До Верховної Ради збираються подати законопроєкт, який скасує пільгу про несплату ПДВ з посилок вартістю до 150 євро. Яку користь та ризики це принесе, розбирався "Ми – Україна".

Ідею із ПДВ на посилки не відкинули

Верховна Рада готується у другому читанні прийняти законопроєкт 11416-д, яким, зокрема, підвищується військовий збір для фізосіб до 5%. У першому варіанті ініціативи з підвищення податків уряд пропонував зменшити ліміт вартості посилок, які не обкладаються ПДВ, з нинішніх 150 до 45 євро і тільки для депеш від фізособи фізособі, тобто Р2Р. Для посилок з інтернет-магазинів та маркетплейсів ліміт хотіли зняти взагалі.

Початковий проєкт переписали, норму про ПДВ на посилки з нього прибрали, проте від планів не відмовилися.

"Спілкуючись із бізнесом, я не чув іншого підходу – пільгу у вигляді 150 євро треба прибрати. Ми закінчуємо підготовку відповідного законопроєкту, внесемо його, зволікати не будемо. Попри те, що певний прошарок нашого населення буде незадоволений", - каже голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев.

Хоча він посилається на побажання бізнесу, проте уточнює: ритейл, виробники та бізнес-асоціації повинні мати мужність і говорити на загал, що вони вимагають рівних умов оподаткування та детінізації. Тобто шишки полетіли на депутата, хоча він наче відстоює інтереси легальної економіки.

Причина скасування пільги, яку озвучує Гетманцев у тому, що бізнес всередині країни створює тут додану вартість і сплачує податок. Тоді як при ввезенні товарів на суму до 150 євро сплати немає.

Міністр фінансів Сергій Марченко каже, що майже уся наша інтернет-торгівля та електронна комерція перебуває у тіні та в межах 150 євро завозять все. А навіть якщо продукція коштує 300 євро, то декларують 150 євро. Це лазівка, яку хочуть закрити.

"За статистикою за 2023 рік без оподаткування митними платежами імпортовано 51,5 млн штук міжнародних поштових відправлень. В середньому, виходить, кожен українець отримав дві посилки за рік. Думаю, 10,2 млн пенсіонерів були би дуже здивовані, дізнавшись, скільки посилок з-за кордону вони "завезли", - каже Марченко.

Зараз діє ставка ПДВ 20% на посилки митною вартістю понад 150 євро плюс мито 10%. Покупцем сплачується ПДВ та мито із суми перевищення цього ліміту. Тобто якщо вартість 300 євро, то зі 150 євро перевищення. Перша цьогорічна ініціатива про скасування ліміту передбачала, що навіть при запровадженні 45 євро для Р2Р посилок, в разі перевищення ПДВ стягуватимуть з усієї суми. Якщо, наприклад, митна вартість була б 47 євро, то з 47 євро, а не з 2 євро перевищення, як за нинішнім принципом.

Поки окремого законопроєкту про скасування немає, але, з огляду на попередні плани Кабміну, прибрати хочуть або ліміт повністю, або все ж лишити пільгу для посилок від фізособи фізособі з певним обмеженням по сумі.

Як ліміт став 150 євро?

150 євро – сума не зі стелі, у Євросоюзі є певні преференції щодо посилок, які не перевищують цю суму. Загалом у ЄС з липня 2021 року скасований ліміт на сплату податків на посилки з третіх країн. До цієї дати ПДВ не стягувався в разі вартості до 22 євро. 150 євро – інша порогова сума, вже для нарахування митних платежів.

В Україні до 1 липня 2019 року був неоподатковуваний ліміт 150 євро, але з цієї дати він знизився до 100 євро. Завдяки цьому хотіли боротися із сірим імпортом. Перед цим були й інші спроби: нардепи хотіли встановити граничну кількість безмитних посилок вартістю до 150 євро трьома в місяць для одного одержувача на місяць. Плани щодо обмеження трьома посилками узгодили, але підкачала реалізація: не знайшли спосіб вираховувати кількість. Тож спробували знизити ліміт.

Ініціатором був Кабмін Володимира Гройсмана. Тоді ця поправка в прийнятому законі була не єдиною: зростали акцизи на тютюнові вироби, рента на використання надр, ліцензування операторів паливного ринку і т.д. Як вказали тоді - для збалансованості бюджетних надходжень і виконання Угоди про асоціацію з ЄС. Виявилося, що посилення вимог щодо посилок нічого бюджету не принесло.

Вже за рік після зниження ліміту депутати подали законопроєкт про його повернення до попередніх значень.

"Зміни щодо зменшення ліміту не супроводжувались ані даними про кількість відправлень від 100 до 150 євро, які обкладаються митом та ПДВ, ані даними про прогнозований обсяг податкових надходжень від запропонованих змін, ані розрахунком додаткових витрат державних органів та поштових операторів для реалізації таких змін: закупівлі обладнання, підтримки ІТ-систем, розширення штату співробітників, тощо", - написали тоді депутати.

Вони констатували що введення порогу у 100 євро замість 150 євро лише призвело до скорочення відправлень, зниження доходів міжнародних поштових компаній і експрес-перевізників. Тому норму відкотили назад і відповідний закон набрав чинності 30 квітня 2022 року.

Через два роки виявилося, що оподатковувати посилки знову цікаво для бюджету – і для детінізації, і для збільшення надходжень, і в інтересах внутрішнього ринку, і в якості імплементації норм ЄС, де лімітів щодо ПДВ немає.

Які переваги та ризики скасування ліміту на посилки?

Надходження до бюджету могли б бути великим плюсом. Але з першого варіанту ресурсного законопроєкту ліміти на посилки прибрали разом із деякими іншими податковими ініціативами, які мали замалий фіскальний ефект. Нардепи порахували, що від ПДВ в разі обмеження лише на рівні 45 євро для приватних відправлень, були очікування додаткових надходжень 3,3 млрд грн у вересні-грудні цього року. Тобто десь 825 млн грн на місяць.

Якщо відштовхуватися від цифр про кількість посилок, яку озвучив міністр фінансів, в середньому на місяць надходить 4 291 666 посилок. Якщо ж очікуваний ефект від них 825 млн грн, тоді виходить, що очікувана середня митна вартість однієї 192 грн, лише 4 євро. Хоч це дуже спрощені підрахунки, навіть якщо помножити їх на 20, не схоже, що усе це тіньові ритейл і електронна комерція.

"Міністр фінансів у своєму інтерв'ю пояснює пропозицію свого міністерства "справжньою справедливістю", детінізацією: треба мовляв, знищити схеми "сірого" безподаткового імпорту через дроблення товарних партій на посилки. Такі схеми справді існують, щоправда тільки в невеликих масштабах: дорого і клопітно завозити справді великі партії таким екзотичним чином, - зазначає Володимир Дубровський старший економіст CASE-Ukraine, фахівець Економічної експертної платформи, - Та й ризиковано, оскільки митниця навчилася виділяти підозрілі посилки, а відстежити того, хто стоїть за їх номінальними одержувачами, не важко. Тому, за оцінками фахівців, останніми роками ця схема зведена до мінімуму, незважаючи на те, що е-комерція, як і раніше, зростає".

Якщо бюджет на посилках багато не заробить, треба звернути уваги на інтереси легального бізнесу, які порушуються потоком товарів, зокрема, з дешевих маркетплейсів, таких як Aliexpress і Temu.

"Для держави ця фіскальна ініціатива не така істотна – 8 млрд грн на рік (такими були прогнози щодо додаткових надходжень у 2025 році, - авт.), а для бізнесу це питання життя і смерті, - описує Гетманцев, - Я спілкувався з бізнесом і чув жахливі речі, що у нас до кінця 2025 року не буде ритейлу – Rozetka не буде, не буде бізнесу, який створює робочі місяця і сплачує податки, бо прийдуть китайці. Навіть не "прийдуть", а залишаться на території Польщі в якості логістичних складів і будуть звідти комплектувати відправлення чи через "Нову пошту", чи навіть їм "Нова пошта" не потрібна буде, бо вони і її витіснять потім. Така є стратегія цих компаній".

Тобто базовий посил – це все ж порятунок українського бізнесу – виробників та білих імпортерів. Звісно, вони мають виграти від рішення, хоча заплатить за це український покупець.

"Може Марченко надихнувся прикладом Туреччини та Ердогана, де збільшують оподаткування посилок? Але роблять це для стимулювання власного виробництва та залучення інвестицій через такий своєрідний шантаж іноземних товаровиробників. Але у Туреччині немає війни, а Україна ще не скоро зможе виробляти все необхідне для населення", - каже аналітик аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ.

Далеко не усе можна придбати власного виробництва, тому українці навіть після скасування лімітів купуватимуть якийсь крам за кордоном. Кількість посилок безумовно зменшиться, але все одно буде значною, і тут з'являється питання зі сплатою ПДВ та мита, яке лягає не звичайних покупців дешевих товарів, які раніше із цим не стикалися. І якщо лімітів у нас не буде, як і в ЄС, поки не було й згадок про спрощені механізми, які в ЄС вже працюють.

Про те, що до кінця 2025 року не буде ритейлу, Гетманцев розповів на конференції "Як детінізувати роздрібну торгівлю та мінімізувати контрабанду в Україні?". Під час неї від учасників прозвучало, що неоподатковувані та безмитні посилки шкодять білим імпортерам і найкращий спосіб вирішити цю проблему – якнайшвидше запровадити модель One stop shop, як у ЄС.

"З 2021 року в Європейському союзі офіційно запрацювала система The Import One Stop Shop (IOSS). Її розробляли кілька років, готували всі країни-членів до імплементування і після тестового періоду запустили повноцінно. Вона значно спрощує декларування та сплату ПДВ при імпорті товарів до Європейського Союзу", - вказує Василь Журавель, співзасновник та CEO Meest International.

One stop shop – це єдине вікно для сплати ПДВ. У ЄС, застосувавши його, запровадили імпортне єдине вікно (IOSS) для спрощення декларування та сплати ПДВ для дистанційних продажів імпортних товарів, вартість яких не перевищує 150 євро. Участь у ній добровільна. Завдяки IOSS продавці товарів з третіх країн до ЄС можуть стягувати ПДВ, який застосовується в країні призначення, і сплачувати його відповідним податковим органам. Тож покупець з ЄС не зобов’язаний самостійно сплачувати ПДВ під час імпорту товару в ЄС. В Україні ж ПДВ та мито з посилок – головний біль покупця-українця.

"Основна маса українців навіть не знає, які податки вираховуються з їхніх заробітних плат, а ставка ПДВ для більшості простих людей — просто загадка. Сплата податку з використанням реквізитів фіскальної служби за IBAN — ще один непростий виклик для більшості простих людей, як і необхідність тривалого багаторічного зберігання квитанції про здійснений платіж на випадок, якщо податкова його "загубила", а людина має довести сплату. Добре, якщо справа не дійде до арешту рахунків людини за несплачений ПДВ на кількасот гривень", - каже член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Щодо сплати мита, зазначає Журавель, в ЄС діють міжнародні умови торгівлі DDP (Delivered Duty Paid, доставка з оплатою мита), тоді як в Україна DDU (Delivered Duty Unpaid, доставка без оплати мита).

"Мито сплачує лише отримувач, бо інших механізмів не передбачено, - каже Журавель, - Загалом український ринок готовий до "європейської моделі". Та він потребує відповідних інструментів та зрозумілих процесів. А для цього почати треба з адаптації національного законодавства — зокрема, Митного кодексу та закону "Про електронну комерцію". І варто пам'ятати, що це не швидкий процес — у ЄС на подібну трансформацію пішло близько п’яти років".

Тобто мито і ПДВ будуть проблемою українців при посилках на незначну суму. Пророкують проблеми й для операторів. Оцінюючи зниження порогу з 150 до 45 євро у "Новій пошті" зазначили:

"Тільки наших декларацій (митних, - авт.) буде понад 70 тис. на місяць, або 7 тис. на день. При тому, що наразі їх ми подаємо 300-400 на день, до 1 тис. у високий сезон".

На адміністрування декларацій знадобиться більше часу – посилки йтимуть довше. І якщо свої процеси у "Новій пошті" планують автоматизувати, не знають, чи зробить це митниця.

Журавель звертає увагу, що потужностей адмініструвати податки у поштово-логістичних операторів зараз немає, щоб збільшити опрацювання у сотні разів. Для цього доведеться підвищити вартість послуг. Тобто вийде і довше, і дорожче. Причому не тільки для покупців та операторів, але й для держави.

"Одна з цілей нового законопроєкту — підвищити надходження у бюджет, - додає Журавель, - Та коштом збільшення податків із закордонних відправлень досягти цього навряд вийде. За нашими оцінками, тільки їх адміністрування буде обходитися у щонайменше 100 грн за одну посилку, що неспіврозмірно податкам, які будуть стягуватися".

Враховуючи, що намір вступати до ЄС Україна має, ліміти скасовувати доведеться. Якщо не зараз, то колись. Але компенсувати це треба якимись бонусами. Принаймні в частині адміністрування як для покупців, так і для митниці і операторів, щоб не витрачати час і ресурси. До того ж в країні війна, частина комплектуючих для дронів йде звичайними відправленнями, а не за офіційним каналом без сплати мита та ПДВ, який передбачили законодавці. Тому варто зважити на це та виокремити хоча б їх у загальному потоці.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, як буде діяти нова автоматизована система для відстеження перетину кордону: Система в'їзду/виїзду – Entry/Exit System (EES), яку у Євросоюзі збираються запустити 10 листопада.