Курс гривні вийшов на рівень жовтня минулого року, укріпившись відносно курсоутворюючої та основної резервної валюти – долара. Хоча подекуди є спокуса говорити про обвал, в Україні долар опустився:

• на 2,6% відносно пікових показників 9-16 січня цього року – офіційний курс;
• на 4% відносно піку 6 січня – продаж на готівковому ринку.

$2,6 млрд – обсяг інтервенцій НБУ за березень. Він співставний із серпнем минулого року, тоді як восени та взимку щомісячно інтервенції були більшими, максимальними – у грудні, коли НБУ продав $5,28 млрд. Поки немає офіційних даних щодо обсягу міжнародних резервів станом на 1 квітня, проте вони поповняться, бо протягом березня в Україну надійшло зовнішньої допомоги на $7,96 млрд, щоправда 4,5 млрд з них номіновані в євро та 752 млн – у фунтах.

В НБУ відзначили, що в березні:

• була відносно стійка ситуація з експортом, підприємства конвертували інвалюту в гривню, щоб сплатити річні та квартальні податки;
• на тлі кращих валютних очікувань населення скоротило чистий попит на готівку.

В результати гривня до долара зміцнилася, і ця тенденція продовжилася у квітні. Тоді як гривня до євро слабшає. З початку року до початку березня найнижчий рівень був 42,8 грн в лютому, найвищий – 44,14 грн наприкінці січня. Протягом березня євро дорожчало, а на початку квітня європейська валюта стрибнула до 45,85 грн, майже досягнувши піку 46 грн, який спостерігали у вересні 2024 р.

Тим часом після проголошення Дональдом Трампом нових мит штормить світові ринки. Фондові знижувалися протягом усіх перших днів квітня. В понеділок 7 квітня європейські відкрилися з мінусами. STOXX 50 (50 найбільших компаній єврозони) впав на 6% за першу годину роботи, а загалом падіння на 14% після оголошення нових американських митних тарифів. Ширший STOXX 600 впав на 5,7% в понеділок та на 13% з моменту оголошення тарифів. Німецький DAX впав на 7,2%, і сьогодні його найгірша сесія з 12 березня 2020 року, коли розпочиналася коронакриза.

Драматичні розпродажі йдуть в Азії. Гонконгський індекс Hang Seng за одну ніч впав на 13% – найгірше падіння з 1997 року. Японський Nikkei – на 8,6%, а шанхайський Composite — на 7%.

В понеділок із трепетом чекають на відкриття американських бірж (о 16:30 за київським часом): справдяться чи ні очікування, що 7 квітня стане "чорним понеділком", співставним із попереднім "чорним понеділком" 19 жовтня 1987 р., коли за день промисловий індекс Доу-Джонса впав на 22,6%, а індекс S&P 500 – на 30%, спровокувавши крах фондових ринків.

Зазвичай в часи турбулентності кошти інвесторів йдуть у тихі гавані – найспокійніші інструменти, такі як казначейські облігації США, золото та низка валют: долар, швейцарський франк, японська єна. У казначейські облігації інвестори побігли, у зв'язку із чим знизилася їхня дохідіність. Але золото вони розпродавали, щоб покрити свої витрати на інших ринках, тому ціна на дорогоцінний метал поки опустилася. Долар не привабив в якості притулку й інвестори, намагаючись диверсифікувати ризики американських активів, надали перевагу франку та єні.

Пішли вниз криптовалюти, у першу чергу ті, які Дональд Трамп оголосив складовими федерального резерву, вчергове підтверджуючи статус ризикованих активів, з яких у буремні часи тікають інвестори. Біткоїн за неділю та понеділок впав з $83 000 до $76 300.

Рішення США щодо мит спровокувало турбулентність на світових ринках. Україна у стані війни та залежна від зовнішньої допомоги, тому загальні тенденції мають для нас велике значення. Чого чекати від курсу нашої основної резервної валюти – долара, чи варто чіпати вже наявні збереження в американський валюті та у що вкладати свої кошти зараз? "Ми – Україна" запитав у експертів.

Ярослав Жаліло, директор Національного інституту стратегічних досліджень:

- Ми бачимо, що зараз усе дуже турбулентно і питання курсу дуже складне. США свідомо пішли на зниження курсу долара. Дорогий долар був нецікавий – через це формувалося негативне сальдо зовнішньої торгівлі, а мита запровадили, щоб це сальдо мінімізувати. Послаблення долара означає, що він просідає відносно інших валют. Вони, у тому числі й гривня, відносно долара зміцнюються.

Оскільки долар – світова валюта, треба розуміти, порівняно з якими ще світовими валютами він змінюється. Юань та рупія нам не дуже цікаві, а найголовніше для нас – це євро. В парі євро-долар будемо бачити, що євро буде зміцнюватися. Недаремно НБУ кілька місяців тому проголосив поступовий перехід від долара до євро в якості цільової валюти.

У нас плаваючий регульований курс. Він орієнтується на долар, а курс євро перераховується за співвідношенням цієї пари. НБУ проголошує, що буде переорієнтовуватися на євро. Це логічно, бо біля 50% торгівлі у нас із Євросоюзом в євро. Плюс була та зростає волатильність долара, а для національної економіки невигідно орієнтуватися на валюту, яка зараз може суттєво коливатися.

Тож скажу, що зараз нам краще звертати увагу на євро. Дуже ймовірно, що євро буде зміцнюватися, але не надмірно, бо це буде негативно для торговельного балансу країн ЄС. Проте це може буде, якщо турбулентність та нестабільність довкола США призведе до переорієнтації капіталів на інші валюти, зокрема на євро. На юань навряд чи будуть переорієнтовуватися, бо Китай – країна надто специфічна. Думаю, шо у євро є шанс збільшити ареал використання. Це те, що стосується пари долар-євро.

З іншого боку та політика, яку зараз ініціювала адміністрація США з дуже високою ймовірністю веде до глобальної фінансової кризи. Можливо її хочуть викликати свідомо. Деякі експерти кажуть, що бульбашку треба пробити зараз в контрольованому форматі та не чекаючи на несподіванки. Хоча в мене велике питання відносно того, чи можна забезпечити контрольованість.

В разі кризи ті країни, які є фінансово відкритими, потерпають від неї найбільше. На жаль Україна є відкритою економікою. Наша фінансова стабільність в умовах війни цілком залежить від міжнародної фінансової допомоги. Ця допомога законтрактована, домовлена, вона буде присутня принаймні найближчі два роки. Але завжди можливі флуктуації через непередбачувані події, а криза є такою подією.

Тому стосовно курсу гривні відносно основних валют, навіть в разі переорієнтації на євро, можуть бути певні запитання. По-перше, вже само по собі зростання євро відносно долара демонструє, що гривня відносно євро просідає. По-друге, в разі розгортання кризи не думаю, що буде модель, з якою ми стикалися у 1998 р. чи 2008 р. Тоді Україна працювала з ринковими запозиченнями на глобальних ринках. Зараз у нас майже всі запозичення не ринкові, а на основі довгострокових угод. Тому думаю, що наразі криза настільки не вдарить по допомозі Україні, але все одно дуже ускладнить відносини з партнерами. Тож якщо криза буде, без девальвації гривні ми не обійдемося.

Наскільки девальвуватиме – не візьмуся сказати. Прогнози НБУ та уряду в бюджеті зазвичай надміру песимістичні, гривня ж показувала, що вона міцніша. Я завжди казав, що завищений курс інвалюти закладається, щоб звести кінці з кінцями в бюджеті, але зараз не виключаю зниження курсу гривні. Цю ситуацію ми матимемо в разі зміцнення євро, а в разі кризи – більшою мірою.

Хіба що на цьому фоні вдасться суттєво поліпшити ситуацію із війною. Згадаймо, що росія зараз не відкрита економіка, по інших країнах криза вдарить сильніше, ніж по росії. Вона постраждає через падіння вартості енергоресурсів, але у фінансовому форматі вона не виходить на глобальні ринки запозичень та фондові ринки, тому не отримає сильного удару. Це означає, що складніше буде очікувати на завершення війни в нормальному форматі – із мінімальними безпековими ризиками.

Якщо завершення війни буде з мінімальними безпековими ризиками, то Україна буде сприятливим полем для інвестування в період турбулентності. Капітали будуть у підвішеному стані, шукатимуть вкладень і теоретично можуть зацікавитися Україною. Але це дуже хитке припущення, бо поки ми не спостерігаємо ознак завершення війни з мінімальними безпековими ризиками.

Тому, хто зараз має вільну гривню для вкладень, я б рекомендував розкладати в різні кошики: валюта, депозити, можливо придбання, якщо вони плануються (хоча в умовах війни придбання ризиковані). Якщо обирати валюту, то це однозначно євро, а не долар, хоча зараз на моменті переходу курс може бути дещо завищеним. Не виключаю, що в найближчі місяці курс може стабілізуватися і навіть гривня трохи укріпиться до євро. Хоча це залежить від ситуації в світі.

Проте я не ризикую давати пораду продавати долари і купувати євро. Я б сказав, що краще купувати євро, якщо це перша купівля валюти. В продажі, думаю, долар зараз трошки занижений, а євро – завищений. Різниця курсу продажу і купівлі може бути чутливою. Тому від долара навряд треба тікати, але й навряд варто на нього орієнтуватися, як на стабільну валюту.

Я б не прогнозував якийсь негатив відносно банків – великих й системних. Треба дивитися на ставки за гривневими депозитами і принаймні частину вкласти в надійний банк. Але зараз важко робити прогнози. Ми можемо опинитися у ситуації корективної зміни курсу, як було у 2009 року. Хоча я навів низку аргументів, чому такої корективи не має бути.

ОВДП – інструмент хороший. Тут питання в тому, як нам вдасться зберегти функціонування економіки в умовах ризиків війни. Якщо не буде суттєвих негативів, облігації – вигідний інструмент. Достатньо короткий, щоб його спробувати і переключитися, і досить дохідний. Спробувати можна, принаймні зараз експерти ризиків щодо платоспроможності держави не спостерігають.

Олег Пендзин, експерт Економічного дискусійного клубу:

- Ми знаходимося на окраїнах фінансових потоків. Повз нас, наче ми на узбіччі, проходить усе. Гривня прив'язана до долара. Усі процеси, які зараз відбуваються, НБУ буде контролювати – валютних резервів вистачає. Жодних серйозних потрясінь не буде.

З моєї точки зору зараз найгірша стратегія – це починати панікувати і кудись бігти. Спекулянти нагнали в січні курс до 43 грн за долар. Що тепер з тими людьми, які тоді купували? Вони втратили дві гривні на доларі. Різкі рухи зараз – і ви зробите собі ж гірше.

У нас курс долара, будемо відвертими, не буде сильно змінюватися. Буде невеличка девальвація гривні, бо економіка України залежить від зовнішнього фінансування, фінансування в доларах, а соціальні пакети виплачуються в гривні. Курс в бюджеті-2025 закладений 45 грн за долар. Тож в будь-якому випадку Нацбанк буде наближатися до цієї позначки. Політика Нацбанку залежить багато від чого – від погодних умов влітку, врожаю. Зараз ставку рефінансування підняли. Економіка України зараз у набагато гіршому стані, ніж події у світі зараз. Тому не нам лякатися.

Тим, хто має заощадження у доларі направду раджу зараз нічого не робити. Найкраща політика – не панікувати і не створювати собі проблем. З доларом нічого не буде, Америка як була найбільшою економікою в світі, так нею і лишиться. Ну, подешевшає долар трошки відносно євро. Ви більше втратите на спреді між купівлею та продажем, ніж заробите.

Якщо є вільна гривня, то вкладатися варто в ОВДП, а не в євро. Облігації вам дадуть 15% річних, тоді як євро ніколи не подорожчає на 15% за рік. На 2025 рік сміливо можна вкладатися в ОВДП, а далі треба дивитися по ситуації: що буде із зовнішнім фінансуванням та щоб у нас не опрокинули гривню.

Андрій Новак, голова Комітету економістів України:

- Зараз для гривні нових особливих ризиків немає. Україна отримала і буде отримувати зовнішню допомогу від наших партнерів з різних джерел – від МФО та урядів. Відносній стабільності гривні, враховуючи війну, зараз нічого не загрожує. Особливих ризиків допомозі немає. На сьогодні більшість країн заклали допомогу Україні щонайменше до 2027 року. Тому на підтримку принаймні протягом двох років можемо розраховувати.

Падіння криптовалют буде відчутним тільки для власників криптовалют, на курс гривні чи фінансовий стан решти українців це впливу не матиме. В Україні, м'яко кажучи, дуже нерозвинений фондовий ринок, українські компанії та приватні власники капіталу мало інвестували свого часу в американські акції та облігації. Тому в разі "чорного понеділку", турбулентності на американських фондових ринках, й тут впливу на нас майже немає. Зараз це далекі для нас ризики.

Зросла невизначеність через нібито хаотичні різкі рухи нової американської адміністрації. Але у будь-якому випадку зараз нам точна не можна піддаватися панічним настроям, а тим більше діям. Зокрема й щодо долара тим, у кого заощадження у цій валюті. Для кращої ж диференціації, захисту та мінімізації ризиків все ж варто частину доларових заощаджень перевести в інші тверді валюти – євро чи фунт стерлінгів.

В Україні найвигідніше заощадження вкладати в наші облігації внутрішньої державної позики, бо відсотки високі, та є відносна стабільність курсу гривні, яка дозволяє заробити чи не найбільше. Якщо є можливість роботи заощадження, то зараз найкраще в ОВДП, плюс диференціювати вкладення в кількох валютах.

Нагадаємо, що раніше експерти "Ми – Україна" розповідали, в чому логіка нових тарифів Дональда Трампа та як вони вплинуть на світову торгівлю.