18 травня Україна відзначає День резервіста. Вісім років тому саме у цей день на підставі указу президента почалося формування оперативного резерву ЗСУ.

За планами, які озвучував міністр оборони Олексій Резніков, після перемоги саме армія резервістів стане захистом від нового вторгнення. Отже, нас чекає нова концепція, реформа ЗСУ та їхнього резерву, яка дозволить відмовитися від строкової служби. Що саме змінять у структурі ще належить побачити, а як формується військовий резерв зараз?

Структура військового резерву

Загалом до резерву входять три категорії військовозобов’язаних:

• саме резервісти, які або уклали контракт про проходження служби у резерві, або зараховані до оперативного резерву в особливий період в обов’язковому порядку;
• військовозобов’язані, що перебувають на обліку у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК СП), Службі безпеки України та Службі зовнішньої розвідки;
• громадяни, які беруть участь у захисті та обороні держави добровільно.

Резервісти – це ті, хто проходить службу у резерві ЗСУ за контрактом, в обов’язковому порядку в особливий період. Отже, це не те саме, що й військовозобов’язані.

Якщо сухою мовою документів, то ці українці – людські ресурси, які ділять за призначенням на три види резервів.

Оперативний резерв. До першої його черги – ОР-1, входять резервісти та військовозобов’язані, переважно із бойовим досвідом. Згідно із додатком до директиви Генштабу ЗСУ від травня 2015 р., до ОР-1 в обов’язковому порядку зараховують військовослужбовців, які звільняються зі строкової служби та з військової за призовом під час мобілізації, на особливий період. Якщо вони за своїми професійно-психологічними характеристиками і станом здоров’я придатні до такої служби. Завдяки ним доукомплектовують бойовий склад ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронні органі спецпризначення, Держспецзв’язку.

До другої черги – ОР-2, входять резервісти та військовозобов’язані, яких призначать для комплектування підрозділів, які не увійшли до бойового складу ЗСУ. Це резерв нарощення. Також у ОР-2 є територіальний резерв, до якого включають резервістів та військовозобов’язаних, з яких комплектують військові частини та підрозділи тероборони.

Мобілізаційний людський резерв. До нього входять всі військовозобов’язані, за рахунок яких можуть доукомплектувати ЗСУ та інші військові формування за їхньою військово-обліковою спеціальністю після підготовки чи перепідготовки. Також у складі цього резерву військовозобов’язані запасу ЗСУ та інших формувань.

Громадський резерв. Якщо оперативний та мобілізаційні резерви охоплюють усіх військовозобов’язаних, із громадським ситуація інша. До нього входять громадяни, серед яких можуть бути військовозобов’язані та резервісти, які беруть участь у захисті та обороні держави добровільно. А ось для комплектування ЗСУ та інших формувань їх призначають в особливий період в залежності від того, до якого резерву вони відносяться: оперативного чи мобілізаційного.

Служба у резерві у мирний час

Законодавчо у мирний час резервісти служать у резерві за контрактом, укладеним на добровільній основі. Підписати такий, незалежно від статі, можуть громадяни у віці від 18 років та до 57 років. Не можуть його укласти ті, хто не підлягає призову під час мобілізації:

• студенти професійних, фахових передвищих, вищих навчальних закладів, асистенти-стажисти, аспіранти, докторанти, які навчаються за денною чи дуальною формою;
• науковці та науково-педагогічні працівники вишів та закладів фахової передвищої освіти, наукових установ, педагоги професійних освітніх закладів, вишів, закладів фахової передвищої освіти та загальноосвітніх шкіл, якщо це їх основне місце роботи і у них не менше 0,75 ставки;
• народні депутати та депутати ВР АР Крим;
• працівники військових органів, частин, підприємств Міноборони, ЗСУ, Держспецзв’язку, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Нацгвардії, Держприкордонслужби, Нацполіції, Бюро економічної безпеки, НАБУ, ДБР, Державної виконавчої служби, Управління держохорони;
• особи з інвалідністю, визнаною в установленому порядку (висновок МСЕК).

Контракт із резервістом укладає командир військової частини чи начальник військової установи. Їхні строки залежать від посади:

• рядового складу – на три роки;
• сержантського, старшинського та офіцерського складу – на п’ять років.

Резервістів у мирний час в складі їхніх підрозділів викликають на практичні навчання та тренування на які вони мають з’являтися у терміни, що вказані у повідомленні командира.

Їх фінансово заохочують до служби, виплачуючи:

• грошову виплату за час виконання обов’язків: від 1,5 розміру прожитмінімуму для працездатних (рядовий склад) до 2 розмірів прожитмінімуму (офіцерський склад). Тобто від 4026 грн до 5368 грн станом на зараз, бо прожитмінімум у 2023 р. – 2684 грн;
• добові за кожен день на зборах від 20% розміру добових при відрядженнях (рядовий склад) до 50% (офіцерський склад). Тобто від 134 грн до 335 грн на день, бо добові у 2023 р. – 670 грн;
• заробіток. За працевлаштованими резервістами роботодавець зберігає середній розмір його заробітку, для безробітних – виплата на рівні прожитмінімуму;
• за підсумками року у січні також передбачене разове грошове заохочення від 1600 грн (рядовий склад) до 3100 грн (офіцерський склад).

Після завершення строку контракту можна укласти наступний, є низка умов, за яких його можна розірвати достроково. Але із настанням особливого періоду, тобто і під час воєнного стану, неможна припинити контракт про службу у резерві.

Особливий період: перші у черзі

Формально служба у резерві не передбачає автоматичну мобілізацію. Вона відбувається згідно із засекреченими мобілізаційними планами. Якщо у 2014-2015 рр. вона була частковою та проходила у шість хвиль, із наймасовішою четвертою, то з 24 лютого 2022 р. відбувається загальна – без хвиль.

Інше поняття, яке доречно використовувати під час загальної мобілізації, – це черговість призову. Але теж не беззастережно.

"Спочатку мобілізовували резервістів. Потім — інші категорії. Узагалі, є таке поняття, як черги. Але його можна було б застосовувати, якби була якась підготовка, а тут підготовки не було, була відкрита неоголошена агресія, і тут ніяких черг немає", - пояснював начальник управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ Роман Горбач.

Саме резервісти за контрактом та зараховані до ОР-1 та ОР-2 були серед перших, хто давав відсіч ворогу. Оперативний резерв і зараз поповнюється. За положенням про проходження служби у резерві, під час особливого періоду всіх, хто звільняються з військової служби (хоча такі можливості дуже обмежені, і "Ми - Україна" давав перелік підстав), в обов’язковому порядку зараховують до оперативного резерву. Це відбувається за наказом командира. В ньому зазначають посаду, на яку резервіста призначають, та ТЦК СП, де він перебуватиме на обліку.

Резервіст, якого під час особливого періоду зараховують до оперативного резерву, має цей наказ підписати, встати на військовий облік у ТЦК СП за місцем проживання. На це відводять п’ять днів після звільнення.

Лишаючи частину та стаючи на облік, резервіст має з’ясувати, як йому діяти під час призову. У разі будь-яких суттєвих змін (місця проживання, контактних даних, сімейного стану, стану здоров’я, місця роботи чи навчання) відводять сім днів, щоб сповістити про них і командира частини, і керівника ТЦК СП.

До кінця особливого періоду резервісти, яких зараховують до оперативного резерву, мають зберігати видану їм форму. Якщо оповістить командир, треба протягом доби з’являтися до частини і мати форму при собі. Також резервіст зобов’язаний з’явитися до ТЦК СП, якщо отримає повістку (у зазначений там строк).

Нагадаємо, що раніше "Ми - Україна" розповідав, як військово-лікарські комісії проходять зараз, у чому проблеми для поранених та як їх збираються вирішити.