.

"Подібно до українців у 2023 році, британці у 1940 році вели війну за національне виживання. Щороку в жовтні протягом п’яти років поспіль британський уряд під час війни на чолі з Вінстоном Черчиллем отримував законодавчу згоду на перенесення запланованих виборів і продовження терміну дії британського парламенту, - вказав Алан Райлі, старший науковий співробітник Atlantic Council Global Energy Center, - Мотиви Черчилля для цього були очевидні і багато в чому однаково стосуються сучасної України. У 1940 році Великобританія намагалася уникнути відволікання та потенційно розкольницького впливу виборів, щоб зберегти національну стійкість і зосередити всю свою енергію на війні. Уряд Черчилля також визнав недоцільність проведення виборів з мільйонами переміщених людей по всій країні та за її межами, і побачив, що буде практично неможливо забезпечити чесну перевірку громадської думки, оскільки Британія піддається щоденним нападам і бере участь у глобальній війні".

Після завершення ДСВ у 1945 р. у Великій Британії відновився виборчий процес, відбулися парламентські вибори і не було сумнівів у їхній демократичності. Це теж виклик, і більшість експертів та політиків міжнародного рівня радять Україні готуватися саме до цього.

"Україна має провести наступні вибори в той час, коли країна зможе гарантувати безпеку та демократичні стандарти цих виборів. Хоча цього неможливо гарантувати під час поточної тотальної війни, Україна може підтвердити свою глибоку відданість демократії, негайно відновивши процес виборчої реформи, - констатували Пітер Ербен та Гіо Кобахідзе, - Україна має докласти всіх зусиль, щоб ретельно підготуватися, прийняти закони та оснаститися завчасно до найкращих і найменш руйнівних виборів, коли закінчиться російське вторгнення".

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав про те, в яких країнах відбудуться вибори у 2024 році та які з них є найважливішими для України.