Українська армія на шляху до стандартів НАТО: пройдений шлях і залишки "совка"

Українська армія на шляху до стандартів НАТО: пройдений шлях і залишки

Вступ України до організації Північноатлантичного договору  (НАТО) записаний в нашій Конституції. Фаховий рівень ЗСУ під час повномасштабного вторгнення московії довів усім скептикам, що Україна може розраховувати на вступ до Альянсу найближчими роками. Генеральний секретар НАТО  Єнс Столтенберг повторив тезу про те, що умовою приєднання України до Північноатлантичного Альянсу є її перемога у війні з росією. Наразі союзники зосереджені насамперед на тому, щоб гарантувати Українській державі успіх на полі бою.

До початку повномасштабного вторгнення багато говорили про “стандарти НАТО” та чи в змозі наші Збройні Сили їм відповідати. Противники нашого вступу до Альянсу зосереджували свою риторику  переважно на якості зброї, калібрах набоїв та снарядів. Вони підводили нас до думки “такого досягнути неможливо”.

Стандарт НАТО, він же “Угода зі стандартизації” міжнародний договір, який регламентує загальні правила, визначає спільний порядок дій, закріплює єдину термінологію і встановлює умови уніфікації технічних процесів, а також озброєння та військової техніки, іншої матеріальної частини збройних сил Альянсу та країн-партнерів. 

Іншими словами, країни-учасники Альянсу мають не стільки перейматись калібрами набоїв, а скільки побудовою системи взаємовідносин між командирами та підлеглими, взагалі між військовослужбовцями всередині армії. А також тактикою ведення бою та алгоритмами взаємодій з арміями інших країн НАТО.

Відмінність НАТівських та радянських армій

У чому ПРИНЦИПОВА відмінність у побудові армій деяких пострадянських тоталітарних країн від армій НАТО?

В Альянсі як навчання, так і ведення бойових дій побудовано по принципу, що найголовніша цінність - це солдат. Начебто банальні слова, але тільки на перший погляд. Первина ланка ЗС це “відділення-взвод-рота”.  Тобто найменші підрозділи, які ще не мають штабів. В арміях НАТО усі вищі структури мають забезпечувати первинну ланку усім необхідним. Простіше кажучи, сержант або молодший офіцер не бігає по різним службам у своїй частині намагаючись щось “вибити” для свого підрозділу, а лише робить замовлення згідно плану бойової підготовки свого підрозділу та отримує усе необхідне одразу. Ще простіше кажучи, первинна ланка в арміях НАТО має займатися виключно удосконаленням свого фахового рівня, а все інше щодо забезпечення цього процесу лягає на плечі керівництва.

Це можна порівняти, наприклад, з футбольною командою. Де первинна ланка - це футболісти та тренер, які мають на футбольному полі показувати свій рівень, що досягається постійними тренуваннями. У футболіста не має “боліти голова”, де, наприклад, має заправлятись пальним клубний автобус чи хто відповідає за гарячу воду в душовій.

Так саме з солдата в арміях НАТО знімаються усі побутові, організаційні та інші питання. Солдат НАТО має щоденно тренуватись та підвішувати рівень своєї бойової підготовки. За забезпеченням цього процесу і піклується “високе командування” збройних сил Альянсу.

Солдату НАТО навіть у страшному сні не насниться, що його примусять фарбувати бордюри або траву чи будувати дачу якомусь генералу. А саме таким часто-густо й займались у Радянській армії. Люди старшого віку це чудово пам’ятають, навіть якщо не служили.
Збройним Силам України дісталися у спадок у 1991 році не тільки Статути ЗС, але й системи взаємовідносин між військовослужбовцями, що вкрай не схожа з взаємовідносинами в арміях Альянсу.

Боротьба з залишками "совка"

Що ми маємо на сьогодні в наших ЗСУ? Відверто кажучи якість нашої зброї поки що не повністю відповідає технічним вимогам НАТО. Але та зброя, що надходить від наших партнерів допоможе цю невідповідність усунути. Віримо, що незабаром наша армію буде озброєна надсучасним озброєнням закордонного та власного виробництва. Зміцнились стосунки між військовими. Вони вважають один одного “побратимами” або “посестрами”. Така взаємоповага дорогого коштує. А з тими залишками “совка” що є, боряться, зокрема, волонтери і допомагають усім тим, що не встигла зробити держава. 

Волонтерство 

Українська армія з 2014 року з початку військового конфлікту на сході бореться з росією. В умовах бойових дій та регулярних обстрілів армія потребує допомоги не лише з боку держави, а й цивільних осіб. Волонтери – це люди, які добровільно та безоплатно допомагають армії у боротьбі проти ворога.

Волонтери надають різні види допомоги українській армії. Вони збирають гроші, щоб купити потрібне обладнання, зброю, боєприпаси, медикаменти, навіть автівки та важка техніка. Були створені різні фонди, які безпосередньо комунікують з ЗСУ та знають що потрібно бійцям прямо зараз. Волонтери також допомагають доставити цей матеріал на передову де армія може використовувати його в бойових діях.

Одним із важливих напрямків роботи волонтерів є медична допомога. Вони допомагають пораненим солдатам, надають першу медичну допомогу, транспортують поранених у шпиталі та допомагають з реабілітацією після отримання травм. 

Крім того, волонтери займаються психологічною допомогою військовослужбовцям. Вони допомагають зняти стрес після бойових дій, проводять тренінги, допомагають із адаптацією після повернення із зони бойових дій.

Деякі волонтери займаються інформаційною роботою. Вони розповсюджують інформацію про ситуацію на передовій, про те, що відбувається у зоні бойових дій. Вони також допомагають організовувати заходи, спрямовані на підтримку армії та її бійців.

Волонтери також беруть участь у організації благодійних акцій. Вони збирають гроші і допомагають нужденним ветеранам.

Волонтери відіграють важливу роль у війні. Ми маємо пам’ятати, що Україна в змозі перемогти кремлівського фюрера та його поплічників коли всі ми згуртуємося заради спільної мети - свободи нашої Країни, Перемозі у Війні та остаточного зведення нанівець загарбницьких амбіцій російської недоімперії.

Корупційна складова 

Насамкінець хочу торкнутися такої теми як корупційна складова в українській армії. Чим швидше ми зможемо подолати цю проблему, тим якісніше наша армія стане і наблизиться до стандартів НАТО.
Корупційні проблеми у збройних силах є на різних рівнях. Це, зокрема, хабарі, відмивання коштів при закупівлях ,безкарність.

На мою думку, існує кілька способів боротьби з корупцією :

  • Посилення контролю: необхідно посилити контроль над фінансовими операціями, закупівлями, призначеннями та іншими процесами в армії, щоб запобігти можливості корупції.
  • Навчання: регулярне проведення тренінгів та семінарів для посадових осіб армії про корупцію та її наслідки може допомогти підвищити обізнаність та знизити ймовірність вчинення корупційних діянь.
  • Система покарання: необхідно посилити покарання за корупційні діяння армії, щоб ефективно відлякувати від таких злочинів.
  • Прозорість: важливо забезпечити прозорість у роботі армії, особливо щодо фінансових операцій, закупівель та призначень.
  • Участь громадськості: включення громадськості та незалежних експертів у контроль за армією може допомогти запобігти корупційним діянням, оскільки це може підвищити відкритість та відповідальність.
  • Використання технологій: використання сучасних технологій, таких як цифрові системи обліку та контролю може допомогти знизити ймовірність корупції в армії.

 Тому хочу наголосити, що корупція може призвести не лише до економічних втрат, а й викликати підрив довіри серед громадян та волонтерів до уряду. всі повинні розуміти, яка зараз ціна питання і пам'ятати, що тільки разом ми зможемо перемогти нашого ворога - росію!

Олексій Гетьман, військовий аналітик

Головне