Інтерв'ю з головою комітету ВРУ з питань регіонального розвитку та містобудування Оленою Шуляк на телеканалі “МИ-УКРАЇНА”. Поговорили про містобудівний кодекс, як будуть відбудовувати міста та за які кошти, чи буде компенсацію бізнесу та провальний законопроект про розмитнення в “Дії”.

Довідка.

Олена Шуляк – голова партії “Слуга народу”, магістр з бізнес-адміністрування, сертифікований аудитор. У минулому – топ-менеджерка у девелопменті та будівництві, екс-керівниця Наглядової ради Української будівельної спільноти. На парламентських виборах у 2019 році обрана народною депутаткою від партії “Слуга народу”, номер 13 у списку. У грудні 2020 призначена головою Координаційної ради з вирішення проблемних питань у сфері містобудування при Президентові. Через рік після чергового з’їзду партії, Шуляк обрали головою політичної сили. З листопада 2021 року нардеп є автором та співавтором 135 законопроектів. За підсумками року увійшла до трійки найбільш ефективних депутатів у 2020 році.

Що змінить містобудівний кодекс?

-Давайте з містобудування і розпочнемо. Проблеми, на жаль, існують. Що змінить містобудівний кодекс?

Зараз українці мають єдине бажання – найшвидша перемога. Звичайно, після перемоги ми будемо дуже багато працювати і говорити, приймати рішення, які будуть стосуватися саме відновлення. Наша країна буде виглядати сучасною, європейською, модернізованою, коли ми проженемо ворога з нашої країни. Коли ми говоримо зараз про відновлення, то деякі речі відбуваються дуже швидко і оперативно, коли швидко потрібно відновити транспортне сполучення, чи відремонтувати об’єкти енергетики після атак ворога. Паралельно йдуть два важливі процеси. Перший, пов’язаний з відновленням, з містобудуванням – це процес, який запроваджує нові стандарти. Ми дуже добре розуміємо, що питання безпеки буде у нас на першому місці, тому всі питання бомбосховищ, укриттів, як можна використовувати більше підземні паркінги чи інші споруди подвійного призначення. Коли потрібно, максимально людей ми зможемо убезпечити від атак ворога.

Ми знаємо приклади різних країн, мені подобається приклад Швейцарії. На сьогодні це єдина країна, все населення якої можна спустити в підземні сховища, які дуже по-сучасному обладнанні. Там є місця, де можна прийняти їжу, місця, де можна займатися з дітьми, інженерні обладнання, вентиляція. Все на дуже прогресивному рівні. Зараз ми, як країна, переглядаємо підходи до стандартів безпеки. Будувати ми будемо з новими стандартами тому, що у нас скажений сусід. Всі проектні рішення маємо приймати за новими стандартами. До речі, парламент ухвалив ще у минулому році закон, він вже працює. Він переглядає взагалі систему цивільного захисту. Як зараз будувати, особливо це стосується центрів освіти (дитячі садочки, школи, як діти повинні там знаходитись, які там вимоги), тому перший стандарт який зараз переглядається, це безпековий.

Другий стандарт містобудівниого кодексу

Другий стандарт. Ми бачили енергетичний шантаж з боку російської федерації, наскільки вони намагалися зруйнувати нашу енергетичну систему і для нас другим важливим стандартом є стандарт, який запроваджує питання енергоефективності. Європа вже дуже давно ці стандарти запровадила, ми ще могли опалювати повітря. Коли в квартирі тепло – ми відкриваємо вікна, випускаємо тепле повітря на вулицю. Ця зима усе змінила, тому стандарти енергоефективності стоять на другому місці після безпекових стандартів.

Третій стандарт містобудівниого кодексу

Третій – речі, які пов’язані з екологією. Давайте не забувати, у нас страшенні руйнування. Один Бучанський район – це два мільйони тонн зруйнованого будівельного сміття. Якщо говорити про Харків – це в рази більше. Що робити з цими будівельними відходами? Чи потрібно їх ховати, мабуть, ні. Потрібно запроваджувати механізми, коли можна це сміття переробити для того, щоб його повторно використати або в дорожньому будівництві, або в іншій промисловості для того, щоб не залишати це на сміттєзвалищах. Всі ці стандарти на сьогодні переглядаються, запроваджуються і будуть мати певний вплив, коли ми будемо відбудовувати нашу країну.

Дискусійний "законопроект 5655"

Інший процес, це якраз про реформи. Це про кодекс містобудування, це і про економічні реформи, це і про реформи, які пов’язані з різними антикорупційними ініціативами. Це реформи, які повинні стосуватися і судової системи. Це також про відновлення і про нові підходи. Як раз містобудівний кодекс є однією з частин такого реформування. Наприкінці минулого року ми ухвалили дуже важливий закон 5655. Як і до будь-якого реформаторського закону, до нього була прикута увага. Хтось був згоден, хтось ні, дуже критикували мери міст, особливо тих, де безпосередньо відбувається будівництво. Це якраз ознака того, що суспільство усвідомлює, що жити так, як ми жили у Києві, Дніпрі, Одесі, Львові, коли постійна хаотична забудова, зв’язка забудовників разом з місцевою владою, коли людей не чують.

Чинний генеральний план Києва розроблявся ще у 1997 році. Всі ці речі говорять, що реформа на часі і у законопроекті 5655 ми максимально всі процеси в сфері будівництва перевели в цифровий вигляд. Для того, щоб зробити справжню велику реформу, цього буде замало. Потрібно буде проводити ще більше радикальних речей, які будуть перш за все пов’язані з містобудівною документацією. Це питання, які будуть пов’язані з виділенням земельних ділянок, які будуть регулювати, як працює інвестор, місцева влада.

Ми на платформі нашого комітету вирішили взяти ініціативу у свої руки. У нас є лідер нашого процесу – Ганна Бондар. Вона ще дуже критикувала законопроект 5655. Наша мета – об’єднати всіх критиків для того, щоб вони могли не роз’єднувати країну, а об’єднати. Ми їм пропонуємо розпочати роботу над містобудівним кодексом і всі гарні починання об’єднати. Ми дуже будемо їх просити, щоб містобудівний кодекс не був обгорткою. Не важливо як називається, чи кодекс, чи закон. Важливо, які сенси закладені у тому чи іншому законодавчому документі. Сподіваємося, що нам вдасться все ж таки об’єднати критиків і направити їх у позитивне русло для того, щоб був створений документ, який очікує все суспільство.

Як відбувати міста, які зазнали найбільших руйнувань?

-Як буде регулювати і як буде виглядати на прикладі тих міст, які окупанти стерли з лиця землі? Нещодавно всі бачили відео з Мар’янки – жодного живого місця. Як відбудовувати, наприклад, Мар'янку?

Стосовно того, що робити з Мар’янкою та іншими містами, які рашисти стирали з поверхні землі. У минулому році ми ухвалили важливий закон. Він здебільшого стосується таких територій, які зазнали найбільше руйнувань. Ми закладаємо можливість розробляти стратегічну річ. Вона називається Програма комплексного відновлення. Перед тим, як розпочинати роботу над плануванням міста, над розробленням тієї ж документації, генерального плану міста, ми говоримо про дуже важливі речі.

По-перше, проаналізувати всю економічну ситуацію. Ми ж бачимо, що відбувається з бізнесом, частина переїхала з таких територій, частина закрилась. Є такий бізнес, який не повернеться на ці території, де були такі руйнування. Це потрібно зафіксувати, проаналізувати, подивитися з економічної точки зору. Без бізнесу, без економіки ми ж не хочемо просто так відбудувати міста, які не матимуть життєвого наповнення.

Друге, що потрібно проаналізувати – це зробити демографічний аналіз. Що взагалі там з людьми, чи вони повернуться, чи ні, чи, можливо, вже придбали собі житло в іншому місті, або переїхали за своїми релаксаційними підприємствами. Треба буде серйозно подивитись, що відбувається з населенням. Обов’язково проаналізувати екологічну складову. На сьогодні в Україні більше 200 000 гектар землі заміновані. Для того, щоб їх розмінувати потрібно буде 7-10 років, про це вже точно скажуть спеціалісти. Якщо ти розумієш, що на певній території є такі обмеження, які пов’язані із замінуванням, то ця територія не може використовуватися так, як вона могла використовуватися раніше.

Відновлення не відбуватимуться за певною статистикою

Обов’язково потрібно буде зафіксувати якісь руйнування. Ми не хочемо, щоб відновлення відбувалися за певною статистикою. Зафіксували, що 100 будинків зруйнували, 50 садочків, 20 лікарень. Потрібно переглядати підхід: хто там буде жити, де ця людина буде працювати, де буде отримувати державні послуги, в якій якості, наскільки ці послуги будуть доступні, наскільки ця громада буде спроможною.

Всі ці дані збираються в єдиний документ, який називається “Програма комплексного відновлення”. Без розуміння, що взагалі буде і є з людьми, економікою, чи взагалі там можна розвивати бізнес і який напрямок. Чи це буде аграрний бізнес, чи переробні підприємства, чи, можливо, це будуть підприємства пов’язані з оборонно-промисловим комплексом. Ми також не повинні забувати, що ми будемо країною, яка стане лідером, яка буде розвиватися саме в цій сфері.

-Чи правильно я зрозумів: якщо не буде достатньої економічної доцільності, то те чи інше місто відновлено не буде?

Дуже б хотілося, щоб наші всі селища, які були зруйновані, були відновлені. Але все таки ми в своєму підході просимо спочатку все проаналізувати, а потім переходити до планування і до процедур відновлення. Можливо, ми бачимо такі жахливі руйнування, у нас будуть такі населені пункти, які, на жаль, не можна буде так швидко відновити. Або вони зруйновані, і туди люди не повертаються, або вони заміновані і потрібен певний час, щоб підійти до відбудови таких територій.
Я впевнена, що у нас будуть плануватись і відбудовуватися нові міста з новими стандартами, новими підходами. Перемога точно буде скоро і в нас нова Україна буде мати нові розбудовані міста.

Компенсація за пошкоджене та зруйноване житло

-Стосовно кількості заявок станом на момент нашої з вами розмови – трохи більше ніж 335 000 заявок на компенсації зруйнованого або пошкодженого житла.

Я сьогодні перевіряла – вже 338 000. Буквально за декілька днів плюс 3000 тому, що ухвалений закон. Він зараз знаходиться на підписі у президента 7198, який стосується компенсацій за зруйноване і пошкоджене житло. 338 000 на сьогодні через “Дію” подано. Їх можна побачити, проаналізувати, які у нас області зазнали найбільше руйнувань. Згідно з даними, які вносять громадяни України, це Донецька, Харківська і Київська області. Там найбільше сьогодні зафіксовано пошкодженого та зруйнованого житла. Це більше, ніж 23 мільйони 412 тисяч квадратних метрів. І це не остаточно.

-А скільки доведеться опрацьовувати ці заявки?

Цей процес точно не буде розтягнутий. Всі ці заявки, це інформаційні повідомлення. Заявками стануть інформаційні повідомлення лише тоді, коли комісії (які будуть спеціально створені при громадах), проведуть відповідну верифікацію. Вони мають перевірити право власності, потім перевірять, чи дійсно будівля зруйнована. Ми бачили декілька інформаційних повідомлень, які люди через "Дію" заповнили і вказали, що це в районі в Чернівців знаходиться. А ми знаємо, що там не було обстрілів. Або помилкові дані внесені. Для таких речей комісія має провести верифікацію, перевірити документи і в разі необхідності, організувати технічне обстеження будівлі для того, чи щоб розуміти, чи можна робити ремонт, чи вже зруйнована будівля і потрібно видати житловий сертифікат.

Подавати документи про зруйноване і пошкоджене житло через ЦНАПи

На сьогодні більше, ніж 500 громад вже приєдналися з реєстром пошкодженого чи зруйнованого житла. Ці громади вже починають вносити інформацію стосовно об’єктів, завантажують в систему інформацію, яка стосується технічного обстеження. Два місяці дається на підготовку всіх необхідний нормативно-правових актів, поки уряд готує постанови, Мінцифра технічно працює з цим реєстром, громади заходять, реєструються, наповнюють його інформацією. До моменту, коли ми очікуємо активну фазу компенсацій, це буде травень місяць цього року, то вже у громади на місцях буде інформація, і вже є інформація в "Дії". Тому я звертаюсь до наших громадян – у кого ще є така проблема, будь ласка, використовуєте можливість через “Дію” заповнювати інформацію.

Ми передбачили законом не тільки роботу "Дії", ми передбачили, що можна буде подавати документи про зруйноване і пошкоджене житло через ЦНАПи. Також будуть допомагати вносити інформацію нотаріуси. Нотаріуси надзвичайні молодці, ми їх роль бачимо також великою і у відновленні, і у процесах, які пов’язані з цифровізацією і реалізацією закону 5655 тому, що саме вони будуть тими, хто буде максимально наповнювати реєстри. Зараз це дуже необхідна функція. Ми передбачили можливість, що Центри соціального захисту також будуть тими майданчиками, де будуть допомагати людям збирати інформацію.

Звичайно, надзвичайна роль органів самоврядування тому, як вони на місцях організують роботу, наскільки вони будуть швидко справлятися. Звичайно ми в законі передбачили певні запобіжники, якщо людина звернулася за компенсацією, то комісія протягом 30 днів повинна зробити всі необхідні дії для того, щоб таку компенсацію надати. Але саме ті люди, які знаходяться на місцях, вони бачать проблеми, які пов’язані з пошкодженням і з руйнуванням житла. Вони повинні дуже швидко включати, реагувати, інформувати. Звичайно, як парламентарі, так і уряд, зробимо всі необхідні речі, щоб не було неправильного алгоритму. Наші західні партнери, наші донори, фінансові інституції дивляться, на скільки цей механізм якісно запрацює. Я впевнена, що вони також не будуть стояти осторонь для того, щоб надавати допомогу українцям, які сьогодні залишились без даху над головою.

Перші 15 млрд грн вже є на рахунку фонду

У нас вже є перші 15 мільярдів гривень. Ці гроші вже є на рахунках фонду з ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації. Це гроші, які арештовані від російських банків. Значна сума з цих 17 млрд – гроші російського "Сбербанку" рф. Абсолютно справедливо і логічно, що арештовані гроші російського банку ми будемо віддавати людям, які сьогодні мають зруйновані домівки російською федерацією.

Звідки беруться гроші на компенсацію?

-Стосовно грошей. Цих 17 млрд грн на 23 мільйони квадратних метрів не вистачає. Де будуть брати гроші?

Ми законом передбачали будь-які джерела, які не заборонені законодавством. Це і Держбюджет, місцевий бюджет, гроші донорів. Це будь-які гроші, які можна використовувати для компенсацій. Нещодавно прем’єр-міністр України Денис Шмигаль говорив, що на відновлення потрібно 150 млрд грн. Як мені відомо, більше 35 млрд грн. очікується як прибуток Нацбанку. Навіть таке джерело також може використовуватись для того, щоб надавати компенсації. Звичайно, нам би дуже хотілося, щоб активи російських підприємств, банків, олігархів, які арештовуються, щоб кошти від таких активів наповнювали цей фонд і використовувалися, щоб допомагати українцям.

Компенсація бізнесу

-Стосовно компенсацій бізнесу. Ви казали, що механізм компенсацій для підприємств може стати наступним кроком.

Коли ми готували закон 7198 було більше, ніж 700 правок до нього подано. Ці правки стосувалися здебільшого того, що потрібна компенсація не тільки за житлову нерухомість, а ще і за різні види нежитлової нерухомості. Постраждала складська нерухомість, постраждала промислова нерухомість, постраждали магазини, торговельні площі, тому запит на те, що бізнес також попросить компенсації, він є. Також були правки щодо компенсацій, бо тільки фізичні особи, громадяни України мають і можуть мати право на таку компенсацію. Юридичні особи, поки що, не можуть. Не можуть об’єкти господарювання, іноземці. Цілком логічно, що ми виконаємо це надзавдання щодо виплат компенсацій людям за зруйноване житло, а наступним кроком повинна бути компенсація для бізнесу. Але перше питання – це гроші. На сьогодні вирішимо проблеми людей, а потім паралельно готуємо законодавчу базу і працюємо з тим, як можна вирішити цю проблему для бізнесу.

Нещодавно я була на Чернігівщині і бачила підприємства, які незважаючи на колосальні руйнування та відсутність людського потенціалу, керівники кажуть: "Ми все одно обрали Чернігівщину, ми тут народилися і продовжувати цей бізнес будемо саме на цій території". Їм надзвичайно важко. Як одна з ініціатив, це розглядати певні території, як вільні економічні зони. Такі ініціативи також є в парламенті. Є питання і компенсацій і вільної економічної зони. На сьогодні це рішення не прийнято, але те, що можливість як допомагати бізнесу, який зазнав руйнувань і хоче працювати на таких складних територіях, то точно такі питання розглядаються. Вони дуже дискусійні, дуже важкі тому, що стосуються того, де брати гроші. Не виділяти якийсь окремий регіон з-поміж інших, ми точно не можемо.

Чи допоможуть бізнесу у майбутньому?

Коли у мене була зустріч з Українською Радою Бізнесу, то бізнес піднімає питання: "А що з нами? Що з компенсацією? Нам важко. Ми сплачуємо податки. У нас маса проблем з обіговими коштами, попитом, різними питаннями, які пов’язані з виконанням податкового законодавства". Тому чи будемо допомагати бізнесу на законодавчому рівні і робити компенсації - будемо. Якщо подивитись на Держбюджет 2023 року, то більше, ніж 1 трильйон гривень – це витрати на підтримку обороноздатності нашої країни. Це більше, ніж 17% ВВП. Жодна з країн НАТО немає і не мала такого бюджету.

Є одне "але". Ці витрати не фінансуються нашими міжнародними партнерами, ці витрати можна фінансувати коштом наших податків, за рахунок того, що наш український бізнес тут працює і створює робочі місця, створює додану вартість і сплачує податки в Україні. Тому для нас український бізнес – це герої, яким потрібно допомагати. Якщо ми не будемо їм допомагати, то вони не будуть сплачувати податки. А податки не можемо витрачати на те, щоб побороти нашого спільного ворога,

Всі проблеми бізнесу у нас фокусі увагу. Ми домовились раз на місяць з Українською Радою Бізнесу зустрічатися з представниками різних асоціацій. УРБ налічує 104 різні бізнес-асоціації і ми різним складом з різними комітетами (податковий, фінансовий) спілкуємось з ними. Ми шукаємо спільні рішення. Коли ми говоримо про спільну роботу, то не повинно бути "влади" і "опозиції". Коли ми говоримо про те, що ми допомагаємо бізнесу, а бізнес допомагає викинути ворога з нашої країни, то це нас надзвичайно об’єднує.

Чи проходять міністри на зустріч з парламентарями?

-Як часто доводиться міністрів запрошувати на розмови в парламент або на фракцію безпосередньо?

У нас є міністри, які самі ініціюють зустрічі з фракцією.Вони приходять фізично (навіть не онлайн), з презентацією, відповідають на питання, презентують продукти, які вони роблять.
Наприклад, нещодавно на останній зустрічі з міністерством був Михайло Федоров. Ми дуже пишаємося, що наша "Дія" відома у всьому світі і, мабуть, наші глядачі знають, що Естонія також хоче мати такий цифровий застосунок і через "Дію" надавати послуги. Всі починання в сфері цифровізації торкаються роботи кожного комітету. Аграрний комітет – звісно цифровізація на часі. Всім парламентарям було дуже цікаво дізнаватися, над чим новим працює міністерство і де потрібна допомога парламенту. Розмитнення в "Дії" - не вистачило одного голосу.
Я впевнена у певній тенденції. Коли ти бачиш, що на порядку денному стоять законопроекти в кінці самого порядку, то розумієш, що можуть бути проблеми з певною дисципліною і не завжди може вистачити голосів для того, щоб те чи інше рішення ухвалювалось.

Про проблеми з дисципліною у Раді

-Не досиджують депутати до кінця?

Ці законопроекти виносились наприкінці, тому була проблема із дисципліною. Але якщо говорити чесно, то була проблема і з певним спротивом певних груп. Не всім подобається розмитнення в "Дії", бо закриваються корупційні схеми. "Комп’ютер хабаря не бере", - мені сподобалась ця фраза. Її ще говорив президент Володимир Зеленський декілька років тому. Коли ти переходиш у формат спілкування без чиновника, то звичайно корупційних ризиків набагато менше. Для нас також це певний урок у самій фракції бути більш дисциплінованими, коли приймаються такі рішення і працювати для того, щоб ні у кого не було спротиву.

-Хто не ходить? Кого важко затягнути на зустріч?

Я не скажу, що когось важко затягнути на зустріч. Коли ми ухвалювали рішення зі зміною бюджету, то онлайн долучався і віце-прем’єр з відновлення Кубраков і долучався міністр фінансів Сергій Марченко. Немає такого, що якось міністри не хочуть комунікувати чи доносити якусь свою точку зору. Це не правда, якщо говорять, що немає такої комунікації.

Які претензії існують в парламенті?

-А претензії існують?

Звичайно. Як завжди у всіх багато, але всі претензії ми будемо палко обговорювати, коли закінчиться війна. Зараз нам треба єднатись, і більше робити об'єднуючих речей, ніж один одному претензії виставляти. Якщо щось не подобається, у тебе завжди є можливість стати поряд з Міністерством і піти працювати.

-На період повномасштабного вторгнення жодних ініціатив про звільнення з боку депутатів не буде висуватись?

Ні, ви ж говорите про претензії. Ви ж бачите, що досить швидко реагує уряд і може досить швидко реагувати парламент і Офіс Президента стосовно різних звільнень. Зараз сказати, що на 100% не буде звільнень – не правда. Якщо нардеп чимось не задоволений, ти можеш прийти і допомогти вирішити конкретну проблему. Це абсолютно нормально, бо у нас єдине бажання – побороти ворога. Кожен працює у своїй площині.

Про вибори

-Про зміни у виборчому законодавстві. Ви нещодавно стосовно передвиборчої агітації робили заяви і регулювання законом.

Коли війна в країні і військовий стан – вибори неможливі. До речі, наша партія з 24 лютого ніякі політичні процеси, які пов’язані з політичними процесами (агітацією, рекламами, соціологіями) не робили. Ми переформатували свою діяльністю у три напрямки: підтримка ЗСУ, підтримка бізнесу і підтримка переселенців. На сьогодні всі наші регіональні осередки перетворені на такі хаби, які займаються саме цими питаннями. Чи потрібно зараз працювати над удосконаленням виборчого законодавства, ну звичайно, потрібно. Ми розуміємо, що перемога буде і перші післявоєнні вибори будуть.

Ми зараз на базі нашого комітету працюємо на різних майданчиках, і з європейськими партнерами, залучаємо представників інших країн, які мали аналогічний досвід. Та ж Боснія і Герцеговина. Ми розуміємо, що школи зруйновані, немає виборчих дільниць. Що фізично використовувати замість тих майданчиків, які ти роками до цього використовував. Наші люди за кордоном, там мільйони. Яким чином організувати виборчий процес, щоб ці мільйони могли проголосувати. Внутрішньопереміщені особи. Проблем дуже багато і про них зараз потрібно говорити і шукати спільне вирішення з міжнародними партнерами.

Питання передвиборчої агітації

Ми хотіли максимально їх досвід враховувати. Тому питання передвиборчої агітації воно є. Чи потрібно вдосконалювати передвиборчу агітацію – потрібно. Ми на базі комітету готуємо законопроект до розгляду і для того, щоб він винесений був у парламент на голосування – це 8310. Перед цим робили широке обговорення і з опозицією, і з представниками міжнародних інституцій для того, щоб знаходити оптимальне рішення. Питання передвиборчої агітації існує. Ті ж телеканали, вони ж одного кандидата можуть показати в одному світлі, є таке не замовлення, а бачення у того ж власника телеканалу один може бути в позитиві, а інший – в негативі. Може бути якась прихована реклама, коли ти одного приховано рекламуєш більше, ніж взагалі рекламуєш. Як виявляти такі порушення і як швидко на них реагувати, що повинен зробити регулятор.

Зараз ми напрацьовуємо рішення для того, щоб по-перше, всі були в рівних умовах, коли розпочинається виборчий процес. Чи повинні бути захищені журналісти – звичайно. Чи повинен швидко реагувати регулятор, чи повинні у нього бути такі механізми – звісно. Ми перед новим роком ухвалювали закон про медіа, це один із євроінтеграційних великих законів, які очікували наші європейські партнери. В нас ця частина була пропрацьована, але для того, щоб закон про медіа був ухвалений якнайшвидше, ми цю частину, яка стосувалася агітації винесли і зараз ми ще раз ретельно проговорюємо. Це вже піде окремим законопроектом. Це нормальний робочий процес, аби було все конструктивно.

Про воїна, якого розстріляли за слова “Слава Україні”

-Стосовно відео, яке з’явилося у соціальних мережах про цинічний розстріл військовослужбовця за слова "Слава Україні!". Фракція "Слуга народу" звернеться до президента з проханням посмертно надати йому звання Героя України. Коли це звернення відбудеться?

Вчора фракція "Слуги народу" в парламенті дала таку офіційну заяву. На той час нам не було відоме ім’я героя. Сьогодні ми бачили останнє повідомлення від Генштабу, що за попередньою інформацією, це військовослужбовець 30-ї ОМБР ім.. князя Костянтина Острозького. Це Тимофій Миколайович Федура (за оновленою інформацією загиблим воїном є Олександр Мацієвський, - ред..). Генштаб каже, що чекають остаточну відповідь, які повинні надати спеціальні експерти. Якщо це буде підтверджено, то ми вже є ініціаторами цього процесу по присвоєнню героя України. Я думаю, що президент обов’язково розгляне таку можливість, щоб задовільнити наше прохання.