14 квітня 2014 року виконувач обов’язків президента України Олександр Турчинов підписав Указ про виконання ухваленого на засіданні РНБО рішення "Про невідкладні заходи з подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності". Цей день став початком антитерористичної операції (АТО) зі звільнення захоплених підконтрольними рф бойовиками територій Донецької та Луганської областей. “Ми-Україна” пропонує згадати ключові події того періоду, адже саме вони передували повномасштабному вторгненню рашистів.
Перший етап: захоплення Криму і сепаратизм на Донбасі
АТО передувала анексія Кримського півострова. 20 лютого 2014 року російські війська без знаків розрізнення вдерлися на територію Криму. Українські військові чинили опір та врешті вимушені були залишити півострів через переважаючі сили противника й місцевих колаборантів. Згодом міністр оборони рф сергій шойгу наказав виготовити медаль “За возвращение Крыма”. На ній викарбувані дати військової операції рф в українському Криму: 20 лютого — 18 березня 2014 р. Таким чином окупанти самі підтвердили факт анексії частини української території. 2 квітня путін підписав указ про приєднання Криму до рф.
На початку квітня почались проросійські мітинги на півдні та сході України. Вони супроводжувалися захопленням приміщень СБУ, адмінбудівень та міліції. В Одесі, Харкові, Маріуполі, Дніпрі та інших містах України сепаратисти виступали проти місцевої влади.
У деяких містах (наприклад, у Харкові) вдалося навести порядок силами українських спецпризначенців. Однак в середині квітня почалося стрімке загострення ситуації. За підтримки російських спецслужб сепаратисти зайняли Донецьк, Луганськ, Горлівку, Краматорськ, Лисичанськ, Маріуполь. Під їхнім контролем опинилася половина Донеччини та Луганщини.
12 квітня бойовики під командуванням полковника російських спецслужб Ігоря Гіркіна (Стрєлкова) зайняли Слов’янськ. На захоплених територіях Донбасу проголосили так звані “народні республіки”. Сформувавши терористичні квазідержавні утворення, під прикриттям яких діяли військові рф, сепаратисти заявили про готовність збройним шляхом встановити контроль над частиною України.
13 квітня російські терористи і бандформування захопили адмінбудівлі у Єнакієвому, Харцизьку та Маріуполі. Прапор "ДНР" підняли над Дебальцевським міськвиконкомом. Стало зрозуміло, що це війна і сил правоохоронних органів тут буде недостатньо.
Наступного дня в.о. президента України Олександр Турчинов оголосив про початок широкомасштабної антитерористичної операції (АТО) із залученням Збройних сил України.
ЗСУ довелось вести бойові дії за складних умов, коли противником були нерегулярні збройні формування. Вони отримували поповнення живою силою, зброєю та ресурсами з території рф. Ворог діяв підступно, вчиняючи диверсії та прикриваючись у разі потреби місцевим мирним населенням.
11 травня росія провела так званий "референдум" в окупованих районах Донбасу щодо незалежності квазіреспублік "ДНР" та "ЛНР". Звісно, у Кремлі заздалегідь були відомі результати цього нелегітимного заходу. В Україні незаконні утворення на Донбасі визнані терористичними організаціями.
Тим часом перебіг АТО був доволі успішним. У червні-серпні 2014 року ЗСУ завдали сильних втрат окупантам. Військові взяли під контроль значні території Донецької та Луганської областей та звільнили низку важливих населених пунктів.
3 червня ЗСУ очистили від терористів північ Донецької області. Українські військові знищили опорні пункти й табори бойовиків, захопили їх укріплений район у населеному пункті Семенівка під Слов'янськом, визволили Красний Лиман.
13 червня відбувся штурм і звільнення Маріуполя від російських найманців. Того ж дня ЗСУ провели наступальну операцію по звільненню міста Щастя від бойовиків так званої "ЛНР".
5 липня українські військові зайняли Слов'янськ, Краматорськ, Артемівськ, Дружківку та Костянтинівку, які напередодні залишили проросійські терористи на чолі з Гіркіним.
7 липня ЗСУ встановили контроль над Бахмутським, Мар’їнським і Слов’янским районами.
10 липня сили АТО звільнили від російських бандформувань місто Сіверськ на Донеччині.
17 липня у підконтрольній "ДНР" зоні між селами Грабове та Розсипне терористи збили з російської зенітної системи "БУК" пасажирський літак Boeing 777 авіакомпанії Malaysia Airlines. Борт виконував рейс MH17 Амстердам — Куала-Лумпур. В результаті загинули всі пасажири та екіпаж — всього 298 іноземних громадян.
Однак були й трагічні події, серед яких особливо виділяється Іловайський колел. 18 серпня 2014, у ході запеклих боїв, українські силовики, що значною частиною складалися з добровольчих батальйонів, увійшли в Іловайськ. Вони змогли взяти під свій контроль частину міста. Однак їм в тил зайшла велика кількість регулярних військ рф. Іловайське угрупування опинилось в оточенні.
У ніч з 28 на 29 серпня путін звернувся до "ополченців" із закликом відкрити гуманітарний коридор для військових, що опинилися в оточенні. О 8:15 українські бійці організованими колонами почали рух із міста за попередньо домовленими з рф маршрутами. Спершу українці безперешкодно рухалися повз російські позиції, але через деякий час окупанти відкрили вогонь, розстрілявши колони.
Тоді ЗСУ тимчасово втратили ініціативу на Донбасі й перейшли від атаки до оборони. У 2019 році Генеральний штаб ЗСУ оприлюднив дані щодо втрат українських бійців у боях під Іловайськом. Зазначається, що 220 осіб загинуло, 44 поранено, 40 зникли безвісти.
Проте до кінця серпня 2014 року сили АТО провели понад 40 успішних операцій. ЗСУ звільнили дві третини окупованих територій і понад 100 населених пунктів Донеччини та Луганщини. Тоді військові створили реальні передумови для завершення збройного конфлікту на Сході України. Однак росіяни не могли цього допустити.
Успіх АТО змусив окупантів удатися до прямих артилерійських ударів по українських військах із території рф. Ворог майже цілодобово обстрілював позиції ЗСУ на кургані Савур-Могила. В ніч з 24 на 25 серпня 2014 року після масованого обстрілу підрозділи зс рф без документів та розпізнавальних знаків перетнули державний кордон України. Вони просунулись у напрямку Іловайська, Луганська та Маріуполя.
Українські військові змушені були відступити. Однак вони змогли стабілізувати лінію зіткнення й утримати низку ключових населених пунктів. Зокрема Станицю Луганську, Щастя, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Дебальцеве, Бахмут, Слов’янськ і Маріуполь. ЗСУ не допустили просування ворога вглиб України, зокрема в напрямку Криму.
Другий етап: стабілізація фронту і початок ООС
Зірвавши плани кремля по швидкому захопленню українських територій, ЗСУ почали створювати потужну лінію оборони на Сході країни. Однак важкі втрати на фронті спонукали українське керівництво до укладення перемир'я. Почалися спроби дипломатичного врегулювання конфлікту. Результатом стали так звані Мінські угоди, підписані 5 вересня 2014 року (“Перший Мінськ”) та 12 лютого 2015 року (“Другий Мінськ”). Назви походять від місця проведення переговорів української та російської сторін.
Попри дипломатію, контрольовані рф бойовики на Донбасі продовжили обстрілювати українські позиції. Не припинялися спроби розширити підконтрольні їм території. Тяжкі бої відбувалися в другій половині січня — лютому 2015 року. Бойовики планували провести наступальні дії на Луганському, Донецькому, Дебальцівському та Маріупольському напрямках.
Основні події розгорнулись у Донецькому аеропорту. ЗСУ утримували старий та новий термінали аеропорту, опорним пунктом українських сил було селище Піски — через нього захисникам аеропорту поставляли провізію та боєприпаси, через нього здійснювалася ротація бійців. У цьому ж селищі була розгорнута артилерія вогневої підтримки. Проросійські сили атакували аеропорт з прилеглого Київського району м. Донецьк, з території монастиря на півдні та с. Спартак на сході.
Проросійські сили здійснювали систематичні штурми терміналів, займаючи нові позиції, втрачаючи їх та знову готуючи штурми. У грудні 2014 року значних руйнувань зазнав старий термінал, а 13 січня 2015 року остаточно впала диспетчерська вежа, яку утримували ЗСУ.
У новому терміналі бої точилися за різні його поверхи. На фінальних етапах битви українські вояки утримували перший поверх, а підвал та верхні поверхи контролювались окупантами. 20 січня 2015 року проросійські сили підірвали новий термінал. Бетонні перекриття і стеля у багатьох секціях обвалилася, ховаючи під собою українських захисників.
22 січня 2015 року вцілілі бійці ЗСУ вийшли з термінала, проте багато поранених і контужених українських бійців потрапила до полону. Бої за ДАП стали символом незламності українського війська, а захисників аеропорту назвали "кіборгами". Вони тримали оборону 242 дні.
Бої точились і навколо Дебальцевого, де зіткнення відбувалися з кінця січня до 18 лютого 2015 року. Підрозділи ЗСУ відступили з попередніх позицій і закріпилися на нових рубежах оборони, завдавши сильних втрат окупантам і змусивши їх відмовитись від подальших наступальних дій.
Після завершення Дебальцівської операції й підписання “Другої мінської угоди” з кінця лютого 2015 року на Донбасі почалось щось схоже на перемир’я. Однак воно супроводжувалось регулярними провокаціями та обстрілами з боку підконтрольних рф бандформувань. Водночас Україна отримала можливість зміцнити лінію оборони та вдосконалювати свою армію.
Антитерористична операція тривала до 30 квітня 2018 року. Того дня президент Порошенко оголосив про завершення АТО на Донбасі й початок Операції Об'єднаних Сил (ООС). Т
Всього за період АТО загинуло близько 3800 військовослужбовців, приблизно 8500 захисників отримали поранення.
Зі стартом ООС почалося стрімке зростання тиску російських військ на позиції ЗСУ. Суттєво зросла інтенсивність обстрілів позицій українських захисників. Попри узгоджене у жовтні-листопаді 2019 року розведення військ, окупанти уночі переміщували на нові позиції озброєння, яке підлягало відведенню від лінії розмежування.
Упродовж 2019-2022 років російська федерація суттєво збільшила військові витрати. Кремль поступово стягував до українських кордонів сили вторгнення під приводом військових навчань. В такий спосіб рф розпочала підготовку до широкомасштабної війни проти України.
21 лютого 2022 року путіна своїм указом визнав незалежність терористичних утворень “ДНР” та “ЛНР”. Тим самим російський диктатор поклав кінець Мінським домовленостям. А вранці 24 лютого росія почала повномасштабну війну проти України.
Нагадаємо, у Головному управлінні розвідки Міноборони України заявили, що російські еліти вже не вірять у перемогу рф у війні.
