Ексклюзивне інтервʼю Микити Міхальова з Ольгою Стефанішиною, віце-премʼєр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. Поговорили про сім рекомендацій для вступу в Євросоюз, що варто очікувати від саміту НАТО у Вільнюсі та що зміниться для звичайного українця, коли ми станемо членом ЄС?

Що зміниться, коли Україна стане членом ЄС?

-Що змінюється після набуття членства України в Європейському Союзі?

Я думаю, що найбільш важливою трансформацією є те, що національна ідея і прагнення, закріплені в Конституції, вони стають реальністю і статус кандидата започатковує офіційний процес пов’язаний з приєднанням до ЄС. Все, що ми мали до цього – це було пов’язано з нашим прагненням, співробітництвом, поглибленням відносин, рухом в напрямку досягнення курсу визначеним Конституцією України. А сьогодні ми говоримо про те, що все, що ми робимо, стало реальністю. Це означає, що реформи, пов’язані з членством в ЄС, це обов’язкова частина нашого життя. Це не частина політичного процесу, політичних лозунгів, а це наше зобов’язання перед народом та Євросоюзом.

-У нас сьогодні існує багато зв’язок як юридичних, так і фактичних з ЄС. Які угоди додадуться?

Нічого не додається. Ми стаємо частиною ЄС. Це є Чорне море і Тихий океан. Ми зараз у Чорному морі, і іноді виходимо у Тихий океан, де маємо права там знаходитись відповідно до певних правил. Коли ми увійдемо до ЄС це море і океан об’єднується. Мова вже буде йти не про те, що ми регулюємо наші відносин. Ми стаємо єдиним цілим з точки зору ринку. Це означає, що наша продукція буде не тільки у вільному обігу у ЄС, і навпаки. Це означає, що наша продукція буде більш конкурентоспроможна, бо не буде торгових бар’єрів, витрат, які пов‘язані з цінами на митне оформлення, стандартизацію, певні документи. Якість всього, що виробляється в Україні, буде вищою, вона буде відповідати стандартам ЄС і буде конкурентоспроможною.

"Страшилки" щодо членства України в ЄС

Єдине нове зобов’язання, яке в нас виникне, це сам договір про приєднання до Євросоюзу. Він передбачає перехідні періоди і виключення для певних секторів, які не готові одразу попасти у цей океан. Дуже важливо, що нам дає членство. Є дуже багато різних страшилок, якщо ви попаде в країни пострадянського табору, то ви почуєте наративи, які звучали в Україні ще часів Януковича, що "ми станемо сировинним придатком", "нас поглинуть європейські товари", "всі громадяни виїдуть з України до інших країн". Це абсолютно не так. Ми маємо усвідомлювати, що стаючи членом ЄС, ми отримуємо доступ не тільки до ринку 500 мільйонів споживачів, а і до всіх ринків, які сьогодні відкриті для ЄС. Це понад 2 млрд споживачів по всьому світу, до яких ми зможемо спокійно експортувати продукцію, залучати інвестиції на основі єдиного торгового режиму.

Викликів багато до нас на етапі вступу, цей процес дуже важливий, але саме членство – необмежені можливості для української економіки.

Торговельний захист України

-Стосовно торгівлі. Торік ЄС квоти скасував для наших товарів, а нині продовжили дію заходів торговельного захисту щодо нашого експорту в ЄС. Простими словами можете роз’яснити, що це за заходи та на що чекає експорт цього року?

Продовжили на рік повну тарифну лібералізацію. Це означає, що зняли бар’єри доступу українських товарів на європейський ринок. Це квоти, це митні платежі – все це скасовано. Вся номенклатура продукції може вільно (без додаткових фінансових бар’єрів) потрапляти на ринок ЄС. Але, на жаль, допомога країн ЄС надана Україні в умовах війни, стала предметом політичних спекуляцій і маніпуляцій деяких держав-членів, що призвело до заборони на певний період експорту деяких видів зернової продукції.

Ми засмучені цим рішенням. Останнє, чого б хотіла Україна – це бачити підігравання російським наративам, а також спекуляція на війні в Україні в національних інтересах інших держав.

Чи можливе продовження імпортних обмежень для України?

-Це ви зараз про обмеження постачання пшениці, кукурудзи, ріпаку, насіння соняшника до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини?

Так.

-Ці заходи до 5 червня повинні тривати. А що після?

Україна заявила про проведення консультацій. Це спеціальна передарбітражна процедура, передбачена нашою чинною угодою про асоціацію. Ми закликали не вводити додаткових обмежень, водночас ці країни, зокрема, Польща, вже анонсували, що вони будуть вимагати продовження цієї заборони на певний період часу. Можливе і розширення переліку цієї продукції.

Вже сьогодні навіть ті рішення суперечать нашим спільним зобов’язанням в рамках угоди про Асоціацію. Ми вимагаємо консультацій на етапі кожних рішень. Наше завдання не допустити продовження термінів цієї заборони і розширення кількості товарів. Щобільше, наші дані свідчать про безпідставність цих обмежень, які були задекларовані цими країнами.

-Як ви вважаєте, може збільшитись кількість країн?

Ми говоримо про всі країни, окрім Болгарії, які межують з Україною. Ми маємо усвідомлювати, що інших маршрутів експорту всієї продукції по всьому світу через країни ЄС, які межують з Україною, просто не існує. Для нас Білорусь не є країною експорту, росія очевидно теж. У нас заблоковані порти. Коли ми говоримо про Румунію, ми говоримо про Дунай, який на початку війни був єдиною артерією для експорту зернової продукції.

Такі обмеження достатньо жорстко створюють напругу у відносинах з цими країнами. Я не думаю, що кількість цих країн може розширюватися. Щобільше, всередині ЄС, який налічує 27 країн, абсолютна більшість країн є такими, які отримують українську продукцію через транзит. Вони точно не допустять будь-яких обмежень або збою у постачанні продукції на їх ринки.

Україна – вже член ЄС в плані торгівлі?

-Попри те, що квот у нас не існує сьогодні, товар ми можемо вільно продавати до країн Євросоюзу. А можна сказати, що у плані торгівлі ми вже члени ЄС і немає жодних перепон?

Якби у мене була політична програмна промова, можливо я б так і сказала. Насправді враховуючи те, що ми не є членом ЄС, ми маємо максимальну лібералізацію торгівлі. Щобільше, в умовах війни ЄС пішов на першу у своєму роді угоду про транспортну лібералізацію. Тобто про повне скасування будь-яких дозвільних документів для транспортування продукції, запущені "коридори солідарності". Це безпрецедентні, унікальні рішення.

Все одно у нас ще є кордони, пункти пропуску, національне законодавство і правила ЄС. Ми можемо сказати, що цих бар’єрів немає, коли у нас буде повністю застосовуватися європейське законодавство і наша нормативна база буде повністю відповідати європейським стандартам. Поки що наші національні виробники, якщо вони орієнтовані на європейський ринок, то виробляють продукцію на основі європейських стандартів, а якщо ні, то можуть орієнтуватися на те законодавство, яке ще не приведено у відповідність до цих стандартів.

Тому, ще ні, але враховуючи, що ми не є членом ЄС, все що можна було зробити, щоб наша економіка вижила і стала більш конкурентоспроможною, ми зробили.

Статус кандидата в України забрати неможливо

-Стосовно політичних і реформаційних пунктів, які окресли Європейська комісія для нас. Прем’єр Шмигаль каже, що Україна виконала усі сім пунктів-рекомендацій Єврокомісії для країни-кандидата ЄС. Виконали і рухаємось далі, чи чекаємо рішення Венеційської комісії?

Статус кандидата в українців забрати неможливо. Ми, як політики, робимо усе можливе, щоб не було ніякого негативного тла після ухвалення цього рішення. Рішення справді було історичне не лише для України, але і для ЄС. Багато років поспіль політика розширення була табу. Не було бачення щодо західних Балкан, інших країн. Було рішення, що не можна приймати рішення тільки щодо України. І Молдова і Грузія мають бути частиною цього процесу. Ми зрушили це табу і сьогодні інші країни мають статус кандидата, деякі вже напередодні рішення про приєднання до ЄС. Україна змінила світ, ЄС і здобула цей статус кандидата.

Особисто переконувала кожну країну, кожного лідера, міністра, прем’єра, які сумнівався. Це шалена відповідальність на нас, ми робимо все можливо, щоб жодного дня ані жоден українець, ані жоден європейський політик не сумнівався у цьому рішенні. Сім політичних рекомендацій, які були надані Україні, це останній екзамен на демократію. У рішенні про надання Україні статусу кандидата, який рекомендувала Єврокомісія написано, що "Україна є сталою демократією з розвиненими основними демократичними принципами, сталою виборчою системою, свободою слова" і багатьма речами, які визнають нашу країну такою, як ми себе бачимо і відчуваємо – вільною.

"Сім рекомендацій - останнє рішення перед перемовинами"

Ці сім пунктів – це остаточна галочка у цьому процесі. Ми відповідально ставимося до цих політичних реформ і після їх впровадження можна буде говорити про початок переговорів. Це останнє рішення, яке дозволить нам відкрити перемовини і сподіваюсь вже у кінці цього року.

-Звіт ЄС про виконання цих пунктів ми чекаємо до кінця весни?

Як виявилося, для Єврокомісії це червень. Нам сказали, що ви не дуже добре розумієте, що таке весна. Весна по-брюссельськи і по-українськи – трохи різні речі. До кінця травня завершаться усі оціночні процеси і сам звіт буде опублікований у червні. Він буде проміжний з тим, щоб до кінця року ми могли завершити реалізацію тих пунктів, які є ключовими для держав-членів. У кінці не Брюссель, не Єврокомісія ухвалюють рішення щодо виконання семи рекомендацій, переходу до переговорного процесу і подальшого його розвитку.

Чи будуть інші країни ЄС ставити палиці в колеса Україні?

-Є чітка впевненість, що усі держави-члени ЄС не будуть ставити "палиці у колеса"?

Не тільки Угорщина. Є багато скептичних країн. Немає жодної країни ЄС, включаючи Угорщину, які були б проти або не підтримували членство України в ЄС. У кожної групи країн є певний набір бар’єрів або питань, які ми маємо з кожною країною проговорити. Деякі країни готові приймати рішення щодо України, але вони мають бути впевнені у тому, як ці рішення вплинуть на інші рішення.

Наприклад, Боснію і Герцеговину інші країни західних Балкан. Як ці рішення вплинуть на Грузію, наприклад. Грузія не отримала статус країни-кандидата і, можливо, не отримає його навіть восени цього року, коли буде така нагода. Деякі країни не готові зараз приймати рішення щодо України не розуміючи вплив цих рішень на інші країни. Деякі країни вважають, що вони так багато разів розчаровувалися в Україні за попередні десятиріччя, що все, що ми робимо зараз з точки верховенства права, судової реформи, антикорупційних органів, ми маємо робити не на 100, а на 300%. Вони "перепровіряють" нас достатньо часто.

Деякі країни вважають, що спочатку має бути членство в НАТО, і тоді буде простіше ухвалити рішення. Але це питання предмету дискусій. Предмет перемовин це, власне, і є моя основна робота у кінці дня забезпечити консенсус, проговорити усі складні питання і процеси. Коли ми говоримо про євроінтеграцію, ви дуже часто чуєте, що це процес європейської інтеграції. Це постійний процес перемовин, діалогів. Не буває жодного дня, коли прийшовши на роботу я можу сказати: "Все добре". Ми завжди рухаємося по плану, а план такий, що кожного дня виникають якісь нові обставини, з якими треба впоратися.

Реформа Конституційного суду

-Реформа Конституційного суду. Ми чекаємо на висновок Венеційської комісії.

Ми його чекаємо і голосуємо у парламенті закон, який запустить конкурс на ці посади і остаточно реформує Конституційний суд і унеможливить рішення, які виносились суддями призначеними Януковичем.

-Коли можна почути висновок?

Буквально перший тиждень травня в Україні перебувала делегація Венеційської комісії. Відбулись зустрічі зі мною, з президентом. Ми знайшли консенсус щодо найпроблемніших питань і у травні вже буде висновок і буде проголосований закон.

-Окремо йде продовження судової реформи.

Вперше в нашій історії, коли ми говоримо про реалізацію судової реформи. Ми завжди їх придумували, голосували у парламенті, навіть частково починали імплементацію, а потім щось не вдавалося. Сьогодні вперше ми говоримо, що ми запускаємо інституції. У нас функціонує Вища рада правосуддя, яка притягує суддів до відповідальності, відповідає за їх доброчесність. Ми завершуємо формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка відбиратиме суддів. Це ключові органи, які сформовані з міжнародними експертами у прозорий спосіб, визнаний всім світом і українським громадянським суспільством, які мають відповідність найвищим критеріям професійності, етичності і доброчесності. Тепер, нам як політикам, легко говорити, що вони просто мають гарно працювати. Ми зробили все, щоб ці інституції були сформовані.

Зміни у САП

-Ще один пункт, який був поставлений, це антикорупція включно з призначенням керівника САП.

У нас є антикорупційний "бабл", система, яка дозволяє незалежно розслідувати, розглядати у суді і направляти відповідні обвинувальні вироки до суду щодо корупційних справ, ВІП-корупціонерів, де мають місце дуже великі хабарі або дуже високі посадові особи. Саме ця рекомендація включила антикорупцію у ключовий пріоритет в реформах.

Перше рішення про призначення керівника САП було ухвалено менше, ніж через півроку після повномасштабної війни і менше, ніж через місяць після отримання статусу кандидата був призначений керівник САП. Потім була призначена керівниця антикорупційного суду, і, врешті решт, ми провели конкурс і призначили керівника Антикорупційного бюро, де працюють основні детективи. У нас є орган, який відповідає за попередження корупції, перевіряє декларації, конфлікти інтересів. Всі ці органи працюють, керівники цих органів обрані на прозорій конкурсній основі за участі міжнародних експертів, з усіма можливими перевірками, включаючи поліграф, і збір данних з відкритих джерел.

Ці посадовці, які призначені, показують результати. Направлена велика кількість справ до суду, антикорупційна прокуратура майже потроїла результати своєї роботи. Це не завжди приємно нам, як політикам, іноді бачити колег, яких ти в іншому світлі бачив, але ми бачимо результат.

Ми запустили повністю систему, яка працює, але паралельно для нас важливо закривати вузькі місця, де може мати місце корупція, тому ми ухвалили програму, яка передбачає антикорупційні заходи у кожній сфері: енергетика, інфраструктура - це важливо. Ми рухаємося до масштабної програми відновлення. Ви чули цифру про 700 млрд євро, ці кошти можна буде акумулювати лише за повної впевненості, що у нас немає корупції, ефективна система боротьби з корупцією, і, відповідно, робоча судова система.

Боротьба з відмиванням коштів

-Боротьба з відмиванням коштів. Як я знаю, Україна проблем саме відмиванням коштів немає.

Це пункт, який дає простір для маневру. Цей пункт можна виконувати вічно, або сказати, що він реалізований. Україна входить багато років поспіль у ТОП-країн, які імплементували і впровадили європейські стандарти по протидії тероризму і відмиванню коштів. Ми інтегровані у всі мережі і всі системи. Наша фінансова розвідка отримала велику кількість нагород, визнань і статусів. Це політичний пункт, у нас є кілька елементів змін до законодавства, які ми маємо ухвалити, ми це зробили. Деякі зміни будуть ухвалені вже у травні, вони урядом внесені на розгляд до парламенту. Сподіваємося на мудрий підхід з боку Брюсселя щодо цього блоку.

-Втілення антиолігархічного законодавства. Тут теж, здається, ми чекаємо висновку Венеційської комісії.

Так, чекаємо висновку Венеційської комісії, але перемовини, про які я говорила, підтвердили те, що це дуже важлива політична ініціатива, але в умовах війни це достатньо сенситивне питання.

Очевидно, у момент, коли ми боремося за наше європейське майбутнє, акумулюємо міжнародну допомогу, зброю, боремося з агресором, це питання не може бути пріоритетним. Впровадження самого закону буде важливим після воєнного стану, але зараз ми будемо концентруватись саме на реформі антимонопольного законодавства з тим, щоб унеможливити процвітання цього феномену в державі.

Узгодження аудіо-візуального законодавства з європейським. Закон про медіа

-Узгодження аудіо-візуального законодавства з європейським. Що нам треба узгоджувати з ними?

Ми вже все узгодили. Ми ухвалили в кінці року ранковий закон про медіа. У нас був ринок медіа, а законодавство у нас було трошки абгрейджений радянський закон про телебачення і радіомовлення. М’яко кажучи, далекий від реалій ринку. Цей закон вперше створив ринок медіа, його врегулював, встановив правила, створив умови, щоб Національна рада з питань телебачення і радіомовлення стала незалежним регулятором, дав повноваження, інструменти розвивати телевізійні майданчики в регіонах.

У перший тиждень травня парламент конституційною більшістю ухвалив зміни до закону про рекламу, який врегулює ринок рекламний. Це колосальні можливості. Це перше серйозне регулювання в державі. Коли нас оцінювала Європейська комісія, це було дуже приємно, але вони нас оцінювали як "своїх". Вже розуміючи, що ми стаємо частиною ринку. Можна сказати, що тут ми виконали все.

Закон про нацменшини

-Законодавство про нацменшини. Венеційська комісія теж повинна свій вердикт поставити?

Так. Ми проводимо з ними перемовини і вже восьмий місяць поспіль постійно працюємо з Радою Європи. Це ключова організація, яка визначає стандарти, дає оцінки і для нас це дуже важливо. В Україні є надзвичайно велика кількість національних меншин. Найбільше з них, це національні меншини саме з етнічних походжень країн ЄС. Це: Болгарія, Румунія, Угорщина, Словаччина. Для нас важливо, щоб це не лише були двосторонні питання, а щоб Рад Європи також була інтегрована у цей процес, як незалежний арбітр. Ми ухвалили ранковий закон у кінці грудня 2022 року. Венеційська комісія дасть на нього висновок, але паралельно з ним уряд затвердить державну програму, яка вже сьогодні базується на декількох десятках консультацій з нацменшинами. Саме цей урядовий документ буде базою для вибудовування індивідуальних стосунків з кожною національною меншиною.

Звісно, вже на рівні Брюсселю, коли це питання обговорюється, які країни (наприклад Угорщина), це питання особливо підсвічує. На сьогодні важливо, що весь блок домовленостей, з Угорщиною зокрема із Румунією, пов'язаний тільки з освітнім процесом. Ми над цим працюємо. Я бачу можливість домовитись, у нас є певні підписані документи між Міносвіти і відповідним угорським міністерством. Сподіваюся, що ми відійдемо від політизації цього процесу. Я з і впевненістю і особистою відповідальністю можу підтвердити, що утисків ніяких немає, а можливостей у наших нацменшин є подекуди більше, ніж інших країнах. Велика кількість представників нацменшин сьогодні служать в лавах ЗСУ. Це є найвищим показником того, що навіть якщо ти етнічний угорець чи румун, ти все одно українець і стоїш за свою державу.

Конфісковані російські активи та відновлення України

-Ви згадували про 700 млрд євро на відновлення нашої держави. Скажіть, яку роль у цій сумі відіграють конфісковані російські активи?

На сьогодні у світі не існує системи репарацій, а стягнення цих активів у таких умовах. Є велика кількість конфіскованих активів, вони акумулюються в уряді. Є спеціальна група, яка працює з міжнародними експертами, з командою країн "Великої сімки", щоб знайти цей юридичний механізм.
Найбільш розвинена правова база сьогодні є у ЄС. Є дуже люблю цей приклад. Вона була інспірована феноменами італійської мафії тому, що це був такий вид кримінальної діяльності, який не дозволяв очевидно побачити злочин. В ЄС є питання і спеціальної конфіскації, є питання різних видів злочинів і заморожень активів. На основі цього напрацьовується зараз зміни. Сам механізм ще буде тільки створений.

Україна та ЄС виконуватимуть судові рішення один одного

-ЄС і ми визнаватимемо і будемо виконувати судові рішення один одного. Що зміниться для нас на практиці?

Насправді Європейський Союз у деяких політиках можуть виступати від імені 27 держав ЄС. Мова йде про те, що Євросоюз і Україна ратифікували одну з конвенцій Ради Європи про визнання судових рішень. До цього моменту у нас були індивідуальні домовленості з певними країнами ЄС, а не з усіма. Сьогодні це вже двосторонній процес – ЄС виступає від імені 27 держав ЄС і є зобов’язання тоді всіх держав виконувати судові рішення в Україні і судові рішення в країнах ЄС. У нас цим займається Міністерство юстиції. Це спеціальна юридична процедура, коли українські запити визнаються і вони є обов’язковими, і навпаки щодо юридичних і фізичних осіб.

Саміт НАТО у Вільнюсі: Що почуємо?

-Давайте зосередимося на Альянсі. На саміті Північноатлантичного Альянсу, який пройде у Вільнюсі. Там можуть презентувати Раду Україна-НАТО у форматі 30-2, замість формату НАТО плюс один. Що ще ми можемо почути?

Я обожнюю займатися Євроатлантичною інтеграцією тому, що наразі це близько 70% моєї роботи. Порівняно з тим, що обсяг роботи у напрямку Європейської інтеграції набагато більший. Певною особливістю цієї роботи є те, що я майже нічого не можу про неї сказати. Я можу підтвердити лише, що з технічної точки зору щодо всіх домовленостей, пов’язаних з практичною допомогою, з розвитком наших домовленостей щодо розбудови системи стійкості (військової, державної, елементів критичної інфраструктури), ця готовність є. У нас є чітка впевненість, що якщо президент візьме участь у Саміті, це лише буде у форматі офіційної зустрічі. ВИ пам'ятате, що Угорщина блокування засідання комісії Україна-НАТО на рівні лідерів і міністрів. Тому лідери України були запрошені як неофіційний гість. Це не те, що виглядає важливим.Незалежно, чи це буде комісія, чи Рада, ми дали чіткий сигнал Альянсу, що це має бути офіційний формат зустрічі і він буде.

Україна – основний стандарт НАТО

Ми говоримо про рішення щодо додаткової військової допомоги, яку ми очікуємо безпосередньо і до саміту, і в ході саміту. На сьогодні для нас не зрозумілим є той політичний сигнал, який отримує Україна у ході Вільнюсу. Ми розуміємо, що ми маємо виходити за межі політики відкритих дверей, ми маємо відходити від очікування плану дій щодо членства. Сьогодні Україна є основним стандартом НАТО. Коли ми говоримо, що система Patriot збила "Кинжал", це виглядало неможливим з точки зору НАТівських стандартів. Це та практика, якої не було у жодній країні НАТО. Жодна ракета "Кинжал" не потрапляла на територію союзників. Відповідно НАТівська техніка не могла бути протестована у цих умовах. Для нас важливим це є політичне рішення. Ми впевнені, що немає жодних об’єктивних підстав для того, щоб не запросити Україну в НАТО. Політичне запрошення в Україну до членства в НАТО є абсолютно можливим і ми на нього будемо очікувати у Вільнюсі. Сподіваємося, що союзники будуть готові це обговорити.

-Я хотів запитати, який сигнал буде сприйнятий, як сигнал, на який ми очікуємо. Ви щойно сказали – політичне запрошення. А який сигнал нами не буде сприйнятий?

Саміт буде тим успішнішим, чим менше ми будемо говорити про наші очікування. Найбільш серйозним для нас питанням є те, що ми не хочемо привести в Україні сигнал про те, що НАТО слабке, щоб сам Альянс слабкий. Що він немає єдності щодо важливих стратегічних рішень. Ми не зможемо підтримувати будь-які заклики чи позиції, які засмутять українців.

Що зміниться для звичайної людини, коли Україна стане членом ЄС та НАТО?

-Змоделюємо ситуацію. Україна вже член ЄС, член НАТО. Що зміниться для українців на практиці?

По-перше, дев’ять мільйонів українців, які виїхали в ЄС вже знають, яке воно – життя у ЄС.

-І багато хто каже, що в Україні краще! Банківська система краща.

В Україні краще, але ми усвідомлюємо, на скільки нам важко. Ми з іншого боку трошки жартуємо про те, що європейці нікуди не поспішають. У них робочий день до 16:00. І в суботу і неділю не працюють супермаркети. Як це так? У нас все працює 24/7. У нас всі мають зробити кар’єру, заробити всі гроші світу, боротись і мати все. А їм просто спокійно.Я б порівняла наше членство з ЄС, як накопичувальну пенсійну систему, коли ти все життя працюєш з тим, щоб коли станеш членом ЄС ти спокійно міг жити на своїй пенсії. Ми не зможемо вже змінити Україну, Україна класна – краща за багато європейських столиць. Це спокій у завтрашньому дні, відсутність страху, що сьогодні у нас крутий президент Зеленський, а завтра може бути страшний Янукович. Це впевненість у тому, що політики не мають значення, бо у тебе можуть бути будь-які президенти і прем’єр-міністри, а життя твоє не зміниться. Я так це бачу. Я також очікую на свою інтеграційну пенсію і сподіваюсь після членства в ЄС я буду спокійним євродепутатом і розмірено подорожувати Європою, багато часу проводити з дітьми і це для мене мета.