17 серпня 1998 р. росія проголосили дефолт та девальвувала рубль. "Ми - Україна" розбирався, які фатальні наслідки мала економічна криза в росії та чи можна вважати нинішню девальвацію рубля проявом нової.

Як сталась криза?

Після розвалу СРСР майже усі колишні радянські республіки важко та болісно переходили від планової до ринкової економіки, у тому числі й росія. Перекриваючи бюджетний дефіцит, у 1993 р. там запустили інструмент його фінансування – державні короткострокові облігації.

Через них залучали кошти всередині росії спочатку під 17%, а на піку їхня прибутковість сягнула 150%. План був надійним: держава через облігації залучає гроші резидентів та нерезидентів, інвестує їх у розвиток, отримує дивіденди та розраховується за відсотками. Але такої прибутковості, яку обіцяли за облігаціями, ніщо не приносило. Натомість облігації стали привабливим інструментом фінансових спекуляцій. Замість кредитування економіки, фінансовий сектор надав перевагу простому способу заробити на перепродажах цінних паперів.

Отримані від облігацій прибутки у рублях конвертувалися у долар. Рубль тоді тримали у межах курсового коридору: 6,1 за долар, плюс-мінус 15%. Його рівень підтримувався за рахунок інтервенцій центробанку.

Тригером для "чорного серпня" 1998 р. у росії стала Азійська фінансова криза 1997 р. У 90-х азіатські "тигри" зростали дуже швидкими темпами: інвестиції текли рікою, і пропозиція перевищила попит. Приклад - бум будівництва житла в Таїланді, яке не було затребуваним. Надлишкова пропозиція – це низькі ціни, і компанії загрузли у боргах, які набрали, намагаючись покрити збитки. Прив'язка була до долара. Перед цим зовнішній борг зріс, адже кошти давали в кредит. Коли США підвищили ставку, місцеві валюти не витримали навантаження.

Епіцентром Азіатської фінансової кризи став Таїланд, де співвідношення боргу ВВП виросло до критичного рівня. Спочатку впав тайський бат, потім фондовий ринок. Доміно посипалося на Південну Корею, Малайзію, Індонезію та інші країни. На світових ринках більш ніж удвічі впала вартість нафти – живильної сили російської економіки: з $25 за барель у січні 1997 р. до $12 у серпні 1998 р.

На той момент російськими держоблігаціями на понад $30 млрд володіли нерезиденти. Це 11% тодішнього російського бюджету та обсяг, який перевищував резерви –  на середину 1998 р. вони склали $15 млрд.

Уникнути кризи наче й можна було. Вже на початку 1998 р. було очевидним, що треба або девальвувати рубль, або припинити обслуговування облігацій. Уряд жоден із двох варіантів не обрав, зробивши ставку на підвищення. Твердий рубль вони бачили як основу добробуту та поклалися на справність фінсектору.

14 серпня 1998 р. російський президент Борис Єльцин у традиційний радянський та російський спосіб брехав та заспокоював щодо девальвації рубля:

"Не буде! Твердо та чітко!"

У серпні 1998 р. російський уряд надав кредити кільком банкам для купівлі облігацій. За рахунок них хотіли профінансувати бюджет. Але натомість банки придбали валюту. Так довелося і девальвувати рубль з 6 до 20 рублів за долар до кінця 1998 р.), і проголошувати дефолт (виплати за облігаціями були заморожені, а торгівля припинена).

Які наслідки кризи

У 1998 р. російська економіка скоротилася на 5,3%, інфляція сягнула 84%, рівень безробіття зріс до 12%. Україна на той момент була глибоко пов'язана із російської економікою: третина експорту йшла туди та його обсяг складав понад 10% ВВП. Наслідки і для нашої країни були важкими: девальвація гривні у двічі з 2 до 4 за долар, падіння різних секторів економіки в діапазоні від 10% до 28%, зростання тіньової економики та держборгу до 40%.

Проте Україна змогла уникнути дефолту та МВФ схвалив програму розширеного фінансування на $2 млрд.

Чисто за показниками росія з кризи вийшла швидко. У 1999 р. нафта подорожчала утричі – прибутки зросли, адже половина експорту була саме за енергоносіями. Девальвований руль зробив російську продукцію більш конкурентоспроможною.

Проте можна сказати, що найстрашніші наслідки кризи 25-річної давнини відчуваємо й досі. Через рік після "чорного серпня" Єльцин вивів на політичну арену очільника ФСБ володимира путіна, який пообіцяв росіянам стабільність – те, що вони хотіли почути та за що воліли віддати свої голоси. Спочатку він був виконуючим обов'язки голови уряду. Потім у вересні 1999 р. – вибухи житлових будинків в Буйнакську, Москві та Волгодонськ, і у суспільства остаточно сформувався запит на "сильну руку. Путін, після короткого терміну в якості виконуючого обов'язки президента, у 2000 р. став переможцем президентських виборів.

"Це було зовсім випадково, це було пов'язано з економічною кризою серпня 1998 року в Росії. Якби цієї економічної кризи не було, був би інший кандидат - Борис Нємцов", - зазначив професор Стенфордського університету, посол США в Росії (2012–2014) та співголова міжнародної робочої групи з питань санкцій проти РФ Майкл Макфол.

Борис Нємцов під час кризи був першим віце-прем'єром, а перед тим міністром палива та енергетики. Саме через кризу він втратив посаду та попередню прихильність Єльцина. Так за результатами нетривалої кризи росія обрала не тільки путіна, а й диктатуру та шлях війни у Чечні, Грузії, Сирії та Україні.

Рубль падає, дефолт вже був: це криза?

Формальний технічний дефолт росії відбувся у червні 2022 р. Тоді настав останній термін сплати за борговими зобов'язаннями, номінованими у доларах. На заваді стали санкції та замороження російських коштів у американських банках. Нині спостерігаємо падіння російського рубля відносно усіх основних валют.

"Дуже символічно, що тепер 25-та річниця офіційно оголошеного російського дефолту. Ситуація дуже схожа, проте причини зовсім різні. 25 років тому причини були суто економічні – неправильні дії та економічна слабкість після розвалу СРСР. Зараз причина – війна проти України. Співпадіння у часі наводить на певні паралелі. Але не треба очікувати, що росія офіційно оголосить дефолт. Хіба що з якихось політичних міркувань на певній критичній фазі", - каже голова Комітету економісті України Андрій Новак.

Він нагадує, що хоча технічно дефолт і відбувся понад рік тому, росію поки ніхто офіційно не називає державою у стані дефолту.

"Але цей фактичний стан наближається. У свій час росія мала два стратегічні резервні фонди, один з яких вже вичерпаний повністю, а другий вичерпується. Поки він не вичерпається повністю та росія виконує поточні боргові зобов'язання, офіційного стану дефолту немає, - пояснює економіст, - Коли час настане, вона може від безвиході сказати, що нікому нічого не винна і не зобов'язана. Для фінансового світу це рівносильно оголошенню дефолту. Проте це станеться після застосування світом врешті всіх санкційних заходів, а саме після запровадження повного ембарго на російські енергоресурсів. Тоді вона буде повністю знекровлена фінансово, вичерпаються не тільки усі резерви, але й основна частина доходів бюджетів. Тоді фактичний стан дефолту буде неминучим. А поки росія, незважаючи на санкції, енергоресурси продає і отримує чималі доходи".

Глибока девальвація нацвалюти, підкреслює Новак, вже є ознакою кризової економічної ситуації. Російський рубль перетнув психологічну межу у 100 за долар. Центробанк підняв ключову ставку з 8,5% до 12%. Якщо дуже спрощено, то підвищення ставки – це підвищення вартості грошей для економіки та, як наслідок, можливе укріплення нацвалюти. Але в реальності виходить не завжди так, на остаточний результат впливає чимало факторів.

"Підвищення ставок політики нічого не вирішить, — цитує агентство Bloomberg Тімоті Еша , старшого стратега з державних ринків, що розвиваються, RBC Bluebay Asset Management, - Вони можуть тимчасово уповільнити темпи девальвації рубля ціною уповільнення зростання реального ВВП. Хіба що основну проблему, війну та санкції, не буде вирішено".

Костянтин Сонін, економіст, професор Школи публічної політики Університету Гарріса (Чикаго), також вважає, що стрибок ставки не зупинить тенденцію до послаблення рубля.

"Нині основний тиск на рубль чинять постійно зростаючі військові витрати. Це ще не повне "друкування грошей", оскільки уряд скорочує витрати на охорону здоров'я, освіту тощо. Проте дефіцит збільшується як через падіння доходів, так і через збільшення військових витрат, - зазначає Сонін, - З тієї ж причини усе нинішнє "зростання" (йдеться про зростання російської економіки, яке за результатами другого кварталу 2023 р. росстат зафіксував на рівні 4,9% відносно того ж періоду 2022 р., - авт.) відбувається за рахунок збільшення військових витрат, на які не впливають ринкові ставки – підвищення ключової ставки не вплине на економіку. Звісно, вища ключова ставка пригнічує економічну активність, але вона вже й так пригнічена".

Новак каже, що внутрішній російський споживач поки повністю проковтує аргументацію про те, що девальвація рубля йде на користь росії. Проте навіть якщо кризу кризою не називати, суть лишається незмінною. Девальвація – її прояв.

"Для всього фінансово-економічного світу девальвація грошової одиниці означає девальвацію усієї економіки, падіння купівельної спроможності населення, зниження рівня життя", - резюмує економіст.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав про прогнози для української економіки на 2023-2025 рр.