Словом, термін ультиматуму, висунутого країнами Західної Африки військовій хунті Нігеру, минув. Вторгнення не сталося. Знову всі повернулися до вмовлянь і дипломатії.

Увесь тиждень в Африці тривали дебати щодо доцільності військової інтервенції, ресурсів на її реалізацію та ймовірних наслідків для регіональної безпеки.

У підсумку лише три країни чітко заявили про бажання взяти участь у військовій операції проти Нігеру: Кот Д'Івуар, Сенегал і Нігерія. Інші були проти інтервенції або обрали нейтралітет, включно з такими важкоатлетами, як Алжир, Чад і Мавританія.

Навіть більше, у Нігерії стався розкол щодо інтервенції до Нігеру. Президент Бола Тінубу був за участь нігерійської армії в операції, до того ж вона мала стати головною ударною силою коаліції.

Але мусульманська північ країни виступила проти, а Сенат не дав на це добро, побоюючись дестабілізації самої Нігерії, де живуть такі ж гаусамовні народи, як і в сусідньому Нігері, і воювати проти одноплемінників вони не хочуть.

Франція має можливості залучити своїх військових, але не поспішає й не хоче цього робити самотужки. Їм потрібна опора на регіональних союзників, а в ідеалі й підтримка США. Але у Вашингтоні також упевненості поки немає.

Сьогодні до Нігеру на переговори з хунтою прилетіла Вікторія Нуланд, намагатиметься розрулити все мирно. Очевидно, що воювати нікому не хочеться, а ставки високі. США не бажають віддавати ініціативу росії, до якої нігерська хунта вже звернулася по допомогу на тлі ультиматуму Франції та ЕКОВАС.

На 10 серпня знову скликають позачергове засідання ЕКОВАС, вирішуватимуть, що робити з Нігером і чи залишати силовий варіант як основний.

Що далі

З одного боку, переговори з хунтою загрожують її легітимізацією, яка стане поганим прикладом для інших військових в Африці, а також дасть можливість військовим Нігеру залишитися в політичній системі, що унеможливить повернення туди Франції і відкриє туди шлях для росії й вагнерівців.

З іншого боку, вторгнення може піти не за планом і вилитися в регіональну війну, котра дестабілізує сусідні країни з непередбачуваними наслідками, і головними переможцями виявляться ісламські екстремістські угруповання Сахелю, боротьба з якими опиниться під загрозою через міжафриканські розбірки. Не кажучи вже про хвилі біженців у Європу.

У четвер буде важливий день для розуміння подальшої ситуації. Але, наскільки я розумію, ЕКОВАС і Франція сподіваються зламати нігерську хунту економічними санкціями, вимкненням електропостачання й блокадою. Це має змусити військових погодитися на переговори й договірняк із політичними елітами.

Ілія Куса, експерт з міжнародної політики Українського інституту майбутнього