Що станеться з втікачами-диверсантами серед народних депутатів? Як уряд бореться з корупцією в державних органах під час війни? Які тренди прогнозуються у Х скликанні Верховної Ради? Чого чекати українцям після перемоги над росією? Чи з’явиться “український Моссад”?

Про це та багато іншого розповів голова Верховної Ради Руслан Стефанчук в ексклюзивному інтерв’ю Олегу Панюті на телеканалі "Ми-Україна".

-Над чим ви зараз працюєте?

Дякую, що ви мене запросили. Це дуже важливо. В період повномасштабної війни важливо повністю доносити інформацію, яка стосується органів державної влади, та, зокрема, парламенту.
Впродовж цих 11 місяців в першу чергу ми працювали над декількома важливими складовими. Це питання пов’язані з парламентською протидією російській агресії, це прийняття відповідних законодавчих актів, які переводять економіку й соціальні відносини на рейки воєнного стану. Це питання, пов’язані з політичною складовою: постійні звернення, робота з парламентами інших країн, посадовцями, щоб там просувати порядок денний України. Це питання визнання рф, як країни-агресора, визнанням геноциду українського народу, історична пов’язаність з визнанням Голодомору.

Це фактично політична реакція на те, що відбувається сьогодні в Україні та світі.
Крім цього, ми дуже багато речей визначали в частині нашого поступу, як країни-кандидата до Європейського Союзу на виконання всіх рекомендацій, які отримала Україна. Ми виконали їх на рівні парламенту й готові працювати далі. Зараз ми будемо політично тиснути на те, що Україна готова до перемовин щодо повноцінного членства в ЄС.

Ще одна складова - це питання вступу України в НАТО. Це, до речі, разом з європейською перспективою, будуть нашими завданнями на найближчий період. 30 вересня я та Шмигаль (прем’єр-міністр Денис Шмигаль, - ред..) підписали відповідне звернення на вступ України до НАТО. Ми зараз дуже активно пропрацьовуємо всі ці напрямки. Ми сподіваємося на Вільнюський саміт НАТО, готуємо всі необхідні законодавчі ініціативи для того, щоб це відбулося.

Ще одна складова, над якою ми безперечно будемо працювати - питання реалізації Формули миру, яку запропонував президент Володимир Зеленський. Ми готуємо необхідні законодавчі ініціативи в парламенті, які вкрай необхідні для її реалізації.

Також наша міжпарламентська діяльність постійно зустрічається зі спікерами, з депутатами й ми постійно наголошуємо, що ми потребуємо, щоб світ визнав цю Формулу миру й кожна країна взяла патронат над окремими її положеннями. Тут велику складовану відіграють парламенти країн світу. У них формується ця первинна політика й вони можуть "дотискувати" ці політичні рішення.

Парламент змінився й врази менше зараз займається політичними питаннями, хоча політика в парламенті залишилася. Більше займаємося економікою, обороною, питаннями соціального захисту українців, військовослужбовців, які повертаються та питаннями міжнародної підтримки.

За цей період ми провели 42 засідання. Всі ці засідання ми проводили на одному місці, першого дня, 24 лютого, коли о 7 годині ранку ми зібралися в парламенті. Всі засідання були проведені там та понад 700 законодавчих актів ми розглянули там. Ми вважаємо, що парламент був, і є місцем прийняття рішень в Україні й тим осередком, який заслуговує на довіру українського суспільства.

-Парламент сьогодні чи не найменший за своїм складом, враховуючи тих людей, які не представлені сьогодні в Україні. Як ви ставитися до тих людей й чи маємо ми можливість їх повернути або навпаки, прибрати з політичного життя країни у законний спосіб?

Це дуже важливе уточнення в кінці. Для нас великий пріоритет є те, що Україна всьому світові продемонструвала, що ми не є країною, яка розв'язує питання в інший спосіб, ніж це передбачено законом. Саме тому нас цінують, до нас прислуховуються й нам надають підтримку. Ми не здійснюємо, як наш сусід "по беспределу". Крім цього, ми усвідомлюємо, що будь-яке незаконне рішення має великі перспективи оскарження в суді, а ми хочемо, щоб це рішення було раз і назавжди. Сьогодні в складі парламенту 410 народних депутатів – це один з найменших показників тому, що дуже багатьох ми вже “почистили”. Але “почистили” ми їх у законний спосіб: хтось написав заяву, хтось втратив громадянство, хтось за фактом смерті. Ми й надалі будемо рухатися у напрямку очищення ВР від тих людей, які поставили собі інші пріоритеті, ніж виконання присяги народного депутата. На найближчому засіданні у нас ще може з’явитися перспектива позбавлення відповідних повноважень п’яти нардепів, які 24 лютого втекли з України.

-Українцям, мабуть, дуже складно дивитися на депутатів, які підписували диктаторські закони Януковича, а тепер так само в парламенті радіють або переконують у своїй євроатлантичній спрямованості. Як людям жити з цим й не допустити, щоб це продовжувалося?

Я, як людина, абсолютно підтримую ці емоції. Кожен політик насамперед є людиною, тому справді, глибоке почуття справедливості – основна точка, яка поєднує всіх українців. Ми повинні усвідомлювати, що будь-яке рішення прийняте в парламенті не відповідно до Конституції, призведе до опорно-пропорційного результату. Ці люди матимуть шанс в будь-який час поновитися на відповідних посади, вимагати з бюджету України компенсації. Будь-яке рішення повинні прийматися не просто з точки зору його кінцевої мети, але й шлях до нього повинен бути прокладений прямо. Ми хочемо зробити все правильно, щоб не дати жодної шпаринки для того, хто потім може заперечити це рішення. Це великі й довгі процедури, й мене теж це інколи бентежить.

-Чи є у вас відчуття, що робота парламенту під час війни є закритою й не все можна говорити? Чи можна змінити цей підхід?

Основним завданням рф є ліквідація центрів прийняття рішень. Я хочу повідомити, що Парламент є не просто законодавчим органом в державі, але є й єдиним законодавчим органом в державі. У нас немає вищої чи нижчої інстанцій, які могла б замінити парламент по функціоналу. Найскладніші рішення приймаються в парламенті відповідно до вимог Конституції. Тому легковажити безпекою в парламенті, мені здається, не зовсім правильно. Коли є баланс інтересів – відкритості чи збереження органу, то ми маємо знайти компроміс, який задовольнить усіх.

З перших днів ми пропрацювали цілу низку питань щодо висунення діяльності парламенту. Ми в міру потреби продовжували висвітлювати діяльність парламенту. Ми відмовились від прямих трансляцій парламенту, що безперечно пов’язано із загрозою. Ми домовились з депутатами всі прийняті рішення висвітлювати через годину після завершення діяльності парламенту.

Ми прийняли закон про медіа й там передбачене питання визнання діяльності парламенту й подальша робота телеканалу "Рада" буде відкладена на період воєнного часу. Ми завжди були відкриті для суспільства. Проте зараз ми розуміємо, що маємо діяти на питаннях балансу національного інтересу та безпеки. Мені здається, що поки нам це вдається.

-Волонтерство - це рух, якому ми маємо віддячувати. Можливо у Раді також є ініціативи допомагати ЗСУ. Чи є гуманітарний осередок серед депутатів?

У нас дуже багато нардепів займаються саме гуманітарною складовою та волонтерською складовою.У нас є люди, які працюють з фондами, які займаються доставкою гуманітарки з-за кордону. У нас є люди, які опікуються питаннями переселенців, які співпрацюють з усіма волонтерами. Ми декілька разів у парламенті збирали великі зустрічі за участю усіх волонтерських організацій з єдиним питанням: "Чим ми можемо вам допомогти?". За дві чи три зустрічі ми розв'язали основні питання, які були у волонтерів. Ми повинні чути, що їх турбує. Ми збиралися не тільки парламентом, ще я збирав усіх представників Кабінету міністрів, силових відомств, всіх, хто займався питаннями Нацбанку (питання проведення коштів), питання митниці, податкової – всі ці питання комплексно вирішувались. Можливо, залишились якісь маленькі питання, усі інші - ми унормували або в законодавчий спосіб, або дали відповідне доручення іншим органам.

Також хотів би сказати, що деякі депутати беруть участь безпосередньо на передовій у ЗСУ. Вони демонструють нову якість народного депутата – людини, яка не тільки працює на законодавчу матерію, але яка захищає державу безпосередньо своїм прикладом. В переважній більшості парламент продемонстрував усьому світу та суспільству те, що він – з народом. Усі, хто приїжджає в країну дивуються стійкості й опору.

-Дуже багато людей взяли під свою опіку або військову частину, або дитячий табір чи організацію, які опікуються переселенцями. Ви особисто, можливо, кимось опікуєтеся?

Я взяв інший напрямок - займаюсь питанням “вибиванням” коштів Україні від наших міжнародних спонсорів. Дуже багато рішень, які приймав Конгрес США, Європейський парламент, відбувалися тільки після того, як я чи інші дипломати мали дуже серйозні розмови з колегами. Після цього бюджети, які виділялись Україні інколи виростали в рази. Я вважаю, що я тут більш активний.

-Що зараз українські депутати роблять в міжпарламентському спілкуванні, аби про Україну знали та допомагали?

Це дуже складна та наполеглива робота. Ми пам’ятаємо той період, коли Україна “вибивала” свій статус кандидата(кандидата-члена у ЄС, - ред..). Тоді ми всі кинулись спілкуватись з нашими колегами-парламентарями. У нас були великі вояжі по європейським парламентам, де ми спілкувалися з усіма: спікерами, керівниками фракцій, окремо з фракціями. За дев’ять днів мого турне я мав 69 зустрічей високого рівня. У мене немає фактично жодного дня, коли у мене немає жодної міжнародної зустрічі. Тільки сьогодні зранку я розпочав спілкування з послом Індії. Нам дуже важливо добиватися виключення рф з будь-яких великих організацій. Увечері у мене зустріч з президентом Венеційської комісії, де ми будемо обговорювати питання щодо подальшого інтеграційного майбутнього України.

Ця робота дає великі плоди для країни. Ніхто 30 років не думав, що Німеччина погодиться визнати Голодомор в Україні – ми зробили це. Ніхто не думав, що Європарламент може визнати росію державою-терористом – ми зробили це. Ніхто не думав, що Європейський парламент може прийняти рішення про створення спеціального трибуналу щодо росії. За кожним цим рішенням стоїть дуже велика дипломатична робота й президента України, й МЗС й парламенту.

-Якщо говорити про українські закони – де ми досягли успіху, а де нам ще треба попрацювати?

Будь-який шлях – це шлях з двостороннім напрямком. Ми повинні просити колег з ЄС ставити Україні ті вимоги та стандарти, які ставлять до всіх країн, які є в ЄС чи членів-кандидатів. Саме через це ми кожне їх прохання щодо імплементації законодавства перевіряємо на цей фільтр. Деякі речі, які інколи ставляться перед Україною, вони не завжди відповідають вимогам. Наша задача - знайти баланс.

Україна – суверенна держава й ми не маємо права приймати рішення, які будуть ставити під загрозу суверенітет країни, як держави. По-друге, Україна – правова держава, тому усі наші рішення ми співвідносимо з принципами Верховенства права, які є в ЄС. Ми готові рухатись, ми готові змінюватись, впроваджувати реформи, але усвідомлювати деякі речі. Перше - Україна не потребує доводити світу, що вони є прихильником Європейського Союзу. Більших фанатів європейських цінностей ви не знайдете навіть у деяких країнах, які вже є членами Євросоюзу. По-друге, в України є великий запит на справедливість. Це визначає наші відносини з ЄС, тому ми готові впроваджувати всі питання, які стосуються правоохоронної, судової, антикорупційної реформ. Всі вони повинні бути спрямовані на одне – забезпечення принципу справедливості, які існують в державі. Дуже важливий економічний блок тому, що Україна знаходиться в стані війни, тому, можливо, деякі стандарти ЄС, які стосуються бюджету, оподаткування й т.д. наразі не можуть бути застосовані. Але на рівні перемовин говоримо, що ці стандарти ми будемо сприймати, але після того, як валові показники чи бюджетні показники України будуть відповідати стандартам, які існують в ЄС. Це все дуже ювелірна робота, яка повинна руками відточуватися для того, щоб ми не втратили найважливіше, що у нас є – нашу державність, суверенітет та нашу правову основу.

-Під час війни Україна не може стати ані членом НАТО, ані членом ЄС. Чи маємо ми так само цей рух спрямовувати до завершення війни?

Це не взаємозаперечні процеси тому, що рух до ЄС та НАТО – робота не одного дня. Так само наша перемога у цій війні – не справа завтрашнього дня. Коли ми поставимо його в послідовність одне за іншим, можемо втратити або одне, або інше. Ми повинні рухатися у двох напрямках одночасно. Сьогодні під європейськими цінностями та прапорами українці гинуть на війні. Немає більше такої країни, яка життям своїх кращих синів та дочок виборює майбутнє у Євросоюзі. Це не звичайні обставини й про це ми говоримо нашим колегам, тому й шлях до нашої перемоги, вступу в НАТО та ЄС – взаємопов'язані речі.

-Європейські цінності, це, зокрема, й нульова толерантність до корупції й в українського суспільства є до цього запит. Що робитиме парламент з цим?

Коли кожен громадянин України віддає останнє для того, щоб підтримати свою армію, а хтось "крысить" на рівні того, що є допомога для найбільш важливої мети – нашої спільної перемоги, це не тільки великий гріх, це має бути покарано вже на цьому світі. Парламент відразу ж відреагував й керівництво Міноборони було викликано й буде проводитися зібрання комітету, який займається питаннями оборони для того, щоб дослідити всі питання, які стосуються цього. Що стосується того в.о. міністра, якого взяли на хабарі, Кабмін вже відсторонив його від виконання обов’язків, але я вважаю, що цього мало. Якщо вина цієї людини буде доведена у законний спосіб, то вона повинна отримати максимально можливе покарання, що дозволяє Кримінальний Кодекс України. Це той приклад, коли ми не маємо права демонструвати якісь особисті відносини. Це підриває питання справедливості та довіри суспільства до того, що робить держава. Це найгірший спосіб диверсій, які тільки можуть бути в тилу. Ці люди повинні понести найважче покарання, яке передбачено ККУ.

-Дехто в парламенті вже думає про майбутні вибори й, очевидно, що під час війни виборів не може бути. Чи думаєте ви про те, яким може бути парламент наступного скликання? Чи варто про це вже думати?

Я не дивлюся поки в парламентські вибори й мені здається, що це правильно. Єдина мрія, з якою просинається й засинає кожен українець – наша спільна перемога. Ми будемо робити все, щоб цей день настав якомога швидше. Хоча ви праві, деякі політичні сили вже розпочали такі попередні підготовки до майбутньої парламентської діяльності й будуть нові тренди на політиків, військових, волонтерів. Я б дуже хотів, щоб з усіма цими якостями людей-героїв, були також й люди, які професійно займаються законодавчою діяльністю. Дуже важливо для парламенту люди, які розуміють, що таке законотворчість. Саме тому ми підготували вперше за 31 рік історії Незалежної України проект закону про правотворчість, який вперше введе правила підготовки законодавчих актів України для того, щоб вони були якісні та моніторилися, наскільки вони виправдали ті побажання, які на них покладалися. На жаль, ці функції до цього в нас не виконувалися.

Що стосується політичної складової. У мене немає сумнівів, що буде присутньо багато політичних слоганів та меседжів. Український народ надзвичайно мудрий, це буде зовсім інша нація, яка буде ставити до держави інші вимоги. Крім нульової толерантності до корупції, заборони всяких відносин з країною-агресором, запиту на справедливість, буде дуже високий рівень контролю та народовладдя. На це треба зважати. Це стане трендом наступного парламенту – питання розширення повноважень, впливу народу на прийняття рішень.

-Тобто не варто переживати з приводу ймовірних проросійських сил у наступному парламенті?

Я думаю, що це питання закрите й не на одне покоління. Те, що сьогодні робить росія з Україною, яку вона називала “братнім” народом – це найкраще щеплення щодо присутності як на рівні парламенту, так й на рівні місцевих органів влади будь-кого, хто почне розповідати про дружні відносини з нашим північно-східним сусідом.

-Вплив президента на роботу фракції "Слуга народу" був високим. Чи залишається він таким самим?

Дуже багато міфів підігрівається, коли в парламенті опозиційні фракції починають говорити про те, що у нас парламентсько-президентська республіка, тому давайте перекроювати якісь відносини. Ми забуваємо, що й президент й сила, яка прийшла в парламент – це одна політична сила. Зрозуміло, що програмні засади у нас однакові, нам нема про що сперечатися тому, що все викладено на папері. Безперечно війна внесла свої корекції. Ми чітко проводимо координацію усієї діяльності з усіма органами державної влади. Ми збираємось разом: президент, ВР, Кабмін для того, що сьогодні в країні є найбільш нагальним. Ці рішення приймаються після загального обговорення, так повинна працювати влада, яка діє у період воєнного стану. Якщо ми введемо принцип "лебідь, рак та щука", то це буде найгірший подарунок для народу.

22 січня ми відмічали День Соборності України. Мабуть, сьогодні це також є цінність, яку ми відшкребли від іржі. Дуже багато принципів, про які ми завжди говорили, затерлися за словами. А сьогодні час воскресіння тих цінностей, про які ми говорили – справедливість, соборність, єднання та спільна перемога. Коли зрозуміємо, що це – пріоритет, ми обов’язково переможемо. Я завжди пояснюю тим, хто починає розхитувати ті, чи інші речі в парламенті – то відсилаю їх до уроків 1918-1921 років. Україна вже це проходила, в Україні були ті, хто тягалися за гетьманську булаву, а в результаті втратили Україну. Я не хочу бути тим, хто не прочитав й не засвоїв ці уроки історії. Для мене пріоритетом є зберегти Україну, здобути перемогу й зробити все, щоб історія успіху країни стала історією успіху усього світу.

-СБУ визначили коло осіб, які причетні до трагедії у Дніпрі (місцевих навідників). Багато хто говорить про необхідність існування спеціальної служби, які не чекаючи міжнародних судів, приводили б в дію так само, як ізраїльська служба “Моссад”. Чи може ВР подивитися у цьому напрямку?

Мені дуже подобається фраза, яка була сказана одним з американських генералів: "На кожне складне питання є усіма зрозуміле, усіма сприятливе, але не правильне рішення". Тому я не прихильник простих рішень в складних питаннях. Я вважаю, що таке питання має бути дуже серйозно обговорене, але питання навідників та диверсантів має вирішуватись. Для цього у нас є спецслужби. Кількість повноважень, які вони мають, є достатнім для того, щоб проводити відповідні заходи та ліквідувати ці загрози для України. Якщо потрібні будуть якісь інші речі у розвідки, контррозвідки – Верховна Рада завжди готова обговорити та прийняти правильне рішення.