Підсумкова заява "Великої двадцятки" по Україні стала ударом по західних країнах, які весь останній рік намагалися переконати країни, що розвиваються, засудити Москву і підтримати Україну.

Ще в минулорічній декларації G20 йшлося про "агресію російської федерації проти України", але тепер такого формулювання немає. "Західні дипломати заявили, що відмова Китаю повторити це формулювання має вирішальне значення для того, щоб підштовхнути Індію, що приймає саміт, запропонувати компромісні формулювання".

Індійська геополітична мрія

По факту Моді просто зосередив практично весь порядок денний саміту на задачах і перспективах суто Індії. Він видоїв весь потенційний ресурс зустрічі G20 насухо, щоб отримати максимум вигод.

Передусім це про анонс створення нового глобального залізничного і морського коридору Індія-Європа через Близький Схід (ОАЕ, Саудівська Аравія, Йорданія і Ізраїль). Планується сполучення енергетичних мереж, прокладання наземних і підводних кабелів, можливо, одразу прокладання водневих трубопроводів з Ізраїля до Європи, реалізація інших допоміжних проєктів. Фактично, це взагалі має сполучити країни АСЕАН з Європою через Індію і Аравійський півострів замість/на доповнення до Китаю і Центральної Азії (Новий шовковий шлях) та Китаю і hосії (при тому, що Транссиб по факту монополізований Китаєм).

В середній перспективі (років 20), якщо все зазначене буде реалізовано, ми отримаємо глобальне геоекономічне заміщення: на теперішнє місце Китаю (як концентратора дешевих масових виробництв, в тому числі високотехнологічних, і як глобального транзитера, і як осередок найбільших гуртових ринків на планеті) прийде Індія за принципового схвалення США і ЄС. З таким масштабом локальна спроба знищення України росією дійсно - не те, на чому цікаво зосереджуватись Індії.

рф - списано

Хоча це також демонструє і роль, відведену росії - ніяку. Кремль ані Індія, ані Китай, ані США, ані ЄС не розглядають одним з полюсів глобальної геополітики вже в найближчій перспективі.

На цьому тлі задача України - достатньо органічно включитись в нові глобальні проєкти, довести, що ми там необхідні і вигідні. Ну і переконати союзників і нейтралів, що ми дійсно можемо в найкоротшій перспективі завершити війну і пришвидшити остаточне нівелювання чиннику росії.

Тобто, для початку подолати в інформаційному полі сьогоднішній наратив "контрнаступ дуже повільний, його практично провалено, а восени взагалі все зупиниться, а може знов буде втрачено території".

В підсумку я би не оцінив результати саміту G20 як негативні для України (тим більше, що все ще ніде не ділась G7, котра на нашому боці попри всі ускладнення). Як серйозні - так. Як такі, що змушують відкоригувати зовнішню і внутрішню (так, корупція) політику? Так. Але не негативні.

Планета рухається вперед. росію з цього потягу вже практично випхнули. Ми ж маємо не просто встигнути вчепитись в потяг, а примудритись зачепитись ближче до локомотива - теоретично, такі перспективи для нас все ще реальні.

Олексій Голобуцький, заступник директора Агентства моделювання ситуацій, політтехнолог